Використання різних видів мотивації у системі самоосвітньої компетентності учнів

Використання різних видів мотивації у системі самоосвітньої компетентності  учнів

Ключові слова: мотив, мотивація, пізнавальні мотиви, соціальні мотиви, емоційні мотиви.

Для того, щоб учень по-справжньому почав працювати, необхідно, щоб завдання, які ставляться  перед  ним  у  навчальній  діяльності були зрозумілі внутрішньо,  тобто ,  щоб вони були значущі для учня та знайшли, таким чином, відгук та відправну точку в його навчанні.  У кожного школяра є деякий особистий рівень позитивної мотивації, на який можна спиратися, так і перспективи, резерви його розвитку.

Зважаючи на те, що мотивація є рушійною силою будь-якої діяльності, стимулом , що забезпечує прагнення до мети й досягнення цілей, нами було обрано тему педагогічного дослідження «Використання різних видів мотивації у системі самоосвітньої компетентності учнів».

У ході роботи проаналізовано типи мотивів, досвід  формування позитивної навчальної мотивації, здійснено розробку та апробацію прийомів формування різних типів мотивів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що питання мотивації тривалий час перебуває в центрі уваги науковців і практиків.

Матюхіна М.В. відзначає важливість навчальної мотивації.

               Маркова А.К. виділяє групи мотивів.

               Тализіна Н.Ф. визначає способи формування позитивної мотивації.

Що ж ми називаємо мотивом?  Його значення.  Мотив – це спрямованість школяра на окремі  сторони навчання,  які  пов’язані з внутрішнім ставленням  учня до неї  (Маркова А.К.).

 Формування мотивів навчання - це створення умов для появи внутрішніх прагнень до навчання, сприйняття їх  учнями.  Вивчення та формування мотивів навчання повинні мати об’єктивний характер з одного боку та здійснення поваги до особистості  учня з  іншого (Орлов А.Б.).

Мотиви створюють потенційну можливість розвитку учня, оскільки реалізація мотивів залежить від процесів цілеспрямованості, тобто,  умінь школярів ставити мету та досягати її у навчанні.

Мотив є важливим аспектом мотиваційної сфери.  У системі навчальної діяльності розрізняють такі види мотивів:  пізнавальні,  соціальні, емоційні.

Пізнавальні  мотиви – мотиви, які пов’язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання.

Соціальні мотиви – спрямованість на іншу людину протягом навчання або взаємодія школяра з іншими людьми.

Емоційні мотиви – мотиви, які пов’язані з інтересом (зацікавленістю) до навчання, можливістю реалізації учнями поставлених цілей.

Різні мотиви мають неоднакові прояви в навчальному процесі.

Наприклад,пізнавальні мотиви  проявляються у прийняті рішень завдань,  у звертанні  до вчителя за додатковими відомостями.  Так, при  вивчені ділових паперів  у  8-9 класах, тема «Написання заяви»  з’ясовуємо, з якою метою вивчаємо правильне написання документів, де це вміння буде потрібним у житті.  Учні дають відповіді:  потрібно у майбутньому житті при  вступі до навчального закладу, чи при вступі на роботу.

При формуванні соціальних мотивів  з’ясовуємо  вміння  учнів працювати  в групах, вчаться співставляти, порівнювати,відстоювати або заперечувати точку зору.

Наприклад,  тема «Узагальнення та систематизація вивченого про прийменник у 7 класі»   клас ділиться на групи (можна ділити за різними критеріями); кожна з груп отримує завдання:  дібрати  до  запропонованих  слів  синонімічні  фразеологізми,  у  яких  були  б прийменники.  Учні розуміють, що оцінка групи залежить від роботи кожного в ній.

При формуванні емоційних мотивів з’ясовуємо налаштованість учнів на отримання знань, зацікавленість предметом.

Наприклад,   у 5 класі при вивченні теми «Правопис слів іншомовного походження» з’ясовуємо емоційний настрій учнів і налаштовуємо на позитивність протягом уроку. На дошці  записано  епіграф  уроку:  «І чужому  научайтесь,  й свого  не  цурайтесь… »   Т.Шевченко. Учитель ставить питання до епіграфа уроку, з’ясовуємо , день народження якого поета України відзначаємо навесні, з чим у них асоціюється перший місяць весни.  Учні  висловлюють свої думки, тим самим налаштовуємо на позитивність школярів.

Крім цього, можна виявити домінуючий мотив навчання. Наприклад:  на уроці учням пропонується самостійно виконати на вибір завдання, які розрізняються:

-            за складністю та характером діяльності (творча чи репродуктивна)

-            за практичною чи теоретичною спрямованістю пізнавальної діяльності

-            за характером виконання завдань (індивідуальне чи групове)

Одночасно кожен учень отримує аркуш, в якому зазначені позиції, що відображають причину вибору учнем того чи іншого завдання.

– Бажання себе випробувати.

– Краще пізнати свої можливості в даному предметі.

– Корисно підготуватися до майбутньої професії.

– Подобається навчатися.

– Бажання бути духовно багатим, культурним та корисним для суспільства.

Результати дослідження учитель занотовує в таблицю та виділяє домінуючий мотив за оцінкою самого учня.

Наприклад,  у 8 класі при вивченні теми «Словосполучення» учням дається завдання різні за складністю та характером діяльності.

1. У поданих словосполученнях визначити головне та залежне слова.

2. Із поданих речень вибрати словосполучення (пошукова робота).

3. Із поданих словосполучень утворити речення.

У виданому аркуші учні зазначають позиції вибору завдання і здають учителю.

Отже, формувати та розвивати мотивацію навчання з метою формування самоосвітньої компетентності учнів – означає не закладати готові мотиви, а поставити їх в такі умови і ситуації розгортання активності, де бажані мотиви складалися та розвивалися з урахуванням досвіду, індивідуальності, внутрішнього спрямування самого учня.  

Систематичне застосування прийомів мотивації учнів до самоосвіти забезпечує позитивні результати. Зокрема , у 6-7 класах зменшилось байдуже ставлення до навчання, збільшилась активно-позитивна мотивація;  на відміну від 2009 н.р. у  6-8 класах переважають пізнавальні мотиви;  за 2010 – 2011 н.р. сформовано позитивну мотивацію до самоосвіти (діаграма 1).       

Діаграма 1

Список літератури

1. Бєляєв О.М. Методика викладання української мови в школі. Київ.: Радянська школа 1997р.
2. Васильєва З.І. та ін. / Вивчення особистості школяра учителем / Педагогіка, М. – 1991р.
3. Маркова А.К. та ін./ Формування мотивації навчання / Просвіта, М. – 1990р.
4. Матюхіна М.В. Мотивація навчання молодших школярів / Просвіта, М. – 1984р.