Максим Рильський:
«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її,розвиваймо її! Борімося за красу мови, за багатство мови…»
Урок - вікторина знавців української мови
«Народ шукає в геніях себе»
Мета: поглибити знання учнів відомостями про біографію та творчість Максима Рильського, вдосконалювати знання рідної мови; показати її красу і багатство, розкрити необхідність її у житті людини; розвиват бажання вивчати українську мову; виховувати любов і повагу до рідного слова; ; берегти свою національну культуру; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей.
Обладнання: На дошці – портрет Максима Рильського та фото пам’ятника поетові, надруковані та написані на дошці вислови про мову; емблеми команд, прислів’я, надруковані на окремих смужках, сувеніри для переможців.
Мово рідна, слово рідне,
Як тебе забути?
Треба в нашій Україні
Українцем бути!
Ненька вчила говорити,
Співанку співати,
То чи можем слово рідне
Нині забувати?
Хід уроку
Тема нашого першого уроку «Народ шукає в геніях себе».
Як ви розумієте ці слова? Що взагалі значать слова «шукати себе»?
Девізом я взяла слова нашого українського поета, перекладача, публіциста, громадського діяча, академіка Максима Тадейовича Рильського :
«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за багатство мови…»
Пригадаємо вивчене з вами на уроках української мови:
- Що таке мова? (засіб спілкування)
- Для чого нам потрібна мова?(щоб висловлювати свої думки вголос)
- Чому Рильський вважає, що чим багатша думка, тим багатша мова?
- В чому проявляється наша любов до мови?
- Для чого потрібно нам вивчати мову?
- Як можна боротися за красу мови, за її багатство?
Згадаємо про життя і творчість відомого українського поета, патріота своєї землі, борця за справедливість і, просто прекрасну людину із щирою душею, - Максима Рильського.
Народився Максим Тадейович Рильський 19 березня 1895 року в Києві.
Його батько, етнограф, громадський діяч, економіст і публіцист Тадей Рильський, був сином поміщика Розеслава Рильського і княжни Трубецької.
Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області).
Рильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907,тобто тоді, коли йому виповнилося 12 років. Перша збірка поезій «На білих остро-вах» вийшла 1910 року.
Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім (з осені 1908 року) у приватній гімназії в Києві.
Протягом десяти років працював учителем.
Виступав проти несправедливості тодішньої влади, свої обурення висло-
влював у різноманітних статтях тодішніх газет, за що й був арештований.
Максим Рильський багато писав про дітей і для дітей, у своїх творах вчив любити природу, розуміти її.(«Ліс зустрів мене як друга», «Білі мухи», «Вес-
нянка», «Травнева пісня»).
Поезія Рильського милозвучна, легко запам’ятовується. Деякі вірші ми бу-
демо вивчати на уроках літературного читання, тоді я вам більше розповім
про життя та творчість цього видатного поета.
А сьогодні, слідуючи словам Рильського, ми постараємось збагачувати, розвивати, вдосконалювати свою мову, щоб бути гідними нащадками вели-
ких синів нашої неньки України.
Тому проведемо «Вікторину знавців рідної мови».
Поділимося на дві команди і дізнаємося котра з команд сильніша.
Перший конкурс – «Без верби і калини – нема України»
(Клас, разом з батьками, ділиться на дві команди, способом жеребкування вибирають собі назви: «Калина» і «Вербиченька»)
Ці рослини є всім нам відомими символами України. Уявімо на хвилинку,
що всі присутні приїхали до нас з різних куточків земної кулі і нічого не
знають ні про вербу, ні про калину. Ваше завдання розповісти про них, що
символізують ці рослини, як і де використовують їх українці.
Другий наш конкурс –«Продовж прислів’я»
(На окремих смужках записано дві частини прислів’я, які потрібно з’єднати):
1. Хліб, сіль їж, а… (правду ріж)
2. Слово - не горобець, … (вилетить - не спіймаєш)
3. Друга легше знайти, ніж… (зберегти)
4.Ранні пташки росу п’ють,… (а пізні сльози ллють)
5. Заліз кіт на сало і… (кричить: «мало!»)
6. Праця годує, а… (лінь марнує)
7. Гостре словечко… (коле сердечко)
8. Хочеш їсти калачі - … (не сиди на печі)
9. Баба з воза - …(кобилі легше)
10.На чужий коровай…(рот не роззявляй)
11.З ким поведешся - …(від того й наберешся)
12. Краще синиця в руці,ніж…(журавель у небі)
13.Вовка боятися - …(в ліс не ходити)
14. В тихому болоті…(чорти водяться)
15. На городі бузина,…(а в Києві дядько)
16. Не кажи «гоп»,…(поки не перескочиш)
Третій конкурс-- «Далі, далі, далі…»
( Командам необхідно дати якомога більше відповідей на поставлені запитання )
Запитання для І команди
6. Як називається основний закон України? (Конституція)
Запитання для ІІ команди
символіці. (Гімн)
на музику? (Вербицький)
6. Що означає слово «козак»? (Вільна ,незалежна людина)
Четвертий конкурс «Спробуй казку відгадати…»
(Хто швидше задзвенить у дзвіночок, той відповідає першим)
1.Не тримали сина й доні
У своїх вони долонях.
Тож пішов дідусь у ліс,
Деревиночку приніс.
У колисочку поклали,
Бабця нічку колихала,
А на ранок в ній синочок
Вже відкрив розумні очка.
Як же зветься це хлоп’ятко,
Любі хлопчику й дівчатка? («Івасик-Телесик»)
2.Це маленька горошина
Принесла в родину сина.
Мав таку цей хлопець силу,
Що зміюку підкорила.
Відгадайте без підказки,
Це герой якої казки? («Котигорошко»)
3. Дівчина, хоч і кривенька,
Роботяща, моторненька,
Як гніздо її спалили,
То з качками полетіла.
Всі ви знаєте цю казку,
То ж назвіть її, будь ласка! («Кривенька качечка»)
4. У лисички розкошує,
Спить у ліжку і жирує.
Цей котюра дуже хвацький!
Називав себе… («Пан Коцький»)
5. Ця брехуха – і рогата,
І баньката й бородата.
Обдурила свого діда,
Принесла в родину біди,
Хату зайчика зайняла,
Жити в домі його стала.
Добрий рак її прогнав
І зайчика врятував.
Як же звати цю рогату
Вередуху бородату? («Коза-Дереза»)
6.Він любив пісні співати.
Від звірят усіх тікати.
Скік! Тут був, і вже – нема!
І шукать його – дарма!
Та лисичка його з’їла,
Ба! Таки перехитрила! («Колобок»)
7. Хто журавлика вітав,
Ще й кашкою пригощав?
Пригадайте-но, будь ласка,
Це герой якої казки? («Лисичка та Журавель»)
8. Це який такий бичок,
Не простий – а третячок,
Дуже, дуже він був ловкий,
Упіймав ведмедя, вовка,
Зайчика, а ще – лисичку,
Хоч і сам він невеличкий.
Допоміг і бабі, й діду
Пережити їхні біди. («Солом’яний бичок»)
П’ятий конкурс -- «Скажи без затримки»
(Назвати антоніми до поданих слів)
У разі затримки - відповідає суперник.
Перемагає той, у кого найбільше правильних відповідей.)
Сміятися / плакати /, активний / пасивний/,
корисний / шкідливий/, хворіти / видужувати/,
захід / схід /, ганьба / слава/,
минуле / сучасне /, згадати / забути/,
працьовитий / лінивий /, прокинутися / заснути/,
вітатися / прощатися /, світанок / присмерк/.
Шостий конкурс -- «Хто більше назве народних символів»
(Назвати народні символи і пояснити , що вони значать.)
Сьомий конкурс -- « Мовне лоторея»
(Дати якомога більше відповідей на запитання, що попалися команді)
- Державна мова України. (українська)
- Назвіть головні члени речення. (підмет та присудок)
- Як називаються літери, що записані у певному порядку? (алфавіт)
- Скільки букв в українському алфавіті? (33)
- Скільки голосних в українській мові? (6)
- Назвіть останній відмінок української мови. (клична форма)
- Скільки звуків у слові «кущ»?(4)
- Як називається збірник віршів Шевченка? («Кобзар»)
- Всі види невіршованої мови художніх творів називають... (прозою)
- Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)
- Вигадане ім'я, під яким автор друкує свій твір це-… (псевдонім)
- Як називається змалювання в літературі картин природи або будь-якого
незамкненого простору? (пейзаж)
- Віршований твір, який призначений для співу.(пісня)
- Поставте у кличний відмінок слово «юнак». (юначе!)
- Слова, що мають спільний корінь. (спільнокореневі)
- Словник, з якого дізнаємося значення слова. (тлумачний)
- Який знак ставиться в кінці розповідного речення? (крапка)
- Частина слова перед коренем… (префікс)
- Розмова двох осіб… (діалог)
-На які запитання відповідають дієслова неозначеної форми?(що робити? що
зробити?)
Восьмий конкурс – «Заримуй вірші»
Спробуємо себе у ролі поетів: я читатиму вірші без кінцівки, а ви будете доповнювати їх римою.
1. По дорозі жук повзе
На спині жука…(везе)
2. Облизала кішка кришку
І пішла ловити …(мишку)
3. Я поклала спати кішку
У зручне котяче… (ліжко)
4. Ворона вчила солов’я:
-Співай, сусідо мій, як...(я)
5. Пожовтів і пересох
На городі цар… (горох)
6. Усміхнулася Лукерка,
Як поглянула в…(люстерко)
7. Досить гратися, Андрійку,
Поклади на стіл…(лінійку)
8. Обережним будь, Іванку,
Не розбий з варенням…(банку)
9. Має Галя добру звичку
Класти книжку на… (поличку)
10.Шафу, двері й чобіток
Ремонтує…(молоток)
11.Ярослав у човен сів
Ловить в річці…(карасів)
Доки наше журі підраховують кількість балів, набраних командами, я пропоную вашій увазі гумореску Павла Глазового.
«Кухлик»
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці,
Попросив він:
«Покажіть кухлик, той, що скраю.»
Продавщиця: «Што? Чєго?
– Я нє понімаю?!»
Кухлик, люба, покажіть
Той, що збоку смужка.
– Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв, і насупив брови:
В Україні живете й не знаєте мови…
Продавщиця теж була гостра і бідова.
У мєня єсть свой язик,
Ні к чєму мнє мова!
І сказав їй мудрий дід:
«Цим пишатися не слід, бо якраз така біда
В моєї корови: має бідна язика і не знає мови!»
«У трамваї»
У трамваї – повно:«Шо ви за народ ?! –
Впереді слабодно, проході вперьод !
Ти, чєво, чувішка, просто на носок,
Ти,шо, отупєла? В головє – пєсок ?
Тут нікакіх понятій о культурє нєт !
Убєрі свій локоть, он же, как скєлєт !
Дама в полосатом, топай вєсєлєй,
Трудно, шоль, пробратся,
Как среді джунглєй?
А ти, піжон в шляпє, глазом нє косі !
Шо, тєбє нєвдобно? – єзді у таксі !!!
Да протєрі глядєлкі, корєш дорогой,
Ти же мнє на тухлю прьохнул сапогой !
Ну, развє ето люді? Ето же – кошмар !
Прьот тєбє на голову, словно, как дікар!
А, ти, шо строїш хахонькі, словно нєпрічом?!
Я же тєбя спрашиваю рускім язиком?..» --
Так ото в трамваї здоровань гука,
А у нього ж мова, чуєте яка?
І, либонь, гадає лобуряка той,
Що російську знає так, як Лев Толстой.
-То які висновки ми можемо зробити з цих прослуханих гуморесок?
- Що хотіли нам сказати автори цих гуморесок?
-Чого хотіли навчити?
-Від чого застерегти?
-Чи знаєте, як називаються слова, якими засмічується наша рідна мова?
( суржик, ненормативні…)
Оголошення результатів конкурсу.
Нагородженя переможців.
-А чи знаєте ви, що українська мова за милозвучністю займає друге місце у
світі?
-Візьміть аркуш паперу, відмалюйте відбиток своєї долоньки.Посередині напи-
шіть словосполучення «українська мова», а на пальчиках запишіть якою є для вас наша мова, як її називають у народі:(рідна, материнська, співуча, солов’їна, калинова, співуча; і т.д.)
Підсумок заняття:
«Мікрофон»
-Підводячи підсумок нашого уроку, який висновок ви можете зробити:
-Що потрібно нам робити,щоб збагатити, розвивати мову?
-Що значить любити її, вивчати її; боротися за красу мови, за багатство мови?