Вірші Платона Воронька "Читаю для себе"

ПРО БИЧКА І ЇЖАЧКАПо дорозі біг бичок,Бачить — лізе їжачок. Як лизне його бичок,Поколовся — та в бочок.Їжачок сміється: «То-то, Не бери всього до рота!»

НЕ БУДЬ КОЗОЮІде коза,Стоїть лоза,Густа, рясна, зелена.«Яка краса! —Кричить коза.— Ця вся лоза для мене!»І у кози. Аж дві сльози. У радощах повисли. Тріщить лоза,Гризе козаІ всю красу погризла.І ти, мала,Що в сад пішла. Ранковою порою,Не рви квіток,Не псуй гілок,Не будь, мала, козою.

КУЧЕРЯВИЙ БАРАНЕЦЬКучерявий баранець. Мекав: «Дайте гребінець. Я гладеньким хочу стати».І сказала добра мати:«Не пригладжуй чуба, нащо,— Кучерявим бути краще. Баранцеві до лиця. Не вживати гребінця». Але ти не баранець —Треба мати гребінець.

ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИУ моєï донi Оченята соннi,Рученьки мов з вати —Доня хоче спати. Нiч прийшла тихенька. Спи, моя гарненька.

В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТАВ лісі є зелена хата,Там поснули ведмежата. А найменший — вереда —Сивій мамі набрида. Верещить «Не хочу спати,Утечу вночі із хати,Коли меду не даси,Риби, сала, ковбаси!»«Люлі-люлі, треба спати,—Над синком шепоче мати,— Як заснеш — тоді усе. Сон в корзині принесе».«Люлі-люлі, треба спати,—Над синком шепоче мати,— Як заснеш — тоді усе. Сон в корзині принесе».

В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА

Кожушок. Йшов сніжок на торжок. Продавати кожушок. Кіт купив того кожуха,Загорнувсь по самі вуха. Як забіг у нім до хати,Хутро стало розтавати,Сів Воркотик за мішком. Та й умився кожушком.

ДІДІВ ПОРТРЕТМи ліпили сніжну бабку,Поки вечір наступив. А вночі високу шапку. Й вуса іній наліпив. Підійшов Омелько-дід,Усміхнувся: «Все, як слід: Шапка, вуса, борода,Ще й чуприна вигляда. Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,Мій портрет зліпили діти!»Вмить зібравсь Омельків рід:— Справді, з баби вийшов дід!

Кожушок

КОШЕНЯЗасмутилось кошеня— Треба в школу йти щодня.І прикинулось умить,Що у нього хвіст болить. Довго думав баранецьІ промовив, як мудрець:— Це хвороба не проста,Треба різати хвоста. Кошеня кричить: «Ніколи!Краще я піду до школи!»

Вірші для позакласного читання«Читаю для себе»

Вірші для позакласного читання«Читаю для себе»

НІКОЛИ НЕ ХВАЛИСЬХвалився кіт, що він убрід. Дніпро перебреде. Та як пішов —І не прийшов,Нема кота ніде.І ти ніколи не хвались,Коли не можеш — не берись.

КІТ НЕ ЗНАВПадав сніг на поріг,Кіт зліпив собі пиріг. Поки смажив, поки пік,А пиріг водою стік. Кіт не знав, що на пиріг. Треба тісто, а не сніг.

ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬОблітав журавель. Сто морів, сто земель,Облітав, обходив,Крила, ноги натрудив. Ми спитали журавля:— Де найкращая земля?Журавель відповідає:— Краще рідної немає!