Брат мого товариша (який загинув на війні)
Микола, друг мій задушевний,
Йшов поруч, незвично мовчазним.
- Скажи, щось трапилось, напевно?-
Допитуюсь, прямуючи за ним.
-Невже не знаєш ти про звістку мамі,
Жахливу звістку, що мій брат загинув?!-
Кричав він ,захлинаючись сльозами,
І наче в моє серце камінь кинув.
І зразу перед моїми очима
«З’явився» високий красень
(Бачив його на фото з побратимом,
Їх погляди чисті та ясні )…
Але що трапилось зі мной?!
Обняв я друга кревно і сказав:
- Сумуй та пишайся: бо твій брат ГЕРОЙ…
І руку брату ГЕРОЯ міцно пожав.
***
У матері нові з’явились морщини,
Уклін наш й серцеві співчуття таким матерям Батьківщини!