Випускна курсова робота "Впровадження інноваційних технологій в освітній процес з хімії"
1
Міністерство освіти і науки України
Комунальний заклад
«Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Кафедра дидактики і методик навчання природничо-математичних дисциплін
ВИПУСКНА РОБОТА
на тему «Впровадження інноваційних технологій навчання
в освітній процес з хімії»
Виконав:
слухач курсів підвищення кваліфікації
вчителів хімії (27.08.2018 – 07.09.2018)
вчитель хімії Чернігівської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Чернігівської селищної ради
Чернігівського району
Запорізької області
Стрижеус Лідія Василівна
Науковий керівник:
старший викладач кафедри
дидактики і методик
навчання природничо-
математичних дисциплін
Дехтяренко Світлана Григорівна
Запоріжжя
2018
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1.Теоретичні засади впровадження інноваційних технологій навчання…………………………………………………………………………….. 7
РОЗДІЛ 2. Організація освітнього процесу з використанням інноваційних технологій…………………………………………………………………………..12
2.1. Застосування інтерактивних технологій навчання на уроках різних типів
2.2. Використання інтернет-ресурсів при вивченні хімії ……………………….24
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….31
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..33
ВСТУП
Актуальність та перспективність проблеми визначені Законом України «Про освіту», Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», новим Державним стандартом загальної середньої освіти, Національною доктриною розвитку освіти, які вказують на необхідність переходу до нових особистісно-орієнтованих технологій навчання, здійснення діяльнісного і компетентнісного підходу до навчання, розвиток творчих здібностей обдарованої молоді та сприяє реалізації принципів демократизації, гуманізації, диференціації, національної спрямованості, що реалізуються в освітній галузі «Природознавство» та відображені у вимогах до базової і середньої загальної освіти[4, с.7].
У сучасному інформаційному суспільстві відбувається процес трансформації освітніх технологій. Державна програма «Використання інформаційно-комунікативних технологій в освіті» передбачає інформатизацію освіти в Україні спрямовану на формування і розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та тестування, диференціацію навчання у відповідності до запитів, нахилів і здібностей учнів, надання навчанню дослідницького, творчого спрямування, розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та всесвітньої мережі Інтернет вимагає перебудови системи вітчизняної освіти, висуває нові вимоги до освітнього процесу, який має забезпечувати якість освіти, мотивацію учнів, залучаючи їх до творчої, навчальної та наукової діяльності[8, с.5].
Відповідно до оновленої програми ставляться такі завдання навчання хімії у старших класах:
- поглиблювати і розширювати знання про хімічну складову природничо-наукової картини світу: найважливіші хімічні поняття, закони і закономірності, теорії і процеси; сучасну хімічну номенклатуру речовин;
- розвивати вміння самостійно здобувати знання з різних інформаційних джерел та у ході експериментальних досліджень і критично їх осмислювати;
- застосовувати отримані знання для пояснення властивостей речовин і різноманітних хімічних явищ;
- безпечно використовувати речовини і матеріали;
- оцінювати роль хімії в розвитку сучасних технологій та розвязання глобальних проблем;
- творчо розв’язувати практичні завдання хімічного характеру в повсякденному житті, попереджувати явища, що загрожують життю і здоров’я людини;
- виховувати переконаність позитивної ролі хімії як науки в забезпеченні прогресу людства, усвідомлення необхідності хімічно грамотного ставлення до власного здоров’я і довкілля. [13, c.9]
Реалізувати ці завдання можна різними методами і засобами. В сучасних умовах велику увагу приділено інформаційно-комунікаційним та інтерактивним технологіям. Інтерактивні вправи надають підгрунття для розвитку комунікативних здібностей людини, критичного мислення, уміння міркувати, самостійно приймати рішення у нестандартних ситуаціях. Застосування ІКТ розвиває навички роботи з інформацією та вміння донести її сучасними засобами. Основним завданням діяльності вчителя школи в таких умовах є формування всебічно розвиненої, комунікативної, компетентної особистості, здатної реалізувати набуті знання в реальному житті та нестандартних ситуаціях, бути конкурентноспроможною на ринку праці, продукувати нові ідеї, вміти критично мислити.[1, с.34]
Концепція хімічної освіти ставить за мету підвищення інтересу школярів до знань з хімії. Одна з причин втрати інтересу до предмету – це невідповідність більшості традиційних прийомів навчання до запитів, потреб нинішніх школярів. Тому автор роботи в своїй практичній діяльності відшукає нові методи і засоби навчання, які здатні зародити і підтримувати інтерес до предмета, розвивати творчий потенціал; підготувати школярів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства, спрямовує роботу на створення власних і учнівських електронних напрацювань, проектів, посібників, що відповідають програмі з хімії для загальноосвітніх та спеціалізованих класів, роблячи ставку на краєзнавчий матеріал.
Мета дослідження: здійснити аналіз інноваційних технологій, які впроваджуються в сучасний освітній процес.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання дослідження:
- Провести аналіз літературних та електронних джерел, які розкривають зміст і значення сучасних інноваційних технологій в освітньому процесі.
- Визначити перспективи та результативність застосування інноваційних методів і прийомів роботи, відкритих освітніх систем при викладанні хімії.
Об’єктом дослідження є інноваційні технології навчання в освітньому процесі з хімії.
Предмет дослідження: інтерактивні та інформаційно-комунікативні технології навчання в системі хімічної освіти на сучасному етапі.
Провідною ідеєю виступає ідея розвитку творчого потенціалу учнів на якісно новому рівні через поєднання традиційних (пояснювально-ілюстративних) та інноваційних (активно - діяльнісних) методів навчання з комп’ютерним забезпеченням на уроках хімії в гуманному педагогічному процесі.
Методи дослідження теоретичного рівня, які використано для вирішення визначених завдань, досягнення мети використано: системний та функціональний теоретико-методологічний аналіз проблеми, узагальнення теоретичних положень і підходів до інтерактивного навчання у вітчизняних та зарубіжних джерелах.
Передбачається отримати нові результати в процесі діяльності:
- Підготовка творчої, інтелектуально розвинутої успішної особистості – лідера.
- досягти позитивної динаміки навчальних досягнень учнів з хімії; вищих, ніж типові результати навчання та розвитку дітей;
- створити умови для підвищення інтересу до предмета;
- збільшення кількості випускників школи, які вступають до вищих навчальних закладів різного рівня акредитації, де хімія є базовим предметом на вступних екзаменах;
- позитивна динаміка творчого потенціалу учнів;
- збільшення кількості учасників секції «Хімія» в рамках шкільного учнівського наукового товариства.
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ
Теоретичними засадами впровадження інноваційних технологій є наукові теорії та концепції вітчизняних та зарубіжних учених, які дослідили педагогічні технології організації та управління освітнім процесом (Онищук Л.А., Павлютенков Є.М., Бондар В.І., Красовицький М.С.); особливості інформаційних технологій в системі загальноосвітніх навчальних закладів (О.В. Овчарук, Г.П. Лаврентьєва, І.Д. Малицька, А.В. Кільченко та ін.); концепцію особистісно зорієнтованої освіти (Ш.О.Амонашвілі, І.Бех, Т.Сущенко, І.Якиманська); концепцію диференційованого навчання і виховання учнів (А.Фурман); особливості гуманно-особистісного підходу в освіті (В.М. Алфімов, Ш.О. Амонашвілі та ін.); технологію програмованого навчання (П.Я. Гальперін, А.М. Матюшкін, Н.Ф. Тализіна та ін.); технології інформатизації і комп’ютерізації освітнього процесу (О.В. Снітко, Н.О.Маркова, Г.К. Селевко та ін.); компетентнісний підхід в освіті (Н.М. Бібік, Н.П. Волкова, В.В. Баркасі, О.В. Овчарук, О.В. Пометун, О.Я. Савченко); розвивальне навчання (Л.С. Виготський, Л.В. Занков, В.В. Давидов та ін.); розвитку творчої особистості (Балл Г., Бех І., Л. Виготський, О. Леонтьєв, В. М'ясищев, В. Рибалка, С. Рубінштейн, С. Сисоєва)[6, с. 15].
Поняття інновація в перекладі з грецької означає «оновлення», «новизна», «зміна». Інновація - нововведення в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також в інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки й передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності. [1, с.14]
Інновація в освіті — це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем, це процес оновлення чи вдосконалення теорії й практики освіти, який оптимізує досягнення її мети. Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, В. Загвязинський, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового в педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове [2, с. 15; 7, с.155; 14, с.10]. Одні з них переконані, що інноваціями можна вважати лише те нове, яке має своїм результатом кардинальні зміни у певній системі, інші зараховують до цієї категорії будь-які, навіть незначні, нововведення. Сьогодні у педагогічний лексикон міцно ввійшло поняття педагогічної технології. Існують різні погляди на розкриття цього поняття.
Технологія – це сукупність прийомів, що застосовуються в якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник) [16, с.12]. Педагогічна технологія – сукупність засобів та методів відтворення теоретично обґрунтованих процесів навчання та виховання, що дозволяють успішно реалізовувати завдання освіти (В. Безпалько) [7, с.18]. Педагогічна технологія – системна сукупність та порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних та методологічних засобів, що використовуються для досягнення освітньої мети (М. Кларін) [2, с.15]. Педагогічна технологія – це модель спільної педагогічної діяльності, продумана в усіх деталях з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для студента і викладача [2, с.15]. Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування, визначення всього процесу викладання й засвоєння знань з використанням комп’ютера і людських ресурсів. Класифікація педагогічних технологій представлена в роботах Г.Селевко, Д.Дьюї, вони виділяють:
- педагогічні технології на основі особистісно зорієнтованого педагогічного процесу;
- педагогічні технології на основі активізації та інтенсивності діяльності учня;
- педагогічні технології на основі ефективності управління навчально-виховним процесом. [1, с.145]
Таким чином, інтерактивні технології (технології взаємодії) – це організація засвоєння знань і формування певних вмінь та навичок через сукупність особливим способом організованих навчально-пізнавальних дій.
Пометун О. І. [14,с.114; 15,с.12] в своїх роботах виділяє такі інтерактивні технології навчання:
1. Інтерактивні технології кооперативного навчання:
Робота в парах
Ротаційні (змінювані) трійки
Два — чотири — всі разом
Карусель
Робота в малих групах
Акваріум
2. Технології колективно-групового навчання:
Обговорення проблеми в загальному колі
Мікрофон
Незакінчені речення
Мозковий штурм
Навчаючи — учусь
Ажурна пилка
Аналіз ситуації
Вирішення проблем
Дерево рішень
3. Технології ситуативного моделювання:
Симуляції або імітаційні ігри
Спрощене судове слухання
Громадські слухання
Розігрування ситуації за ролями
4. Технології опрацювання дискусійних питань:
Метод ПРЕС
Займи позицію
Зміни позицію
Неперервна шкала думок
Дискусія
Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу
Оцінювальна дискусія
В основі інтерактивного навчання лежать принципи:
• безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов'язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять (здобувача знань) активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи іншої проблеми;
• взаємного інформаційного, духовного збагачення (при цьому навчальний процес слід організовувати таким чином, щоб учасники його могли обмінятися життєвим досвідом, отриманою інформацією);
• особистісно-зорієнтоване навчання[7, с.5].
Понад 2400 років тому Конфуцій наголошував:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам'ятаю.
Те, що я роблю, я розумію.
Ці прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо перефразувавши слова видатного китайського філософа, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання так:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, стаю майстром[7, с. 110].
Отже, процес навчання – не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує розумової роботи дитини та її активної участі в цьому процесі. Цього можна досягти лише за допомогою активного (інтерактивного) навчання, широкого використання ІКТ, новітніх технологій, зокрема Smart - технологій, мобільного навчання, що сприяють створенню фундаменту для здійснення успішної професійної діяльності сучасного випускника в майбутньому.
Нинішні педагогічні інновації пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання, при яких учитель виступає лише в ролі організатора навчання, координатора роботи груп, дискусії. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Під час застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюють реальні життєві ситуації, пропонують проблеми для спільного розв'язання, застосовують рольові ігри. [10, с.4]
Отже, дослідження теоретичних засад впровадження інноваційних технологій в освітній процес привели до їх практичного застосування.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
- Застосування інтерактивних технологій навчання на уроках різних типів
Творча лабораторія вчителя з організації освітнього процесу з використанням інноваційних технологій на уроках хімії представлена в додатку 1.
В ході практичного застосування інтерактивних методів і прийомів роботи при викладанні хімії чітко усвідомлюємо, що застосування інтерактивних технологій потребує старанної підготовки вчителя та учнів. Вони мають навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити запитання й відповідати на них.
Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння вчителя:
• давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;
• відбирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;
• під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
• на одному занятті використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;
• здійснювати спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;
• проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, не пов'язаних з інтерактивними завданнями [12, с.33].
Спілкування зі школярами будуємо за принципами партнерства і поваги до особистості учня. На заняттях учні добре відчувають поєднання вимогливості і розуміння зі сторони вчителя, а раціональне використання різних видів заохочення сприяє позитивній мотивації навчальної діяльності.
Одним із основних завдань педагогічної діяльності - знаходження власного підходу до дієвого використання форм, методів, прийомів викладання предмета, максимального врахування інтересів, нахилів школярів у процесі планування навчальної роботи. Широко практикуємо активні форми роботи (робота в малих групах під час виконання лабораторних дослідів, практичних робіт; мозковий штурм; уроки з використанням рольових ситуацій; інтегровані уроки та ін.), що суттєво сприяє активній взаємодії учнів. [9, с.23]
Крім традиційних питань, що стосуються хімічних елементів, речовин і реакцій, належну увагу приділяємо висвітленню методів наукового пізнання в хімії, ролі теоретичних і експериментальних досліджень.
Раціонально використовую перевірені шкільною практикою такі форми роботи, як групова робота, проблемне і навчання, дидактичні ігри. Ефективно застосовую елементи сучасних інноваційних технологій навчання.
Важливими джерелами знань, засобами створення проблемних ситуацій, закріплення та перевірки засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості та допитливості школярів слугують використовуваний експеримент та розв’язування задач на різних етапах уроків.
Використовуємо ще такі форми роботи як:
- індивідуальні завдання (картки, схеми і т. д.);
- робота в парах («Обличчя до обличчя», «Один-удвох-усі разом»);
- робота в малих групах: «Пошук інформації», «Коло ідей»;
- інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Спрощене судове слухання», «Інтерв’ю», «Мозковий штурм», стратегії, які значною мірою стимулюють розвиток інтелектуально - творчих здібностей дітей (зокрема, ігри, кросворди, вікторини, творчі завдання). [11, с.22]
Організовуючи освітній процес, намагаємося все менше приділяти увагу фронтальним методам роботи. Діти різні за своїми здібностями, спонукають мене шукати нові методи і прийоми навчання. У своїй роботі використовую диференційований індивідуально-особистісний підхід до учнів, завдяки чому форми і методи навчання пристосовую до здібностей кожного учня, що сприяє його розвитку.
Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемної ситуації, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги – це прийоми, якими я користуюсь на своїх уроках. Добираючи завдання до уроку, я завжди пам’ятаю про те, що вони мають бути цікавими, різноманітними, посильними, а головне – у дитини має бути вибір, тому я не «даю» завдання, а пропоную його.
Однак розумію, що процес навчання – це не безперервна радість. Не все може бути цікавим у навчанні. Наслідуючи К. Д. Ушинського, вважаю за потрібне «привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов’язок»[15, с.154].
Отже, застосування інтерактивного навчання має переваги над іншими формами роботи, а саме:
- діти вчаться співробітництва (слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися);
- однокласники стають друзями (піклуються один про одного, допомагають, довіряють);
- учні аналізують взаємозв’язки між явищами, шукають альтернативне вирішення проблемної ситуації: «Спробую переконати тебе (Вас)…», «Це має бути інакше, оскільки…»[10, с.7]
Основні переваги інтерактивних технологій навчання:
• Інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Учитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами — особистісними та інтелектуальними.
• Змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності.
• Основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреби знань).
• Значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв'язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед учнями як лідер, організатор.
• Учні, які отримують особистий досвід учителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль учителя та учня в ньому [7. с. 111].
В своїй практичній діяльності використання технологій інтерактивного навчання організовую як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок, узагальнення, корекції знань. Це може відбуватися одразу ж після викладання та нового навчального матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною повторювально-узагальнювального уроку. Найчастіше використовую такі технології (в дужках приведено приклади тем, при вивченні яких доцільно використовувати ці технології):
Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі в малих групах. Її використовую для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну у традиційному навчанні можливості говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, переконувати та вести дискусію. (Теми «Метали», «Неметали», 10 клас)
Робота в малих групах. Роботу в групах використовую для розв’язання складних проблем, які потребують колективного розуму. Використовую малі групи лише в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи. Важливими моментами групової роботи вважаю опрацювання змісту та подання групами результатів колективної діяльності. (Теми «Будова атома», «Хімічний зв'язок і будова речовини», 8 клас)
Коло ідей: метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: ставлю дискусійне питання та пропоную обговорити його в малих групах; після того як закінчився час на обговорення, кожна група демонструє всього один аспект цієї проблеми; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складають список ідей; коли всі ідеї щодо розв’язання проблеми висловлено, можна звернутися до розгляду проблеми в цілому. Потім відбувається підбиття підсумків. (Тема «Хімічний зв'язок і будова речовини», 8 клас)
«Акваріум». Такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того, як об’єднаю учнів у 2-4 групи та запропоную завдання для виконання і необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему. Групі для виконання завдання вголос оголошую ситуацію та пропоную обговорити запропоновану проблему. Групі для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її в групі, з використанням методу дискусії. Усі інші учні класу повинні лише слухати. Через 3-5 хвилин група займає свої місця, а клас обговорює, чи була думка аргументованою. (Тема «Основні класи неорганічних речовин», 8 клас)
«Спільний проект». Суть його полягає у спільному пошуку групами погодженого рішення. Він знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Завдання, які отримують групи, різного змісту, тому групи висвітлюють проблему з різних боків. (Тема «Значення продуктів органічної хімії», 9 клас)
«Мікрофон». Цей метод дає можливість кожному послідовно чи хаотично (за вибором людини, яка проводить опитування) сказати щось швидко, по черзі, відповісти на запитання чи висловити свою думку чи позицію. (Теми «Роль хімічних знань у пізнанні природи», «Місце хімії серед наук про природу», 9, 11 класи).
«Мозковий штурм» (Мозкова атака). Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, яку широко використовую для вироблення кількох розв’язків конкретної проблеми. «Мозковий штурм» спонукає учнів проявляти уяву і творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета «мозкового штурму» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу. («Валентність хімічних елементів», «Значення води і водних розчинів у природі та житті людини», 7 клас ) (Додаток 4).
«Навчаючись – учусь». Цей вид навчальної діяльності дає можливість узяти активну участь у навчанні та переданні своїх знань іншим. Після того, як назву тему та мету уроку й роздам картки із завданням, учням потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Згодом необхідно презентувати свою інформацію перед іншими однокласниками, а для цього слід підготуватися до її передання іншим у доступній формі. (Тема «Основні класи неорганічних речовин», 8 клас)
«Ажурна плитка» («Мозаїка»). Цю технологію використовую для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для застосування чималої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія є ефективною та може замінити лекції і тих випадках, коли початкову інформацію слід донести до учнів перед проведенням основного уроку або доповнити такий урок. Метод заохочує учнів допомагати одне одному вчитися навчаючи. (Тема «Спільні і відмінні ознаки органічних і неорганічних речовин», 9 клас)
За допомогою прийомів «Міні-практикум», «Лови помилку», «Хімічний диктант», «Формульний диктант», «Вірю-не вірю», «Коло ідей», «Мозковий штурм», «Хімічний крос», «Асоціативний кущ», «Власні приклади» реалізуються основні компетентності у природничих науках і технологіях та вміння учитися впродовж життя. Ці прийоми стимулюють самоосвітню діяльність учнів, допомагають їм самореалізуватися, розвивають пізнавальні потреби.
Таким чином, впровадження цих методів забезпечує навчання самостійне, мотивоване, адаптоване, збагачене ресурсами інформаційних технологій, різних комплексних засобів.
Освітній процес з хімії включає не лише традиційні уроки, а й нестандартні уроки, позакласні заходи. Тому інноваційні технології широко використовую на різних видах нестандартних уроків [5, с.15] (приклади тем та вживаних інтерактивних методів і прийомів наведено у дужках):
Урок – лекція передбачає послідовний виклад учителем навчального матеріалу. До основних вимог уроку належать: емоційність викладу, цілісне розкриття теми або певного розділу, аналіз конкретних фактів та явищ, чіткість аргументації та наукова доказовість висновків, використання вчителем різноманітних методичних прийомів. Такі уроки вимагають довільних процесів: уваги, запам'ятовування[3, с.7]. Тому під час лекції використовую такі прийоми, які допомагають утримувати увагу учнів та сприяють запам'ятовуванню матеріалу: наочність, складання плану, опорних схем тощо. (Теми «Метали та їх сполуки», «Неметали та їх сполуки» (10 клас) - інтерактивні вправи «Хімічний крос», «Мозковий штурм», «Творча лабораторія»)
Урок – семінар є одним із поширених видів навчальної діяльності учнів старших класів. Такий урок зазвичай полягає в обговоренні повідомлень, рефератів, доповідей, виконаних учнями самостійно або під керівництвом учителя. (Тема «Метали та їх сполуки» (10 клас) – інтерактивні вправи «Міні-практикум», «Навчаючись – учусь», «Творча лабораторія», «Власні приклади», «Коло ідей», «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Аналіз ситуації»,
«Вирішення проблем»)
Інтегрований урок дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками, сприяє формуванню пізнавального інтересу, забезпечує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі вивчення інших наук. (Тема «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома» (8 клас) - інтерактивні вправи «Міні-практикум», «Творча лабораторія», «Власні приклади», «Коло ідей», «Вірю-не вірю», «Хімічний диктант», «Асоціативний кущ», «Мікрофон»)
Урок-суд передбачає створення ситуацій, в яких відбувається обговорення двох протилежних думок щодо питання, яке вивчається. Учні вчаться формулювати та захищати свою точку зору, аргументувати свою думку. Такий підхід сприяє розвитку критичності мислення. Інтерактивні вправи «Суд над алкоголем», «Аналіз ситуації», «Вирішення проблем» використовую при вивченні теми «Спирти» - 9 клас, 11 клас (академічний рівень)
Урок-залік пов'язаний з перевіркою наявних в учнів знань з певної теми. Як правило, учням заздалегідь пропоную питання, за якими вони готуються відповідати (відповіді можна подавати як в усній, так і письмовій формі). Такі уроки сприяють розвитку механічного та смислового запам'ятовування, якості мислення (глибина, широта, самостійність тощо), мовлення. Підготовка до уроку-заліку передбачає збереження учнями необхідного навчального матеріалу, для цього даю установку зберегти необхідну інформацію, повторити вивчене (для повторення використовую наочність, пропоную виконання завдань на порівняння, класифікацію та узагальнення вивченого матеріалу, використання вивченого матеріалу для розв'язання нових навчальних задач. (Проводжу в різних класах по закінченню теми - інтерактивні вправи «Хімічний диктант», «Формульний диктант», «Міні-проект», «Власні приклади», «Коло ідей», «Асоціативний кущ», «Мікрофон»).
Урок-огляд знань так само, як і урок-залік, спрямовую на перевірку наявних в учнів знань, але в цьому випадку учні самостійно готують матеріал з певної теми, демонструючи не лише теоретичні знання, але й уміння використовувати ці знання на практиці. Часто учнів об’єдную у групи. Тоді завдання формулюю для всієї групи, а відповідає за роботу групи відповідальний. Виконання завдань вимагає від учнів критичності та гнучкості мислення, уяви. (Тема «Узагальнення знань з хімії» (9,11 класи) - інтерактивні вправи «Експрес-тести», «Хімічний диктант», «Формульний диктант», «Міні-проект», «Власні приклади», «Коло ідей», «Асоціативний кущ», «Мікрофон»)
Урок-брейн-ринг передбачає перевірку знань учнів у нетрадиційній формі. Так, замість традиційного індивідуального опитування учнів об'єдную в групи і вони готують питання одне для одного. Психологічна цінність таких уроків полягає в тому, шо використовується групова робота. Аналізуючи виконання завдань у груповій формі, виокремлюю такі особливості: бажання учнів обмінюватись інформацією, позитивна емоційність під час виконання всіх завдань, взаємодопомога, поява в деяких учнів орієнтації на підлітків, прагнення самоствердитись. (Проводжу в різних класах по закінченню теми - інтерактивні вправи «Гонка за лідером», «Лови помилку», «Аукціон знань», «Міні-проект», «Власні приклади», «Коло ідей», «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Бліц-турнір»)
Урок-конференція вимагає використання сукупності різних методичних прийомів і засобів навчання. При цьому (і це найголовніше) школярі є не пасивними спостерігачами, а активними учасниками перебігу подій. Участь у подібних іграх передбачає активну розумову діяльність, а також активізацію наявних знань і самостійності учня. (Тема «Спирти» (9,11 класи) - інтерактивні вправи «Мозковий штурм», «Робота в парах», «Робота в групах», «Міні-проект», «Власні приклади», «Коло ідей», «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Навчаючись – учусь»)
Урок-КВК сприяє формуванню самостійності мислення, стимулює розвиток творчих здібностей, а також розширює кругозір. (Тема «Основні класи неорганічних речовин» (8 клас) - інтерактивні вправи «Гонка за лідером», «Чорний ящик», «Коло ідей», «Асоціативний кущ», «Мікрофон»)
Урок-розслідування передбачає збирання учнями конкретних фактів, що характеризують стан певної проблеми. Найчастіше такі уроки пов'язані з екологічними проблемами, оскільки в засобах масової інформації та літературі наводиться достатньо фактів, що демонструють загрозу природі через результати людської діяльності. Цінність цього виду уроку полягає в тому, що у школярів формуються навички самостійної роботи з літературою, а також розвиваються мовленнєві здібності, вміння чітко викладати свої думки. Цей тип уроку передбачає мінімальну підготовку вчителя, який у цьому випадку виконує два основні завдання: по-перше, чітко формулює завдання учням, а по-друге, класифікує та логічно «вибудовує» отриманий в результаті самостійної роботи учнів матеріал. (Тема «Хімія та екологія» (11 клас). «Характеристика елементів за їх положенням в періодичній системі та за будовою атома», «Взаємозв’язок між розміщенням елементів в періодичній систем та властивостями хімічних елементів» (8 клас) - інтерактивні вправи «Міні-проект», «Власні приклади», «Коло іде», «Знайди помилку», «Вірю-не вірю»)
Урок-мандрівка має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор-мандрівок: пересування гравців у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж гри; вироблення шкали оцінювання виконання гравцями завдань; оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. Такі уроки сприяють розвитку спостережливості та уваги школярів, розширенню їх кругозору. (Тема «Основні класи неорганічних речовин» (8 клас) - інтерактивні вправи «Власні приклади», «Хімічний квест», «Коло ідей», «Асоціативний кущ», «Мікрофон»).
Урок-екскурсія передбачає, що урок буде проведено поза школою, учні для ознайомлення з об'єктом, який вивчається, вийдуть на природу, виробництво. Головна мета цих уроків — спостереження учнями предметів, явищ, процесів, які вивчаються, та вміння використовувати теоретичні знання на практичних прикладах, що супроводжується поясненнями вчителя або екскурсовода. Головна психологічна особливість таких уроків — посилення сприйняття того матеріалу, який в інших умовах подання є складним або навіть недоступним розумінню учнів.(Тема «Оксиди в природі», «Поширення солей в природі та їх практичне значення» (8 клас). «Виробництво крохмалю» (9 клас) - інтерактивні вправи «Хімічний квест», «Міні-проект»).
Урок-есе — сукупність філософської, естетичної, літературно-критичної, художньої, публіцистичної літератури з парадоксальним викладом. На такому уроці може розглядатися цікава й актуальна одночасної для кількох шкільних предметів тема. Такі уроки показують, що отримані знання необхідні в повсякденному житті, їх можна та слід використовувати. (Тема «Охорона водойм від забруднення» (7 клас) - інтерактивні вправи «Незакінченні речення» «Склади казку»)
Урок-композиція є однією з форм подання матеріалу за допомогою мистецтва (музики, літератури). Побудову уроку-композиції планую так, щоб виклад матеріалу здійснювався в певній послідовності з додаванням літературних і музичних елементів, репродукцій. (Тема «Значення хімічних процесів у природі», 9 клас. Тема «Явища фізичні і хімічні» (7 клас) - інтерактивні вправи «Міні-проект», «Асоціативний кущ»)
Отже, інноваційні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів. Їх правила, зміст, методику проведення розробляю так, щоб для деяких учнів, які не цікавляться предметом, ці уроки послужили вихідною точкою у виникненні цього інтересу.
Загалом структуру технологічного інтерактивного уроку [7, с.7]. можна представити такими етапами:
- мотивація: фокусую увагу учнів на проблемі, намагаюсь викликати інтерес до теми, що обговорюється. Як прийоми навчання використовую запитання, цитати, невеличкі завдання, розминку тощо. Оголошую тему й очікувані навчальні результаті. Етап займає не більше 5% часу уроку. Він забезпечує розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони мають досягти в результаті уроку і що від них очікує вчитель.
-надання необхідної інформації. Під час його реалізації вважаю важливим дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Витрачається приблизно 10% часу заняття.
-інтерактивна вправа, яку вважаю центральною частиною заняття. Вона охоплює не більше 60% часу, що відведений на практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку.
-підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. На цьому етапі передбачаю рефлексію. Для підбиття підсумків відводжу до 20% часу уроку.
Добре продуманий і правильно побудований урок дає добрі результати: формуються конкретні освітні компетентності.
Сьогодні існує більше 250 освітніх технологій, які передбачають використання сукупності наукових прийомів, методів, що дозволяють вчителю застосовувати свої знання і вміння для організації цілеспрямованої, творчої, захоплюючої роботи учнів.
Тому використовувати інноваційні технології необхідно не на окремо взятих уроках, а впроваджувати поступово, створюючи організаційну базу, напрацьовувати механізм. Особливу увагу треба приділяти ступеню зацікавленості учнів, їх настрою і тоді з’являться результати: появиться зацікавленість у здобутті знань, дружні відносини під час роботи в парах чи групах, партнерські відносини між вчителем і учнями (здобувачами знань) [13, c.11]
2.2. Використання інтернет-ресурсів при вивченні хімії
Інноваційне навчання неможливе без використання відкритих освітніх ресурсів. Застосування сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі сприяє розвитку інформаційно-цифрової компетентності, що включає створення, пошук, обробку, обмін інформацією на роботі в публічному просторі та приватному спілкуванню.
Відповідно до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення освітнього процесу, доступність і ефективність освіти, підготовку зростаючого покоління до життя в інформаційному суспільстві[12, с.32]. Тому часто під час уроків хімії або при підготовці до них використовую технології Веб 2.0, такі як блоги, Facebook, Youtube, Twitter, Youtude, Video, Online – тести, Online системи управління (при дистанційному навчанні), «Хмарні технології», 3D –технології, а також інтерактивні засоби навчання: інтерактивну дошку та інтерактивні планшети.
При підготовці до сучасного уроку хімії, будь – якого з перелічених у підрозділі 2.1 типів, майже завжди використовую певні програмові засоби: віртуальну хімічну лабораторію, електронні конструктори уроків, хімічні редактори, програмні педагогічні засоби, програми 3D - моделювання. Програмні педагогічні засоби, які включають сучасні мультимедійні системи, використовую для активізації сприйняття навчального матеріалу. Достатньо часто використовую такі програмові засоби:
1. Програмно-методичний комплекс навчального призначення “Хімія, 9 клас” для загальноосвітніх закладів.
2. Програмно-методичний комплекс навчального призначення “Органічна хімія 10-11 класи” для загальноосвітніх закладів.
3. Бібліотека електронних наочностей. Хімія 8-9 клас. Л.П.Величко.- ЗАТ «Мальва».- Київ.- 2004
4. Віртуальна хімічна лабораторія для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 8-11 класи Версія 1.0.- Інститут педагогіки АПН України.- Квазар-Мікро.-2004
5. Т.Нанаєва. Ін тел. Навчання для майбутнього».- 2004
6. Програмно – методичний комплекс для підтримки вивчення хімії «Таблиця Д.І.Мендєлєєва». Версія 1.0. Харків .- 2003.
7. Педагогічний програмний засіб "Дистанційний курс "Шкільний курс з хімії, 8-11 кл.
8. ППЗ «Шкільний хімічний експеримент. Медіапосібник для вчителів і учнів»
9. «Хімія. 1С:Репетитор».
Технологічна карта «Етапи роботи над втіленням комп’ютерної техніки в навчальний процес» відображена в додатку 2 .
Розробка системи уроків із застосуванням комп’ютерних технологій при вивченні теми “Основні класи неорганічних сполук” (8клас) подана в додатку 3.
Основні підходи, яких я дотримуюсь при використанні комп’ютерних програм у процесі вивчення хімії в школі:
- комп’ютер може бути доповненням до реальних експериментів (моделюються ті хімічні процеси, які не можна провести через відсутність необхідного обладнання або з міркувань техніки безпеки);
- контакт учнів з комп’ютером здійснюється під керівництвом учителя;
- завдання на комп’ютері слід ускладнювати поступово;
- використання комп’ютера в навчальному процесі повинно мати систематичний характер;
- роботу з комп’ютером доцільно дозувати, щоб не було перевтоми зору і нервової системи в учнів біля екрана дисплея;
- вчитель виступає як рівноправний партнер, організатор, консультант пізнавальної діяльності;
- врахування вікових особливостей школярів;
- комп’ютер повинен забезпечити високий рівень засвоєння учнем матеріалу (70-90%)[2, с.5].
Реалізуючи свою тему, визначаю можливості застосування інноваційних та інформаційно-комунікативних технологій, відкритих освітніх ресурсів:
- достатній рівень комп’ютерної грамотності педагогів та учнів;
- підвищення професійної компетентності педагогів (особливо таких її підвидів як інформаційна, спеціально-наукова, практично-діяльнісна, дидактико-методична, управлінська, валеологічна, комунікативна, психологічна);
- матеріально-технічні ресурсів закладу (комп’ютерна техніка та програмне забезпечення, інформаційний банк даних з хімії);
- креативний ресурс суб'єктів педагогічного процесу;
- оптимальне використання інваріативної частини робочого навчального плану (факультативи, спецкурси, курси за вибором, індивідуальні і групові заняття).
В оновленій програмі з хімії, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 року №804, пропонується демонструвати атоми і молекули із використанням 3D – моделювання. Які сучасні хімічні редактори і програми 3D – моделювання можна використовувати на уроках хімії розкриває в своїх роботах О.Нетрибійчук, співробітник інституту педагогіки НАПН України, зокрема ChemOffice, ISIS Draw, Symyx Draw, Carbo Draw, ChemPen, ChemSketch, ChemWindow, Chemistry 4D - Draw, MarvinSketch, ChemPen3D та інші [12, с.32]. Кожен вчитель нової української школи має бути з ними ознайомлений і вміти використовувати в своїх практичній діяльності. Адже уроки із залученням відеоматеріалів мають ряд переваг – це і навчання, і гра, й інтерактивність, і підвищення технічної грамотності учнів і реалізація комунікативно-діяльнісного та індивідуального підходів. Ми щодня занурюємося у Всесвітню мережу Інтернет. Якщо використовувати Інтернет з навчальною метою, то можна знайти в ньому багато корисних онлайн – сервісів, які допоможуть вчителям під час підготовки до уроків і учням для урізноманітнення способів навчання. Це, зокрема, Mozaik Education, You tube – канал для вивчення хімії, Mel Chemistry 3D та інші.
У зв’язку з широким впровадженням в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій як обладнання використовую мультимедійний проектор, комп’ютер, інтерактивну дошку. Усі схеми, проекти, електронні посібники розробляються вчителем і учнями у програмах «PowerPoint», «OpenOffice», «LearningApps». Електронний посібник «Довідник-акумулятор знань з хімії», створений ученицею Волик Наталією, зайняв І місце на обласному етапі огляду-конкурсу науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Учениця Вабіщевич Олександра стала переможцем обласного етапу огляду-конкурсу науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України за дослідницьку роботу «Впровадження соціальних мереж у навчально-виховний процес» і завоювала четверте місце на республіканському етапі Конкурсу.
Отже, одним із пріоритетних завдань учителя є правильне використання інтернет-ресурсів в освітньому процесі в поєднанні із сучасними інформаційно-комунікативними технологіями, що забезпечить позитивний вплив і на формування особистості учня.
ВИСНОВКИ
Інтерес учнів до предмета формується під безпосереднім впливом учителя і значною мірою залежить від його особистості. Творче застосування інтерактивних форм та засобів навчання, які має у своєму розпорядженні вчитель, дає йому змогу виробити власну систему роботи, досягти справжньої майстерності. Інтерактивні методи використовують з метою створення на уроці ситуації, яка дає учням змогу працювати разом, засвоювати, повторювати, систематизувати навчальний матеріал, виконувати практичні лабораторні роботи, створюють атмосферу співпраці, творчої взаємодії в навчанні: кращого сприйняття та засвоєння матеріалу, створення мікроклімату, який стимулює учня до вільного висловлювання своїх думок та вражень.
Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, і передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Його суть полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної й активної взаємодії всіх учнів — співнавчання і взаємонавчання (колективного, групового, у співпраці), де учень та вчитель є рівноправними й рівнозначними суб’єктами, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.
Організація інтерактивного навчання передбачає:
- моделювання життєвих ситуацій;
- використання рольових ігор;
- спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин ситуації.
Особливістю інтерактивного навчання є підготовка учня до життя і громадянської активності в суспільстві. Це вимагає активізації навчальних можливостей замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від життя й суспільного досвіду. Уроки і позакласні заходи з предмета повинні сформувати в учнів основні пізнавальні та громадянські вміння, навички й зразки поведінки.
Освітній процес з предмета повинен захоплювати, пробуджувати інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню і діям.
Наразі все гостріше постають проблеми:
• удосконалення форм організації процесу навчання;
• знаходження відповіді на запитання «як навчати», «як створити умови для розвитку та самореалізації особистості у процесі навчання».
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, які, як правило, складаються з п’яти елементів:
• мотивація;
• оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;
• надання необхідної інформації;
• інтерактивна вправа — центральна частина заняття;
• підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Отже, яким чином можна використовувати існуючі технології або їхні елементи у власній педагогічній практиці? Ефективною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка грунтується на потребах та інтересах учнів. А для цього пропонуються рекомендації:
1. Спробуйте дізнатися про своїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значить для них бути “цікавим”? Які види діяльності їм більше до вподоби? Чи відчувають вони себе на уроці розкутими? Чи є в них здібності, про які ви ще не знаєте?
2. Спробуйте змінити стиль викладання. Частіше звертайтеся до учнів з пропозицією і заохоченням: «Добре, що ти це зробиш, «Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?», «Ти добре вмієш це робити». І відмовтесь від нарікань.
3. Зверніть увагу на те, як викладають ваші колеги, які прийоми і методи застосовують, яким формам навчання надають перевагу.
4. Поділіться з учнями своїми міркуваннями. Зверніть увагу на їхню інформацію – це підкаже, як вам діяти.
5. Пам’ятайте, що діти дуже чутливі до брехні та несправедливості.
6. Аналізуйте свої дії. Спробуйте систематизувати знахідки. Зіставте їх із досвідом інших. Зважте, може, це – елемент нової технології. [16, с.8]
Питання, висвітлені в роботі, є перспективними, бажаними для впровадження, мають практичну цінність завдяки тому, що інтерактивні технології допомагають розв'язувати важливі педагогічні проблеми: вільний рух у інформаційному просторі, підвищення творчого потенціалу школярів та інтересу дітей до навчання з предмету, встановлення зворотного зв'язку між вчителем та учнями, розвиток діалогу, можливість вибору матеріалу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ РОБІТ
1.Аніщенко О.В. Сучасні педагогічні технології: курс лекцій: Навч. посібник.-Київ, 2010.-212с.
2.Баранецька О.Г, Пиптюк О.І. Використання ІКТ для впровадження ігрових технологій під час навчання хімії./О.Баранецька//Хімія. «Основа».- 2014.- №11-12.- С.16-18.
3.Ворона Л.М. Створення ситуації успіху шляхом упровадження методики лекційного уроку й проведення практикумів/Л.Ворона//Хімія. «Основа».- 2014.- №3-4.-С.6-8.
4.Державна національна програма «Освіта України ХХІ століття».-К.:Райдуга, 1994.-с.45.
5.Десятниченко Н. Моделі уроків хімії: Методичні рекомендації/ Н.Десятниченко//Хімія.-2009.-№10.- С.13-17.
6. Електронний каталог Національної парламентської бібліотеки України [Електронний ресурс]:[полімат.база даних містить відомості про вітчизняні та зарубіжні книги, брошюри, що надходять у фонд НПБ України].-Електронні дані (803438 записів).-Київ:Нац.парлам. бібліотека України, 2002-2015.- Режим доступу: (дата звернення 20.03.2018).-Назва з екрана.
7. Задорожній К.М. Інноваційні технології на уроках хімії/ К.Задорожній.-Х.: ВГ «Основа», 2006.-122с.
8. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. №2145-VІІІ. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2/rada/gov/ua/laws/show2145-19(дата звернення 20.03.2018).-Назва з екрана.
9.Капелько І.І. Використання нетрадиційних форм навчання на уроках хімії./І.Капелько// Хімія. «Основа».- 2014.- №9-10.-С.23.
10.Мельниченко Л. Використання інтерактивних технологій на уроках хімії/Мельниченко Л.// Хімія. «Основа».- 2010.- №5.-С.5-12.
11.Муратова К. Ігрові методи навчання на уроках хімії в 7-му класі. «Хімія».-«Шкільний світ».- №25-26.- 2011.- 45с.
12. Нетрибійчук О. Нові інформаційні технології навчання/О.Нетрибійчук//Біологія і хімія в рідній школі.-2018.-№3.-С.30-38.
13. Стеценко І.В., Овчаренко І.Ю. Усі уроки хімії. 10 клас.-Х.:Вид.група «Основа», 2018.- 28с.- (Серія «Усі уроки»).
14. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. — К. : А.П.Н., 2002. — 136 с.
15. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К. : А.С.К., 2004.-192 с.
16. Щербак С.М. Застосування інтерактивних і нетрадиційних методів навчання на уроках/С.Щербак // Хімія. «Основа».- 2014.- №1-2.-С.8-13.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку