Вільні та змішані форми. Муз. приклади до уроку з Аналізу муз. творів для мистецьких коледжів

ВІЛЬНІ ТА ЗМІШАНІ ФОРМИ

Витоки вільного формоутворення: 

-  в старовинній органній  музиці, в фантазіях і інших імпровізаційних жанрах; - в творах віденських класиків (поєднання рондо та варіацій, проникнення елементів будови фуги в сонатну форму, поява розділу розробки в варіаціях).

Такого типу структури поширюються в музиці вже з 2-ої пол. XIX ст. Нове музичне мислення  в цей період пов'язане:

-  з програмністю –  взаємодія поезії і літератури (слова Ліста: «задача поновлення музики шляхом її внутрішнього зв'язку з поезією», «художнє звільнення індивідуального ..  від схематизму  є та залишається нашим головним завданням»);

-  з національною характерністю; 

-  з новим ставленням до категорії часу: замість класичного замкнення і стабільності тяжіє до розімкнення («Суще можна уявити тільки через мінливе», –  Новаліс), симетричності та концентричності.

У музичних творах –  поява нових жанрів: балада, поема, казка, легенда, картина, рапсодія.  

Синтез мистецтв викликає і нову драматургію в музичних творах: значне місце надається негативним емоційним станам, катастрофічним кульмінаціям і розв'язкам, помітне прагнення до наскрізної лінії образів (за схемою a, b, c, d ... без повернення до початкового «а»). 

Поняття «вільні» –   не означає, що твори не мають певної форми. Інші назви: поемнобаладні, індивідуальні форми. Загалом це одночастинні структури, що так чи інакше містять ознаки різних форм.

Вільними (індивідуальними) - вважають форми, що будуються за власним планом автора. Ознаки певних структур, основні розділи теми (показ, розвиток, завершення)  присутні в творі, проте загальний тип форми не визначається. Певна програма твору диктує свої умови та поєднання цих позицій в ціле. Повторення такої схеми неможливе. Наприклад, «Американець в Парижі» Дж. Гершвіна – симфонічна поема з автобіографічним змістом. Це фантазія з рисами  циклічної форми, присутність та повторення Г.П. (прогулянкової теми) – нагадує рефрен форми рондо. 

Змішаними називають форми, засновані на поєднанні ознак 2-х або більше типових форм. У класичній рондо-сонаті вже було змішування двох форм: рондо і сонати. Проте ця форма має певну типову схему та не відноситься до змішаних.