Віктор Домонтович "Дівчинка з ведмедиком"

Тема: Віктор Домонтович. «Дівчина з ведмедиком» ‒ філософсько-інтелектуальна повість. Образи твору. Зина Тихменєва як представниця національної еліти, втілення нового способу життя, переконань, уявлень, прагнень. Філософічність повісті.

Мета: проаналізувати жанрову специфіку твору, схарактеризувати його образну систему; дати характеристику образу Зини; розвивати вміння учнів «проникати» в духовний світ письменника, розвивати вміння осмислювати проблеми, порушені в творі; показати близькість повісті до філософії екзистенціалізму.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за питаннями:

-  Справжнє прізвище письменника.

-  Де і коли він народився?.

- У якій сім’ї він народився?

- Де здобував освіту?

- Улюблений жанр письменника.

- До якого літературного угрупування входив письменник?

- Як називався його перший роман?

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІV. Основний зміст уроку.

1. Вступне слово вчителя.

На літературний вік В. Домонтовича припадає два десятиліття, за які написано п'ять повістей і близько 30 оповідань, новел, есе. Ця невеличка за обсягом прозова спадщина засвідчує непересічний талант оригінального письменника. Хронологічно проза В. Петрова вкладається у два періоди: кінець 20-х і початок 30-х років; на 40-ві припадає більшість оповідань, новел, есе, публіцистика. З погляду жанрового поділу теж визначаються дві групи: романізовані історико-біографічні твори та психологічна проза.

 Сьогодні ми з вами поговоримо про його твір «Дівчина з ведмедиком». Ви всі вже його прочитали.

Бесіда:

    -Чи було цікаво (нецікаво ) читати твір і чому?

- Як би ви визначили жанр прочитаного твору?

Твір Віктора Домонтовича «Дівчина з ведмедиком» за жанром модерністський неокласичний інтелектуальний роман, за визначенням самого автора ‒ філософсько-інтелектуальна повість. Твір написаний 1928 року, вийшов у приватному видавництві «Сяйво», за апробацією Миколи Зерова.

- Чи зіштовхувалися ви з труднощами під час читання? Чи все вам було зрозумілим?

Трудність у сприйняті роману «Дівчина з ведмедиком» полягає у тому, що цей роман належить до ново­го для української літератури типу інтелектуального ро­ману, будучи одночасно психологічним романом.

•                  Пригадаймо, що таке інтелектуальний роман.

Інтелектуальний роман — різновид роману, в якому увагу зосереджено на аналізі певної інтелектуальної проблеми та на внутрішньому світі персонажа.

      Інтелектуалізм був домінантою модернізму й худож­ньої культури XX століття в цілому. Інтелектуальний ро­ман є, як правило, модерним романом. Література завжди мала філософський підтекст, проте в епоху небувалих історичних і суспіль­них катаклізмів і краху світових філософських систем філософування стало її домінантою. Література заглиб­лювалася в ті проблеми, які пробувала вирішити філо­софська наука, додаючи до цього свій настрій. Найчас­тіше це був настрій песимізму й розчарування. Песимізм походив від неможливості вирішити фундаментальні філософські питання, розчарування торкалося всіх попередніх ідеалів, передовсім гуманізму й раціоналізму. В українському випадку автори, крім того, просто тікали від дійсності у філософські питання. Філософування на абстрактні теми наприкінці 20-х виявилося єдиним спо­собом говорити правду.

Ознаки інтелектуального роману

1.   Стиль інтелектуального роману визначений переважанням думки над формою.

2.   Інте­лектуальні романи є штучними, сконструйованими. Це романи-дискусії, де

      монологів і сентенцій на філософські й літературні теми більше за дію.

3.               Діалоги і колізії роману торкаються універсальних, філософських проб­лем буття.  
4.               Стиль роману іронічний, скеп­тичний, навіть не позбавлений пародійних ноток.

5.    Голос автора  в інтелектуальному романі, чітко прослуховується.

6.               В романі, як правило, багато алюзій, відкритих і прихованих цитат, тут відбувається полеміка з письменниками, філософами, вченими, відтак текст може нагадувати науковий твір.
7.               В інтелектуальному романі конфлікт є певною розумовою схемою, якій підкорений розвиток сюжету.
8.               Схематичність героїв. Вони символізують певні погляди або психологічні стани, а роман є викладом зіткнення цих поглядів або осмисленням цих станів.

• Яке враження справив у той час вихід твору?

Перший роман Домонтовича «Дівчина з ведмедиком» викликав, зрозуміло, зливу звинувачень несамовитих оборонців ідеологічної цноти, але водночас був високо поцінований проникливішими критиками, які одностайно відзначили викінченість форми й психологічну достовірність.

2. Робота над образами твору
   1.           Визначення образів твору, їх коротка характеристика:

• Іполит Миколайович Варецький
• Семен Пилипович Кузьменко
• Олександр Владиславович Тихменєв
• Мар’я Семенівна Тихменєва
• Леся Тихменєва
• Зина Тихменєва
• Стефан Хоминський
• Мар’я Іванівна
• Жінка з трамваю
• Василь Олексійович Гриб
• Панас Григорович
  2.                      Заповнення таблиці-схеми дійових осіб (індивідуальна робота з подальшим коментуванням учнів і самоперевіркою) (додаток 1).
  3.                      Визначення образу за поданою цитатою (індивідуальна робота) (додаток 2)
  4.                      Робота над образом Зини Тихменєвої.
• Складання короткої характеристики за планом (усно):

• Вік, зовнішність;
• Поведінка;
• Ставлення до близьких;
• Ставлення до оточуючих людей;

• Обговорення поведінки і думок Зини у певних ситуаціях:

• Знайомство з Іполитом Миколайовичем (як характеризує Зину поставлене запитання про зламані окуляри);
• Поведінка Зини під час занять (ігри з ведмедиками, бешкетування)
• Розмова про Стефана Хоминського (її захоплення життєвою позицією поета «Ви питаєте, що таке правдоподібне? Треба зненавидіти все правдоподібне, бо воно тільки подібне на правду, але не є правда»);
• Любов Зини відпливати далеко у море, щоб не видно було берегової лінії («Я люблю запливати далеко, далеко, як зараз, щоб ледве видко було берег і щоб почувати навколо себе тільки небо й море і знати, що ти сама в собі несеш свою долю і, коли потопатимеш, то вже ніхто не врятує»).
• Кроки, які робить Зина, щоб звабити Іполита Миколайовича (прощальні слова під час від’їзду Варецького з Криму; запис у зошиті; перший візит до викладача; прохання побути з нею, поки всі пішли до театру).
• Ставлення до шлюбу («Ти гадаєш, що коли я віддалась тобі, то мова йтиме про шлюб? Ти помиляєшся! Саме тому. Що я віддалась тобі, мова й не може йти за шлюб. Я не хочу шлюбу. Я віддалась тобі, щоб знищити можливість шлюбу. Я хочу робити те, що хочу робити. Я не збираюсь виходити заміж», «Ти не подумав, що коли висловлюєш намір своєю порядність прикрити мою, мовляв, непорядність, ти цим ображаєш мою гідність?», «Для мене кохання є спосіб звільнитись од шлюбу, одруження, родини – всього, що зв’язує й може зв’язати мене і волю»).
• Вчинок Зини, коли Іполит Миколайович прийшов свататись (ставлення до Лесі, до матері, до Іполита).
• Записка в ресторані («Ми шукали неправдоподібних істин. І ми не найшли їх. Життя зламало нас. Нічого не лишилося для надій. Я гину. А Ви – я ненавиджу Вас»).
• Чи змінюється враження від сприйняття образу героїні на початку твору і наприкінці?

• Складання схеми: «Риси характеру Зини» (додаток 3).

V. Узагальнення й систематизація результатів роботи.

1. Бесіда за питаннями:

- Які проблеми було порушено автором роману при змалюванні образу Зини Тихменєвої? (трагедія людини, що «випадає» зі своєї сучасності, її невлаштованість, розколотість; втрата сенсу людського життя; емансипація)

- До яких висновків спонукає вибір життєвого шляху героїні?

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання.

1. Інструментарій ЗНО. Написати тезу, аргумент і приклад до теми «Що є справжньою цінністю в житті людини?», використовуючи сюжет роману «Дівчина з ведмедиком».
2. Підготуватися до характеристики образу Іполита Миколайовича

Додатки: