Презентація до уроку.Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. 9 клас

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. До уроку української літератури 9 клас. Підготувала Отрошок О. А.

План уроку. Роль православних братств, Острозької та Києво-Могилянської академій у розвитку української культури, зокрема книгодрукування. Перші друковані книги в Україні (Буквар — 1574, Апостол — 1574, Біблія — 1581). Ренесанс і Бароко в УкраїніІван Вишенський, Іван Величковський, Семен Климовський – видатні діячі української культури (оглядово).

У ХІV–ХV ст. українські землі були спустошені турецькими й татарськими ордами, унаслідок чого ослаблену країну поділили сусіди. Для захисту своїх земель наш народ створив збройні сили — козацтво, яке прославилося на всю Європу, адже захистило від турків і татар слов’янські землі. Незважаючи на складні умови, українці й далі творили свою культуру, науку й освіту.

Братства Наприкінці ХVІ ст. в Україні виникають численні громадсько-політичні й освітні організації, відомі як братства. Братські товариства засновували, як правило, при православних церквах. Отже, до певної міри вони були й релігійними організаціями, хоча їхню діяльність уважали здебільшого світською. До братств належали переважно купці, ремісники й простолюд. Ці організації мали свій суд, скарбницю, вони засновували школи й друкарні, а деякі опікувалися хворими й нужденними, будували лікарні й притулки для бідних.

Успенське братство В Україні найдавнішим є Успенське братство, яке в 1585 р. організувало школу у Львові, де навчалися й викладали відомі діячі культури (Памво Беринда, Йов Борецький, Кирило Транквіліон-Ставровецький). Успенське братство у Львові

Важливу роль у громадському житті відігравали братства, що виникли в Дрогобичі, Києві, Луцьку, Перемишлі. До Київського братства вступив гетьман Петро Сагайдачний разом із Військом Запорозьким. Петро Конашевич-Сагайдачний(бл.1582-1622)Київський братський монастир та академія

Освіта Заснуванням шкіл в Україні уславився князь Костянтин Острозький, який створив кілька шкіл на Волині, з-поміж яких найвідоміша — Острозька академія. Костянтин Острозький(бл.1526-1608)Острозька академія

Острозька академія У ній викладали філософію, богослов’я, математику, астрономію, церковнослов’янську, грецьку, латинську й польську мови; лекції читали як українські вчені, так і іноземні (здебільшого поляки й греки).

Найвідомішою пам’яткою Острозької академії є видання повної слов’янської Біблії 1581 р., текст якої з невеликими змінами, зробленими у ХVІІІ ст., і досі використовують у православних церквах. Найбільше над виданням Біблії працював ректор академії Герасим Смотрицький, видатний філолог і богослов. Герасим Смотрицький(***-1594)

Київська братська школа Серед усіх братських шкіл найбільше значення мала Київська, заснована 1632 р. в статусі колегії. Нею опікувався митрополит Петро Могила, після смерті якого заклад було перейменовано на його честь. У Києво-Могилянському колегіумі (з початку ХVІІІ ст. — академія) викладали латиною — загальноприйнятою мовою в тогочасній Європі. Отже, студенти цього закладу мал безпосередній доступ до досягнень європейської науки й мистецтва. Петро Могила(1594-1647)

Саме в Києво-Могилянській академії, першій вищій школі східних слов’ян, навчалися філософ і письменник Григорій Сковорода, учений Михайло Ломоносов, композитори Максим Березовський та Дмитро Бортнянський, архітектор Іван Григорович-Барський, державні та військові діячі Семен Палій та Іван Мазепа. Києво-Могилянська академія

Книгодрукування У ХV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Швайпольт Фіоль (або Святополк Фіоль), який у 1491 р. видав 2 книжки слов’янською мовою для потреб українців

Це книжки — Октоїх і Часослов — були опубліковані в Кракові). Окто́їх (грец. Ὀκτώηχος «восьмигласник», «голос») — богослужбова книга Православної Церкви. Часосло́в, або молитвосло́в — церковно-богослужбова книга, містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку священиків, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби. Другий аркуш октоїха

Книгодрукування Працю С. Фіоля продовжив Франциск Скорина, білоруський першодрукар, просвітитель, пере-кладач, митець-графік, один із засновників кириличного книгодру- кування, який на початку ХVІ ст. в Празі видрукував 23 книжки в перекладі на тодішню українсько-білоруську мову (у той час Україна й Білорусь належали до Великого князівства Литовського, були пов’язані тісними культурними відносинами й спільністю книжної мови). Франциск Скорина(1490-1551)

Книгодрукування Найбільшою українською книговидавничою установою в той час була друкарня Києво-Печерської лаври, яка за перші 15 років свого існування надрукувала 40 книжок, з-поміж яких значну частину становили монументальні видання на 500–1500 сторінок.

Розвитку нашого книговидавництва сприяв славетний Іван Федоров, який у 1574 р. надрукував у Львові «Буквар» і Апостол, а ще через 7 років в Острозі — Біблію.«Буквар», 1574 «Апостол», 1574Іван Федоров(бл.1510-1583)

Пам'ятник Іванові Федорову в МосквіПам'ятник Івану Феодоровичу у Львові

Ренесанс У ХІV–ХV ст. в країнах Західної Європи виникає ідеологічний і культурний рух Ренесанс. Він поширився спочатку в Італії, значно пізніше розвинувся в інших європейських країнах. В епоху Ренесансу в літературі панує латинська мова, повертається античний ідеал краси, особливу увагу звернено на цінність людської особистості, звільнення її від середньовічних догм. Гарнізонна церква святих Петра і Павла у Львові«Мона Ліза», або «Джоконда» Леонардо да Вінчі

Теорiя лiтератури Ренесàнс (від латин. renascor — відроджуюся) — епоха Відродження західноєвропейського мистецтва й літератури, що прийшла на зміну епосі Середньовіччя. Основною ознакою Ренесансу є :повернення в мистецтві до античних зразків, проникнення науки в закони світобудови. В Україні Ренесанс поширився із запізненням. У нашій культурі він не охопив усіх видів мистецтва, а існував у ХVІ ст. як окрема естетична течія, що в першій половині ХVІІ ст. злилася з українським бароко.

Представники Ренесансу Найвідомішим представником українського літературного ренесансу, зіркою ренесансу в Україні є Павло Русин, який народився в місті Кросно, навчався у Краківському та Грейфсвальдському університетах. Писав латиною. Відома його поетична збірка «Пісні Павла Русина з Кросна», яка побачила світ 1509 р. у Відні. Павло Русин(бл.1470-1517)

Представники Ренесансу Великий внесок у розвиток літератури ренесансу зробив Станіслав Оріховський, який писав переважно латинською й польською мовами. Він один із перших у європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади. Основною темою творчості С. Оріховського була свобода як найбільше надбання людства. Станіслав Оріховський(1515-1566)

Пам’ятайте! Назву доби Ренесанс (як і Середньовіччя та Просвітництво) пишуть з великої літери, а назву стилю — з малої (пор.: доба Ренесансу, епоха Відродження; твір, написаний у стилі ренесансу, ренесансна архітектура).

Бароко Стиль бароко особливо проявився в літературі й архітектурі України (наприкінці ХVІІ–ХVІІІ ст.) й дістав назву українське бароко (а ще козацьке бароко — у красному письменстві). Андріївська церква у КиєвіСобор Святого Юра у Львові

Теорiя лiтератури Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний) — це стиль у європейському мистецтві (ХVІ ст.), що прийшов на зміну ренесансу. Добі Бароко притаманні: урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість. Літературі бароко властиве: поєднання релігійних і світських мотивів, образів; тяжіння до різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності; прагнення вразити читача.

Представники літературного бароко Найяскравішими представниками літературного бароко є Іван Величковський і Лазар Баранович — у поезії, Іван Величковський(бл.1630-1701)Лазар Баранович(1620-1693)

Представники літературного бароко Дмитро Туптало — у церковній прозі, Самійло. Величко — у літописанні, Феофан Прокопович — у драматургії. Дмитро Туптало(1651-1709)Самійло Величко(1670-1728)Феофан Прокопович(1681-1736)

Представники літературного бароко У полемічній літературі Іван Вишенський. Пам'ятник Вишенському в Судовій ВишніІван Вишенський(1550-1621)

Полемічна література. Основоположником полемічної літератури є Герасим Смотрицький. Його твір «Ключ царства небесного» (1587), перший приклад полемічної літератури.

Полемічна література-література,в основі якої лежить обговорення важливої проблеми. Полемічна література є різновидом публіцистичної прози. Полемічна література в Україні 16-17 ст. була спрямована на захист православної віри. Жанри полемічної літератури: Діалог-літературно-публіцистичний жанр,який за своєю формою є розмовою розмовою двог або кількох осіб. Памфлет-публіцистичний твір на злободенну тему,в якому гостро й експресивно ,часто в сатиричній формі,висміюються й викриваються якісь негативні явища суспільства. Послання-віршовий або прозовий твір,написаний у формі звернення до певної чи багатьох осіб. Трактат-(лат., обговорення, розгляд) - наукова праця, де докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему

Іван ВишенськийІва́н Ви́шенський (рус. Іоанн Вишенский; близько 1550—1621) — український релігійний і літературний діяч раннього нового часу,преподобний. Православний монах, письменник-полеміст. Родом з Львівщини, з містечка Судова Вишня. У 1570-х роках став ченцем Афонського монастиря в Греції, де прожив 40 років. Преподобний Іван Вишенський

Іван Вишенський До нас дійшло шістнадцять творів письменника, здебільшого це послання. Послання – це віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звертання до однієї чи кількох осіб. “Послання до єпископів” – це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. Полемічні твори були спрямовані проти Берестейської унії 1596 р. і вищого православного духівництва, яке зрадило віру.

Іван Вишенський У «Посланні до єпископів» Іван Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими. Скоропис твору Вишенського

Іван Вишенський Гостро критикував увесь тодішній церковний і світський лад і вимагав простоти. У своїх творах малював барвисті, часто гіперболічні, образи морального занепаду вищих верств, зокрема духовенства, протиставляючи їм «бідних підданих» і простих ченців. Зворушення, емоційне піднесення чергуються з гострою сатирою, сарказмом. Він — майстер ораторсько-викривального стилю. В його посланнях були зразки реалістичного зображення дійсності. Творчість І. Вишенського вплинула на розвиток жанру сатири в українській літературі.

Семен Климовський Прославився на весь світ піснею «Їхав козак за Дунай», яку сучасні дослідники вважають зразком давньої любовної лірики.

Семе́н Климо́вський — козак Харківського полку, філософ, поет Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (неподалік сучасного селища Мошорине, що в Знам'янському районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XI століття. Точні дата народження та смерті невідома. Семен Климовський (бл.1705-бл.1785)

Домашнє завдання. Опрацювати матеріали с.54-58 Створити інформаційне гроно «Іван Величковський» за матеріалами ВікіпедіїЧитати «Зегар цілий і полузегарок». Фігурні вірші

Використані джерелаhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B8%D0%B9