Використання ПГС (проблемно-графічних сигналів) на уроках географії.

Тема: Використання ПГС (проблемно-графічних сигналів) на уроках географії.

Автор: Заїченко Сергій Іванович – вчитель географії комунального закладу «Гуляйпільська агальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Гуляйпільської міської ради, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «старший учитель».

                        Стаж роботи – 25 років.

.

Аналіз шкільної практики засвідчує, що більшість учнів не вміє в процесі навчання виділяти головні структурні елементи знань, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними. Ось чому після закінчення школи учні замість стрункої осмисленної системи знань володіють, як правило, сукупністю розрізнених відомостей, засвоєних механічно. Тому одним із актуальних напрямків удосконалення навчання в школі е пошук і впровадження ефективних методів, що забезпечують системність знань і взаємозв'язок між ними.

Сьогодні накопичений позитивний досвід використання різноманітних методів, прийомів, способів схематичної наочності у процесі вивчення географії. Опорну графіку вчителі використовують у вигляді опорних сигналів (М.Винокур), структурно-логічних схем (О.Скуратович), опорних схем (С.Пальчевський), опорно-інформаційних схем (С.Коберник), методу графів (Л.Костенко). їх застосування дає змогу дати учням більший обсяг інформації за хронічної нестачі годин, дає систему знань, ліквідує перевантаження, перетворює навчальну інформацію у візуальну форму, дає змогу унаочнити великий обсяг інформації, колективно обговорювати та удосконалювати зміст, концентрувати увагу на головному.

Але розвиток самостійної пізнавальної діяльності учнів при цьому йде на рецептивному та репродуктивному рівнях.

Мені б хотілося познайомити вас з ще з одним напрямком застосування опорної графіки на уроках географії - це проблемно-графічні сигнали (ПГС), застосування яких сприяє розвитку самостійної пізнавальної діяльності на більш високому рівні.

Важливість такого розвитку обумовлена основними вимогами програми з географії.

Перед нами, педагогами, стоїть завдання, як зробити, щоб навчальна праця учня була невимушеною, щоб вона диктувалась внутрішніми потребами та бажанням учнів здобувати знання. Мова йде про невимушену мотивацію навчання як найважливіший стимул навчальної діяльності.

Всі ми знаємо, що найкоротший шлях до пізнання лежить через пізнавальну і самостійну активність учнів в навчальному процесі, через їх продуктивну діяльність.

Пізнавальний і пошуковий інтерес, а на їх основі і творча діяльність учнів самі собою не виникають. Вони формуються і створюються змістом навчального матеріалу, методами і прийомами навчання, особистістю вчителя і під впливом внутрішньої необхідності бажання вчитися.

Велике значення в підвищенні ефективності навчального процесу, його оптимізації відіграє дидактичний принцип навчання наочність. Мова йде про таку наочність, яка мала б великий простір для творчої самостійної діяльності учнів на всіх етапах засвоєння знань, була б з багатьма невідомими, які треба розкрити, з'ясувати, пояснити.

Наочність повинна не просто демонструватись, вона повинна мати проблемно-пізнавальні завдання і запитання.

Географія як предмет складається з багатьох взаємопов'язаних природних і економічних закономірностей, понять, законів, вивчення яких важко уявити собі без наочності.

Взявши за основу науково методичні аспекти застосування системи проблемно-графічних сигналів (ПГС) у викладанні географії, вивчаючи теоретичні основи дидактики, мені вдалося створити подібний дидактичний матеріал і використовувати його у процесі викладання при поясненні, закріпленні і контролі знань.

ПГС - це творче застосування знань, умінь в нових, нетипових умовах, що досягається створенням на уроці проблемних ситуацій та їх розв'язанням.

Провідними ідеями досвіду використання ПГС на уроці є:

1. створення на уроці атмосфери пошуку, творчості, співпраці;
2. розвиток самостійної пізнавальної активності учнів на основі:

а) встановлення проблемно-наслідкових зв'язків;

б) логіки мислення;

в) генералізації знань;

3. широкі можливості здійснення диференціації навчально-виховного процесу;
4. реалізація міжпредметних зв'язків.

Застосування ПГС повністю відповідає основним функціям навчання - навчальній, розвивальній, виховній:

а) закріплюються основні географічні поняття і закономірності;

б) вдосконалюються навички порівняння, встановлення причинно- наслідкових зв'язків, узагальнення;

в) розвиваються творчі можливості, особливо при конструюванні ПГС.

Методичні особливості застосування ПГС на уроках географії дають можливість учням широко проявити себе, працювати самостійно, розвивати навички раціональної самоорганізації на практично всіх рівнях.

Застосування ПГС має глибоке психо-фізіологічне підгрунтя: використання сигналів базується на вченні про дві сигнальні системи. Важливу роль відіграють зорові рецептори, слуховий аналізатор, тактильні рецептори. Все це сприяє підвищенню рівня активізації кори великих півкуль. Тобто учень самостійно, без примусу включається у процес вирішення завдань.

Особливого значення в даній навчальній діяльності набуває прийом порівняння, який, за словами К.Д.Ушинського, є основою всякого мислення.

Для успішного формування вміння порівнювати, ще у 5 кл., в курсі вивчення "Природознавство" розкриваю учням зміст прийому порівняння і пропоную учням записати в зошит спрощене, розраховане на пя'тикласників визначення: "Порівняння - це знаходження подібного і відмінного між предметами, речовинами і явищами".

Розповідаю про значення порівняння і його види:

1. Неповне порівняння:

а) співставлення-порівняння з метою встановлення подібних ознак;

б) протиставлення-знаходження відмінних ознак.

2. Повне порівняння-знаходження подібного і відмінного.

В процесі формування вміння порівнювати важливої ролі надаю вмінню визначати основні, суттєві ознаки, за якими можна здійснювати порівняння природних явищ чи об'єктів. Для кращого запам'ятовування суті прийому учням рекомендую записати в зошит пам'ятку "Порядок порівняння":

1. Виділити головні ознаки кожного предмета, що порівнюєш.
2.            Співставити, значить, знайти подібні ознаки.
3.            Протиставити - знайти відмінне.
4. Зробити висновок на основі порівняння.

Спочатку учні проводять порівняння поетапно, користуючись пам'яткою під керуванням вчителя. Далі для відпрацювання основи дій пропоную учням записати результати в таблицю

Вважаю, що у формуванні прийому порівняння, важливо перетворити знання прийому у вміння, а потім у навик. Розвиток вміння тривалий процес і здійснюється поступово, в процесі постійних тренувань, використання завдань підвищеної складності, застосування прийому в новій ситуації.

Безпосереднє знайомство з проблемою графікою відбувається в 6 класі, коли ми записуємо в зошит сигнали опорної графіки (географічний конструктор).

На перших уроках учням доволі важко зрозуміти суть даної графіки, тому потрібно їх підвести до розуміння і сприйняття опорної графіки. На уроках я це роблю таким чином:

1 урок: "Географія - наука про Землю".

Після розповіді вчителя учні читають пункту 1 «Коли виникла і що вивчає географія»  параграфа 1: вчаться виділяти головне з даного пункту:

•     Чим раніше займалась наука географія?
•     яке завдання стоїть перед сучасною географією?

Далі йде розповідь про фізичну географію. Знову учні отримують завдання прочитати пункт "Що вивчає фізична географія?" виділити головне:

•     Що вивчає фізична географія?

Потім аналогічні завдання діти отримують, працюючи з поняттям "суспільна географія".

Після того, як учні виявили особливості фізичної і суспільної географії, знову ставлю запитання:

•                 Що вивчає фізична географія?
•                 Що є предметом вивчення суспільної географії?

Відповіді дають змогу знайти спільне і відмінне. Потім подаю схему:

ФІЗИЧНА ↔ СУСПІЛЬНА

                                                                +       -

На даному уроці можливо вирішити проблему на 2 рівнях:

•    Визначити поняття "фізична" і "суспільна" географія.
•    Виявити подібні і відмінні риси цих понять.

Подібні підготовчі роботи проходять і на наступних уроках: "Відкриття нових земель і навколосвітні подорожі". Знову ж спочатку читаємо пункт, потім подаю графічно проблему :

Х.КОЛУМБ → ГЕОГРАФІ Я

Розглядаємо з учнями, що даний запис означає і знаходимо в підручнику відповіді та записуємо їх в зошит. Подібну операцію проводимо і по першій кругосвітній подорожі.

Ф.МАГЕЛЛАН → ГЕОГРАФІ Я

Тут проводимо уточнення кількості прикладів. Знаходимо їх і записуємо:

1.                Довів, що Земля - куля.
2.                Існування єдиного Світового океану.
3.                  Назвав океан - Тихий.
4.                  В честь нього названо протоку.
5.                  Довів, що води більше, ніж суходолу.

Далі на основі записів учнів виконуємо таку роботу: порівнюємо їх внесок в науку географію.

ГЕОГРАФІЯ

Х.КОЛУМБ     ↔     Ф.МАГЕЛЛАН

+         -

Успіх у застосуванні ПГС у великій мірі залежить від особистого ставлення вчителя до своєї справи, системності у роботі. Ніяка найефективніша з методичної точки зору система не буде працювати, якщо не віддаси частинку себе дітям, не вкладеш у неї свої думки, емоції, не створиш атмосферу співпраці.

Такій атмосфері сприяє використання ігрових ситуацій на основі проблемних завдань: наприклад, 7 клас, тема "Кліматичні пояси". О.Ігнатьев в книзі "Амазонка очима москвича" писав: "Мені дуже цікаво було побачити своїми очима місце, де колись, як кажуть, розміщувалось велике місто індіанців. Але від відвідин цього цікавого місця довелося відмовитись через те, що в сеньйора Нілтона була призначена "після дощу" зустріч в Белені. І нам необхідно було вилітати максимум через годину".

Після ознайомлення з текстом даю запитання учням:

• На який час було призначено зустріч?

Відповідаючи на запитання, учні працюють з картами атласу і виконують такі дії:

1.              За фізичною картою Південної Америки визначити географічне положення міста Белен.
2.              За кліматичною картою визначити, в якому кліматичному поясі знаходиться м.Белен?
3.              Назвіть особливості цього типу клімату.

Аналогічну ігрову ситуацію створюю за твором Д.Дефо "Робінзон Крузо":

•             В якому кліматичному поясі жив Робінзон Крузо, якщо він розповідав так: "По моїх спостереженнях, на моєму острові пори року потрібно ділити не на холодні і теплі, як вони поділяються у нас в Європі, а на дощові і сухі приблизно таким чином: з половини лютого до половини квітня - дощі, сонце стоїть в зеніті, з половини квітня до половини серпня - посуха, з половини серпня до половини жовтня - дощі, сонце знову в зеніті, з половини жовтня до половини лютого - посуха".

Коли заходжу в клас, маю справу з різними дітьми - одні замкнуті, мовчуни, інші - люблять поговорити. У одних дуже розвинена потреба в знаннях, вони швидко засвоюють навчальний матеріал, інші негативно ставляться до навчання. Тому я прагну своєчасно помітити особливості дітей і організувати роботу на уроці таким чином, щоб кожен з них працював в повну міру своїх можливостей. Одним з методів індивідуальної роботи з учнями, який використовую - це подання навчального матеріалу частинами і підведення підсумків після кожної частини. Приведу приклад з уроків на тему "Гідросфера" (6 клас).

Перший урок починаю з вивчення нового матеріалу. Спочатку даю поняття "гідросфера". Проводжу бесіду на основі раніше вивченого матеріалу:

•             Як зображується водна поверхня на глобусі і на картах? (використовую карту півкуль і глобус)
•             В яких трьох станах буває вода в природі?
•             Яке значення має вода для життя на Землі?

На перші два питання відповідають учні з середнім рівнем знань, на трете - з більш високим. Далі креслимо схему "Склад гідросфери" . На запитання, який склад гідросфери, прошу дати відповідь учням з середнім рівнем навчальних досягнень. Далі прошу розглянути малюнок 130 підручника і дати відповідь на запитання, яких вод на Землі більше - прісних чи солоних?

Для створення зорової уяви про гідросферу демонструю картини "Море", "Озера", "Річка", "Водосховище", "Льодовики в горах". Ще раз повторюю, які води входять до складу гідросфери і показую іі місце в складі сфер Землі.

Друга частина теми уроку - "Світовий кругообіг води в природі". З нею учні частково знайомились в природознавчому курсі початкової школи.

Демонструю саморобну таблицю "Світовий кругообіг води у природі", подібну малюнку  підручника і прошу розповісти учнів середнім рівнем навчальних досягнень про те, як проходить кругообіг води у природі.

Найбільш складна для учнів частина теми "Значення кругообігу води". Цей матеріал пояснюю і закріплюю з допомогою тексту підручника.

Після чого прошу пояснити взаємодію між сушею і океаном через кругообіг води у природі,  застосовуючи ПГС:

СПИСОК   ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ