Вироби в'язані мною, як наочний посібник для уроку трудового навчання 9 клас

В'язання спицями є одним із найпоширеніших видів рукоділля. Спочатку воно з'явилося як проста утилітарна необхідність, за допомогою якої господині прикрашали свій будинок та урізноманітнювали побут, надалі ж це ремесло перетворилося на справжнє мистецтво. Археологічні знахідки свідчать про те, що ручне в'язання спицями виникло задовго до нашої ери. В'язані речі були знайдені у давніх похованнях Єгипту, Риму та Греції. Зокрема у руїнах палацу Сенахеріба в Ніневії був знайдений рельєф воїна Іліади в шкарпетках, а на старогрецьких вазах часів Троянської війни зустрічаються зображення полоненої тройської знаті у вузьких облягаючих штанах, що нагадують в'язані трико. Відбиток в'язаної панчохи виявлений у застиглій лаві Помпеї. На початку нашої ери техніка в'язання спицями знаходилася на високому рівні, про що свідчать в'язані речі, датовані IX і X століттями. Цікаво, що в'язання спочатку було чоловічим ремеслом, і чоловіки боролися з жіночою конкуренцією спеціальними договорами. Так, у 1612 році празькі панчішники заявили, що під страхом грошового стягнення не візьмуть на роботу жодної жінки. І лише з часом в'язанням почали займатися перш за все жінки. У наші дні це мистецтво продовжує розвиватися, збагачуючись новими мотивами, композиційними прийомами, сучасними матеріалами. Особливо привабливе ручне в'язання тим, що вихідний матеріал – пряжу – можна використовувати кілька разів. Технікою ручного в'язання можна виготовляти різноманітні предмети домашнього вжитку, зокрема: 1) одяг (светри, шапочки, шарфи, сукні, капелюхи, рукавиці, шкарпетки, панчохи тощо); 2) оздоблювальні елементи одягу (намисто, ґудзики, манжети, коміри, сумки тощо); 3) декоративні предмети побуту (скатертини, серветки, постільну білизну, фіранки на вікна, рушники, килимки, ковдри, покривала, подушки, панно тощо); 4) взуття; 5) іграшки. ► Матеріали, інструменти та пристосування для в’язання спицями. Види спиць. Номер спиць. Підбір спиць відповідно до пряжі. Основним матеріалом для в’язання спицями є пряжа, яка за складом може бути традиційною та фантазійною. Традиційну пряжу прядуть вручну або на машині, вона часто буває скрученою, що надає їй міцності та гладкості. Вив'язані такою пряжею петлі добре помітні на полотні. До фантазійної пряжі відносять комбіновану пряжу, а саме: стрічкову та меланжеву, букле, штучне хутро, люрекс, травичку, пряжу з металізованими нитками, намистинками, блискітками та стразами. Крім пряжі, матеріалом для в’язання можуть бути тасьма, смужки шкіри, замші, вузькі стрічки і шнури. Обираючи пряжу, необхідно уважно вивчити умовні позначки та написи на етикетці мотка, а саме: відсоток вмісту різних видів волокон, масу пряжі та її довжину в метрах, рекомендації щодо підбору оптимального номеру спиць, щільності в'язання та експлуатації готового виробу. Основним інструментом для в’язання є спиці, від правильного підбору яких залежить якість в'язаного виробу. За матеріалом розрізняють спиці алюмінієві, сталеві, пластмасові, кістяні, бамбукові та дерев’яні. Спиці обираються з урахуванням властивостей пряжі та вимог до готового виробу. Наприклад, для роботи з тонкою пряжею доцільно обрати сталеві спиці, з товстою та пухнастою пряжею – дерев'яні, кістяні або бамбукові, а для роботи зі світлою пряжею не можна брати алюмінієві спиці, бо вони можуть забруднити виріб.