Використання сучасних інформаційних технологій при викладанні дисципліни «Автомобілі».

Одним з найважливіших напрямків розвитку сучасного суспільства є забезпечення сфери освіти теорією і практикою використання сучасних інформаційних технологій (ІТ), орієнтованих на реалізацію процесів навчання і виховання. Впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчання відкриває великі можливості для вдосконалення освітніх педагогічних методик. Вивчення будь-якої дисципліни з використанням ІКТ дає студентам можливість для роздумів і участі у створенні елементів уроку, створює сприятливі умови для формування особистості і відповідає запитам сучасного суспільства. Новітні ІКТ підвищують інтерес до уроків, активізують пізнавальну діяльність, розвивають творчий потенціал студентів. Це дозволяє ефективно організувати групову і самостійну роботу на уроці, сприяє удосконаленню практичних умінь і навичок. [ 3 ] Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі дозволяє активізувати процес навчання, реалізувати ідеї розвиваючого навчання, підвищити темп уроку, збільшити обсяг самостійної роботи учнів. Комп'ютер, Інтернет, сучасні аудіовізуальні засоби навчання дають можливість максимально індивідуалізувати навчання, зробити процес навчання творчим, дослідницьким. Вже стає нормою проведення навчальних занять з використанням мультимедійних презентацій, зроблених в таких програмних пакетах, як Microsoft Office PowerPoint. Однак, поряд зі звичними презентаційними технологіями (Microsoft Office PowerPoint) у сферу освіти проникають нові, так звані, інтерактивні технології, які дозволяють відійти від презентації у вигляді слайд-шоу. [ 4 ] Нова форма подачі матеріалу за допомогою інтерактивного обладнання являє собою презентацію, що створюється вчителем під час уроку – презентацію, що створюється тут і зараз. Впровадження нових технологій у сферу освіти веде за собою перехід від старої схеми репродуктивної передачі знань до нової, креативної форми навчання.

РОЗДІЛ 1.Поняття інформаційних технологій навчання.

1.1. Інформатичні компетентності викладача .

В умовах високих темпів науково-технічного прогресу, інформатизації всіх сфер життєдіяльності людини є актуальною проблема реформування системи освіти у відповідності з вимогами світових стандартів на основі використання інформаційно- комунікаційних технологій. В останні роки в дидактику міцно ввійшло поняття компетентності як критерію ефективності педагогічної діяльності. Компетентнісний підхід орієнтує педагогіку не стільки на накопичення знань, скільки на вміння використовувати знання, вміння впроваджувати їх в процесі своєї діяльності. Компетентнісний підхід - особлива форма пізнання і здійснення освітньої діяльності, управління нею в умовах конкретних галузевих меж і з позицій компетенцій, що визначаються суспільством. Науковці відокремлюють компетенції: - ключові – загальні компетенції, які є необхідними для соціально-продуктивної діяльності; - базові – в певній професійній галузі; - спеціальні – для виконання конкретної дії, розв'язання конкретної проблеми чи професійної задачі.У процесі навчання все більшого значення відводиться самостійній роботі студента, залучення до вирішення конкретних завдань, створення проектів. Тому викладач повинен опановувати технологіями формування творчих здібностей та індивідуальних можливостей студента, використовувати нові технології навчання. [2 ,с 67-72]

Інформаційно-освічений викладач здатний знайти відповідну інформацію з різних джерел. Така особа має бути також наділена необхідною здатністю якісної та кількісної оцінки і самооцінки інформації з тим, щоб виявити спірні питання закладені в інформації. Інформаційно-освічений викладач може використати та застосувати інформацію відповідно в багатьох фахових ситуаціях. Такі ситуації, потенційно призводять до прийняття нешаблонних рішень, розв’язку творчих завдань, тобто призводить до розвитку нових знань. Таким чином, відбувається процес навчання на основі приведення в дію інформаційної компетентності. [2 ,с 74-82]

В епоху інформатизації суспільства, кожен педагог повинен чітко усвідомити, що комп’ютер та периферійне обладнання є основними інструментами в його професійній діяльності, які здатні полегшити розв’язок цілого ряду професійних завдань. Адже, сьогодні кваліфікований фахівець повинен вміти серед широкого кола програмних засобів відшукати такий програмний засіб, який досить швидко та ефективно допоможе отримати потрібний результат. Тому в процесі навчання викладач повинен формувати у дітей вміння здійснювати правильно постановку задачі, прогнозувати і передбачати її результати; свідомо і творчо вибирати оптимальні способи її розв’язання з урахуванням наслідків; оволодівати новітніми технологіями. Зазначимо, що компетентність є широковживаним і дослідженим поняттям в зарубіжних країнах, проте однозначності щодо визначення не існує. На думку експертів дослідної програми в галузі освіти "DECECO" (США та Канада), компетентність – це здатність людини успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби. Європейські міжнародні експерти поняття "компетентність" визначають, як спроможність кваліфіковано виконувати роботу. [1 ,с 43-62]

Інформаційна компетентність викладача, яка проявляється в умінні творчо мислити і передбачає наявність аналітичних, прогностичних умінь в засвоєнні та застосування інформації в педагогічній діяльності. Крім того, ІК є складовою частиною інформаційної культури викладача, виконує інтеграційні функції, служить сполучною ланкою загально педагогічних і спеціальних знань і умінь. Слід зазначити, що в сучасному тлумаченні терміну "інформаційна компетентність" найчастіше має на увазі використання комп'ютерних інформаційних технологій, а точніше визначення слід трактувати як "комп'ютерна інформаційна компетентність". Інформаційна компетентність формується на етапах вивчення комп'ютера, вживання інформаційних технологій як засіб навчання в процесі професійної діяльності і розглядається як одна з граней професійної зрілості. Аналіз педагогічної діяльності дозволяє виділити наступні рівні формування інформаційної компетентності:

рівень споживача інформації;

рівень користувача комп'ютером;

рівень логічного функціонування і знання характеристик устаткування;

рівень наочно-специфічних завдань на основі творчого підходу.

Основними елементами процесу формування ІК є:

уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації друкованих графічних документів;

уміння використовувати інформаційні технології для демонстрації аудио- і відеоматеріалів на уроці;

уміння створювати презентації;

уміння систематизувати і обробляти дані за допомогою таблиць, технологічних карт;

уміння будувати порівняльні таблиці і виявляти закономірності за допомогою комп'ютера;

уміння застосовувати інформаційні технології для моделювання процесів і об'єктів, виконання креслень і ескізів;

уміння використовувати комп'ютерне тестування;

уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних, методичних даних.

Інформаційна компетентність викладача передбачає широке використання комп'ютерної техніки, електронних варіантів навчальних матеріалів, навчальних програм, педагогічних технологій творчого характеру. Викладач повинен володіти необхідною підготовкою для конкретної диференціації можливостей студентів залежно від індивідуальних особливостей, мотивації, вікових і психологічних особливостей. [ 12 ]

1.2. Інформація та інформаційна технологія .

Іннформатизація (лат. informatio – пояснення, викладення) є одним із головних напрямів сучасної науково-технічної революції, на якому ґрунтується перехід від індустріального етапу розвитку суспільства до інформаційного. Це процес перебудови життя суспільства на основі використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх суспільно значущих видах діяльності. Інформатизація охоплює три взаємопов'язаних процеси:

а) медіатизацію (лат. mediatus – посередник) – удосконалення засобів збирання, збереження і поширення інформації;

б) комп'ютеризацію – удосконалення засобів пошуку та оброблення інформації;

в) інтелектуалізацію – розвиток здібностей, сприйняття і продукування інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, в т. ч. використання засобів штучного інтелекту.

Інформатизація освіти в Україні є одним із пріоритетних напрямів реформування. У широкому розумінні – це комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов'язаних з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами й технологією, у вузькому – упровадження в заклади системи освіти інформаційних засобів, що ґрунтуються на мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції і педагогічних технологій, які ґрунтуються на цих засобах. [ 10 ]

Однією із найістотніших складових інформатизації вищих навчальних закладів є інформатизація навчального процесу – створення, впровадження та розвиток комп'ютерно орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій. Головною її метою є підготовка фахівця до повноцінного життя і діяльності в умовах інформаційного суспільства, комплексна перебудова педагогічного процесу, підвищення його якості та ефективності.

Інформатизація вищої школи передбачає:

– оперативне оновлення навчальної інформації у зв'язку з розвитком науки, техніки, культури;

– отримання оперативної інформації про індивідуальні особливості кожного студента, що уможливлює диференційований підхід до організації їх навчання і виховання;

– освоєння адекватних науковому змісту навчання й індивідуальним особливостям студентів способів донесення навчальної інформації;

– отримання інформації про результативність педагогічного процесу, що дасть змогу оперативно вносити в нього необхідні корективи.

Усе це сприяє удосконаленню інформаційної культури студентів, здійсненню рівневої та профільної диференціації навчально-виховного процесу з метою розвитку нахилів і здібностей студентів, задоволення їхніх запитів і потреб, розкриття творчого потенціалу; удосконаленню управління освітою; підвищенню ефективності наукових досліджень.

Нові інформаційні технології навчання – методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів.

Для інформаційного забезпечення педагогічного процесу кожен викладач і студент повинні мати доступ до практично необмеженого обсягу інформації і її аналітичного оброблення, можливості для безпосереднього включення в інформаційну культуру суспільства.

Комп'ютерна (інформаційна) технологія навчання (КТН) спрямована на досягнення цілей інформатизації навчання на основі застосування комплексу функціонально залежних педагогічних, інформаційних, методологічних, психофізіологічних і ергономічних засобів і методик, створених і організованих на базі технічного й програмного забезпечення ЕОМ. [ 5. C 42-47 ]

1.3.Вимоги до інформаційних технологій навчання .

Нові інформаційні технології навчання враховують: обов’язкове володіння навичками роботи з комп’ютером усіх учасників навчально-виховного процесу як інструментом повсякденної діяльності; побудову відкритої системи освіти, що забезпечує кожній особистості власну траєкторію розвитку. [ 9 ]

Основною метою інформаційних технологій навчання є забезпечення студентів – потенційного продукту системи освіти – до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Отже, навіть короткий аналіз дає можливість зробити висновок про необхідність більш глибокого вивчення даної сучасної технології викладачем. Нові інформаційні технології навчання надають викладачеві певну базу та методологію вибору змісту, методів і засобів навчання в реальному освітньому процесі з урахуванням спектра вже наявних освітніх технологій, соціального замовлення та його особистої творчої індивідуальності.

Можна виділити два напрямки застосування інформаційної технологій.

Перший напрямок, зазвичай, зводиться до того, що викладач успішно застосовує на своїх уроках той або інший програмний продукт. Очевидно, що комп’ютерні програми повинні відповідати тим же дидактичним вимогам, що й традиційні навчальні посібники, а саме: науковість, доступність, систематичність, зв’язок із практикою, наочність тощо. [ 10 ]

1.4. Основні напрями використання інформаційних технологій

у навчальному процесі

У педагогічній практиці інформаційними технологіями навчання називають усі технології, які використовують спеціальні технічні інформаційні засоби. Комп’ютерні технології навчання - це процеси підготовки та передачі пізнавальної інформації, засобом здійснення яких є комп’ютер.

Основною метою впровадження нових інформаційних технологій навчання є підготовка студентів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Відповідно до мети виділяються такі педагогічні завдання нових інформаційних технологій навчання:

· інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

· побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній особі власний шлях самоосвіти;

· системна інтеграція предметних галузей освіти;

· розвиток творчого потенціалу студента, його здібностей до комунікативних дій;

· розвиток умінь експериментально-дослідницької та пізнавальної діяльності;

· формування інформаційної культури студентів.

Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах навчання і виконує при цьому різні функції: викладача, інструменту пізнання, об’єкту навчання, ігрового середовища. Важливим є те, що нові інформаційні технології навчання дозволяють розв’язувати такі дидактичні завдання:

· вивчення явищ і процесів у мікро- та макросвіті, у складних технічних та біологічних системах на основі використання засобів комп’ютерної графіки та комп’ютерного моделювання ;

· подача у зручному для вивчення масштабі часу різних хімічних та фізичних процесів, які реально протікають з дуже великою або дуже малою швидкістю. [ 11 ]

Засоби нових інформаційних технологій навчання підрозділяються на апаратні, програмно-методичні та навчально-методичні.

Педагогічні програмні засоби, які застосовуються у освітніх закладах діляться на такі види:

· навчальні;

· контролюючі;

· додаткові;

· багатофункціональні

Пріоритетним напрямом інформатизації в закладах освіти є формування та розвиток освітньо-інформаційного середовища з урахуванням умов функціонування закладу, ресурсів, стану комп’ютеризації.

Як показує досвід, орієнтація на використання інформаційно-комп’ютерних технологій вносить певні зміни в процес організації діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. Ці зміни стосуються пізнавальних, комунікативних, й особистісних сфер, трансформують виконавську ланку діяльності та її мотиваційну регуляцію.

Сьогодні найбільш реалізованим у практиці в роботи закладів є фрагментарне використання комп’ютерів у навчально-виховному процесі в рамках традиційної моделі навчання для розв’язання окремих дидактичних завдань. За такого підходу в викладачів з’являється можливість поєднання різноманітних традиційних технологій навчання з інформаційними. У цьому разі використання нових інформаційних технологій пов’язане з розв’язанням декількох типів дидактичних завдань:

· використання комп’ютерів для виконання обчислювальних операцій та друкування текстів;

· комп’ютер та навчальні програми використовуються як носії навчальної інформації;

· використання комп’ютера на уроці з будови автомобілів як засобу наочності;

· комп’ютер може виконувати контролюючу функцію;

· використання комп’ютерної техніки і телекомунікаційних систем для дослідницької діяльності студентів у позаурочний час.

Другий напрямок використання нових інформаційних технологій у навчання пов’язаний із впровадженням навчальних комп’ютерних моделей, імітаційно-моделювальних програм, дистанційного навчання з використанням можливостей Інтернет. Цей напрямок може складатися із таких видів пізнавальної діяльності: імітація експерименту, дослідницька робота за комп’ютером, обчислювальні експерименти, телекомунікаційні навчальні проекти. При цьому з’являється можливість проведення експериментів із візуалізацією результатів на екрані, перевірки і відстоювання учнями певних гіпотез або їх спростування. Процес передачі готових знань замінюється експериментально-дослідницькою діяльністю. Але дані підходи до навчання не завжди узгоджуються з класно-урочною системою навчання. Тому цей напрямок може бути реалізованим для навчання обдарованої молоді в позаурочний час.

Розглянуті напрямки і види використання нових інформаційних технологій при вивченні «Автомобілів» пов’язані із залученням різних навчальних програмних засобів.

1.5. Вимоги до педагогічних програмних засобів як до інформаційних

технологій навчання

Серед важливих компонентів комп'ютеризації навчання є розроблення програмного забезпечення. Програми, які використовують у вищих навчальних закладах, поділяють на:

– навчальні (скеровують навчання з огляду на наявні знання та індивідуальні здібності студентів, а також сприяють засвоєнню нової інформації);

– діагностичні (тестові) (призначені для діагностування, перевірки, оцінювання знань, умінь, здібностей);

– тренувальні (розраховані на повторення закріплення пройденого навчального матеріалу);

– бази даних (сховища інформації з різних галузей знань, у яких за допомогою запитів на пошук знаходять необхідні відомості);

– імітаційні (представляють певний аспект реальності за допомогою параметрів для вивчення його основних структурних чи функціональних характеристик);

– моделюючі (відображають основні елементи і типи функцій, моделюють певну реальність);

– програми типу "мікросвіт" (подібні до імітаційно- моделюючих, однак не відображають реальності, а створюють віртуальне навчальне середовище);

– інструментальні програмні засоби (забезпечують виконання конкретних операцій, тобто оброблення тексту, складання таблиць, редагування графічної інформації).

КТН є інструментом, який дає змогу викладачу якісно змінити методи, а також організаційні форми своєї роботи і на цій основі розвивати індивідуальні здібності студентів, спонукати кожного гармонізувати притаманні йому особистісні якості; концентрувати основну увагу на формуванні пізнавальних здібностей, на ефективній навчальній діяльності; підтримувати і розвивати прагнення до самовдосконалення; посилювати міждисциплінарні зв'язки у навчанні, комплексність вивчення явищ дійсності, забезпечувати нерозривні взаємозв'язки між природознавством і технікою, гуманітарними науками і мистецтвом; здійснювати постійне динамічне оновлення навчального процесу, його форм і методів, забезпечувати дебюрократизацію навчальних закладів, їх постійну адаптацію до змінних зовнішніх умов і контингенту студентів тощо. [ 1 .c111 ]

За дидактичною метою поділяють навчальні комп’ютерні програми на такі основні групи:

1. Програми для засвоєння нового матеріалу (пояснення теоретичних засад – гіпотез, теорій, закономірностей; введення нових термінів і понять; ознайомлення з відповідними об'єктами та явищами; встановлення причинно-наслідкових зв'язків та залежностей).

2. Програми для формування практичних умінь і навичок (практичні та самостійні роботи до кожної теми або розділу).

3. Програми для розширення та поглиблення знань (майстер-класи, історичні довідки, словник, перелік рекомендованої літератури тощо).

4. Програми-тренажери (повторення провідних понять, правил, об'єктів з паралельним здійсненням самоконтролю рівня їхнього засвоєння).

5. Програми для поточного й тематичного оцінювання навчальних досягнень (різнопланові контрольні завдання для визначення рівня засвоєння матеріалу з елементами корекції знань). [ 8 ]

РОЗДІЛ 2.Реалізація сучасних інформаційних технологій при викладанні дисципліни «Автомобілі».

2.1. Ефективність використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі.

Впровадження в навчальний процес інформаційних технологій супроводжується збільшенням обсягів самостійної роботи студентів, що потребує постійної підтримки навчального процесу з боку викладачів. Важлива роль належить консультаціям, які ускладнюються з погляду дидактичних цілей: вони зберігаються як самостійні форми організації навчального процесу і водночас є елементами інших форм навчальної діяльності (лекції, практики, семінари, лабораторні практикуми).

З використанням інформаційних технологій можливості організації самостійної роботи студентів розширюються . Особливо при вивченні спеціальних дисциплін на спеціальності «Автомобільний транспорт» , так як не всі учбові заклади мають розширений комплекс матеріальної бази для підготовки фахівців цього напрямку . Самостійна робота з дослідницькою і навчальною літературою на паперових носіях зберігається як важлива ланка самостійної роботи студентів загалом, але її основу тепер становить самостійна робота з навчальними програмами, тестуючими системами, інформаційними базами даних.

Ефективність використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі залежить від успішності розв'язання завдань методичного характеру, пов'язаних з інформаційним змістом і способом використання автоматизованих систем навчання. Тому автоматизовані системи навчання доцільно розглядати як програмно-методичні комплекси (сукупність програмно-технічних засобів і реалізованих з їхнім використанням методів (методик) навчання, призначених для розв'язання конкретних завдань навчального процесу). [ 4 ]

Організація самостійної роботи з допомогою інформаційних технологій має низку переваг:

– забезпечує оптимальну для кожного конкретного студента послідовність, швидкість сприйняття матеріалу, можливість самостійної організації чергування вивчення теорії, розбору прикладів, методів розв'язання типових задач тощо;

– формує навички аналітичної і дослідницької діяльності;

– забезпечує можливість самоконтролю якості здобутих знань і навичок;

– заощаджує час студента, необхідний для вивчення курсу.

Крім того, за допомогою електронних видань, на основі спеціально розроблених комп'ютерних програм можуть бути реалізовані всі види контролю. Це знімає частину навантаження з викладача і підсилює ефективність і своєчасність контролю.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі впливає на характер навчально-пізнавальної діяльності студентів, активізує самостійну роботу студентів з різними електронними засобами навчального призначення. Найефективнішим є застосування інформаційних технологій для відпрацьовування навичок і умінь, необхідних для професійної підготовки. Воно також зумовлює скорочення обсягів і одночасне ускладнення діяльності викладача. Наприклад, для засвоєння теоретичного лекційного матеріалу використовуються не тільки аудиторні заняття, а й створена система педагогічної підтримки (консультування, здійснення поточного контролю, проведення комп'ютерного тестування, робота з навчально- методичними матеріалами). Ускладнюється структура і такі форми навчальної діяльності, як контроль, консультації і самостійна робота студентів.

Під час проведення занять з сучасним діагностувальним обладнанням для електронних систем керування двигуном . використовується програмне забезпечення « Сканматик -2М» , ELM – 327 , програма симулятор-тренажер для діагностів електрообладнання автомобілів « Electude» .

Наукові розвідки доказали . що використання програм , таких як «Краб» і інші дозволяють єфективно використовувати час занять проводячи сковзне тестування перед початком практичних і лабораторних занять . Впровадження на сайт нашого коледжа «Навчально-методичного порталу» значно розширило можливості в покращенні засвоєння знань студентами і полегшило роботу викладача виключивши недоліки «людського фактору» при конролі за процесом засвоєння матеріалу .

2.2.Розробка уроків з урахуванням сучасних вимог .

Комп'ютерні технології активно впроваджуються не тільки в системах відкритого та дистанційного навчання, а й у традиційних очних формах - коледжах та інших навчальних закладах. При викладанні дисципліни «Автомобілі» час примусив мене шукати і переходити до нових найбільш актуальніших і ефективних методів проведення занять . Електронні підручники, презентації застосовуються мною в різних цілях: для забезпечення самостійної роботи учнів по оволодінню новим матеріалом, реалізації диференційованого підходу до організації навчальної діяльності, контролю якості навчання і т.д.

В першу чергу при розробці електронних презентацій або уроків необхідно виконувати наступні функції:
ефективно управляти діяльністю учня з вивчення навчальної дисципліни;
стимулювати навчально-пізнавальну діяльність учнів;
забезпечувати раціональне поєднання різних видів навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням дидактичних особливостей кожної з них і залежно від результатів освоєння навчального матеріалу;
раціонально поєднувати різні технології подання матеріалу (текст, графіку, аудіо, відео, анімацію).

Крім загальних вимог є ще й спеціальні вимоги - вимоги до змісту, структури і технічного виконання презентації або електронного уроку або підручника:

достатній обсяг матеріалу, відповідність Державному освітньому стандарту,
актуальність,
новизна
оригінальність;
практична змістовність,
системність,
цілісність.

При створенні електронного уроку я дотримуюсь чіткості логіки викладу теоретичного матеріалу з використанням всіх ланцюжків міркувань за допомогою схем; чіткість постановки задач, докладний коментування прикладів виконання завдань, використання різних методів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів у навчально-виховному процесі (проблемні ситуації, дослідження, гра, рішення кросвордів і т.д.).

У своїй роботі я використовую звичайні традиційні технології ведення уроку теоретичного навчання, використовую інтерактивні та комп'ютерні технології.

При використанні інформаційних технології студенти стають повноправними учасниками навчального процесу, їх досвід служить основним джерелом навчального пізнання. Я не даю їм готових знань, але намагаюся спонукати їх до самостійного пошуку. У порівнянні з традиційним навчанням в інформаційному навчанні змінюється взаємодія викладача і студента: активність викладача поступається місцем активності учнів, а моїм завданням стає створення умов для їх ініціативи.

Педагог в ролі своєрідного фільтра що пропускає через себе навчальну інформацію, і виконую функції помічника в роботі, одного з джерел інформації. У своїй роботі я вже кілька років використовую цю технологію. Вона себе виправдовує, особливо при виконанні практичних та лабораторних робіт. Студенти отримують завдання, знаходять літературу, опрацьовують її, складають план розробки електронної презентації.

Під час всієї підготовчої роботи учнів, я виступаю в ролі консультанта. Наступний етап - це захист презентації. У ході такої роботи, студенти глибше вивчають тему або розділ теми, виробляють навички роботи з літературою, текстом , комп ютером .

При підготовці до виконання лабораторних і практичних занять студенти використовують фільми що створені мною і членами гуртка технічної творчості при лабораторії «Автомобілів» . В фільмах закладена наочна інформація : що самостійно повинен виконувати студент на занятті , тобто , чи зняття якихось вимірювальних параметрів , чи порядок розбирання-складання , чи технологія регулювання в визначеній послідовності . Також слід додати що в фільмах є можливість акцентувати увагу учнів на правильність виконання операцій і знаючи найбільш характерні помилки таким чином їх попередити .

При вивченні предмету "Автомобілі " використовуються різні наочні засоби, але з впровадженням комп'ютерної технології я почав використовувати засоби навчання різного рівня. Засоби навчання можна класифікувати як:

Наочність I роду - це все те, що студенти бачать безпосередньо в результаті показу (макети, плакати,розрізи вузлів і деталей , і таке інше).
Наочність II роду - це мультимедійна наочність, яка дозволяє не тільки поєднувати наочності I роду, а й значно розширити і збагатити їх можливості введенням фрагментів мультимедіа.

Поряд з цим комп'ютер представляє можливість викладачеві чи учневі підключатися до демонстрації, сповільнюючи або повторюючи, у міру необхідності, досліджуваний матеріал; управляти і моделювати процеси, систематизувати, класифікувати і фіксувати на екрані монітора необхідну інформацію і т.п.

Таким чином, в ході застосування інформаційних технологій у своїй роботі, я прийшов до висновку, що більш ефективне застосування на кожному уроці буде тоді, коли використовуємо не весь урок, а фрагменти більш складних питань. Використання мультимедіа на протязі всього уроку неефективно, простіше і легше використовувати фрагменти або конкретне питання.

Комп'ютерні уроки також ефективні у використанні узагальнюючих уроків, уроків-заліків а також уроків-семінарів, ігор. Використання традиційних технологій уроку в поєднанні з комп'ютерними технологіями підвищує працездатність учнів, особливо підвищується зворотний зв'язок діагностики помилок, коли можна повернутися до будь-якого питання і повторити його знову.

Самостійна робота студента, яка має продовжувати і доповнювати аудиторну, підпорядкована загальнопедагогічним принципам: науковості, зв’язку з життям, активності й свідомого засвоєння знань, диференціації таіндивідуального підходу, емоційності, компетентнісного підходу тощо.

Проте самостійній роботі властиві і специфічні принципи: добровільності, динамічності, цікавості. Студент добровільно вибирає вид творчої роботи відповідно до своїх інтересів та здібностей. Опора на інтерес – важливий принцип організації самостійної творчої діяльності. Однак при цьому не слід забувати, що інтерес розглядається не тільки як педагогічний засіб викладача і мотив діяльності студента, але й результат навчально-виховного процесу. Умовою і критерієм ефективності самостійної роботи має бути ініціативність та самоорганізація студента.

Проектна практика у сфері освіти потребує ґрунтовних знань щодо сутності творчості та особливості творчого процесу. У контексті філософської позиції під творчістю розуміється лише те, що пов’язане зі створенням чогось нового, відмінного від уже наявного. З точки зору психології творчість тлумачиться як процес створення нового для конкретного суб’єкта.

У процесі розробки практичної системи навчання творчості обдарованої молоді слід ураховувати, по-перше, що творчий потенціал властивий кожному студенту. Рівень же розв’язання творчих завдань залежить від його опорних знань, розвитку психічних процесів, особистісних якостей та володіння методами й прийомами творчої діяльності. По-друге, головною і визначальною умовою творчих успіхів є наполеглива праця та бажання досягти поставленої мети .

В гуртках технічної творчості при лабораторії «Автомобілі» студенти прагнуть проводити дослідження проблем , що є для сучасності найголовнішими .

Обдаровані студенти нашого фахового коледжу вибирають напрямок своєї творчої праці за бажанням . Творчий пошук і конкретно поставлені цілі спрямовують до отримання результату . Частина кращих робіт виноситься на наукові конференції , студенти самі пишуть тези робіт . Частина робіт надрукована в Міжнародному електронному науково-практичному журналі «WayScience».

Висновки Як висновок , хочу зазначити , що по зрівнянню з традиційними методами навчання , використання інформаційних технологій під час проведення занять більш зацікавлює студентів , результативність засвоєного матеріалу в рази більша і охоплюється матеріал вивчення предмета значно ширше .

Список використаних джерел

Книги

1. Носенко Т.І. Інформаційні технології навчання: начальний посібник. – К.: Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, 2011. – 184 c.

2. Машбиц Е. И. Компьютеризации обучения. – М.: Педагогика, 1988. – 192с.

Частина видання

3. Косов Ю., Мележик Ю. Компьютерные игры в обучении // Информатика и образование. – 1990. – No 2. – С. 66.

4. Матат, Дарина. Нові технології : веб-квест / Д. Матат // Освіта України. – 2014. – № 23 (23 черв.). – С. 10.

5. Нікіфорова, Інна. Новітні інформаційні технології: повсякденність чи недосяжна мрія українського школяра? / І. Нікіфорова // Фінансовий контроль. – 2015. – № 3. – С. 42-47.

6.Інтернет, хмари та сучасний учитель // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2015. – № 33. – рубрика-вкладка 1-8.

7. Маргулис Е. Д. Психологические особенности учебной игры с использованием компьютера //Вопросы психологии. – 1988. - №2. – С. 45-57

Електронні ресурси віддаленого доступу

8. Петрікова Н. І. Упровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес . URL : http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/33682/

9. Жалдак М І.Інформаційні технології навчання URL:https://pidru4niki.com/70164/pedagogika/informatsiyni_tehnologiyi_navchannya

10. Данильчик М.В. Інформаційні технології навчання URL:https://sites.google.com/site/informacijninavcanna/

11. Жуковська А.Л. Комп’ютерні технології навчання як запорука якісної освіти у світлі сучасних новітніх інформаційних досягнень URL:http://studentam.net.ua/content/view/7557/97/.

12. Пензай Л. І. Інформаційна компетентність як вагома складова фахової компетентності вчителя URL : http://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/32355/

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Солдатенко Олександр Вікторович

Пов’язані теми

Трудове навчання, Інші матеріали

Додано

18 грудня 2020

Переглядів

1248

Оцінка розробки

Відгуки відсутні