Використання прийомів формувального оцінювання на уроках математики у 2 класі

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

 

Кафедра дошкільної та початкової освіти

 

Авторська розробка

 

Тема: Фрагменти уроків математики із використанням прийомів формувального оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу

                                                      

 

 

 

 

 

Виконала:

Драчова Олена Анатоліївна,

вчитель початкових класів

КЗЗСО «Кушугумська гімназія «Інтелект»

Кушугумської селищної ради

Запорізького району

Запорізької області,  

 група КДПО-39

                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2026

 

 

Вступ

Актуальність теми. Сучасна початкова освіта в Україні орієнтована на перехід від простого накопичення знань до формування ключових компетентностей та цілісного розвитку особистості дитини. У цьому контексті особливого значення набуває формувальне оцінювання, яке є не просто інструментом контролю, а невід’ємною частиною освітнього процесу. Для учнів 2 класу, які лише починають усвідомлювати свій навчальний поступ, важливо отримувати зворотний зв'язок, що не «виносить вирок», а стимулює до подальшої роботи та допомагає подолати страх перед помилкою.

Математика у 2 класі часто стає пороговим етапом, де рівень складності завдань (перехід через розряд, табличне множення та ділення) вимагає від дитини високої концентрації та впевненості. Використання прийомів формувального оцінювання дозволяє вчителю вчасно виявити прогалини в розумінні матеріалу, адаптувати темп навчання та навчити дітей основам самооцінювання та взаємооцінювання.

Мета роботи — розробити практичні фрагменти уроків математики для 2 класу, що ілюструють ефективне впровадження технік формувального оцінювання для підвищення мотивації та якості знань учнів.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

1. Окреслити теоретичні засади формувального оцінювання в початковій школі.
2. Розробити фрагменти уроків з математики з використанням конкретних технік (наприклад, «Світлофор», «Шкала самооцінювання», «Магічні лінієчки» та ін.).
3. Проаналізувати вплив цих прийомів на активність учнів та рівень засвоєння ними навчального матеріалу.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованих матеріалів вчителями початкових класів для створення підтримуючого освітнього середовища, де кожен учень відчуває успіх та бачить шлях до власного прогресу.

 

Основна частина

Формувальне оцінювання — це «оцінювання для навчання», а не «оцінювання навчання». У 2 класі воно базується на спостереженні за навчальною діяльністю учнів та вчасному реагуванні на їхні потреби.

Ключові компоненти формувального оцінювання у 2 класі:

• Формулювання зрозумілих цілей: Учень має розуміти, чого він навчиться (наприклад: «Сьогодні я навчуся додавати числа з переходом через розряд»).
• Конструктивний зворотний зв’язок: Замість «Молодець» — «Ти правильно обчислив вираз, але зверни увагу на запис одиниць під одиницями».
• Самооцінювання та взаємооцінювання: Розвиток здатності дитини бачити власні помилки.

Методи формувального оцінювання:

1. Візуальні методи (Зворотний зв’язок)

• «Сигнали рукою»:

Використовуються під час усного рахунку або пояснення нової теми.

• Великий палець вгору — «Я розумію і можу пояснити».
• Палець убік — «Я розумію, але маю сумніви».
• Палець вниз — «Я не розумію, мені потрібна допомога».

• «Світлофор»:

Використання кружечків трьох кольорів (зелений, жовтий, червоний). Наприклад, при розв’язуванні задачі на дві дії: учень кладе на край парти картку того кольору, який відповідає його стану готовності працювати самостійно.

• «Магічні лінієчки» (Г. Цукерман):

Учень на полях зошита креслить вертикальну лінію і ставить на ній хрестик. Чим вище хрестик — тим вищим, на думку дитини, є рівень її роботи за певним критерієм (наприклад: правильність, охайність або швидкість). Вчитель, перевіряючи, ставить свій хрестик. Якщо вони збігаються — самооцінка адекватна.

 

2. Комунікативні прийоми (Взаємонавчання)

• «Дві зірки і побажання»:

Використовується під час взаємоперевірки (наприклад, після побудови геометричних фігур). Учень шукає в роботі сусіда два позитивні моменти («зірки») — наприклад, рівні лінії та правильні назви вершин, і один аспект, який можна покращити («побажання»).

• «Інтерв’ю»:

Наприкінці уроку учні ставлять один одному запитання за темою:

• «Як ти дізнався, що тут треба ділити?»
• «Яке правило допомогло тобі розв'язати цей приклад?»

 

3. Методи рефлексії та аналізу

• «Хибні твердження»:

Вчитель навмисно припускається помилки (наприклад, у порядку дій у виразі з дужками). Завдання учнів — знайти помилку, «виправити» вчителя і обґрунтувати, чому саме так. Це дозволяє оцінити глибину розуміння алгоритму.

• «Незакінчене речення»:

Дітям пропонуються картки-підказки:

• «Сьогодні мені було легко...»
• «Найскладнішим для мене було...»
• «Тепер я знаю, як...»

• «Вихідний квиток»:

Коротке завдання на 2-3 хвилини в кінці уроку (наприклад: «Запиши сусідів числа 129»). Це не контрольна робота, а спосіб для вчителя зрозуміти, хто з дітей засвоїв матеріал, а з ким потрібно попрацювати завтра.

4. Графічні інструменти

• «Сходинки успіху»:

Намальовані сходинки, де нижня — «мені було важко», а верхня — «я все зробив без помилок». Дитина малює свій символ (сонечко, смайлик) на тій сходинці, де вона відчуває себе наприкінці уроку.

Фрагмент 1. Етап вивчення нового матеріалу

Тема: Утворення чисел із десятків та одиниць (30 + 7)

Прийом: «Кольорові стаканчики» (Маніпулятивне оцінювання)

• Дія: Кожен учень має набір карток або паперових стаканчиків двох кольорів: сині (десятки) та жовті (одиниці).
• Завдання: «Побудуйте число 37». Дитина має покласти 3 сині картки та 7 жовтих.
• Формувальне оцінювання: Вчитель просить: «Покажіть кількість десятків». Діти піднімають сині картки. Вчитель миттєво бачить, хто плутає розряди, і може одразу скоригувати: «Згадайте, десятки — це наші "командири", вони стоять першими».
•  

Фрагмент 2. Етап закріплення знань

Тема: Віднімання одиниць або десятків (54 - 4, 54 - 50)

Прийом: «Математичні ваги» (Зворотний зв'язок)

• Завдання: На дошці записано вираз 68 - 60. Учні мають на індивідуальних планшетах або картках написати відповідь.
• Інструкція: «Якщо ви впевнені, що ваша "вага" (відповідь) точна — піднесіть планшет високо. Якщо сумніваєтесь — тримайте на рівні грудей».
• Формувальне оцінювання: Це дозволяє вчителю побачити не лише рівень знань, а й рівень впевненості дитини. Якщо учень відповів правильно, але тримає планшет низько — йому потрібна підтримка та схвалення.

 

Фрагмент 3. Етап самостійної роботи

Тема: Обчислення виразів виду 80 + 2, 82 - 2, 82 - 80

Прийом: «Сходинки успіху» (Самооцінювання)

• Дія: Після виконання 5 прикладів у зошиті, діти малюють на полях сходинки (3 рівні).
• Критерії від вчителя:
  1. Я зрозумів, як розкладати числа, але помилився в обчисленнях (1-ша сходинка).
  2. Я все зробив правильно, але мені підказував сусід/вчитель (2-га сходинка).
  3. Я зробив усе сам і можу пояснити іншим (3-тя сходинка).
• Результат: Вчитель, проходячи між рядами, бачить, на якій сходинці «стоїть» кожна дитина, і фокусує увагу на тих, хто залишився на першій.

 

Фрагмент 4. Підсумок уроку (Рефлексія)

Тема: Узагальнення знань про нумерацію

Прийом: «Вихідний квиток: Одна цифра»

• Завдання: Перед перервою кожен учень отримує маленький папірець.
• Запитання: «Запишіть число, у якому 6 десятків і 2 одиниці. Потім закресліть у ньому одиниці. Яке число залишилося?».
• Формувальне оцінювання: Вчитель збирає ці «квитки». Аналіз відповідей показує, чи засвоїв клас різницю між числом (60) та цифрою (6), що вказує на кількість десятків. Це основа для планування наступного уроку.

 

Висновок

Формувальне оцінювання в 2 класі є не просто механізмом перевірки знань, а безперервним процесом взаємодії між учителем і учнем. Воно дозволяє відійти від каральної функції оцінки на користь стимулюючої та підтримуючої. Використання прийомів само- та взаємооцінювання сприяє розвитку критичного мислення, рефлексії та відповідальності. Учні 2 класу вчаться аналізувати власні помилки не як невдачі, а як точки для подальшого зростання. Математика потребує чіткої послідовності у засвоєнні навичок. Формувальне оцінювання дає змогу вчителю здійснювати диференційований підхід, вчасно надаючи допомогу тим, хто має труднощі з обчисленнями чи розв’язанням задач, ще до етапу підсумкового контролю. Використання технік формувального оцінювання на уроках математики створює ситуацію успіху для кожного учня. Це сприяє формуванню позитивного ставлення до предмета, знімає психологічне напруження та закладає міцний фундамент для подальшого навчання в старшій школі.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688).
2. Наказ МОН України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».
3. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. 1-2 клас.
4. Бех І. Д. Формувальне оцінювання: особливості застосування в початковій школі. Початкова школа. 2020. № 5. С. 2–6.
5. Онопрієнко О. В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів: сутність і методика здійснення. Український педагогічний журнал. 2018. № 4. С. 34–41.
6. Скворцова С. О., Онопрієнко О. В. Математика. 2 клас. Навчальний зошит : У 4 ч. Харків : Ранок, 2019.
7. Хоружа Л., Машовець М. Формувальне оцінювання в початковій школі: навчально-методичний посібник. Київ, 2020. 104 с.