Використання задач екологічного спрямування в навчально-виховному процесі з природничих дисциплінесі

Природа — такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо. І. П. Бородін

1. Забруднення промисловими відхода- ми, пестицидами й радіонуклідами атмосфери; 2. Загибель малих річок; 3. Знищення лісів; 4. Забрудненняя, виснаження й деградація орних земель; 5. Накопичення відходів людської діяльності за одночасного виснаження майже всіх видів природних ресурсів

Біосфера сьогодні вже неспроможна самоочищатися, саморегулюватися й самооновлюватися

Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини вміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу, не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем. Формування екологічної свідомості – важливе завдання навчального закладу.

Особливе значення мають задачі, що спонукають учнів самостійно здобувати знання; використовувати їх на практиці. систематизувати; аналізувати; порівнювати;

перевірки домашнього завдання; мотивації навчальної діяльності; вивчення нового матеріалу; закріплення й узагальнення знань; у позакласній роботі.

1. Умови задач і результати рішення повинні містити практично значиму інформацію. 2. Інформація повинна бути тісно пов'язана з програмним матеріалом і реальними екологічними проблемами. 3. Завдання мають бути посильні для учнів даного класу. 4. Рішення задач має спиратися на можливості, на комплекс знань з різних предметів.

I. За характеристикою невідомого 1.1. Текстові 1.2. Розрахункові II. За рівнем пізнавальної діяльності 2.1. Алгоритмічні 2.2. Пізнавальні 2.3. Творчі IIІ. За дидактичною метою (змістом)

1. Завдання з хімічною характеристикою природних об'єктів. 2. Завдання про джерела забруднення, видах забруднювачів навколишнього середовища. 3. Про природозахисних заходів та ліквідації наслідків забруднення.

1. Розділ “Рослини. Бактерії. Гриби” 2. Розділ “Тварини” 3. Розділ “Людина” 4. Розділ “Загальна біологія” 5. Задачі з молекулярної біології 6. Генетичні задачі 7. Екологічні задачі

Добова потреба людини у вітаміні С становить 30-70 мг. З однієї сосни збирають 10 кг хвої, з якої отримують 15 г вітаміну. Скільки добових норм вітаміну С можна одержати з хвої 100 дерев ?

Для боротьби з фітофторою у сільському господарстві застосовують розчин мідного купоросу. Для цього зазвичай готують 1,5 % розчин купрум(ІІ) сульфату для обробки грунту та рослин. Розрахуйте масу CuSO4•5H2O, який необхідно для виготовлення 20кг розчину.

інтелектуальне утруднення (вимагає роздумів); встановлює причинно-наслідкові зв’язки внутрішньо- та міжпредмет-ного характеру; Спонукає до пошуку нових знань і способів рішення у нових, незвичних умовах; викликає інтерес і спирається на попередній досвід.

Там де з’являється мох сфагнум, ґрунт заболочується. Чому? Як і де використовується сфагнум ?

Руді лісові мурашки мають феромон тривоги кислоту, яка одночасно є їх зброєю. Встановити структурну формулу речовини, якщо вона розпадається під час нагрівання та дає реакцію срібного дзеркала.

з нечітко заданими умовами (наприклад, для ряду задач неможливо точно вказати, до якого розділу теорії вони відносяться); що має деяке протиріччя; що припускає не одне рішення, а серію відповідей, часто взаємопов’язаних.

Коли потрібно видалити з зерен кави насіння бур’янів, використовується машина, що осаджує на останні металевий порошок. Потім за допомогою магнітів насіння бур’янів витягуються з загальної маси. Чому це можливо? Чому металевий порошок “чіпляється” тільки до бур’янів, а до зерен кави – ні ?

Щогодини в північній півкулі випадає 2000 тонн «кислотних дощів». Назвіть речовини, які спричинюють таке явище. Укажіть їх вплив на: твори мистецтва з мармуру, вапняку; споруди з металів і бетону; живі організми; техніку; .