Використання освітянських електронних ресурсів (інформаційних ресурсів освіти) в умовах модернізації педагогічного простору як потреба сучасного інформаційного суспільства

УДК 374

Використання освітянських електронних ресурсів (інформаційних ресурсів освіти) в умовах модернізації педагогічного простору як потреба сучасного інформаційного суспільства

Мошенська Н.В.

Розвиток цивілізації сьогодні – це зростання міці інформаційних і комунікаційних технологій, а саме – глобальна інформаційна революція. Безперечним фактом у всіх галузях соціуму є визнання інформації головною відмінною рисою сучасного суспільства. Розмаїття визначень дають вчені для його якісної зміненої характеристики: «інформаційне», «мережеве», «електронне», «пізнавальне» тощо. Інформаційні технології та ресурси, безсумнівно, набувають домінуючого характеру. Виробництво інформаційного продукту, а не продукту матеріального, стає рушійною силою утворення й розвитку суспільства [7] .

Отже, зміни у суспільстві вцілому ставлять нові вимоги й до освіти та педагогічної спільноти, що її реалізує. Сьогодення вимагає від освітян неперервного розвитку професійної інформаційної компетентності, яка в свою чергу сприятиме якісній підготовці учнівської молоді, а саме з урахуванням вимог закладів подальшої професійної освіти і запитів ринку праці.

Реформація сучасної освіти – це час безапеляційного переходу від традиційних форм, методів, технологій до прогресивного інформатизованого середовища з усіма його складовими. Так, обсяги оперативної інформації педагога наразі різко зростають, інфраструктура інформаційного суспільства формує нові вимоги та потреби, інформація та інформаційна культура та/або компетентність стає системоутворюючою цінністю [6].

Ефективне впровадження освітньої діяльності неможливо без вчасного доступу до якісної інформації. Основними складовими інформаційного забезпечення є різноманітні види інформації, а також, що суттєво, технології та засоби їх отримання та обробки. Сьогодні до того ж додаються й спеціалізовані організаційні структури, що виконують ці завдання, – інформаційні ресурси освіти.

Загальне визначення інформаційних ресурсів як «сукупності документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо)» дає Закон України «Про Національну програму інформатизації». Конкретизоване тлумачення вбачає під інформаційними ресурсами організовану сукупність інформації, інформаційних продуктів і технологій, призначену для інформаційного забезпечення життєдіяльності та професійної діяльності людини та соціуму вцілому.

У розрізі модернізації педагогічного простору на вимогу сучасного інформаційного суспільства окремої уваги потребує активне залучення педагогічних працівників до використання на рівні «впевнений користувач» освітянських електронних ресурсів. Мова йде про веб-ресурси, використання в роботі яких сприятиме підвищенню освітньо-професійного рівня та інформаційно-комунікаційної компетентності освітян, ознайомленню та обміну передовим досвідом у предметній професійній галузі та загальнопедагогічній й методичній сфері, а саме: офіційні, довідкові, тематичні, портали, електронні ресурси школярам, інноваційні платформи онлайн-освіти, проекти масових відкритих онлайн-курсів тощо [1].

Інформаційні ресурси освіти відіграють сьогодні істотну роль у підвищенні кваліфікації педагогів, вдосконаленні їхнього освітнього рівня та професійної підготовки, розвитку методичної компетентності, а також формуванні умінь і навичок застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, під час самоосвіти. Перевагами веб-ресурсів для освітян є відходження від традиційних форм і методів роботи і, натомість, активне використання електронних, що дає змогу педагогам не лише економити свій час, але й отримувати безкоштовно нові якісні знання, ділитися власним професійним досвідом у зручний для себе час у зручному місці. Успішне завершення курсів, публікація власних методичних матеріалів дає також можливість отримати електронні сертифікати, що підтверджують здобуті знання [4, 8].

Ґрунтовними, на наш погляд, є електронні ресурси на кшталт Вікіпедії – відкритої онлайн-енциклопедії, Eduget – інноваційної платформи онлайн-освіти, Prometheus – платформи масових відкритих онлайн-курсів, EdEra – студії онлайн-освіти, Coursera – проекту в сфері масової онлайн-освіти, Gofunded – краудфандингової платформи освітніх проектів, Е-schools –електронного освітнього проекту, Super.urok – освітньо-методичного порталу, платформ «Шкільне життя», «На Урок», «Всеосвіта» тощо.

Інформаційні ресурси освіти наразі досить швидко розвиваються, їх інтерфейси та освітні можливості удосконалюються й розширюються. Так, вони формують нову епоху в освіті, завдяки створенню можливостей для кожного отримати доступ до якісної освіти у зручній формі та у зручний час. Зауважимо, що кількість інформаційних ресурсів останнім часом істотно зростає, нами було зазначено лише деякі з них для практичного прикладу. Тому грубою помилкою було б формування переліку назв конкретних ресурсів або їх типів, вимог щодо їх обов’язкового використання у роботі. Це викреслило б суттєвий мотивуючий чинник – вільний вибір ресурсу для застосування згідно особистісних потреб та інтересів освітян [2, 3].

Питання розбудови інформаційного освітянського простору, широкого запровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій залишається все ще відкритим, таким, що недостатньо відповідає вимогам сучасної освіти, досвіду світових педагогічних практик. Необхідні рішучі заходи для максимального забезпечення доступу учасників освітнього процесу до потрібних їм інформаційних ресурсів, а також реалізації дотримання норм законодавства щодо захисту інтелектуальної власності при їх використанні [5]. Доречним було б встановлення правових норм щодо визначення механізмів створення й підтримки вітчизняних інформаційних ресурсів освіти вільного користування, а також участі українських освітян в аналогічних міжнародних проектах.

Потреба в оперативній, своєчасній, достовірній та актуальній інформації, вільний доступ до неї – це беззаперечна вимога освіти сьогодення. Потужні інформаційні ресурси край необхідні як педагогам, так і здобувачам освіти на шляху їх конструктивної взаємодії. Отже, багатоаспектний доступ до освітянських електронних ресурсів є важливою передумовою формування інформаційної культури в сучасному педагогічному просторі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О. Хто володіє інформацією, той: використання web-ресурсу в післядипломній педагогічній освіті / О. Бондар, О. Кравчина, Л. Олефіра // Управління освітою. – 2006. – № 6. – С. 7.

2. Бухлова Н. Мотивація до самоосвіти вчителя й учня / Н. Бухлова // Управління освітою. – 2010. – № 18. – С. 24-26.

3. Галета Я. Роль інформаційних потреб у становленні особистості / Я. Галета // Науковi записки (Серія «Педагогічні науки»). – 2012. – Вип. 140. – С. 39-43.

4. Гуревич Р. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті – виклик ХХІ століття / Р. Гуревич // Педагогічна газета: міжнар. наук.-практ. конф. – 2008. – № 5/6. – С. 6.

5. Кохановська О. В. Правове регулювання у сфері інформаційних відносин. –К.: НАВСУ, 2001. – 212 с.

6. Луговий В. І. Інформація як чинник організації людини: теоретико-методологічний аспект / В. І. Луговий // Педагогіка і психологія. – 2011. –

№ 2. – С. 14-21.

7. Савельєва Т. П. Сучасне мережеве суспільство: проблеми визначення /

Т. П. Савельєва // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. – 2012. – Вип. 1. – С. 87-92.

8. Харківська А. А. Аналітичний огляд он-лайн платформ як інноваційних технологій післядипломної освіти для підвищення кваліфікації вчителів /

А. А. Харківська // Обрії. – 2015. – № 1(40). – С. 95-98.