Потоваришуй з апострофом
Апостроф працює:
Мій друг Апостроф- він такий:
Дев’ятий, п’ятий і м’який,
Він торф’яний і дерев’яний,
Він м’ятний, або полум’яний.
З’явився він у тій сім’ї,
Де на подвір’ї солов’ї .
Люб’язно з ними вип’є, з’їсть,
Бо пам’ятає, що він- гість.
Поруч із ним живуть Дем’ян,
Мар’яна, Дар’я і Лук’ян.
*****
Об подвір’я б’ється м’ячик, а за ним хлоп’ятко скаче.
Дід Мар’ян зловив в’юна й каже: «На, Дем’янку, на!»
*****
Із зів’ялої м’яти чаї п’ють щоп’ятниці всі солов’ї.
І тому їх м’якесеньке пір’я до Мар’яни летить на подвір’я.
*****
В’ється знічев’я сім’я огірочків навколо дерев’яних кілочків.
Лиш на городі з’явився бур’ян- б’ються із ним і Лук’ян, і Дем’ян.
*****
По торф’янику м’якому ходить бусол без утоми.
Лічить жаб’ячих маляток: п’ять і п’ять- буде десяток!
*****
Пів’яблука з’їв Лук’ян, пів’яблука з’їв Мар’ян.
Якщо пів і пів не з’їсти, а з’єднати, скільки буде? Спробуй з’ясувати!
*****
Жираф’яча сім’я з’явилась у міжгір’ї.
У неї дев’ять в’язанок м’якесенького пір’я.
Люб’язно роз’яснив Дем’ян:
-В жирафи довга шия.
Донька із матір’ю п’ятсот подушечок пошиють.
Уся жираф’яча сім’я міцне здоров’я має,
Бо на подушечках м’яких із пір’я засинає.
*****
Научала ластівка своє ластів’ятко:
-Пам’ятай! За верф’ю- дерев’яна кладка,
Далі- хатка кам’яна (солом’яна стріха).
Там живуть Дядько Хом’як й тітка Хом’ячиха.
У м’якеньких Хом’яків чимала сім’я
І в кожного Хом’ячка є своє ім’я:
Череп’янчик, Об’їдайлик, Реп’яшок і Пам’ятайлик,
М’якошубка, Рум’янець, Сап’янець і Круп’янець.
*****
Кар’єру нез’ясовну зробив Дем’ян-кур’єр,
Коли за ним в під’їзді погнався бультер’єр.
Сховавсь Дем’ян від злого пса в комп’ютерній кав’ярні…
Тепер пече на полум’ї м’ясні котлети гарні.
Апостроф відпочиває:
Дзвякнув цвях: -У мене свято! Я не буду працювати.
*****
Багряна зоря осяває моря.
Пряну ряску смакують качки.
Там, де рясно на грядці ростуть буряки,
Пес Рябко сторожує рядки.
*****
Був мавпячий суп духмяним і пряним,
І пах ароматом святковим, морквяним.