Можливості використання сучасних технологій на уроках трудового навчання
Головна задача сучасного навчання – розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати знання.
Головною метою трудового навчання є формування технологічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Результатом навчальної діяльності учнів при вивченні трудового навчання та технологій є проект.
Проектне навчання передбачає розвиток творчого та критичного мислення учнів, уміння учнів працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації, формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних обʼєктів, уміння свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби.
Головне завдання вчителя сьогодні не просто передавати знання, а бути фасилітатором, модератором, помічником, щоб навчити дітей самостійно здобувати інформацію. Якщо раніше він був єдиним джерелом інформації, то зараз має організувати навчальний процес так, щоб діти самі пізнавали світ. Він, як і раніше, залишається лідером освітнього процесу, але стає невидимим організатором. Учитель має зробити все так, щоб учні самі дійшли висновків — саме тоді вони запам’ятовують суть.
Сучасному суспільству необхідна випереджальна педагогіка - система інтелектуального та психологічного розвитку, що формує в особистості стійкі компоненти творчого стилю мислення. Саме за допомогою новітніх підходів в освіті можна задовольнити потреби сучасного суспільства.
Як саме зацікавити учнів своїм предметом чи новою темою? Просто розповісти їм про важливість навчання та здобуття знань? Це більше не працює. Сучасні діти губляться серед оточуючого їх інформаційного шуму, тому якщо розказані вчителем факти одразу не зачепили, вони автоматично потрапляють до категорії нецікавих.
Виникає питання: як треба вести урок, аби не просто привернути увагу дітей, а ще й стимулювати їх до подальшого поглиблення знань? І тут на допомогу можуть прийти нестандартні методи.
Методи та прийоми розвитку критичного мислення та пізнавальної активності на уроках трудового навчання
«QR-код»
QR-код (від англ. quick response – швидкий відгук) – це матричний (двомірний) код, який має велику місткість інформації та легке розпізнавання скануючим непрофесійним обладнанням (за допомогою фотокамери мобільного телефону, планшета або ноутбука з відеокамерою, на яких встановлена програма для зчитування QR).
QR-коди візуально представлені у вигляді чорно-білих квадратів, що нагадують лабіринт.
В одному QR-коді можна зашифрувати: 7089 цифр, 4296 символів (у тому числі кирилицю), 1817 ієрогліфів. Код може містити будь-яку текстову комбінацію, що складається з цифр і символів. QR-коди розроблено для зчитування непрофесійними пристроями, камери яких мають невелику роздільну здатність, тому крім області даних, вони мають області, що відображають просторове положення коду. Код для декодування може бути відсканований горизонтально, вертикально, під кутом.
Так як QR-коди не були ліцензовані, кожен бажаючий може не тільки використовувати, але й створювати їх самостійно та абсолютно безкоштовно. Для створення знадобляться тільки Інтернет, принтер і камера.
Серед українських та україномовних ресурсів для створення QR-кодів можна виділити:
http://ua.qr-code-generator.com,
Коди можна зберігати у вигляді графічного зображення у форматах jpeg, png, tiff, svg, eps, pdf, роздрукувати та розмістити.
Для створення коду у вікно QR-генератора (веб-сервісу) вводять дані, після чого автоматично генерується QR-зображення. Деякі генератори дозволяють обирати колір, розмір, рівень корекції помилок і деякі інші додаткові параметри.
Найбільш популярною програмою для зчитування QR-кодів є програма QR Droidдля ОС Andoid, яка дозволяє зчитувати коди, та створювати власні. Neoreader, - сервіс зі схожими функціями, працює на iOS і справляється з усіма типами кодів.
Тим, у кого немає смартфона, допоможе проста програма QRreader, в якій лише одна функція – досить піднести код до веб-камери, і додаток його зчитує. А якщо немає і веб-камери, розширення для Google Chrome зчитає будь-який QR-код, що зустрівся в Інтернеті.
На уроках трудового навчання QR-коди доцільно використовувати з наступними цілями:
QR-коди вміють зберігати в собі тексти невеликого обсягу, які можна зчитувати без підключення до Інтернету. Для творчих занять це надає чималі можливості. QR-коди дозволяють зробити заняття більш захоплюючими та ефективними. З одного боку, учням зручно зчитувати цікаву інформацію та оперативно зберігати її в пам'яті мобільних пристроїв, з іншого – такий підхід дозволяє задіяти додатковий (тактильний) канал сприйняття інформації.
«Хмари тегів»
Хмара тегів (хмара слів, або зважений список, представлена (-ий) візуально) — це візуальне подання списку категорій (або тегів, також званих мітками, ярликами, ключовими словами, тощо). Ключові слова найчастіше являють собою окремі слова, і важливість кожного ключового слова позначається розміром шрифту або кольором. Таке уявлення зручно для швидкого сприйняття найвідоміших термінів і для розподілу термінів за популярністю щодо один одного.
Можливості використання хмари слів на уроках трудового навчання навчанні пов'язані, наприклад, з тим, що:
Хмари тегів та QR-коди можна створити разом з учнями під час бінарних уроків, які обʼєднають трудове навачання та інформатику.
Бінарний урок
Цей урок об'єднує діяльність викладачів різноманітних дисциплін та учнів, що дозволяє значною мірою активізувати навчальний процес та встановити наочні міжпредметні зв'язки.
Під час проведення бінарних уроків трудове навчання доцільно обʼєднувати:
«Сторітелінг»
Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.
Усі люди полюбляють слухати цікаві історії, а що це означає? Що правильно побудувавши розповідь, можна зачепити не розум і логіку, а саме емоції. Викликавши у слухача потрібні переживання, можна вивести його на певні висновки, а потім – підштовхнути до потрібних вчинків.
Сторітелінг як формат навчання у школі має величезну практичну користь: легке засвоєння матеріалу, розвиток уяви, подолання страху публічного виступу, налагодження стосунків з іншими учнями, самопізнання.
Одним із прикладів сторітелінгу можна назвати історію допитливої дівчинки Талантусі, яка подорожувала по швейній машинці. Така розповідь разом з візуалізацією дає суттєвий ефект.
Приклад фрагменту уроку у 5 класі:
«Для виконання якісної строчки на швейній машині велике значення має правильне заправляння верхньої і нижньої ниток, тому що найменша неточність призводить до несправності в роботі машини.
Сьогодні я хочу познайомити вас з хазяйкою нашої майстерні Талантусею. Ця малесенька допитлива дівчинка завжди має до всього діло, ні секунди не марнує попусту, має умілі ручки, і дуже любить домоводство. Хоч ми її не завжди бачимо, та вона завжди за всім пильно спостерігає, допомагає старанним, підказує тим, хто хоче знати, надихає тих, хто хоче творити. А тим, хто не старається, спішить, робить абияк, може порвати чи заплутати ниточку, зав’язати непотрібний вузлик, заховати будь-який інструмент і таке інше. Словом, я сподіваюся, що ви з нею станете справжніми подружками.
А сьогодні Талантуся прийшла, щоб навчити вас правильно заправляти швейну машину. На цей випадок вона завжди розповідає цікаву пригоду, яка сталася з нею, коли вона захотіла дізнатися, куди ж веде ниточка від коточка? Як у казці.
А ви уважно простежте шлях Талантусі на своїх машинках та позначте цифрами послідовність заправляння верхньої нитки на картках:
От же, взяла Талантуся ниточку за самий кінчик і промовила: «Куди ниточка веде взнати я бажаю…»,
І пішла так по машинці до самого краю,
Та за нитконапрямляч (2) зачепилася,
Впала й між шайбами регулятора натягу (3) опинилася.
За виступ ниткопритягувальної шайби чіплялася,
На компенсаційній пружині (4) гойдалася.
У вушко ниткопритягача (5) не помітила як потрапила,
Два нитконапрямляча (6,7) її далі поквапили,
Нитку до самого вушка голки (8) направили.
Ось так Талантуся верхню нитку й заправила.»
Сторітелінг може бути пасивним і активним. У першому випадку за створення історії та її розповідь відповідає вчитель, у другому – йому допомагають учні. Вибір одного чи іншого варіанту залежить від уроку, теми заняття, а також від особистих побажань педагога.
Так, пасивний сторітелінг оптимально підходить для початку вивчення нової теми. У формі розповіді можна подати нові правила, теорії, закони тощо. А от активний – чудовий варіант для закріплення знань. Учні будуть створювати історії самостійно, а задача вчителя – направляти їх вірним шляхом.
Варто розуміти, що далеко не кожна розповідь є історією. Щоб її створити, вам потрібно чітко знати тему, розробити сюжет, вигадати непересічного героя, додати трохи цікавих подій та вивести правильні висновки. В цілому алгоритм дій буде наступним:
Історія може бути вигаданою від початку і до кінця, але також можна використовувати цілком реальні події. Так буде навіть краще, адже випадки з життя завжди викликають величезну цікавість. Зверніть увагу: розповідь має бути емоційною та динамічною, події мають йти одна за одною.
На уроках трудового навчання можна запропонувати учням скористатися цим методом під час підготовки до презентації, попередньо оговоривши її структуру. Так, наприклад учениця 8 класу Катерина З. презентацію своєї сумочки представила у вигляді гумористичної розповіді.
Алгоритм презентації виробу
Презентація «Не сумочка, а мрія»
Всі ми довго міркували над проектом новим,
Нараз у всіх виникла ідея чудова:
Сумку поясну бананку надумали пошити,
Модну річ, щоб залюбки нам самим носити.
Без вагань всі разом стали до роботи,
Вʼязали, шили, вишивали «до сьомого поту».
Ось шедевр мій, оцініть, справжній твір мистецтва.
Авторського в ній багато, скажу без кокетства.
Ручний розпис по тканині, бирка, етикетка,
Є кишенька…, словом плаче по ній магазин «Розетка»!
Річ насправді унікальна, серцю дуже мила.
Не для продажу її Катруся пошила.
Витратила я на сумку зовсім небагато:
Ланцюжок матусі, старі джинси тата.
Із старої парасольки підкладку пошила
Помпон для брелоку в сестри попросила.
А чи можна річ таку на ринку продати?
Ні не можна, бо ніхто її не буде продавати!
На прогулянку, в похід, в подорож чи в гості
Образ з нею довершений, досконалий просто.
Річ віднині незамінна в моєму гардеробі.
В сумочку покласти можна усе необхідне:
Гребінець, ліхтарик, лак, люстерко, мобільний,
Флешку, пилочку, помаду, все для рукоділля необхідне.
Гаманець, серветку, клей, ручку, візитівку,
Плитку шоколаду, пластир, заколку і листівку,
Коли раптом хтось із хлопців здивувати схоче,
Знаючи яке багатство є в сумочці дівочій,
Запитає чи є в мене в сумці плоскогубці,
Слід побачити його лице, коли знайде їх у моїй сумочці.
«КРОССЕНС»
Кроссенс – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів».
Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок.
Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками.
Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.
Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5. Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в кроссенсі.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
Способи читання кросенсу
Прийом «Кроссенс» допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.
Алгоритм складання «Кроссенса»:
1) визначити тематику, загальну ідею;
2) пошук і підбір зображень (образів), що мають відношення до теми;
3) вибрати 9 елементів;
4) знайти зв'язок між елементами, визначити послідовність;
5) сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат);
6) виділити відмітні риси, особливості кожного елемента.
Для полегшення створення кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою.
Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми.
На яких етапах уроку можна використовувати прийом «Кроссес»?
1. при формулюванні теми і мети уроку;
2. при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3. при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4. при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
Повністю урок можна побудувати в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.
Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Як приклад можна привести аргументацію вибору обʼєкта проектування – поясної сумочки групою учениць 8 класу:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Здивуй
Один з прийомів роботи на уроках, які дають можливість активізувати пізнавальну активність учнів. Учитель знаходить такий кут зору, щоб навіть повсякденне стало дивовижним.
Дивуйте своїх учнів і не переставайте дивуватися разом з ними!
Список використаних джерел
1