Загальна характеристика вищих карбонових кислот Визначення: Карбоновими кислотами називаються органічні сполуки, в молекулах яких містяться одна або кілька карбоксильних груп – СООН, сполучених з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група складається з карбонільної >СO і гідроксильної –ОН. Загальна формула карбонових кислот, де R – вуглеводневий радикал.
{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Вищі карбонові кислоти{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Насичені карбонові кислоти мають лише одинарні зв'язки. Пальмітинова𝐶15𝐻31𝐶𝑂𝑂𝐻Стеаринова 𝐶17𝐻35𝐶𝑂𝑂𝐻{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Насичені карбонові кислоти мають лише одинарні зв'язки.{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Ненасичені карбонові кислоти містять подвійні зв'язки. Олеїнова 𝐶17𝐻31𝐶𝑂𝑂𝐻{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Ненасичені карбонові кислоти містять подвійні зв'язки.
Пальмітинова кислота (гексадеканова кислота) Це насичена одноосновна карбонова (жирна) кислота. Найбільш поширена в природі. Вперше цю речовину знайшли в пальмовому маслі. Ефіри й солі даної кислоти називають пальмітат. Численні ефіри даної кислоти набувають кристалічності і нагадують віск. Дана речовина є у складі гліцеридів більшості масел рослинного походження і тваринних жирів.
Стеаринова кислота (октадеканова кислота)Це речовина, що складається з кристалів білого кольору, нерозчинних у воді та розчинних у діетиловому ефірі. Має зовнішній вигляд порошку, пластівців або лусочок білого з кремовим відтінком кольору. Стеаринова кислота без запаху, не токсична, не отруйна, стабільна при зберіганні. Температура плавлення - 69,6° C, температура кипіння - 376,1° C. Входить до складу жирів та масел.
Олеїнова кислота (цис-9-октадеценова кислота) Масляниста безбарвна рідина, не має запаху, легше води, нерозчинна у воді, але розчиняються в органічних розчинниках. Температура плавлення становить +13,4 С. Олеїнова кислота утворюється за умови подовження ланцюга ненасичених жирних кислот. Присутність олеїнової кислоти в жирі тварин забезпечує його стійкість до пероксидного окислення. Солі та ефіри олеїнової кислоти називають олеатом.
Мило, його склад, мийна дія До складу мила входять натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот: стеаринової та пальмітинової. Натрієві солі вищих карбонових кислот є основною складовою частиною твердого мила, калієві солі – рідкого мила. У промисловості мило добувають лужним гідролізом жирів. Цей процес ще називають омиленням жирів. Для омилення жирів замість лугу можна використовувати соду Na2 CO3. Мило, добуте внаслідок цієї реакції, називається ядровим милом і відоме як господарське мило. Туалетне мило відрізняється від господарського наявністю добавок: барвників, запахів, антисептиків тощо.
Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. Миюча дія пов’язана з особливостями будови солей жирних кислот. Потрапляючи у воду, мило розчиняється і частково взаємодіє з нею. Це реакція гідролізу. С17 Н35 СООNa + H2 O ↔ С17 Н35 СООH + Na. OH