1. Що називається звертанням? З якою метою звертання використовуються в усному й писемному мовленні? Навести приклади.2. Схарактеризувати звертання за будовою. Навести приклади.3. Розказати про розділові знаки в реченнях із звертаннями.4. Які слова називаються вставними? Навести приклади.5. Яку роль у реченні відіграють вставні словосполучення і речення? Чим вони відрізняються від вставних слів?6. Які існують групи за значенням вставних слів
Перепишіть речення, розставте розділові знаки 1. Пісня здавалося бриніла вже в ньому. 2. Повна хата людей і видно якісь питання обмірковують 3. Нащо б бачте те згадувать що давно минуло. 4. Неси ж мене коню по чистому полю 5. Розваж мене музо моя ти порадо Так тяжко на серці в цей вечір мені .6. Уклін тобі мій сердечний краю. 7. Чому мамо мені сьогодні так сумно?
Звертаннями користуються в усіх державах з сивої давнини. Наприклад, наше українське "пан" дуже старе, використовувалось ще за часів Київської Русі. Пан - це давньогрецький бог лісів та гаїв, взагвлі благодійник природи, захисник усього живого. Але "пан" - це звертання не до багатої людини (як багато, хто думає), а до кожного: "Добрий вечір пане господарю, стережи. Боже, твого товару", - щедрували під вікнами найбіднішого селянина. Останніми роками до нас повертається і таке звертання, як "добродій". Улюбленим зачином листів багатьох українських письменників було: "Вельмишановний добродію", "Великоповажна добродійко".
У різних державах користуються різними звертаннями: в Англії до нетитулованого чоловіка звертаються зі словами "сер", "містер", а до заміжньої нетитулованої жінки - "місіс", до жінки з аристократичних кіл "леді" чи "міледі", а до її чоловіка "мілорд". До дівчат в англомовних країнах звертаються "міс", у Скандинавії "фрекен", в Німеччині - "фрейлен". А ось ввічливі згадування про заміжню жінку у німців "фрау", до чоловіків "гep".
В Іспанії та Італії чоловік "дон", жінка "донья" чи "дона". У Стародавньому Римі до жінки звертались "матрона", що в широкому розумінні означає мати сімейства. У середньовічних італійців звертання до заміжньої жінки було "мадонна". У Франції жінкам кажуть "мадам", чоловікам "місьє", дівчатам "мадемуазель".
А у народів Сходу вживаються такі звертання: до чоловіків - "ага", до жінки - "ханум". Причому, якщо звертання вживається після імені, цим наголошується вияв особливої пошани. Цікаві звертання до чоловіків: "ходжа" - до знатної особи "хаджі" - до особи, яка здійснила поломництво до Мекки.
Доповніть подані речення вставними словами, які б виражали впевненість, почуття, ввічливість, вказівку на джерело повідомлення, послідовність викладу думок. Запишіть їх. Пасажири,..., займіть свої місця. ..., ви неправильно розв'язали цю задачу. Колись у цій річці,..., водилось багато риби. Щоб оволодіти високою культурою мовлення, треба,..., багато читати,..., старанно вивчати мовні норми,..., уважно прислухатися до свого й чужого мовлення, завжди виправляти свої помилки.
Чи всі ми вміємо спілкуватись, по-українськи привітатись?Чи всі вітання наші гречні,Теплом зігріті та сердечні?А є ж і тут чудесні форми,Питомі українські норми: Шановні і вельмишановні,Панове і товариші!А побажання - шани повні, бо теплі, щирі, від душі. А в спілкуванні людям личить те, що народ від серця зичить: Здорові будьте, як вода,Багаті будьте, як земля,Веселі будьте, як весна!І ви добродію, і пане,Військовий - пане капітане.І ви, добродійко, І панно( хіба звучить не бездоганно? )Й звертання кожне не єдине:І господарю, й господине!Звучить яскраво і ласкаво. Але чому? Для вас цікаво?Тому, що ввічливо, пристойно,Велично, гідно і достойно!