Вікторина за біографією Т.Г.Шевченка

Вікторина

за біографією

Т.Г.Шевченка

 

 

 

 

Підготувала

учитель української мови та літератури

ЗОШ № 41

Коваленко Г. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Маріуполь 2021

 

ВСТУП

 

Ось уже третє століття привертає до себе людські серця один із мальовничих куточків Канева - Тарасова гора. Адже тут знаходиться музей і могила великого сина українського народу, велетня світової літертури і людської думки, геніального поета і художника, безсмертного Тараса Григоровича Шевченка. Безмежна любов і повага до пам’яті великого поета приводить сюди гірників і хліборобів, учених і дипломатів, студентів і школярів, людей різних професій і різного віку. Тарас Шевченко став дорогий, близький для всіх людей Землі, він – наш сучасник. Духовний дороговказ дав великий мислитель сотням і тисачам борців за волю. Шевченкова переконаність у святості прагнення відстояти рідну мову, культуру, свої духовні ідеали, урешті-решт, своє ім’я українця на Землі, додає нам упевненості й сили. Бо для нас і для всього світу Шевченко – це Україна. А Україна – це Шевченко.

Ми вчимося у нього мудрості й любові до свого народу, рідного краю.

Стало славною традицією щорічно вшановувати пам’ять і святкувати день народження великого Кобзаря. У ці дні проводяться в школах лекції, бесіди, літературні вечори, літературні вікторини, конкурси, свята рідної мові, екскурсії до пам’ятних місць, пов’язаних із життям і літературною діяльністю поета.

Для глибшого ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом поета я пропоную Шевченківську вікторину. Вона складається з запитань до біографії та поезії Кобзаря. Сподіваюся, що подана вікторина стане добрим порадником у проведенні святкових заходів та на уроках української літератури.

Назва «вікторина» походить від латинського слова «вікторія» - боротьба, перемога. Вікторина – гра, під час якої учасники змагаються один з одним, дають відповіді на поставлені запитання. Вікторини мають виховне та пізнавальне значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІОГРАФІЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

 

1. Звідки пішло прізвище Шевченко?

2. Як звали батьків Тарасових, коли во­ни народились?

3. Назвіть братів і сестер Шевченка.

4. Коли батьки Тараса Шевченка пере­їхали жити в село Моринці, і де вони там жили?

5. Де і коли народився Тарас Шевченко?

6. Коли і в кого почав навчатися гра­моти малий Тарас?

7. Коли померли батьки поета?

8. Куди їздив Тарас на торговицю з чу­маками? В якому творі Шевченка є згадка про це?

9. Де поневірявся Тарас Шевченко, оси­ротівши?

10. Чим закінчилася перша спроба Тараса навчитись малярству?

11. Хто був першим учителем малювання у Тараса Шевченка?

12. З ким дружив Тарас Шевченко у ди­тинстві?

13. Як Тарас Шевченко опинився у Вільно?

14. Хто був учителем малювання Шевчен­ка у Вільно?

15. Хто допомагав Шевченкові вивчати польську мову?

16. Який малюнок Шевченка зберігся з часів Вільно?

17. Коли Шевченко вперше прибув у Пе­тербург?

18. Як Шевченко потрапив до Ширяєва, що дало йому навчання в цього маляра?

19. В якому творі розповідає Шевченко про свою зустріч з Сошенком? Як вона ста­лася?

20. Назвіть друзів Тараса Шевченка до викупу з кріпацтва.

21. Якими творами Шевченко звернув на себе увагу письменників та художників Петербурга?

22. Твори яких письменників читав Та­рас Шевченко до викупу?

23. Хто і про кого сказав: «Это самая крупная свинья в торжковых туфлях»? В якому творі Шевченка є згадка про це?

24. В якій повісті описано викуп Шевчен­ка на волю? Хто піклувався про визволення Шевченка?

25. Скільки запросив Енгельгардт за крі­пака Тараса Шевченка?

26. Коли і де відбулася лотерея?

27. Як було вручено відпускну Шевченку?

28. Що написав Тарас Шевченко своєму братові Микиті про своє визволення з крі­пацтва?

29. Де вчився Шевченко після викупу?

30. Які нагороди одержував Шевченко, навчаючись в Академії художеств?

31. Які твори ввійшли до першої збірки Шевченка? Як вона називалась?

32. Як зустріла громадськість вихід «Коб­заря»?

33. Де влаштовувались творчі зустрічі письменників у Петербурзі, і яку участь брав у них Шевченко?

34. З ким листувався Шевченко, навчаю­чись в Академії художеств?

35. Де ще друкував свої твори Шевченко на початку своєї творчості?

36. З ким дружив Шевченко під час на­вчання в Академії художеств?

37. Коли і з ким виїхав Шейченко у пер­шу подорож на Україну?

38. В яких місцях побував Шевченко під час першої подорожі по Україні?

39. Чому і коли повернувся Шевченко до Петербурга?

40. Що робив Шевченко після закінчення Академії художеств?

41. Де побував Шевченко під час другої подорожі по Україні?

42. Чи мріяв Шевченко жити у Києві і де сподівався працювати?

43. З ким приятелював Шевченко, пере­буваючи на Україні в 1845—1846 рр.?

44. Як організувалося Кирило-Мефодіївське товариство?

45. Яку мету ставило Кирило-Мефодіївське товариство, яка в ньому була участь Шевченка?

46. Як було викрито Кирило-Мефодіївське товариство?

47. Де і коли був заарештований Шев­ченко?

48. Що було знайдено у Шевченка при арешті на переправі в Києві?

49. Що було справжньою причиною за­слання Шевченка?

50. Хто допитував учасників Кирило-Мефодіївського товариства, як тримав себе на суді Шевченко?

51. Як було покарано Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві?

52. З ким зустрічався Шевченко в Орен­бурзі, і куди його повезли далі?

53. Як жилося Шевченку в Орській фор­теці?

54. Як Шевченко вирвався з Орської фор­теці?

55. З ким дружив Шевченко під час ек­спедиції по Аральському морю?

56. Як Шевченко потрапив на Кос-Арал і які поезії там написав?

57. З якою метою був Шевченко в Орен­бурзі, і з ким він там зустрічався?

58. Чому і як покарали Шевченка за по­рушення заборони писати і малювати?

59. Як Шевченко (потрапив у Новопетровське укріплення, як там йому жилося?

60. З ким зустрічався Тарас Шевченко в Новопетровському укріпленні?

61. Хто клопотався про помилування Шевченка після смерті Миколи І?

62. Як звільнився Шевченко із заслання і куди поїхав з Новопетровського укріплення?

63. З ким зустрічався Шевченко в Астра­хані і як виїхав у Нижній Новгород?

64. Як зустрів Нижній Новгород Шев­ченка, як там йому жилося? Що робив Шев­ченко у цей період?

65. Хто з російських артистів приїхав у Нижній Новгород для зустрічі з Шевченком і яку п'єсу поставив на честь повернення поета?

66. У кого гостював Шевченко в Москві, повертаючись із заслання в Петербург?

67. Коли і як прибув Шевченко після за­слання в Петербург?

68. Хто були найближчими друзями Шев­ченка в Петербурзі після повернення з за­слання?

69. Як жив Шевченко в Петербурзі після заслання?

70. Коли і з якою метою виїхав Шевчен­ко з Петербурга на Україну?

71. Де побував Шевченко на Україні під час третьої подорожі, з ким зустрі­чався?

72. Де мріяв оселитися Шевченко на Україні?

73. За що заарештували Шевченка на Черкащині?

74. Хто такий Айра Олдрідж, і в яких стосунках був з ним Шевченко?

75. В яких колах перебував Шевченко в Петербурзі в останні роки свого життя?

76. На якому році життя помер Шевчен­ко, і де його було поховано?

77. Як громадськість вшанувала пам'ять Шевченка?

78.    Який композитор написав близько ста мелодій на слова Шевченка?

79. Який художник ілюстрував поему Шевченка «Кавказ», взявши епіграфом сло­ва: «Споконвіку Прометея там орел карає»?

80. Коли на могилі Шевченка поставлено пам'ятник

81. Кому належать ці слова: «Шевченко був невтомним революціонером-борцем проти самодержавства, кріпосництва, проти раб­ського ладу. Він боровся все своє життя, незважаючи на всі злигодні й гоніння, які він особисто на собі відчув, Шевченко ніколи не схиляв своєї голови перед ворогами, він мав велику мужність говорити катам і гнобителям народу правду в вічі, він боровся з ворогами трудового народу до кінця життя свого».

82. Який російський письменник сказав про Шевченка: «Він тим великий, що він ціл­ком народний письменник, як наш Кольцов; але він має набагато більше значення, ніж Кольцов, оскільки Шевченко також політич­ний діяч і був борцем за свободу».

83. Хто, шануючи Шевченка, написав: «Маючи тепер такого поета, як Шевченко, ма­лоросійська література також не потребує нічиєї ласки»?

84. Кому належать ці слова: «...Шевченко, Пушкін, Міцкевич — люди, які втілюють дух народу з найбільшою красою, силою і пов­нотою» ?

85. Хто написав про Шевченка: «Він ви­йшов з народу, жив з народом і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним міцно і кровно зв'язаний»?

86. Який російський поет присвятив вірш на смерть поета:

Все он изведал: тюрьму петербургскую,

Справки, допросы, жандармов любезности,

Все — и раздольную степь Оренбургскую,

И ее крепость...

87. Чи знаєте, хто з поетів сказав про Шевченка: «Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим нові­ші і свобідніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій».

88. Хто написав ці слова: «Він був пое­том, якого ми до того не мали: поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але не скорених. Народжений матір'ю-кріпачкою і сам кріпак, він став борцем, революціонером титанічної сили».

89. Кому з поетів належать ці рядки:

Знову йдеш по землі од високої

сивої кручі,

Тільки груди не палять ні гнів,

ані сльози пекучі.

Одгриміло століття, за ніччю,

за чорною млою

Ожило твоє серце, повите

людською хвалою.

90. Хто з поетів написав:

Так, ти живеш у наші дні,

Ти з нами в праці і борні,

Ти з нами йдеш до сонця сходу,

Ти, правди й вольності пророку,

Приймаєш росяний вінок

Із рук радянського народу.

91. Як народи світу вшановують пам'ять Тараса Шевченка?

92. Як відзначалось 150-річчя з дня на­родження Тараса Шевченка?

93. На які мови перекладено твори Шев­ченка?

94. Які художні твори про життя Шев­ченка ви знаєте?

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Запропонована вікторина допоможе глибше учням вивчити життя і творчість поета, його мистецьку спадщину. Можна її проводити в позакласному навчанні, на виховних годинах, літературних вечорах та уроках української літератури.

У кожному випадку слід враховувати аудиторію: які ставити питання, які використовувати твори для підготовки та як проводити саму вікторину.

Для учнів молодших класів треба ставити 5-8 нескладних запитаннь

При проведенні вечора можна чергувати відповіді з виразним читанням, піснями, - це пожвавить вечір.

Учням старших класів, які докладніше вивчають біографію Т.Г. Шевченка, слід задавати складніші запитання.

Звичайно, провести одну загальну вікторину про життя і творчість поета важко. Пропоную провести вікторини на окремі теми, наприклад:

1. Дитинство Т.Г.Шевченка.
2. Житяя і творчість періоду «трьох літ».
3. Шевченко на засланні.
4. Повернення із заслання й останні роки житя Кобзаря.

Добре підготовлена вікторина пройде жваво, весело і дасть велику користь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Т. Г. Шевченко. Біографія. – К., 1986.
2. Г. Я. Неділько. Твори Шевченка. Життя і творчість: Книга для вчителя. – К., 1988.
3. М. П. Федченко. Т. Шевченко. – К., 1989.
4. Л. Плющ. Екзот Тараса Шевченка: Вибране. – К., 2001.
5. Словник мови Шевченка. – К., 1987.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вікторина

за біографією

Т.Г.Шевченка

(ВІДПОВІДІ)

 

 

 

Підготувала

учитель української мови та літератури

ЗОШ № 41

Коваленко Г. М.

 

 

м. Маріуполь 2021

ДО РОЗДІЛУ

«БІОГРАФІЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА»

 

1. Заселення Кирилівки почалося дуже давно. Це село було запорозьким зимовником, де стояв кошем отаман Кирило. З архівних джерел відомо, що в 1600-х роках в селі про­живав Іван Швець (шив чоботи). У Івана Шевця була одна донька Євфросинія. Січо­вик Андрій (прапрадід поета) пристав у при­йми до Євфросинії і став прозиватися Шев­ченком (бо в ті часи приймак прибирав жінчине прізвище).
2. Григорій Іванович Шевченко народив­ся в селі Кирилівці в родині кріпака в 1781 р. Катерина Якимівна Бойко (Шевченко) наро­дилася в селі Моринцях в 1783 р., в 1802 р. одружилася з Григорієм Івановичем Шевчен­ком й оселилася в Кирилівці.
   3. У Тараса Шевченка було два брати і п'ять сестер: Катерина (1804, за чоловіком Красицька), Марія (1808, померла в два ро­ки), Микита (1811), Ярина (1816, за чолові­ком Бойко), Марія (1819), Йосип (1821), Марія (1824) від мачухи.
   4. Шевченко Григорій Іванович з роди­ною переїхав жити в село Моринці в 1810 р. на вільний грунт Копія за дозволом пана.
   5. Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 р. в селі Моринцях, Звени­городського повіту на Київщині (тепер Зве­нигородського району, Черкаської області).
   6. Тарас Шевченко почав навчатися у школі дяка Павла Рубана (а дражнили його «Совгир») в 1822 р.
   7. Катерина Якимівна Шевченко, мати поета, померла на сороковому році життя в 1823 р., 20 серпня. Григорій Іванович Шев­ченко помер 21 березня 1825 р.
   8. Тарас у дитинстві їздив на торговицю у Вільшану, Богуслав, Звенигородку, чума­кував з батьком у Єлизаветграді. Розпові­дається про це в повісті «Наймичка».
   9. Осиротівши, Тарас був попихачем у дяка Петра Богорського, наймитував у попа Кошиця, потім пас громадську отару.
   10. Хлипівський дяк обіцяв навчити Та­раса малярству, але для цього потрібний був дозвіл від управителя маєтків Енгельгардта. Коли Шевченко пішов у Вільшану просити дозволу, його забрали у дворові.
       11. Художник-самоук Степан Степанович Превлоцький учив малювати панських дітей у Вільшані. Помітивши нахил Тараса до ма­лювання, став його першим учителем.
       12. Найближчими друзями Тараса Шев­ченка були сусідські діти: Данило Бондарен­ко, Оксана Коваленко, Павло Могильний, Іван Сокирка.
       13. Після смерті поміщика В. В. Енгельгардта частину маєтків, у тому числі й село Кирилівку, одержав у спадщину його поза­шлюбний син Павло Васильович Енгельгардт. 1828 р. він прибув у Вільшану, і Та­раса взяли з кухні козачком у палац. Виїж­джаючи у Вільно, П. В. Енгельгардт взяв з собою і Тараса.
       14. Перебуваючи у Вільно, Тарас Шев­ченко вчився малювати у професора Яна Рустема, що жив по сусідству з Енгельгардтом.
       15. У Вільно Шевченко познайомився з молодою швачкою Дусею Гусаковською, яка  вчила його польської мови, знайомила з тво­рами Міцкевича.
       16. Малюнок «Жіноче погруддя» власно­ручно датоване Шевченком 1830 р. Оригінал міститься в музеї Т. Г. Шевченка в Києві.
       17. Вперше Шевченко прибув до Петер­бурга в лютому 1831 р. Жив у будинку по Моховій вулиці.
       18. В 1832 р. пан Енгельгардт закон­трактував Тараса Шевченка в науку до ма­ляра Ширяєва, який хоч визискував його не­милосердно, проте відіграв і позитивну роль у творчості Тараса, бо він удосконалювався як художник, виконуючи складні роботи, роз­писи театрів та аристократичних будинків.
       19. Іван Максимович Сошенко — земляк Тараса Шевченка. Їх зустріч описана в пові­сті «Художник»; це сталося в Літньому саду в Петербурзі.
       20. Навчаючись у Ширяєва, Шевченко дружив з Ткаченком Федотом Леонтійовичем. Крім того, зустрічався з Сошенком, Гребінкою, Григоровичем та художниками Товариства заохочення художників.
       21. Малюнками власної композиції: «Смерть Віргінії», «Смерть Олега, князя древлянського», портретами Євгена Гребінки, Луніна, віршем «Причинна», поемою «Катерина».
       22. Твори Сковороди, Міцкевича, Пушкіна, Гоголя, Грибоєдова, Рилєєва, Шекспіра, Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Лермонтова, Кольцова, Жуковського.
       23. Художник Карл Брюллов про поміщика Енгельгардта; в повісті «Художник».
       24. У повісті «Художник». К. Брюллов змалював портрет Жуковського, і за виручені гроші викупили Тараса. Піклувалися про викуп Шевченка Сошенко, Мокрицький, Жуковський, Григорович, Венеціанов, Вієльгорський, Карл Брюллов.
       25. Є згадки, що П, В. Енгельгардт запросив за Тараса Шевченка п'ять тисяч золотом, а згодився відпустити на волю за 2500 крб.
       26. 16 квітня 1838 р. на квартирі графа Вієльгорського Матвія Юрійовича.
       27. Відпускна була вручена Т. Г. Шев­ченку 25 квітня 1838 р. письменником В. Жу­ковським на квартирі К. П. Брюллова в при­сутності Вієльгорського.
       28. «...Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь,.. Велике щастя бути воль­ним чоловіком».
       29. З 1838 р. Шевченко став учнем К. Брюллова в Академії художеств.
       30. Три срібні медалі.
       31. Перша збірка творів Т. Г. Шевченка називалася «Кобзар» (1840). Там було вміщено 8 творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Осно­в'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
       32. Твори Шевченка громадськість зу­стріла як нове позитивне явище в україн­ській літературі. Навіть реакційні критики, хоч і заперечували українську мову, визна­вали талант, обдарованість Шевченка.
       33. Поети, письменники, художники орга­нізовували творчі вечори: по вівторках збира­лись у Гребінки, по п ятницях — у Кукольника. Перші літературні вечори Шевченко від­відував у Євгена Гребінки.
       34. З братом Микитою, Гр. Квіткою-Основ'яненком, Гр. Ткачеиком, Ол. Корсунем, Гр. Тарновським, П. Корольовим, Я. Куха­ренком, В. Рєпніною.
       35. В альманасі Гребінки «Ластівка», в альманасі «Молодик».
       36. З Мокрицьким, Агіним, Сошенком, Ткаченком, Григоровичем, Брюлловим, Штернбергом.
       37. 13 травня 1843 р. Шевченко разом з Євгеном Гребінкою виїхали білоруським трактом з Петербурга на Україну.
       38. У травні 1843 р. Шевченко вирушив на Україну. Зупинився в Качанівці у Тарновського, звідти поїхав до Києва, потім до Гребінки в Убєжище (Прилуцького повіту) і в село Мойсівку до Вільховської, по­бував у Яготині, Березовій Рудці, Іскрівцях, Лубнах. Улітку їздив на Катеринославщину на Запорозьку Січ, а звідти на батьківщи­ну в село Кирилівку. Відвідав Моринці, Зе­лену Діброву. Повернувся в Київ, заїхав у Яготин і сусідні села: Березань, Андріївку, Ковалівку, Пирятин, Березову Рудку.
       39. Шевченко приїхав до Петербурга в 1844 р., щоб закінчити Академію художеств і повернутись на Україну. Готував видання альбома «Живописна Україна».
       40. У березні 1845 р. Шевченко закінчив Академію художеств і подав заяву до Ради Академії художеств з проханням надати йо­му звання художника. Не діждавшись одер­жання атестата, у квітні 1845 р. виїхав на Україну.
       41. Спершу на Полтавщині: в селах Мар'янське, Решетилівка, Василівка, Старі Санжари, Білики, в Полтаві. Деякий час жив у Києві, на Звенигородщині, був у Прилуках, Сокиринцях, Ромнах, Веселому Подолі, Пе­реяславі, Андрушах, В'юнищах, Потоках, Миргороді, Лубнах, Іскрівцях, Березовій Рудці. В 1846 р. був у Мойсівці, Лубнах, При­луках, Ніжині, Чернігові, Седневі, Марківцях, їздив на Волинь. В 1847 р. жив у Києві, бував у Борзні, Оленівці, Седневі, Чернігові.
       42. Шевченко мріяв назавжди оселитися в Києві, мав намір викладати в університеті малювання.
       43. Приятелював Т. Г. Шевченко на Україні з Козачковським, В. Рєпніною, Тарновським, Чужбинським, Закревським, Лизогубом, Кулішем, Гудовським, Сажиним та учасниками Кирило-Мефодіївського товари­ства.
       44. В 1845 р. до Києва приїхав професор історії М. Костомаров і оселився у Гулака. їх відвідували: Білозерський, Тулуб, Посяда, Маркович, Шевченко. Виникла думка орга­нізувати товариство, яке поширювало б ідеї слов'янського єднання. Костомаров написав проект статуту, товариство вирішили назва­ти Кирило-Мефодіївським.
       45. Кирило-Мефодіївське товариство ста­вило на меті поширювати ідею об'єднання слов'ян в одну державу, ліквідацію кріпос­ництва, знищення станів. Шевченко обстою­вав революційно-демократичні вимоги.
       46. Про підпільне товариство жандармам доніс провокатор студент Петров.
       47. Шевченко був заарештований 5 квітня 1847 р. на переправі через Дніпро в Києві.
       48. Серед речей, відібраних при арешті Шевченка, була рукописна книга «Три літа», малюнки, вірші.
       49. Справжньою причиною заслання Шев­ченка були його революційні вірші, альбом поезій «Три літа», які жандарми знайшли при арешті, зокрема сатирична поема «Сон».
       50. Костомарова, Гулака, Марковича, Ту­луба, Посяду, Андрузького, Навроцького, Шевченка допитував начальник III відділу граф Орлов і його помічник Дубельт. Шев­ченко тримав себе стійко, ні в чому не каявся.
       51. 30 травня 1847 р. граф Орлов пере­дав Шевченка у розпорядження військового міністра князя Чернишова. Шевченка відря­дили на заслання рядовим в Оренбурзький Окремий корпус без права писати і малю­вати, і за вісім діб доставили на місце.
       52. Кілька днів Шевченко прожив в Орен­бурзі. Зустрівся тут з Лазаревським Федором, Левицьким Сергієм, Герном Карлом. Шевченка відрядили в Орську фортецю.
       53. До Орська Шевченко прибув 23 черв­ня 1847 р.; тут його зарахували солдатом 3-ої роти. Почалася муштра. Шевченко за­хворів на цингу і ревматизм.
       54. Начальник експедиції для вивчення корисних копалин на берегах Аральського моря Олексій Іванович Бутаков набирав ря­дових солдат до складу експедиції. Шевченко офіційно був зарахований як рисувальник.
       55. Шевченко дружив з Фомою Вернером, О. І. Бутаковим, Поспєловим; з Мак- шеєвим жив в одній палатці під час плаван­ня на шхуні «Константин».
       56. 26 вересня 1848 р. експедиція зупи­нилась на зимівлю в затоці Кос-Арал. Тут Шевченко написав понад 60 поезій і поем: «П. С.», «Марина», «І виріс я на чужині», «Петрусь», «Титарівна» і т. д.

 

 

57. Навесні 1849 р. почалося друге пла­вання по морю. Відкрито багато нових островів, які Шевченко змалював. На зимівлю по­вернувся в Оренбург для опрацювання ма­теріалів. Тут зустрівся з Ф. Лазаревським, Левицьким, Поспєловим, Герном, Бр. Залеським, Вернером.
58. Один з офіцерів Оренбурзького гарні­зону доніс Обручову, що Шевченко пише й малює, і той наказав зробити обшук на квартирі поета. Герн попередив, і Шевченко встиг «захалявні книжечки» передати друзям, а частину паперів спалити. Під час обшуку в Шевченка забрано малюнки, листи, його по­садили на гауптвахту.
59. З травня по 5 вересня 1849 р. Шев­ченко сидів у Орській тюрмі, потім його відправили в Новопетровське укріплення. Тут над Шевченком було встановлено посилений нагляд, стежили, щоб у нього не було ні па­перу, ні олівців. Сам поет назвав Новопетровськ «незамкнутою тюрмою», тут він про­жив сім років.
60. З комендантом Антоном Петровичем Маєвським, який поставився доброзичливо до поета. Після смерті Маєвського прибув новий комендант Усков. В 1850 р. Шевченко був учасником експедиції в Кара-Тау, зустрі­чався там з Антиповим, Бр. Залеським, Л. Турно, Козловим, М. Савичевим. Близьким знайомим поета був башкир Ахмет Хаїров.

В 1852 р. зустрівся з природознавцем Андріяном Головачовим. 1856 р. відбулася зустріч з академіком Бером, письменником Г. Писемським. Дружив Шевченко і з земля­ком з села Різаного, солдатом Андрієм Обе­ремком.

61. Після смерті Миколи І друзі Шевчен­ка почали клопотатися про амністію поета. У тому числі і родина Толстих, Сераковський, брати Жемчужнікови, російський письменник О. К. Толстой.
62. 21 липня 1857 р. вранці завідуючий шпиталем Бажов першим привітав поета з волею. 31 липня, порушуючи офіційне роз­порядження відрядити Шевченка в штаб, Усков видав свідоцтво на виїзд в Астрахань, а 1 серпня видав документ на звільнення з військової служби і квиток на переїзд до Пе­тербурга.

 2 серпня 1857 р. увечері Шевченко зали­шив Новопетровськ і на рибальському човні вирушив Каспійським морем в Астрахань.

63. 5 серпня 1857 р. Т. Шевченко прибув в Астрахань і прожив тут 17 днів. Зустрів знайомого прапорщика А. Бурцева, у якого зупинився. Гостинно прийняв його О. Сапожніков і запропонував каюту на пароплаві «Князь Пожарський». 22 серпня Шевченко виїхав з Астрахані.
64. 20 вересня 1857 р. Т. Шевченко при­був у Нижній Новгород (тепер Горький). Тут його зустріли жандарми, відібрали до­кументи, погрожуючи повернути по етапу в Оренбург. М. Брилкін (з пароплавства), П. Овсяніков (архітектор) порадили Тарасу Шевченку прикинутись хворим; медик Лапа засвідчив хворобу - так було врятовано Шев­ченка від повернення до Оренбурга. Майже півроку жив Шевченко на волі, про яку казав: «На такій волі, як собака на цепу». У столицю йому було заборонено їхати.
65. Найближчий друг Тараса Шевченка артист Щепкін Михайло Семенович 25 гру­дня 1857 р. приїхав для зустрічі з Тарасом Шевченком до Нижнього Новгорода і поста­вив п'єсу Котляревського «Москаль-чарівник».
66. Тарас Шевченко 10 березня 1858 р. прибув до Москви і оселився у М. Щепкіна. Зустрічався з Максимовичем, М. Кетчером, М. Маркевичем, О. Афанасьєвим, С. Якушкіним, С. Волконським, Грановським, А. Мокрицьким, В. Рєпніною, О. Бодянським.
67. 28 березня 1858 р. Шевченко прибув у Петербург (вперше їхав по залізниці), зупинився у свого друга М. Лазаревського.
68. Найближчими друзями Тараса Шев­ченка були брати Лазаревські, Ченстахівський, Чернишевський, Марко Вовчок, Айра Олдрідж, Некрасов.
69. У Петербурзі Шевченко жив під наглядом поліції. У перші дні перебування в Петербурзі Тарас Шевченко починає відві­дувати Ермітаж і вивчати колекції, пише ряд портретів і картин. Займається гравюрою. На початку червня Тарас Шевченко одержує квартиру в Академії художеств.
70. Шевченко давно мріяв поїхати на Україну. Він задумав купити там землю, побудувати хату і переїхати жити на Україну. В кінці травня 1859 р. Тарас Шевченко одержав дозвіл, а 5 червня уже був у Лихвині.
71. 5 червня 1859 р. Тарас Шевченко прибув у Лихвин (Харківська губернія), звідти поїхав у Пирятин, Переяслав, побував у Києві, в Кирилівці, Зеленій Діброві, Моринцях, Корсуні, Прохорівці, Млієві, Черкасах. І всюди малював, писав вірші. Біля Прохорівки його було затримано, відправлено в Черкаси, а звідти в Київ. У Києві Тарас Шевченко прожив два тижні, потім виїжджав у Прилуки, Конотоп, Качанівку, Гирівку, Кролевець і через Орел до Москви. Зустрічався з рідними братами, сестрами, дідом Іваном. У Києві жив у фотографа Гудовського. Зустрічався з І. Сошенком, познайомився з М. Чалим тощо.
72. Тарас Шевченко мріяв оселитися над Дніпром у Каневі.
73. Черкаський ісправник Табачников доповів губернатору, ніби Шевченко, розмовляючи з Тимофієм Садовим, виступав протии бога, кажучи: «Дурень ти, віруєш у бога», а матір божу називав «покриткою» та ви­словлював інше «богохульство».
74. Айра Олдрідж — відомий негритян­ський артист-трагік, Шевченко щиро дружив з ним.
75. У колі революційних демократів, що гуртувались навколо журналу «Современник».
76. Шевченко помер у Петербурзі в бу­динку Академії художеств, проживши 47 ро­ків і один день. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі 28 лютого 1861 р. Через 40 днів труну перевезли на Україну. У Київ привезли 6 травня, а 10 травня по­ховали в Каневі на Чернечій горі.
77. Похорони Шевченка були по суті гро­мадськими маніфестаціями у Петербурзі, у Києві. У Каневі могилу Шевченка відвідували сотні тисяч людей. Ім'я Шевченка стало прапором боротьби проти самодержавства.
78. Видатний український композитор М. В. Лисенко.
79. Видатний російський художник І. Рєпін.
80. Перший пам'ятник Шевченку на мо­гилі поставили робітники городищенських заводів в 1925 р.
81. М. С. Хрущов. З промови на відкрит­ті памятника Т. Г. Шевченку в Києві в 1939 році.
82. О. І. Герцен. Слово про Т. Г Шев­ченка.
83. М. Г. Чернишевський. Нові періодич­ні видання.
84. О. М. Горькому. Із статті «Про росій­ську інтелігенцію і національні питання».
85. М. О. Добролюбов. «Кобзар» Тараса Шевченка.
    86. М. О. Некрасов.
    87. І. Я. Франко. Тарас Шевченко.
    88. О. Т. Гончар.
    89. Андрій Малишко.
    90. Максим Рильський.
    91. Спадщина Шевченка належить не тільки українському народу, а всьому прогре­сивному людству. 1939 р. народи всього світу відзначили 125 років з дня народження поета.
    92. В 1964 році було 150 років з дня на­родження Т. Г. Шевченка. Створено Шевченківськии комітет, який накреслив заходи по відзначенню ювілею у світовому масштабі.
    93. Твори Т. Г. Шевченка перекладено на багато мов світу.
        94. С. Васильченко «В бур'янах», О. Іваненко «Тарасові шляхи», Д. Красицький «Тарасова земля», Д. Косарик «Син-колос», О. Ільченко «Петербурзька осінь», Л. Смілянський «Поетова молодість» та інші.