ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

 

Кафедра технологій навчання, охорони праці та дизайну

 

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

 

 

Тема роботи: ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

 

Група: ІМЗ-ОД-ІІ-32В

 

Слухач: Михаліченко Оксана Леонідівна

 

 

 

 

 

Науковий керівник:                                                До захисту

Верченко Надія Вікторівна;                              

Кандидат біологічних наук,                          _________________________        

доцент кафедри психології,                                   (підпис завідувача кафедри)

 педагогіки та менеджменту

                       

 

 

 

 

 

 

 

2021 р.

Анотація

В даній роботі розглядаються питання використання цифрових технологій в освітньому процесі. Досліджено особливості використання цифрових технологій в освітньому процесі, їх особливості, переваги та недоліки. Розглянуто питання щодо вимог до таких технологій для забезпечення якісного та результативного навчального процесу.

Результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності та якості  навчання, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………     4

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Роль і місце цифрових технологій в освітньому процесі ……………………………………………………………..  6

1.1. Характеристика сучасних цифрових технологій. ………………………   6

1.2. Особливості впровадження цифрових технологій в освітній процес ...   7

1.3. Переваги та недоліки інформатизації навчального процесу……………  11

1.4. Вимоги до цифрових дидактичних матеріалів…………………………  14

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Особливості впровадження цифрових технологій в закладах професійної (професійно-технічної) освіти……… 19

2.1. Методична розробки уроку (освітнього заходу) з використанням цифрових технологій …………………………………………………………… 19

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………… 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………    32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На тлі глобалізації в усіх сферах суспільного життя відбуваються суттєві зміни. Однією з головних причин, що зумовили цей процес, є докорінні перетворення в економічних системах усіх розвинених країн.

Це обумовлено: швидким удосконаленням виробництва на основі новітніх інформаційних технологій, скороченням циклів виробництва товарів і послуг та термінів їхнього життя; зростаючою конкуренцією як між компаніями, так і на ринку праці; підвищенням значущості таких складових мотивації трудової діяльності фахівця, як особистісний саморозвиток, самореалізація та творчість.

Швидке зростання інформації і високий рівень інформатизації всіх сфер людської діяльності зумовлює стрімкий розвиток та використання сучасних цифрових технологій

У сучасній освіті один із пріоритетних напрямів розвитку є інформатизація та впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес, що значно покращує якість та ефективність навчання майбутніх фахівців, підвищує конкурентноспроможність на ринку праці. Застосування комп’ютерних технологій потребує перегляду форм і методів навчальної діяльності. Слід пам’ятати, що комп’ютерні технології є ефективним, але допоміжним засобом навчання.

Застосування комп’ютерних технологій підвищує активність студента, веде до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання. Без перевантажень можна інтенсифікувати процес навчання в умовах профільного навчання завдяки раціональному використанню комп’ютерних технологій. Використання сучасних технічних засобів для розв’язання фахових завдань на базі отриманої комп’ютерної підготовки є запорукою конкурентноспроможності майбутнього фахівця. При масовому забезпеченні комп’ютерами зберігається його індивідуальність, можливість отримання достовірної оцінки без великих затрат часу на проведення контролю.

Головним для майбутнього фахівця в сучасному інформаційному середовищі є подальше використання комп’ютерних технологій як методів та інструментів майбутньої педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі.

Актуальність теми. Освіта, як і багато інших сфер людської діяльності, залучена у процес трансформації, спричинений необхідністю відповідати реаліям сучасності та активно освоювати евристичні можливості цифрової реальності, породженої становленням онлайнового інтернет-середовища. Насамперед це відображається у формуванні цифрового освітнього середовища, розвитку дистанційного та електронного навчання. При цьому традиційні способи здобуття вищої освіти не втрачають своєї актуальності й надалі користуються попитом, проте у цифрову епоху (епоху домінування цифрових технологій) набувають нових властивостей, що детерміновані формуванням нового типу навчання (змішаного), яке інтегрує сильні сторони електронного та традиційного викладання.

Мета роботи: полягає в дослідженні використання цифрових технологій в освітній діяльності. Для цього ставимо перед собою такі завдання:

• з'ясувати сутність поняття, зміст та завдання сучасних цифрових технологій
• дослідити особливості впровадження цифрових технологій і освітній процес
• визначити вимоги до цифрових дидактичних мате реалів

Практична значущість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності роботи викладача спеціальних дисциплін.

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Роль і місце цифрових технологій в освітньому процесі

 

1.1. Характеристика сучасних цифрових технологій

У сучасній науково-педагогічній літературі існують різні підходи до визначення поняття «цифрові технології». Спочатку, цей термін використовувався для позначення технологій, що містять двійковий код. Однак, через широке поширення різноманітних девайсів, гаджетів (комп'ютерів, ноутбуків, мобільних пристроїв, смартфонів та ін.), слово «цифровий» перейшло у більш широке використання, і стало синонімом слів «електронний» і «комп'ютерний».

Змінюється і термінологія, яка описує технічні засоби: так, поступово відбувається витіснення терміна «інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)» більш сучасним терміном «цифрові технології». Сьогодні ці терміни вживаються як синоніми, проте останній чіткіше відображає специфіку нових інформаційних технологій та їх сприйняття суспільством. З ходом технічного прогресу, змінюється не тільки відома термінологія, а й з'являються ще більш досконалі технічні засоби, що мають значний дидактичний потенціал.

Отже, під цифровими технологіями ми розуміємо широкий спектр інструментів і ресурсів, що містять інформацію, представлену у різних форматах, на базі різноманітних девайсів та гаджетів. Сам термін «цифрові технології», який є на сьогодні є більш сучасним та зрозумілим для нового покоління, ми розглядаємо, як об’єднання комп'ютерних, електронних, інформаційних, інформаційно-комунікаційних та телекомунікаційних технологій.

За освітньо-методичними функціями виокремлюють такі цифрові освітні ресурси:

1) електронні підручники (оригінальні електронні підручники, предметні навчальні системи, предметні навчальні середовища);

2) електронні навчальні посібники (репетитори, тренажери; навчальні й навчальні-контролюючі, ігрові, інтерактивні ресурси; предметні колекції; довідники та словники; практичні та лабораторні системи;

3) електронні навчально-методичні комплекси (предметні освітні та програмно-методичні комплекси, предметні навчально-методичні середовища; інноваційні навчально-методичні ресурси);

4) електронні видання контролю (тести, тестові завдання, методичні рекомендації з тестування; інструментальні засоби).

 

1.2. Особливості впровадження цифрових технологій в освітній процес

Особливістю розвитку і застосування цифрових технологій навчання є те, що вони мають тенденцію приймати адаптивні властивості, які дозволяють встановлювати безпосередні зв’язки з учнями. Педагог все в більшій мірі звільняється від певних контролюючих та інформаційних функцій, залишаючи за собою такі головні функції навчання, як:

- взаємозв’язок виховання й навчання;

- розвиток самостійного мислення учнів;

- керування та корегування процесу навчання з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки, індивідуальних особливостей тих, хто навчається;

- вироблення і постановка нових завдань навчання тощо.

Застосування інформаційних комп’ютерних технологій дозволяє організувати різні види діяльності учнів :

 

 

Ці види діяльності орієнтуються на активне використання інформаційних комп’ютерних технологій учителем і учнями як інструменту пізнання й самопізнання, на самостійне подання і здобуття знань, здійснення власного маленького відкриття у процесі вивчення навколишнього світу. Використання інформаційних комп’ютерних технологій у навчальному процесі необхідно не стільки для підтримки традиційних форм і методів навчання, скільки для створення варіативних методик, що сприяють особистісно- орієнтованому розвитку учнів, розвивального навчання.

Організація вчителем перерахованих видів діяльності із застосуванням інформаційних технологій вимагає його спеціальної професійної підготовки з їх практичного використання і методичного застосування в навчальному процесі

Зупинимося на основних напрямках використання інформаційних комп’ютерних технологій у навчальному процесі з урахуванням їх методичної доцільності й можливостей. Це такі:

• пошук інформації у глобальній і локальній мережах;
• зберігання, обробка й передача інформації;
• розробка методичних і дидактичних матеріалів;
• здійснення автоматизованого контролю навчальної діяльності;
• розробка педагогічних програмних засобів (ППЗ) різного призначення;
• розробка web-сайтів навчального призначення;
• організація й проведення комп'ютерних експериментів з віртуальними моделями;
• обробка результатів експерименту;
• дистанційне регулювання навчальної діяльності;
• організація інтелектуального дозвілля учнів.

Всі перераховані напрямки використання інформаційних технологій мають місце і у навчальному процесі початкової школи. Найчастіше інформаційні технології використовуються для розробки методичних і дидактичних матеріалів. Це можуть бути:

• розробки уроків;
• розробка навчально-методичних матеріалів і рекомендацій,
• створення ілюстративного, цікавого матеріалу;
• формування картки-завдання;
• організація і проведення інтелектуальних ігор і вікторин;
• розробка ППЗ навчального та виховного призначення та ін.

Для створення цифрових технологій навчального призначення найчастіше використовують прикладне програмне забезпечення, зазначене у таблиці

Програмне забезпечення інформаційних технологій навчального призначення

Цифрові технології	Можливості	Програмне забезпечення ІТ
1	2	3
Технологія роботи з текстовою інформацією	візуалізація інформації; опрацювання текстової та графічної інформації; автоматизація процесів інформаційно- методичного забезпечення.	MS Word; MS Publisher; SMART Notebook.
Технологія роботи з графічною інформацією	візуалізація інформації; опрацювання графічної інформації; автоматизація процесів інформаційно- методичного забезпечення.	MS Paint; Photoshop; SMART Notebook та ін.
Технологія числових розрахунків	опрацювання числової інформації; створення математичних моделей; автоматизація процесів обчислювальної діяльності; опрацювання результатів експериментів; автоматизація процесів інформаційно- методичного забезпечення; автоматизація контролю знань; автоматизація управління навчальною діяльністю.	MS Excel.
Технологія збереження, пошуку і сортування даних	архівування великих об’ємів інформації; автоматизація процесів інформаційно- пошукової діяльності; автоматизація процесів інформаційно- методичного забезпечення; організаційного управління навчальною діяльністю; автоматизація контролю знань.	MS Excel; MS Access та ін.
Мережеві інформаційні технології	цільовий пошук інформації; доступ до централізованих банків даних; передача інформації; обмін інформацією.	MS Internet Explorer; MS Outlook Express; E-mail; MS Publisher та ін.

 

 

 

 

1.3. Переваги та недоліки використання цифрових технологій

 

Використання цифрових технологій  у навчальному процесі робить урок цікавішим, надає більших можливостей здобувачам освіти для участі в навчальному процесі, розвиває мотивацію, особистісні й соціальні навички; учні працюють творчо, стають впевненішими у собі, починають розуміти складні ідеї завдяки більш ясної і динамічної подачі матеріалу, відтак у них виробляються навички для практичного застосування у сучасному інформаційному середовищі та віртуальному просторі.

Застосування цифрових технологій  має багато позитивів і для викладача: зручно  працювати з групою учнів, дозволяє збільшити обсяг навчального матеріалу; суттєве розширення творчої діяльності завдяки можливостям самостійно обирати план проведення уроку, підбирати додаткові матеріали тощо; дозволяє демонструвати готові фрагменти уроку; створення умов для здійснення як індивідуального, так і диференційованого підходу до учнів у процесі використання програмних засобів.

Використання цифрових технологій у навчально-виховному процесі - це не данина моді, а назріла необхідність, що є одним із суттєвих засобів реалізації цілей і завдань процесу навчання.

Очевидно, що навіть слабо підготовлений викладач має переваги над самим досконалим комп'ютером. Справа в тому, що міжособистісні взаємовідносини не вдається формалізувати за допомогою алгоритмів. Сьогодні погляди, смаки та ставлення до подій, що відбуваються, формуються у підростаючого покоління переважно під впливом засобів масової інформації, комунікації, освітніх інформаційних технологій, що викликає необхідність актуалізації питання комп'ютеризації освіти. Цій важливій проблемі пильну увагу приділяють не лише діячі освіти, а й психологи.

Визначимо позитивні сторони використання цифрових технологій:

- Забезпечують високий рівень інтерактивності між учнем і матеріалом.
- Можна розробляти і вдосконалювати різноманітні навчальні стилі і взаємодії, що стало можливим завдяки застосуванню інтерактивного відео.
- Формат CD дисків забезпечує великі об'єми для зберігання інформації, що стимулює навчання, яке включає перегляд значних баз даних (текстів, графіки, відео).
- Існує можливість підключення через мережу, що значно заощаджує час і гроші.
- Об'єднує звук та зображення з навчанням на базі ПК.

- Ціни на технічне забезпечення для систем мультимедіа порівняно низькі.

- Приваблює значну кількість користувачів, які навчаються.

- Збереження даних у цифровому форматі надає більших можливостей для навчання, матеріал може розглядатися покроковo з різними рівнями деталізації.
- Різна швидкість показу (відтворення) дозволяє аналізувати рух, або окремі кадри, доповнювати коментарями тексти, графіку, стоп-кадри, зображення рухів у динаміці.
- Сприяє мотивації та заохоченню учнів.

- Є можливість одержати доступ до будь-якого відеокадру або їхній послідовності практично миттєво.

- Використовуючи гнучкість інтерактивного відео, в межах потужності даного засобу подання

- інформації, можна створювати різноманітні варіанти переміщень статичного та динамічного відео,

- графіки, аудіо треків.

- Можна передавати і подавати інформацію в чіткому і структурованому вигляді, зберігаючи гнучкість.

- Інформацію легко поновлювати і конвертувати в інші формати.
- Порівняно легко навчитися працювати з електронною поштою і дискусійними форумами.
- Учень може сам вибирати темпи та час освоєння матеріалу.

- Скорочується час, витрачений на заняття, відповідно залишається більше часу для роботи та відпочинку.

Недоліки використання ІКТ: 

- Кожному учню необхідний доступ до комп'ютера.

- Потрібне спеціальне обладнання для роботи програм .

- Розробка може вимагати значних фінансових затрат та затрат часу.

- Internet надає величезну кількість інформації, яка може збивати учнів.

- Стандарти знаходяться у стадії розробки і поки що не можна визначити, хто буде займати провідні позиції.

- Системи мультимедіа представляють насичене інформацією середовище і для того, щоб  експлуатувати їх у повному обсязі, потрібний добір значної кількості матеріалів.
         - Доступ із робочого столу до технічного забезпечення може бути проблематичним, зокрема, в корпоративних мережах.

- Невисока якість зв'язку.

- Неможливе передавання особистого відношення або поведінки

- Для декого з учнів важко сприймати інформацію з екрана.

- Практично відсутні мультимедійні програми українською мовою.

- Не розроблена методика використання в освіті.

За­стосування цифрових технологій  на уроці повинно бути методично обґрунтовано. До таких технологій  зве­ртаюсь лише в тому випадку, якщо вони забезпечу­ють більш високий рівень навчального процесу в порівнянні з іншими методами навчання.

    Використання цих технологій дає можливість викладачу  вносити в навчально-виховний процес нові різноманітні форми і методи навчання, що робить уроки і позаурочні заходи інформаційно-насиченими, яскравими, цікавими.

 

 

 

 

 

 

1.4. Вимоги до цифрових дидактичних матеріалів.

 

Основний показник застосування цифрових технологій - ефективність навчання. Цифрові технології у навчанні повинні відповідати певним вимогам:

- дозволяти будувати зміст навчальної діяльності з урахуванням основних принципів педагогічної психології та дидактики;

- допускати реалізацію будь-якого способу управління навчальною діяльністю, вибір якого обумовлений, з одного боку, теоретичними поглядами розробника педагогічного програмного засобу, а з іншого цілями навчання;

- стимулювати всі види пізнавальної активності учнів, які необхідні для досягнення основних навчальних цілей;

- враховувати у змісті навчального матеріалу та навчальних завдань вже набуті знання, уміння і навички учнів;

- стимулювати високу мотивацію учнів до навчання;

- забезпечувати діалог, який повинен виконувати такі функції:

- активізувати пізнавальну діяльність учнів шляхом включення їх у процес міркування;

- моделювати спільну діяльність;

- сприяти розумінню тексту;

- зміст навчального предмета і складність навчальних завдань повинні відповідати віковим можливостям і будуватися з урахуванням індивідуальних особливостей учнів;

- зворотний зв'язок повинен бути педагогічно виправданим, інформувати про допущені помилки та містити інформацію, достатню для їх усунення;

- діагностувати учня з метою індивідуалізації навчання, а також надання необхідної допомоги;

- не вимагати спеціальних знань і зусиль для введення відповіді, звести до мінімуму рутинні операції по введенню відповіді;

- забезпечувати обґрунтовану педагогічно допомогу, достатню для того, щоб вирішити завдання і засвоїти спосіб її вирішення;

- інформувати учня про мету навчання, повідомляти, наскільки він просунувся в її досягненні, його основні недоліки, характер повторюваних помилок;

- виявляти дружелюбність, особливо при наданні допомоги;

- допускати індивідуалізацію навчання, дозволяти учню приймати рішення про стратегії навчання, характер допомоги і т. п.

- адекватно використовувати всі способи представлення інформації - у вигляді тексту, графіки, зображення, анімації, відео фрагментів;

- вести діалог, керований не тільки комп'ютером, а й учнем, дозволити останньому задавати питання;

- дозволити учню вхід і вихід з програми в будь-якій її точці, забезпечити доступ до раніше пройденого навчального матеріалу;

- допускати модифікацію, внесення змін до способів управління навчальною діяльністю.

Вимоги до структури та змісту цифрових технологій у навчанні :

Вимоги до змісту

1) Зміст повинен охоплювати достатній обсяг матеріалу, що  відповідає державному освітньому стандарту, бути актуальним, новим та оригінальним.

2) Викладення матеріалу має підкорятися правилам чіткої логіки з можливістю простежування учнем логіки міркування за допомогою спеціальних схем.

3) Повинні використовуватися різні методи і засоби активізації пізнавальної діяльності учнів.

Вимоги до технічного виконання

1) Оптимальність обсягу, коректність встановлення та доступність для користувача-непрофесіонала.

2) Виконання всіх заявлених для електронного ресурсу як програмного продукту функцій і логічних переходів.

3) Якісна програмна реалізація, включаючи поведінку під час запуску паралельних програм, швидкість відповіді на запити, коректність роботи з периферійними пристроями.

4) Адекватність використання засобів мультимедіа, їх оригінальність і якість.

5) Оптимальність організації інтерактивної роботи.

6) Ергономічність програмного продукту.

Використовуючи цифрові технології у навчанні , необхідно дотримуватися наступних рекомендацій.

Матеріал повинен бути структурований, логічний, послідовний. Тексти повинні бути лаконічними, не перенасиченими складними термінами і скороченнями. Не повинно бути багато посилань, так як учень може втратити орієнтування в тексті. Співвідношення графіки і тексту повинні бути оптимальними. Графіка повинна або доповнювати текст новим змістом, або замінювати текст зовсім, але не дублювати його.

Співвідношення графіка/текст приблизно один до трьох.

        Вимоги до засобів навчання, що демонструються на інтерактивній дошці чи екрані

1) Навчальний матеріал повинен бути викладений відповідності з методикою його вивчення.

2) Візуальний ряд і пояснювальний текст повинні бути взаємопов'язані безпосередньо або за принципом асоціативності.

3) Анімаційні і графічні зображення повинні давати правильне уявлення про об'єкти, явища і процеси.

4) Час демонстрації має бути не більше 10 хвилин.

5) Навчальний відео фрагмент повинен мати тривалість демонстрації не більше 5 хвилин.

6) Об'єкти на екрані повинні бути добре скомпоновані і методично правильно розташовані залежно від сприйняття окремих ділянок екрану.

7) Найбільш важливі об'єкти повинні бути розташовані в лівому верхньому кутку, або у середині верхньої частини екрану (при вертикальному розташуванні об'єктів) та в лівій стороні при горизонтальному розташуванні об'єктів.

8) Об'єкти, які несуть порівняно самостійну, відмінну від інших інформацію, слід графічно розділити.

9) Об'єкти можна об'єднати, користуючись єдиною формою, кольором, розміром або ув'язненням у рамку. При компонуванні окремих слайдів необхідно стежити, щоб об'єкти розташовувалися по всьому полю, не повинно бути великих порожніх просторів.

10) Для того, щоб інформація легко і швидко сприймалася учнями, необхідно текст та об'єкти, розташовані в місцях поганого сприйняття, виділяти наступними способами:

- контрастним кольором;

- чорною або кольоровою рамкою;

- збільшенням розміру об'єкта.

11) Зменшення розміру одного об'єкта в порівнянні з іншими, одночасно розташованими на екрані, не є способом виділення.

12) Кольоровий фон слайду повинен бути методично доцільний і добре знайомий вчителю, так і учням.

Вимоги до кольорової гами оформлення

1) Найменше стомлення очей викликають жовтий, жовто-зелений, зелений і світлі ахроматичні кольори.

2) Кольори яскраво-червоні та яскраво-помаранчеві є більш «напруженими» і більшою мірою привертають увагу спостерігача. Цими кольорами варто виділяти найбільш важливі ділянки кадру.

3) Не рекомендується застосовувати поєднання кольорів, близько розташованих у спектрі.

4) Якщо слайд розглядається з близької відстані, кольори можуть бути не дуже насиченими з домішкою сірого.

5) При необхідності підкреслити спільність різних частин слайду рекомендується застосовувати однакове забарвлення або забарвлення зближених тонів.

6) Необхідно дотримуватися єдиного кольорового ряду протягом всієї серії слайдів, поєднаних однією темою.

7) Кількість кольорів, що використовуються при оформленні, не повинна бути більше п'яти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Особливості впровадження цифрових технологій в закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

2.1. Методична розробки уроку (освітнього заходу) з використанням цифрових технологій

Тема уроку: «Види освітлення. Електромонтаж освітлювальної мережі».

Мета:

- Навчальна:формування первинного розуміння про освітлювальні електроустановки, про особливості освітлювальної мережі у будинку, формування знань про електричну проводку та її види.

- Розвиваюча:розвивати пам'ять, спостереження, увагу, інтерес до обраної професії, логічне мислення.

- Виховна:виховувати культуру розумової праці, розвиток якостей особистості таких як наполегливість, цілеспрямованість, творча активність, самостійність.

Очікувані результати:

Здобувачі освіти уміють пояснювати загальні відомості про:

    - освітлювальні електроустановки;

     - особливості  освітлювальної мережі будинку;

    - електричну проводку;

    - послідовність виконання електромонтажних робіт.

Обладнання:

• мультимедійна презентація;
• мультимедійний екран;
•  ноутбук, проектор;
• інтернет.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методична мета: показ доцільності використання інтерактивних уроків з метою активізації пізнавальної активності здобувачів освіти.

ХІД УРОКУ

І.   Організаційний момент (2 хв.)

Структурні компоненти уроку	Методи і прийоми	Час
І. Організаційний момент	Привітання Перевірка присутніх Налаштування на урок	2 хв.

 

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти.

Структурні компоненти уроку	Методи і прийоми	Час
ІІ. Актуалізація знань	Метод «Аукціон»	5 хв.

Метод «Аукціон»- викладач пропонує певне поняття за темою вивченного матеріалу. Задача учнів «придбати» лот, по черзі називаючи певні характеристики чи властивості наданого поняття. Відповідно лот «купує» той, хто останнім називає певну відмінну рису тощо, про що йдеться за умовами завдання.

Слово викладача:

Надайте характеристику поняття:

1. Основні частини будинків і споруд.
2.  Приміщення та електроустановки залежно від характеру навколишнього середовища.
3. Перенавантаження електричної мережі.
4. Збільшення сили струму в колі.

5)  Споживачи, джерела електричної енергії?

Мотивація.

Розповідь викладача.

Чи замислювалася людина про те, що вона живе, так мовити в павутинні електричних мереж. Звісно вона не звертає на це увагу. Але коли вимикається світло, з будь яких причин, їй становиться  незручно. Наприклад людина не може повною мірою працювати, бо вимкнувся комп’ютер. Або вона не може повноцінно відпочивати, бо не може вимкнути телевізор, або приготувати їжу, бо не працюватимуть без електричного струму побутові електричні прилади. Тільки тоді людина може зрозуміти навіщо потрібні ці мережі.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Структурні компоненти уроку	Методи і прийоми	Час
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.	Бесіда	3 хв.

Тема уроку нашого уроку «Види освітлення. Електромонтаж освітлювальної мережи». Сьогодні ми ознайомимося з освітлювальними електроустановками, конструктивними особливостями квартирної освітлювальної мережі, з послідовністю виконання електромонтажних робіт, дізнаємося для чого потрібні автоматичні вимикачі.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Структурні компоненти уроку	Методи і прийоми	Час
IV. Вивчення нового матеріалу.	Бесіда за планом	30 хв.

Вивчення нового матеріалу

1. Основні відомості про освітлювальні електроустановки.

Розповідь викладача.

Освітлювальна електроустановка великого житлового будин­ку або промислового підприємства являє собою складний комп­лекс, що складається з розподільних пристроїв, магістральних і групових електричних мереж, комутаційної апаратури, освітлювальної арматури (світильників) і джерел світла, а також підтримуючих конструкцій та кріпильних деталей. Харак­терною особливістю освітлювальних електроустановок є різнома­нітність схем, які застосовуються, і способів виконання електропро­водок, конструкцій світильників та джерел світла.

Залежно від призначення світильників освітлювальної електро­установки розрізняють загальне, місцеве, комбіноване, робоче і аварійне освітлення.

Місцеве — це освітлення робочих місць, предметів або повер­хонь, наприклад спеціальне освітлення оброблюваної деталі чи инструмента на токарному верстаті.

 

 

 

 

 

 

Комбіноване сполучає загальне і місцеве освітлення.

 

 

 

 

 

 

 

Робочим називають освітлення, призначене для забезпеченнянормальної діяльності в житловому будинку або в виробничих і допоміжних підрозділів під­приємств.

 

 

 

 

 

 

Аварійним називається освітлення, яке при порушенні робочо­го освітлення тимчасово забезпечує можливість продовження роботи або евакуації людей.

Електроживлення світильників загального, місцевого, робочо­го та аварійного освітлення в нормальних приміщеннях здійсню­ється на напругу - 127 або 220 В, а в приміщеннях з підвищеною не­безпекою і в особливо небезпечних приміщеннях — на напругу 12, 24 або 36 В.

Розрізнюють також освітлення переносне, охоронне і світло-огороджувальне:

Переносне (ремонтне) освітлення здійснюють переносними ручними лампами, які приєднують до мережі напругою 127 або 220 В у нормальних приміщеннях і 12 Ву приміщеннях підвище­ної небезпеки і на відкритих ділянках території будинку або підприємства.

 

Охоронне освітлення встановлюють вздовж огорожі території, що охороняється, з таким розрахунком, щоб одночасно освітлю­валися зовнішня і внутрішня зони, які прилягають безпосередньо до огорожі.

Світлоогороджувальне освітлення встановлюють на високих будинках, димових трубах та інших спорудах для забезпечення безпеки польотів літаків у темну пору доби.

 

Проміжне закріплення

Метод «Асоціативний кущ»

2. Особливості освітлювальної мережі у будинку.

Розповідь викладача:

Для виконання електромонтажних робіт в першу чергу необхідно ознайомитися з особливостями будівельних приміщень, їх призначенням, температурним і повітряним режимами. Наприклад, вологі стіни можуть стати провідниками елект­ричного струму. Тому не дозволяється встановлювати розетки, вимикачі у ванних кімнатах. Їх монтують зовні цієї кімнати. Світильники в подібних приміщеннях повинні мати особливу, герметичну, вологонепроникну конструкцію.

Освітлювальні прилади в кімнатах повинні бути розміщені з урахуванням їхнього при­значення, видів виконуваних робіт. Так, невірне розміщення освітлювальних приладів псує зір, негативно впливає на нервову систему, створює інші несприятливі умови. Наприклад, у передпокої, крім лам­пи під стелею, обов'язково повинна бути невеличка настінна лампа - бра, краще над столиком, де стоїть дзеркало. Житлова кімната, як правило, освітлюється центральною стельовою люстрою. У цьому разі доцільно дві третини або половину світла спрямовувати вгору, щоб рівномірно освітлювався весь інтер'єр.

У дитячій кімнаті напрям штучного освітлення має відповідати напря­му денного сонячного світла.

   Кухню краще освітлювати кількома світильниками, розміщеними вздовж робочого стола. Над обіднім столом можна прилаштувати бра або підвісний світильник. Не варто на кухні влаштовувати лампи денного світла, оскільки воно спотворює колір продуктів і краще освітлювати кількома світильниками, розміщеними вздовж робочого стола.

3.Послідовність виконання електромонтажних робіт.

В основі організації електромонтажних робіт є документ, в якому передбачено всі роботи та засоби монтажу електрообладнання. Це проект електромонтажних робіт. Послідовність виконання електромонтажних робіт умовно поділяють на шість етапів.

 Перший етап – одержання завдання на виконання роботи, ознайомлення з технічною документацією,електричними схемами, місцем роботи, організація робочого місця, заготовка матеріалів, інструментів тощо.

 Другий етап – розмітка трас для встановлення освітлювального обладнання, розеток, вимикачів, освітлювальних і ввідних щитків, прокладання проводів, а також проходів через стіни, перегородки і перекриття.

 Третій етап – пробивання борозен і гнізд у стінах і на стелі, проходів крізь стіни, встановлення відгалужувальних коробок, роликів (для відкритої електропроводки), ізолюючих труб або кабель–каналів (для захованої проводки) тощо.

 Четвертий етап – прокладання електропроводки. Затягують проводи  в підготовлені проходи, труби, плінтуси, кабель–канали, одночасно закріплюючи ці проводи.

П’ятий етап-з’єднання проводів за електричними схемами, підключення освітлювальної арматури, комутаційної апаратури.

Шостий етап – остаточна перевірка, випробування і здача в експлуатацію змонтованої освітлювальної установки.

Під час виконання електромонтажних робіт використовують монтажні інструменти, пристрої і механізми: викрутки, пасатижі, кусачки, круглогубці, ніж, кліщі для зняття ізоляції проводів, молоток, зубило, шило, метр, рівень, рулетку, електродріль, перфоратор, тестер (мультиметр), індикатор напруги, електричний паяльник тощо.

Проміжне закріплення.

Гра. Здобувачам освіти пропонується гра «Монтажні інструменти» (на швидкість та ефективність). Викладач називає етап електромонтажних робіт. Учасники гри вибирають відповідні інструменти. Виграє той, у кого буде більше інструменту.

V. Закріплення нових знань і умінь.

Структурні компоненти уроку	Методи і прийоми	Час
V. Закріплення нових знань і умінь.	Онлайн тест (Google Класе)	3хв.

VІ. Підсумки уроку.

Викладач проводить аналіз діяльності здобувачів освіти на уроці. Повідомляє оцінки, відмічає активних учасників освітнього процесу, наголошує на моментах, які викликали труднощі на протязі уроку.

VIІ. Домашнє завдання.

1) Накреслити електричну схему своєї квартири за допомогою програми «1-2-3 Схема»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

1. Підібрано і опрацьовано 11 джерел педагогічної та методичної інформації з теми підсумкової випускної роботи,  6 з яких є електронними та (або) мережевими.
2. Результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, представлено теоретичною частиною даної роботи. Встановлено, що особливістю розвитку і застосування цифрових технологій навчання є те, що вони мають тенденцію приймати адаптивні властивості, які дозволяють встановлювати безпосередні зв’язки з учнями.
3. Досліджено переваги та недоліки використання цифрових технологій у навчанні, вимоги до цифрових дидактичних матеріалів  та з'ясовано, що основний показник застосування цифрових технологій - ефективність навчання.
4. Підвищення ефективності уроків з професійно-теоретичної підготовки є можливим за умови застосування цифрових технологій, поєднання традиційних та інноваційних технологій навчання, застосування сучасного навчально-методичного супроводу. Впровадження інноваційних підходів до організації професійно-теоретичної підготовки має на меті формування професійних, загальнопрофесійних та ключових компетентностей  учнів ЗП(ПТ)О.
5. Створено методичну розробку  уроку, який проводився із застосуванням мультимедійних технології та Google Класу. Тип уроку обрано  як урок засвоєння нових знань, вид уроку – розповідь нового матеріалу. Методика проведення  цього уроку зорієнтована на розвиток здатностей учнів до первинного розуміння про освітлювальні електроустановки, про особливості освітлювальної мережі у будинку, формування знань про електричну проводку та її види.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Болілий В.О., Копотій В.В. Вікі-портал як складова відкритого освітнього середовища сучасного університету [Електронний ресурс] // Відкрите освітнє е-середовище сучасного. Вип. 1, 2015. С.1-14. Режим доступу:

2.Вакалюк Т.А. Хмарні технології в освіті. Навчально-методичний посібник для студентів фізико-математичного факультету. Житомир: вид-во ЖДУ, 2016. 72c. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/706333/1/%D0%9F%D0%BE%D1%81_%D0%A5%D0%A2%D0%9E.PDF.

3.Використання системи електронного навчання MOODLE для контролю і оцінювання навчальної діяльності студентів ВНЗ: методичний посібник / Ю.В. Триус, І.В. Стеценко, Л.П. Оксамитна, В.М. Франчук, І.В. Герасименко / За ред. Ю.В. Триуса. Черкаси: МакЛаут, 2010. 200 с.

4. Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т.В.Ткаченко, Л.С. Шевченко. Львів : СПОЛОМ, 2009. 186 с.

5. Карташова, Л. А. Створення персонального навчального середовища: застосування відкритого й загальнодоступ-ного web-інструментарію / Л. А. Карташова, О. М. Чхало // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2017. № 4. С. 19–24.

6. Козлакова Г.О. Інформаційно-програмне забезпечення дистанційної освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід: Монографія / АПН Украіни. Ін-т вищ. Освіти. К., 2002. 231 с.

7.Красний С.І., Лященко О.В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: Навчально-методичний посібник для підвищення кваліфікації викладачів професійно-теоретичної підготовки, майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів.Донецьк: ДВНЗ ІПО ІПП УМО, 2013. 99 с.

8. Методичні рекомендації по створенню тестових завдань та тестів в системі управління навчальними матеріалами MOODLE / В.М. Франчук. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. 58 с.

9. Система електронного навчання ВНЗ на базі MOODLE: Методичний посібник / Ю. В. Триус, І. В. Герасименко, В. М. Франчук // За ред. Ю. В. Триуса. Черкаси. 220 с.

10. Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи: зб.тез доповідей учасників всеукр.наук.-практ.семінару (Київ, 12 березня 2019 р.) / за заг.ред., О.В.Овчарук. Київ.: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України: Київ, 2019 108 с.

11. Носенко Т. И. Інформаційні технології навчання. Навчальні посібник.. Київ 2011