ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ЛІТЕРАТУРИ УКРАІНИ

— один з найпопулярніших загальнодержавних музейних закладів країни, провідний серед музеїв літературного та літературно-меморіального профілю. Музей розташований у самому центрі Києва — на розі вулиць Б. Хмельницького та Терещенківської, у будинку, який є пам’ят­кою історії та архітектури кінця XIX ст., – колиш­ньому головному корпусі Колегії Павла Ґалаґана, спорудженому 1871 року відомим архітектором О. Я. Шілле у стилі пізнього класицизму9 школа

Засновник Колегії, Григорій Павлович Галаган (1819 -1888) – український громадський діяч, великий землевласник на Полтавщині та Чернігівщині. Стояв на позиціях українофільства. Особисто листувався з Тарасом Шевченком, Михайлом Максимовичем, Пантелеймоном Кулішем, Володимиром Антоновичем, багатьма членами “Старої громади“ у Києві. Був членом Державної Думи. Брав участь у підготовці селянської реформи 1861 року. Як політичний діяч обстоював інтереси українського селянства. З 1865 року і до самої смерті – земський діяч-меценат.

Віртуальна подорож Зал IЗала фундаментальної бібліотеки Колегії Павла Галагана. Зал II Зал IIIЗал IVЗал V Зал VI

Куточок переписувача книг. Цей невеличкий зал розповідає про першу державу українці - Київську Русь яка посідала провідне місце серед європейських народів своєї доби. Зал IУкраїнська література XI-XVIстоліття найважливішу просвітницьку роботу на той час взяли на себе переписувачі та укладачі книг тож пропонуємо вашій увазі наукову реконструкцію меблів, а також інструменти та письмове приладдя які використовувалися.

“Ліствиця”«Слово о полку Ігоревім, Ігоря, сина Святослава, внука Олега» — пам'ятка літератури стародавньої Русі, героїчна поема кінця XII ст., одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури. Пам'ятка української мови. Пересопницьке Євангеліє перше друковане видання всіх книг Біблії староукраїнською мовою 1556-1561 роки книга складається з чотирьох 682 душі рукопис багато ілюстрований орнаментовані прикрашений високохудожній в кольоровому заставками«Пересопницьке Євангеліє»

Павлівська церква. Біла Церква святого Павла збереглася до наших днів її було подібне стеля нещодавно здійснену наукову реконструкцію іконостасу з відомих причин їх було закрито в 20-ті роки минулого століття 1886 року у церкві відбулося вінчання Івана Франка .

 Розкішна книгозбірня була святилищем і гордістю Колегії У 1885-1886 рр. у фундаментальній бібліотеці Колегії Павла Галагана працював видатний українським письменник Іван Франко. Тут містився і музей Колегії, де зберігалися праці колегіатів з дарчими написами, багата нумізматична колекція. Приміщення бібліотеки - справжній художній витвір, позначений вишуканим смаком. Дубові стіни і вітрини зі строгим орнаментом, чудова балюстради збереглися в первісному вигляді. Вони - свідки наполегливої праці випускників Колегії Павла Галагана, які стали видатними вченими і митцями. Свій талант, свої надбані у Колегіяї знати вони віддали справі служіння народові. Зала фундаментальної бібліотеки Колегії Павла Галагана

Зал II Українській літературі ХУІІІ ст. У цей час послабився вплив церкви на літературу, натомість посилився інтерес до світського життя. Це відбилося, зокрема, в курсах поетики і риторики, авторами яких були здебільшого викладачі Києво- Могилянської академії показано формування літературних жанрів: поезії, прози, драматургії. «Руська трійця»Іван Котляревський. Окремий розділ експозиції розповідає про творчість «Руської трійці» - Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького – авторів «Русалки Дністрової»,Серед унікальних експонатів залу -- зд видання | «Енеїди»І. Котляревського 1798, 1808, 1842 років, прижиттєві видання творів П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є. Гребінки, українських поетів-романтиків та

Завершус показ пам'яток давньої літератури творча спадщина філософа, поета, байкаря Григорія Сковороди, найвидатнішого письменника ХУІІІ ст. Він був «предтечею нової епохи», проповідував словом і стверджував власним життям високі ідеї «християнської добронравності», рівності людей, простоти і природності їхніх стосунків. Рукописний зошит, де вміщено повісті М. Гоголя «Вій» і «Тарас Бульба», перекладені українською мовою С. Волосовичем у ХІХ столітті.

Зал III Українська література 40-60 років ХІХ століття Серед унікальних експонатів залу - рукописний список «Кобзаря» Тараса Шевченка ХІХ ст., прижиттєві та посмертні видання творів Т. Шевченка, прижиттєві видання історико-літературних праць .

Розвивалась творчістъ відомих- історик, письменник, публіцист Микола Костомаров, класик української прози Марко Вовчок, відомий поет і байкар Леонід Глібов, творець ліричних і гумористичних «співомовок» Степан Руданський, талановитий прозаїк Олекса Стороженко, автор першого реолістичного соціально-психологічного роману Анатоль Свидницький, найвидатніший поеті прозаїк на західноукраїнських землях Юрій Федькович.

Зал IVЛітература другої половина ХІХ століття. Усупереч жорстоким цензурним обмеженням у 70-9 О-ті роки на новий рівень виходить українська драматургія.

Панас Мирний. Пантелеймон Куліш. Театр корифеїв»Розкрито життєвий і творчий шлях видатних письменників ХІХ ст., Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Певицького, Панаса Мирного, творців нової соціально- психологічної прози. Експозиційний комплекс висвітлює здобутки українського театру корифеїв - Михайла Старицького, Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого.

Зал VЛітература другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Українські письменники починають вводити українську літературу в світове естетика-філософське русло, а також продовжували традицію збереження національної ідентичності.

У літературному процесі цього часу найактивнішу участь брали відомі письменники - Михайло Павлик, Борис Грінченко, Наталя Кобилинська, Степан Ковалів, Євгенія Ярошинська, Осип Маковей, Олена Пчілка, Павло Грабовський. Їхні твори відзначалися новою проблематикою і новим змістом. Центральне місце в залі відведено творчій спадщині Івана Франка, яка в контексті національної і світової культур стала явищем унікальним. Іван Франко у своїх поетичних, прозових, драматичних і наукових творах простежив перелом суспільних процесів та долю особистості в них.

Експозиція залу відображає стан української культури на рубежі століть, знайомить з діяльністю українських науково-культурних товариств. Зал VIЛітература кінця ХІХ – початку ХХ століття

Творчість Михайла Коцюбинського також присвячена найактуальнішим питанням тогочасного суспільного буття. Його соціально-психологічні новели та повісті характеризуються глибоким проникненням у світ людини, емоційним впливом на читача. Леся Українка обіймала своїм мистецьким поглядом історичне минуле і сучасність не тільки украінського, а й багатьох інших народів. Мотивом її політичної лірики та драматичних поем стало філософське осмислення буття людини у класово-антагоністичному суспільстві, пошук шляхів визволення особистості й народу.

«Куточок  інтелігента»Атмосферу життя і побуту творчої інтелігенції цього часу досить точно передає куточок інтелігента представлений в експозиції загалом майже аскетична установка яка сама спонукає до творчості з очевидністю підтверджує той факт що творча праця добробуту не забезпечувала

Інтерактивний сайт музею http://museumlit.org.ua/?lang=uk. З січня 2015 року в музеї працює волонтерська організація «Музейні бджілки». Волонтери займаються плетінням маскувальних сіток та костюмів-кікімор для бійців україно-російської війни на Сході України. 2015-го року волонтери стали героїнями документального фільму «Народження кікімори»