Вірші-ілюстрації до правил з морфології та лексикології

Про матеріал
Вірші-ілюстрації до правил з морфології та лексикології допоможуть учням краще зрозуміти поняття "іменники спільного роду", "відмінки іменників", "незмінювані іменники""антоніми", "багатозначні слова", "омоніми".
Перегляд файлу

Морфологія

Віршик-ілюстрація до теми

 «Іменники спільного роду»

Нероба плаче ліжку:

  • Я їсти хочу дуже!

Трудяга відповів йому:

  • Йди борщ варити, друже.
  • Але ж я важко хворий,

Я з ліжечка не встану.

- Неправда, схочеш їсти –

Зовсім здоровим станеш, -

Так мовив роботяга,

заніс до хати дрів,

 зварив борщу та каші,

ще й киселю зварив.

Насипав страву в миску,

До столу їсти сів,

Аж тут наш хворий миттю

Із ліжечка злетів.

Бо в цього ледацюги

Хвороба престрашна:

Як їсти, то він перший,

Робить – його нема.

Як вигнати цю хворість,

Ледащо лікувати?

Мабуть, доведеться

Березової каші дати.

Віршик –ілюстрація до теми

«Іменники, що вживаються лише у множині»

Раз прийшов Денис до діда,

Дід в ту попу ще дрімав

Вирішив пожартувати –

Окуляри заховав.

Встав дідусь і розгубився:

Не знайде свої штани,

Ні шкарпетки, ні сандалі –

Десь поділися вони.

Аж заходиться, регоче

На стільці жартун Денис.

Та знайшов дід окуляри,

Почепив собі на ніс

І сказав: «Невже, онучку,

Розсмішив тебе так я?

Як не соромно сміятись

Зі старого дідуся?

Я ж хотів на іменини

Ковзани подарувати,

Ще гадав тобі сьогодні

Санки поремонтувати.

Але ти мене образив,

Тож іди собі гуляй,

Коли чемності навчишся,

Ось тоді і завітай.

 

Вреднючі відмінки або Сергійкове пальто

Називний пита: хто? що?

Хто? Сергійко. Що? Пальто.

Родовий: кого? чого?

Для кого куплено його?

Добре свідки теє знали,

Свою відповідь давали:

Нам відомо, для кого,

Всі ми знаємо його.

Бо Сергійковим батькам,

А ще бабусям, дідусям

Не жаль ніколи і нічого

Для хлопчика для свого.

Давальний все: кому? чому?

Все – Сергійку, все йому.

Бо давальний цей відмінок

Віддає усе незмінно.

А знахідний – той безжальний

(складає акт обвинувальний)

Знайшов факт один печальний

І звинувачує кого? за що?

Та вже ж Сергійка за пальто.

У всьому ж винний той орудний,

Призвів він хлопця до біди.

Препоганий цей відмінок.

Ось послухайте сюди.

Лиш двері відчинив Сергій,

Почав орудувать мерщій:

Побачивши калюжу,

Як морж, по ній помчав,

Побрьохався у глині

На посміх глядачам.

Пізніш мотор ремонтував –

Мазут на рукави попав.

А потім цеглу розвантажить

Робітникам допомагав.

Звичайно, молодець Сергійко,

Він – працьовитий парубійко.

Але новісіньке пальто

Впізнать не зможе вже ніхто!

Ех ти, орудний ким? та чим?

Що ж ти зробив з пальтом моїм?

Триста плям по нім повзуть,

На нім глина і мазут,

І вода, й цегляні плями.

Ох перепаде від мами!

Місцевий: де? на кому?

Та на Сергійкові малому

Поламалася лозина.

Де він?  В куточку на колінах.

Місцевий: де? або на чому?

Та на пальтечку новому

І малі, й великі плями

Хоче повиводить мама.

Хто постраждав найбільше, хто?

Малий Сергійко чи пальто?

 

Антиприклад до теми «Незмінювані іменники»

Зупинились ми з сестрою

Біля клітки з шимпанзою,

А тоді від шимпанзи

Підійшли до кенгури.

Поряд – клітка какади,

Я й сестра бігом туди.

Довго нас батьки шукали.

А ми дінгу годували.

Потім тато повідомив:

«Пішки підемо додому»

Ми розахалися: «Ах!

Краще б їдьмо на таксях

 

Лексика

Антоніми

Пісенька кота Леопольда

(переклад з російської)

Дощик босоніж по землі пройшов,

В небі ще пливе хмарка.

Сонечка нема – холодно усім,

А коли все навпаки жарко.

Чуєш, як дзвенить в небі голубім,

Спів свій розсипає пташка.

Якщо добрий ти – легко скрізь тобі,

А коли все навпаки – важко.

З другом розділи радощі свої,

Святом  стануть хай будні.

Пісню заспівай – весело стає,

А коли все навпаки – нудно.

Омоніми

Як збирала я лисички,

То прибігли дві лисички,

Здогадайся тепер ти,

Де є звірі, де гриби.

 

 Сьогодні «три» я заробив,

Бо уроку я не вчив.

Чим хочеш цю оцінку три –

«Десяткою» не стане «три».

 

Я піду в широке поле,

Там моя матуся поле,

Я швиденько підбіжу,

Своїй матусі поможу.

 

Гусак із крила перо відірвав,

І милій мамусі листа написав,

Чудове, пухнасте у нього перо,

Та робить помилок багато воно.

Багатозначні слова

Корінь слова ми вивчали,

Знайти корінь нам сказали.

Добре, я до лісу йду –

Корінь дерева знайду.

 

Я дивлюся у вікно

На залізничне полотно.

Тче бабуся полотно,

Та чомусь без шпал воно.

 

Стріла їжачка Миколку,

Попрохала в нього голку,

Бо свою я поламала,

Як кофтинку вишивала.

 

Ой, півнику-молодець,

Дай мені свій гребінець.

Я раненько вставатиму,

Волоссячко чесатиму.

 

Ручка ручку ухопила,

Ручка ручкою водила.

Ручка з ручкою писала,

Дуже гарно працювала.

 

 

 

docx
Додано
30 березня 2020
Переглядів
235
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку