Використання тестових технологій для контролю навчальних досягнень учнів на уроках спецпредметів автотранспортного напрямку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Управління освіти і науки

Черкаської обласної державної адміністрації

Державний навчальний заклад

«Буцький політехнічний професійний ліцей»

20114, смт Буки, вул. Центральна 2, тел. 0(4748)31-3-75

Залізняк Юрій Анатолійович

викладач спеціальних предметів автотранспортного напрямку, спеціаліст вищої категорії, старший викладач

Назва роботи: Використання тестових технологій для контролю навчальних досягнень учнів на уроках спеціальних предметів автотранспортного напрямку.

Анотація:

У даній методичній розробці запропоновано методику проведення тестового контролю знань учнів з використанням ІКТ та програмного засобу My Test.

Практика тестового оцінювання знань свідчить, що найважливішим питанням залишається підготовка тестів. Оскільки тести значно впливають на процес навчання учнів, необхідно розробляти такі тести, які будуть сприяти досягненню міцних знань. Тести складені у відповідності до певних вимог. Тестові задовольняють двом основним критеріям: відповідають змісту навчальних програм та  мають відповідну структуру.

Матеріали цієї роботи складені у відповідності до Державних стандартів та будуть корисними викладачам предметів автотранспортного напрямку.

Розглянуто і схвалено на засіданні методичної комісії викладачів та майстрів виробничого навчання з професій автотранспортного напрямку.

Голова методичної комісії: Залізняк Ю.А.

ВСТУП

Педагогічний тест як засіб оцінювання навчальних досягнень учнів

  Серед головних факторів, що нині характеризують педагогічний контроль як неодмінний складник сучасного навчального процесу, дослідники виокремлюють необхідність запровадження кількісних методів оцінювання навчальних досягнень учнів. Таке введення контрольно-вимірювальних процедур і інструментів у дидактичний процес передбачає вирішення трьох завдань: формулювання операційно визначених цілей оцінювання, чітке визначення предмета вимірювання і вибір адекватних засобів контрольно-оцінювальної діяльності суб’єктів освітнього процесу .

Перше з них вимагає з’ясування того, для чого, з якою метою здійснюється контрольно-оцінювальна діяльність. Це може бути поточний чи тематичний контроль, вхідний, рубіжний чи підсумковий контроль. Залежно від цього він може виконувати різні функції: діагностуючу, навчаючу, контролюючу, мотивуючу, розвиваючу або прогностичну. Функціональна визначеність того, з якою метою здійснюється педагогічний контроль, фактично зумовлює вибір цілей оцінювання в термінах операційної діяльності викладача і учнів – виявити, з’ясувати, перевірити, активізувати, розвинути, сприяти, передбачити тощо.

Наступним кроком стає, як правило, визначення того, що підлягає оцінюванню – рівень засвоєння знань і вмінь учнів, успішність їхнього просування в навчанні, навчальні досягнення чи рівень володіння певною системою людських цінностей. Залежно від цього предметом вимірювання стають здобуті знання, вміння і навички, динамічні показники розвитку якостей особистості, сформовані предметні і ключові компетентності учнів, усвідомлені світоглядні і ціннісні орієнтири особистості, набуті професійні здібності тощо.

З’ясування рівня засвоєння учнями предметної системи знань і вмінь є найпоширенішою формою оцінювання навчальних досягнень. Цей вид педагогічного контролю має давню традицію і його найчастіше застосовують викладачі в навчальному процесі. Останнім часом у контрольно-оцінювальній діяльності увага педагогів акцентується на компетентнісному підході до навчання, на з’ясуванні сформованості тих чи інших ключових і предметних компетентностей як освітнього результату. Інколи навіть відбувається невиправдане їх протиставлення "знаннєвому" здобутку учня як меншовартісному. 

Як відомо, залежно від поставленої мети викладач може оцінювати різні результати навчання предмета. Наприклад, під час поточного чи діагностуючого контролю його більше цікавить рівень засвоєння певного елементу знання чи вміння, а не сформованість тієї чи іншої компетентності. Однак при тематичному чи підсумковому контролі йому важливіше знати досягнутий результат навчання в компетентнісному вимірі – наскільки глибоко учень оволодів певною предметною чи ключовою компетентністю, яка його готовність застосовувати набутий досвід у життєвих ситуаціях. 

Ці різновиди контролю, як правило, відрізняються формою подання тестових завдань: у випадку з’ясування рівня знань і вмінь учнів вони спрямовані на виявлення ступеня засвоєння певного елемента знання чи дії (знає/не знає, володіє/не володіє); для компетентнісного підходу головним стає розкриття комплексного усвідомлення предметного чи позапредметного (для ключових компетентностей) змісту на рівні здатності застосовувати здобуті знання і вміння, досвід пізнавальної діяльності й усвідомлені цінності у вирішенні життєво важливих практичних завдань. Тому виявлення сформованості предметної чи ключової компетентності учнів не може обмежуватися кількома завданнями тематичної чи підсумкової контрольної роботи, а має комплексний характер контрольно-оцінювальної діяльності вчителя, в арсеналі якої мають місце різні види оцінювання результатів освітньої діяльності учнів.

Останнім часом у своїй контрольно-оцінювальній діяльності викладач усе частіше використовує педагогічні тести. І це не випадково, оскільки вони забезпечують об’єктивність і порівнянність досягнутих результатів учнів, усебічність і справедливість в оцінюванні їх навчальної діяльності. Використання педагогічних тестів сприяє реалізації всіх функцій контролю і відповідає основним його принципам. Тому вони  стали найбільш ефективним засобом педагогічних вимірювань.

Існує багато дефініцій тесту, хоча серед усього їх розмаїття нема жодного, який би сприймався всіма дослідниками без заперечень і не супроводжувався внесеннямуточнень. Основною вадою, яка визначає такий стан термінологічного хаосу в теорії і практиці педагогічних вимірювань, є те, що під сутністю цієї категорії розуміють як сам метод дослідження (тестування як процедура оцінювання), так і лише засіб вимірювання (тест як інструмент оцінювання).

Незважаючи на існування численних дефініцій і різних думок щодо педагогічного тесту, які зумовлені різноманітністю сутнісних його ознак і властивостей, під цим поняттям будемо розуміти систему тестових завдань, упорядковану за певною логікою (стратегією) їх подання, яка забезпечує інформативність оцінювання рівня і якості освітніх результатів, здобутих учнями в навчальному процесі.

Отже, тест складається з тестових завдань, які відповідають певним критеріям і статистичним вимогам. Вони стають такими після того, як зміст завдання в тестовій формі набув певної технологічності його компонування, отримав опис інструктивних вказівок щодо виконання та правил оцінювання правильної відповіді, а також пройшов попередню апробацію, на підставі якої визначені його статистичні характеристики – валідність, надійність, трудність, диференціююча здатність тощо. Завдання в тестовій формі повинні задовольняти певним стильовим вимогам: належати до однієї предметної галузі (предметна чистота змісту); бути короткими і зрозумілими кожному за використаними висловлюваннями; мати логічну форму істинного судження; містити правильні і помилкові відповіді, адекватні змісту завдання; створювати однакові умови виконання завдань та їх оцінювання для всіх, хто підлягає тестуванню; бути незалежними від способів проведення тестування (бланкове, комп’ютерне чи автоматизоване). 

Отже, теорія педагогічних вимірювань оперує трьома основними поняттями, які відповідають етапам створення педагогічного тесту: завдання в тестовій формі, яке після перевірки якості змісту, форми і системотвірних властивостей набуває статусу тестового завдання. Тестові завдання, у свою чергу, у сукупності з іншими тестовими завданнями утворюють власне педагогічний тест як системну композицію завдань, підпорядковану визначеним цілям тестування .

На першому етапі конструювання тесту насамперед визначається мета тестування залежно від типу педагогічного контролю – вхідний, поточний, тематичний чи підсумковий. Вочевидь, що під час вхідного контролю з’ясовується, наскільки учні підготовлені до сприйняття навчального матеріалу, і не ставляться цілі оцінювання їхніх досягнень. Поточний контроль виявляє хід засвоєння знань і вмінь на визначеному рівні і найчастіше виконує діагностуючу функцію для внесення коректив у навчальний процес. Тематичний контроль передбачає рубіжне (проміжне) оцінювання навчальних досягнень учнів з певного фрагменту предметної галузі знань і має прогнозуючу спрямованість в остаточному оцінюванні освітніх результатів конкретного учня. Підсумковий контроль має на меті оцінювання освітнього результату, здобутого учнями в процесі навчання, і характеризує досягнення учнями цільових вимог до оволодіння змістом предмета (сформованість предметних і ключових компетентностей, набуття професійних здатностей, відповідність розвитку особистості віковим особливостям норми тощо). 

Далі, після визначення мети тестування, обирається вид тесту та визначаються підходи до його створення. Наприклад, у випадку підсумкового тестування визначається, який з підходів краще запровадити – нормативний (добір завдань за рівнями навчальних досягнень) чи критеріальний (добір завдань за вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів, наприклад, сформованості предметної чи ключових компетентностей).

Після цього необхідно здійснити аналіз (декомпозицію) змісту навчального предмета чи окремої його теми, виокремивши ті елементи знань і вмінь, досвіду пізнавальної діяльності учнів, ціннісних ставлень, які підлягатимуть оцінюванню. На підставі такого аналізу визначають структуру тесту і стратегію розміщення завдань – за рівнями засвоєння, за тематичним принципом відображення змісту, за складністю виконання (на основі статистичних показників) тощо. 

Далі визначають тривалість виконання тесту, його довжину (орієнтовна кількість завдань у тесті) і розробляють специфікацію тесту, тобто визначають кількість завдань для того чи іншого елементу знань чи теми з урахуванням рівня його засвоєння абостосовно інших чинників обраної стратегії тестування.

Після розроблення специфікації тесту починається робота над створенням самих завдань у тестовій формі. У їх конструюванні викладач може скористатися вже виданими збірниками тестів або самому підготувати їх, спираючись на власний досвід створення тестів. Добір завдань до педагогічного тесту та їх розміщення в ньому здійснюється відповідно до обраної заздалегідь стратегії подання завдань з урахуванням апріорних оцінок трудності їх виконання, зроблених на підставі власного досвіду викладання предмета. 

На другому етапі конструювання педагогічного тесту відбувається його експериментальна апробація з метою визначення статистичних характеристик завдань, завдяки яким завдання в тестовій формі набувають  статусу тестових завдань із заданими параметрами (валідність, складність, диференційна здатність тощо). 

Цей етап починається з опрацювання методики апробаційного тестування та підготовки необхідних інструктивних матеріалів для учнів і вчителів, які здійснюватимуть апробацію. На цьому етапі визначається також методика оцінювання педагогічного тесту та здійснюється вибір шкал для інтерпретації одержаних результатів. Далі відбувається саме апробаційне тестування, збір і статистична обробка одержаних результатів, на підставі яких тестові завдання і сам тест у цілому одержують статистично значущі психометричні характеристики тесту: мінімальне, середнє, і максимальне значення одержаних учнями балів. Після цього з метою покращення якості тестових завдань здійснюється перевірка статистичних характеристик кожного тестового завдання і тесту в цілому з науково обґрунтованими критеріями якості , на підставі якої педагогічний тест набуває статусу стандартизованого.

Варто зауважити, що в освітній практиці не завжди педагогічний тест повинен бути доведений до професійного рівня якості, характерного для стандартизованого тестування. Такі тести застосовують у процесі оцінювання навчальних досягнень учнів, що має високу ціну об’єктивності, наприклад, під час державної підсумкової атестації. Стандартизоване тестування навчальних досягнень учнів здійснюється, як правило, на значних вибірках учнів, наприклад, під час міжнародних обстежень якості освіти (прикладом такого дослідження є Міжнародна програма вивчення якості природничо-математичної освіти TIMSS, в якій у 2007 і 2011 роках брали участь українські школярі) або на національному рівні (зовнішнє незалежне оцінювання випускників шкіл), зрідка на регіональному рівні (моніторингові дослідження якості освіти за предметними галузями в областях). 

У своїй контрольно-оцінювальній діяльності викладач може використовувати як інструментальний засіб об’єктивного оцінювання учнів різні тестові матеріали, які не завжди можуть відповідати високому рівню якості стандартизованого тесту. Проте кожний викладач, спираючись на власний досвід педагогічної діяльності і мінімальні знання в галузі теорії педагогічних вимірювань, здатний самостійно підготувати якісний педагогічний тест, якщо дотримуватиметься певних правил створення тесту, що описані вище. Адже професійно розроблені тести надають можливість за допомогою спеціальних процедур і методів об’єктивно  і достовірно оцінити здобутки учнів, ефективно використати одержані результати тестування для поліпшення якості загальноосвітньої підготовки учнів. 

Як правило, викладач у своїй педагогічній практиці використовує простіші процедури конструювання тесту, які не потребують значних зусиль у створенні якісного тесту. Однак, спрощена апробація підготовленого тесту  повинна бути обов’язково, оскільки надає можливість педагогу позбутися неякісних завдань і наблизити тестування до стандартизованої процедури, яка відзначається об’єктивністю і достовірністю одержаних результатів.

Оскільки є певні труднощі в пошуку незалежної вибірки учнів для апробації тесту, у реальній освітній практиці ця процедура може відбутися в перший рік використання розробленого тесту. На підставі одержаних статистичних характеристик для кожного тестового завдання здійснюється корекція змісту і форми, переформульовуються тексти завдань, якщо в цьому є потреба, уточнюються правильні та хибні відповіді . Таким чином, складна процедура стандартизованого педагогічного тестування спрощується і набуває унормованих ознак без втрати вимогливості до побудови якісного тесту.

На третьому етапі конструювання педагогічного тесту відбувається поліпшення якості самого тесту за результатами попереднього етапу. З тесту вилучаються ті завдання, які не відповідають критеріям якості за статистичними параметрами, змінюються або додаються нові завдання для встановлення заданого значення трудності тесту, змінюється у разі потреби порядок розміщення завдань в тесті, уточнюється довжина тесту і час його виконання за результатами спостережень на апробаційному етапі тощо. Конструювання тесту завершується вибором способів інтерпретації результатів тестування та побудовою шкали для оцінювання учнів. Від обраної методики оброблення та інтерпретації результатів тестування багато в чому залежить  об’єктивність і результативність його висновків. Недосконалість цього етапу може перекреслити всі ті позитивні напрацювання, зроблені під час підготовчої роботи на попередніх етапах.

Удосконалення педагогічного тесту є перманентний процес, який продовжується після кожного його здійснення. Виникає своєрідний цикл поліпшення якості тесту, завдяки якому розробники доводять його до необхідної досконалості. 

Тестування наближається до стандартизованих процедур педагогічного вимірювання за умов, що:

1.               жодному учневі не надається ніяких переваг перед іншими;
2.               заздалегідь визначена система підрахунку балів застосовується до всіх відповідей учнів без винятку;
3.               тест складається з завдань однієї чи кількох різних форм, до яких застосовують відповідні вагові коефіцієнти, одержані статистичним шляхом;
4.               тестування відбувається за схожих умов (час проведення, тривалість іспиту, розміщення тощо) для різних груп учнів;
5.               група тих, хто тестується, вирівняна за мотивацією;
6.               всі, хто бере участь у тестуванні, виконують одні й ті ж завдання.

Вочевидь, що для будь-якого тесту не може бути ідеального добору системи тестових завдань, оскільки оптимальність їх системотвірних чинників не обмежується єдиним варіантом. Звичайно, якість педагогічного тесту багато в чому залежить від якості тестових завдань, які його складають. Проте вона визначається не лише за цим критерієм. Адже тест, який чудово себе зарекомендував на одній вибірці учнів, може бути малоефективним для інших, оскільки для них він буде або заважкий, або надто легкий. Він може недостатньо розрізняти (диференціювати) учнів з низьким або високим рівнем навчальних досягнень, і тому не надавати необхідної інформації щодо відмінності їхніх навчальних досягнень, на що в принципі був націлений. Тому, якісний педагогічний тест – це інструмент контрольно-оцінювальної діяльності вчителя, за допомогою якого він спроможний об’єктивно виміряти й оцінити ту ознаку особистості, яка передбачена метою тестування. 

Контроль являється невід’ємною частиною процесу навчання. Суть його полягає в виявленні рівня засвоєння знань учнями, який повинен відповідати обов’язковому мінімуму навчання, а також вимірювати ефективність навчального процесу та успішності учнів.

Одним із завдань повсякденного учительської праці є необхідність здійснювати контроль знань учнів. Форми контролю, що застосовуються вчителями, дуже різноманітні, але найбільш часто використовуються письмовий або усний опитування. На жаль, ці форми не позбавлені недоліків. Під час проведення усного опитування – це відносно велика витрата часу уроку при невеликій кількості виставлених оцінок, при проведенні письмових робіт кількість оцінок зростає, але багато часу йде на перевірку.

У наш час тестування часто використовується для організації попереднього та підсумкового оцінювання знань, рідше – поточного.

Практика тестового оцінювання знань свідчить, що найважливішим питанням залишається підготовка тестів. Оскільки тести значно впливають на процес навчання учнів, необхідно розробляти такі тести, які будуть сприяти досягненню знань навчання.

Тому слід дотримуватися певних вимог до тестових завдань. Тестове завдання повинно задовольняти двом основним кри­теріям: воно повинно бути важливим за змістом та мати відповідну структуру. Необхідно уникати помилок, від яких виграють досвідчені в тестуванні учні, а також уникати надмірної складності.

Оцінювання результатів тестування доцільно здійснювати так, щоб воно стимулювало учнів до коригування результатів засвоєння матеріалу. Зокрема, бажано не виставляти оцінок низького рівня, адже метою тестування є надання допомоги учням у навчанні, а доповнювати більш складними завданнями високого рівня та розвиваючими завданнями.

ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМОВАНОГО

ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

Тестування як ефективний спосіб перевірки знань знаходить в навчальному закладі все більше застосування. Одним з основних і безперечних його переваг є мінімум витрат часу на отримання надійних підсумків контролю. При тестуванні використовують як паперові, так і електронні варіанти. Останні особливо привабливі, тому що дозволяють отримати результати практично відразу після закінчення тесту.

Тестування в педагогіці виконує три основні взаємопов’язані функції: діагностичну, навчальну і виховну:

1. Діагностична функція полягає у виявленні рівня знань, умінь, навичок учня. Це основна, і найочевидніша функція тестування. За об’єктивності, широті і швидкості діагностування, тестування перевершує всі інші форми педагогічного контролю.
2. Навчальна функція тестування полягає в мотивуванні учня до активізації роботи по засвоєнню навчального матеріалу. Для посилення навчальної функції тестування, можуть бути використані додаткові заходи стимулювання студентів, такі, як роздача викладачем примірного переліку питань для самостійної підготовки, наявність у самому тесті навідних запитань і підказок, спільний розбір результатів тесту.
3. Виховна функція проявляється в періодичності й неминучості тестового контролю. Це дисциплінує, організовує і спрямовує діяльність учнів, допомагає виявити і усунути прогалини в знаннях, формує прагнення розвинути свої здібності.

Тестування – більш справедливий метод, воно ставить всіх учнів у рівні умови, як у процесі контролю, так і в процесі оцінки, практично виключаючи суб’єктивізм викладача.

Тестові завдання можуть складатися з використанням різноманітних комп’ютерних інструментів, починаючи від різних редакторів та програм для розробки презентацій і до використання мов програмування та можливостей мережі Інтернет. Але розробка якісного тестового інструментарію – тривалий, трудомісткий і дорогий процес.

Програма MyTest розробляється Башлаковим Олександром Сергійовичем з 2003 року. За цей час вийшло чимало абсолютно різних версій. Кожна нова версія включала в себе краще попередньої версії і пропонувала нові можливості.

MyTest це – система програм (програма тестування учнів, редактор тестів і журнал результатів) для створення і проведення комп’ютерного тестування, збору та аналізу результатів, виставлення оцінки за вказаною в тесті шкалою.

Програма легка і зручна у використанні. Всі викладачі та учні швидко і легко освоюють її. Ось слова одного з користувачів програми: «На мій погляд, MyTest досягла досконалого стану: має всі мислимі функції, дуже компактна, її можливості і простота використання перебувають у золотому балансі».

Програма MyTest працює з дев’ятьма типами завдань: одиночний вибір, множинний вибір, встановлення порядку проходження, встановлення відповідності, вказівку істинності чи хибності тверджень, ручне введення числа, ручне введення тексту, вибір місця на зображенні, перестановка букв. У тесті можна використовувати будь-яку кількість будь-яких типів, можна тільки один, можна і все відразу. У завданнях з вибором відповіді (одиночний, множинний вибір, вказівка порядку, вказівку істинності) можна використовувати до 10 (включно) варіантів відповіді.

Програма складається з трьох модулів: Модуль тестування (MyTestStudent), Редактор тестів (MyTestEditor) та Журнал тестування (MyTestServer).

Для створення тестів є дуже зручний редактор тестів з дружнім інтерфейсом. Будь-який педагогічний працівник, навіть володіє комп’ютером на початковому рівні, може легко скласти свої тести для програми MyTest і використовувати їх на уроках.

У програмі є багаті можли-вості форматування тексту пи-тань і варіантів відповіді. Ви можете визначити шрифт, колір символів і фону, використовувати верхній і нижній індекс, розбивати текст на абзаци і застосовувати до них розширене форматування, використовувати списки, вставляти малюнки і формули … Для більшої зручності в програмі є власний текстовий редактор.

До кожного завдання можна задати складність (кількість балів за вірну відповідь), прикріпити підказку (показ може бути за штрафні бали) і пояснення вірної відповіді (виводиться у разі помилки в навчальному режимі), налаштувати інші параметри …

Є можливість використовувати декілька варіантів питання завдання, зручно створювати вибірку завдань для учнів, перемішувати завдання та варіанти відповідей. Це значно зменшує можливість списування під час проходження одного і того ж тіста кількома тестованими або повторному проходженні тесту.

У MyTest можна використовувати будь-яку систему оцінювання. Система оцінки і її налаштування можна задати або змінити в редакторі тесту.

При наявності комп’ютерної мережі можна, використовуючи модуль журналу MyTest, можна легко:

1. Організувати централізований збір і обробку результатів тестування. Результати виконання завдань виводяться учню і відправляються вчителю. Учитель може оцінити або проаналізувати їх у будь-який зручний для нього час.
2. Організувати роздачу тестів учням через мережу, тоді відпадає необхідність щоразу копіювати файли тестів на всі комп’ютери. Роздавати можна відразу кілька різних тестів.
3. Безпосередньо стежити за процесом тестування. Ви можете бачити хто і який тест виконує, скільки завдань вже виконано і яка їхня результативність.

За допомогою програм MyTest ви можете організувати як локальне так і мережне тестування. Робіть так як зручніше вам.

Програма підтримує декілька незалежних один від одного режимів: навчальний, штрафний, вільний і монопольний. У навчальному режимі тестування виводяться повідомлення про його помилках, може бути показано пояснення до завдання. У штрафному режимі за не вірні відповіді в тестованого віднімаються бали і можна пропустити завдання (бали не додаються і не віднімаються). У вільному режимі тестований може відповідати на питання в будь-якій послідовності, переходити (повертатися) до будь-якого питання самостійно. У монопольному режимі вікно програми займає весь екран і його неможливо згорнути.

При правильному відборі контрольного матеріалу зміст тесту може бути використано не тільки для контролю, але й для навчання. Таким чином, дозволяючи випробуваному самостійно виявляти прогалини в структурі своїх знань і вживати заходів для їх ліквідації. У таких випадках можна говорити про значне навчальному потенціалі тестових завдань, використання якого стане одним з ефективних напрямів практичної реалізації принципу єдності і взаємозв’язку навчання і контролю.

Кожен тест має оптимальний час тестування, зменшення або перевищення якого знижує якісні показники тесту. Тому, в налаштуваннях тесту, передбачено обмеження часу виконання як всього тесту, так і будь-якої відповіді на завдання (для різних завдань можна виставити різний час).

Параметри тестування, завдання, зображення до завдань для кожного окремого тесту – все зберігається в одному файлі тесту. Ніяких баз даних, ніяких зайвих файлів – один тест – один файл. Файл з тестом зашифрований і стиснений.

MyTest має гарний ступінь захисту, як тестових завдань, так і результатів. Завдяки тому, що для тесту можна задати кілька різних паролів (для відкриття, редагування, тестування), зіпсувати (відредагувати) тест особам не має на це право стає практично не можливо, плюс до всього, не можливо вкрасти ключі (правильні відповіді) до тестових завданням. Так як результати тестування можуть збережуться в захищений файл, який не можливо відредагувати, то оцінки учнів завжди об’єктивні і не залежать від лояльності тестології. З огляду на те, що результати тестування можуть збережуться як на локальному ПК, так і паралельно на ПК тестологи, ймовірність втрати результатів зводиться до 0%.

До багатьох корисних функцій, які є в програмі для проведення комп’ютерного тестування, можна ще приєднати те, що якщо учень з яких-небудь причин не може виконувати тест за ПК (наприклад за станом здоров’я), то буквально за 1-2 хвилини можна сформувати  «паперовий» варіант тесту.

Програма MyTest поширюється безкоштовно. Не комерційне використання програми не потребує грошових виплат. Будь-яке освітній заклад, вчитель і учень можуть безкоштовно використовувати програму на основі ліцензійної угоди без будь-яких грошових відрахувань. Програма працює під ОС Windows XP, Vista, 7, 8. Для роботи під Linux можна використовувати Wine.

ВИСНОВОК

Використання традиційних засобів контролю якості знань  на уроках має досить багато негативних факторів, а саме: нестача часу на письмову роботу; суб’єктивність та упередженість оцінок; тиск з боку однокласників та вчителя; списування та шпаргалки.

Уникнути цього допомагає використання тестової форми перевірки знань. Як зазначають науковці, що «тести – це найгірший спосіб опитування, але кращого людство не придумало».

Роль тестування тут полягає у допоміжній функції тестового опитування, що  стимулюватиме навчальну діяльність учнів, розвиток розумових здібностей учнів, їх мислення, пам’яті, виробленню уважності, спостережливості.

Програма постійно розвивається, враховуючи потреби багатьох користувачів і при цьому нікого не обмежуючи, тобто нові функції додають цікаві можливості для тестування і при цьому не є зайвими для тих, кому потрібні тести високого рівня складності.

Список використаних джерел

1. Волкова, Н. П. Педагогіка [Текст]: посібник для студентів вищих навчальних закладів /Н. П. Волкова – К. : Видавничий центр «Академія», 2003.– 576 с.
2. Головань, Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання [Текст] / Т. Головань // Рідна школа. – 2004.– червень – №6 (893). – с. 15-17.
3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод. посіб. [Текст]  / За ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво А.С.К., 2003.
4.  Використані інтернет ресурси: http: //www. academia. edu; http: //www. iamcook. ru; http: //k-stolu. com/kuhni-mira; http: //povar. ru; https: //1000. menu; http: //www. kulina. ru; http: //eshte-na-zdorovje. ru; http: //supercook. ru; http: //www. liveinternet. ru; http: //www. restoran. ua; StudFiles. ru , http: //www. russianfood. com.