Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія

Хімія скрізь, хімія у всьому: У всьому, чим ми дихаємо,У всьому, що ми п'ємо,У всьому, що ми їмо,У всьому, що ми носимо!

"Хвилинка Інтернету"« Знай, умій, застосовуй!»

Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія

Зміст. Олеїнова кислота4 Загальна характеристика карбонових кислот1 Стеаринова кислота2 Пальмітинова кислота3 Мило, його склад, мийна дія5

Загальна характеристика вищих карбонових кислот Визначення: Карбоновими кислотами називаються органічні сполуки, в молекулах яких містяться одна або кілька карбоксильних груп – СООН, сполучених з вуглеводневим радикалом.        Карбоксильна група складається з карбонільної >СO і гідроксильної –ОН. Загальна формула карбонових кислот, де R – вуглеводневий радикал.

Вищими карбоновими кислотами називають карбонові кислоти, які містять у своєму складі 10 і більше атомів Карбону. Карбоновий ланцюг нерозгалужений, число атомів Карбону парне. |−С−|   ||С−С||   |−С−| 

Хімічні властивостіВзаємодія з лугами з утворенням солей. Взаємодія насичених і ненасичених кислот з солями з утворенням інших солей. Для ненасичених кислот є характерною реакція взаємодії з воднем (реакція приєднання)

{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Вищі карбонові кислоти{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Насичені карбонові кислоти мають лише одинарні зв'язки. Пальмітинова𝐶15𝐻31𝐶𝑂𝑂𝐻Стеаринова 𝐶17𝐻35𝐶𝑂𝑂𝐻{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Насичені карбонові кислоти мають лише одинарні зв'язки.{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Ненасичені карбонові кислоти містять подвійні зв'язки. Олеїнова 𝐶17𝐻31𝐶𝑂𝑂𝐻{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Ненасичені карбонові кислоти містять подвійні зв'язки.

Пальмітинова кислота(гексадеканова кислота)

Пальмітинова кислота (гексадеканова кислота) Це насичена одноосновна карбонова (жирна) кислота. Найбільш поширена в природі. Вперше цю речовину знайшли в пальмовому маслі. Ефіри й солі даної кислоти називають пальмітат. Численні ефіри даної кислоти набувають кристалічності і нагадують віск. Дана речовина є у складі гліцеридів більшості масел рослинного походження і тваринних жирів.

Стеаринова кислота (октадеканова кислота)Це речовина, що складається з кристалів білого кольору, нерозчинних у воді та розчинних у діетиловому ефірі. Має зовнішній вигляд порошку, пластівців або лусочок білого з кремовим відтінком кольору. Стеаринова кислота без запаху, не токсична, не отруйна, стабільна при зберіганні. Температура плавлення - 69,6° C, температура кипіння - 376,1° C. Входить до складу жирів та масел.

Олеїнова кислота (цис-9-октадеценова кислота)

Олеїнова кислота (цис-9-октадеценова кислота) Масляниста безбарвна рідина, не має запаху, легше води, нерозчинна у воді, але розчиняються в органічних розчинниках. Температура плавлення становить +13,4 С. Олеїнова кислота утворюється за умови подовження ланцюга ненасичених жирних кислот. Присутність олеїнової кислоти в жирі тварин забезпечує його стійкість до пероксидного окислення. Солі та ефіри олеїнової кислоти називають олеатом.

𝐶17𝐻35𝐶𝑂𝑂𝐻 +𝑁𝑎𝑂𝐻 →𝐶17𝐻35𝐶𝑂𝑂𝑁𝑎+𝐻2𝑂 натрій стеарат𝐶17𝐻35𝐶𝑂𝑂𝐻 +𝐾𝑂𝐻 →𝐶17𝐻35𝐶𝑂𝑂𝐾+𝐻2𝑂 калій стеарат Формули мила! 

Мило, його склад, мийна дія До складу мила входять натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот: стеаринової та пальмітинової. Натрієві солі вищих карбонових кислот є основною складовою частиною твердого мила, калієві солі – рідкого мила. У промисловості мило добувають лужним гідролізом жирів. Цей процес ще називають омиленням жирів. Для омилення жирів замість лугу можна використовувати соду Na2 CO3. Мило, добуте внаслідок цієї реакції, називається ядровим милом і відоме як господарське мило. Туалетне мило відрізняється від господарського наявністю добавок: барвників, запахів, антисептиків тощо.

Омилення жирів

Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. Миюча дія пов’язана з особливостями будови солей жирних кислот. Потрапляючи у воду, мило розчиняється і частково взаємодіє з нею. Це реакція гідролізу. С17 Н35 СООNa + H2 O ↔ С17 Н35 СООH + Na. OH

Цікаві винаходи!