Виставка-презентація про голодомор "Мертві не простять, живі не забудуть…"

Мертві не простять, живі не забудуть…

У той рік заніміли зозулі,Накувавши знедолений вік,Наші ноги розпухлі узули. В кирзяки – різаки у той рік. У той рік мати рідну дитину. Клала в яму, копнувши під бік. Без труни, загорнувши в ряднину…А на ранок – помер чоловік. У той рік і гілля, і коріння –Все трощив буревій навкруги…І стоїть ще й тепер Україна,Як скорботна німа край могил. Д. Головко

За різними оцінками, жертвами Голодомору 1932–33 років сталивід 5 до 10 млн українців. У червні 1933 року в Україні помирали: щодоби – 34 170 осіб;щогодини – 1 420 осіб;щохвилини – 24 людини. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села. Три великі Голодомори організувала в Україні злочинна сталінська влада. Українська національна еліта й економічно незалежне селянство сприймалося радянською владою як реальна загроза для існування усього СРСР.1921-1923 рр. – найбільш вразили південні області УСРР. У людей масово конфісковували хліб та вивозили його в Росію. Голодомор вразив також етнічні українські землі – Кубань та Поволжя;1932-1933 рр. – визнані на міжнародному рівні геноцидом українського народу. Найжахливіший, добре спланований злочин, щоб придушити український національно-визвольний рух, упокорити українців та ліквідувати частину українських селян;1946-1947 рр. – цілеспрямована акція вбивства українців, причиною якої були не важкі повоєнні роки. У селян забирали зерно, аби продати його, чи подарувати «братнім» республікам соціалістичного табору.

Голодомор 1932-1933 рр. Причини, жертви, злочинціАндрій Куліш Голодомор українців 1932-1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. Кільскість жертв у справжній війні проти селянства перевищувала загальну кількість загиблих у всхї країнах під час першої світової війни. Висвітлені автором у цій роботі думки не вкладаються у загальноприйняті концепції, але він намагався опиратися на факти, а не на концепції, при цьому він старався зробити роботу науково достовірною та доступною широкому колу читачів.

«Марія» Улас Самчук Важається, що роман «Марія» - перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений у часи радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створений для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

«Жовтий князь» Василь Барка Іще одним твором художньої літератури, який присвячено Голодомору '32-'33 років, є роман «Жовтий князь» письменника Василя Барки. Він створив жовтого князя - символа демона зла, що приносить лише спустошення, руйнування, біль та смерть. У своєму творі автор відобразив власні спогади про страшне лихо, а також точні свідчення очевидців Голодомору, зокрема його рідного брата та родини. У центрі сюжету – сім'я Катранників, серед яких залишився живим лише молодший син. Життя сім'ї сповнене вражаючих, страшних подій. Але герої в усіх ситуаціях не втрачають людяності. Історична правдивість робить твір Василя Барки цінним для кожного читача.

«Розколоте небо» Світлана Талан Талан С. Т16 Розколоте небо : роман / Світлана Талан ; передм. О. Хвостової. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. — 352 с. ISBN 978-966-14-7631-7 Україна, 1930-ті роки. Варя виросла в заможній родині, у якій вміли та любили працювати, тому й господарство мали міцне. Але прийшли інші, лихі часи. Почалася колективізація, і все, що люди заробили своїм потом, потрібно було віддати… Хіба ж хто знав, яка страшна біда чекає на ці щедрі землі? Годі було уявити, що голодна смерть спустошить все навколо. Втративши чоловіка, родичів, Варя залишилась сама з маленькими дітьми. Хто зможе їх врятувати?УДК 821.161.2 ББК 84.4 УКР

«Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам'яті та історії (1980-ті - 2000-ні)» Георгій Касьянов Книга «Розрита могила...» професора, доктора історичних наук, історика Георгія Касьянова - про Голодомор як явище на політичній та історичній аренах, у внутрішньополітичній боротьбі, міжнародних відносинах. Це видання не про події минулого, а про сучасну репрезентацію та інтерпретацію цих подій. У трьох частинах книги йдеться про історію забуття та реконструкції подій 30-х років, про появу Голодомору як специфічного дискурсу та особливої форми культурної реальності, про функціонування Голодомору в трикутнику «історик – політика - влада», про наукову деконструкцію Голодомору тощо.

«Червоний голод. Війна Сталіна проти України» Енн Еплбом Історик, журналістка, письменниця Енн Еплбом присвятила свою книгу історичним подіям 30-х років. Авторка заглибилась у питання передумов Голодомору та його наслідків для України. Це історія про сталінський режим, наміри радянської влади, які у результаті не справдилися. Письменниця у своїй праці використала усні свідчення, архівні документи, щоденники, дослідження українських та зарубіжних науковців. Енн Еплбом у своїх дослідженнях дійшла висновку, що Голодомор – це не наслідок колективізації, а результат дій бригад активістів, які забирали у селян все до останньої крихти. 

Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Харківська область Видання "Голодомор 1932-1933 років в Україні. Сумська область" є складовою частиною Національної Книги Пам’яті, покликаної увічнити імена тих, хто загинув у ті страшні роки знищення українського народу голодом. Воно містить Мартиролог, до якого внесено відомості про біля 31 тисячі померлих, значний блок архівних документів, що розкривають події та масштаби Голодомору на Сумщині. Підтвердженням цілеспрямованої руйнівної політики радянської влади є свідчення тих очевидців, хто пройшов через важкі випробування голодом.

Повість „Голодомор” (1990) українського письменника Євгена Гуцало (1937-1995) розповідає про ті трагічні сторінки історії Українського Народу, які в радянські часи приховували навмисно.  Сюжетна проекція трагедії голоду визначила картини 1932-1933 рр. Об'єктивне бачення тогочасної дійсності спонукало письменника відмовитися від однолінійно послідовного нанизування подій. Зображення загальної катастрофічності людського життя... Голодомор - Гуцало Євген

«І будуть люди» - Анатолій Дімаров Пророчі слова Тараса Шевченка про те, що "на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі" стали непохитним переконанням Анатолія Дімарова. Останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з найкращих своїх творінь. Твір розповідає про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації – Голодомору. Що цікаво, коли Дімаров почав писати цей роман на початку 1960 – х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате радянська цензура третину твору скоротила. До речі, недавня 12 – серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.

«Ваші мертві вибрали мене...» - Джеймс Мейс До того, як у 1993 році переїхати жити до України, на початку 1980 – х років американський історик і політолог Джеймс Мейс почав видавати перші статті про Голодомор. Ключова його збірка – "Ваші мертві вибрали мене...". Багато з цих праць присвячені Голодомору. У 2013 – му "Українська пресгрупа" видала ще одну збірку – "Свічка у вікні...". Через кілька десятків років Мейса поховали на Байковому кладовищі у Києві. До речі, президент Віктор Ющенко нагородив Мейса орденом і видав розпорядження про вшанування пам'яті автора. Згодом на честь дослідника в Україні назвали кілька вулиць.

«Прибутні люди»- Василь Захарченко До книги відомого прозаїка Василя Захарченка увійшли романи «Прибутні люди», «Білі вечори» та повість «...І настали жнива». Роман «Прибутні люди», який написано на документальній основі, вперше в українській літературі ґрунтовно, масштабно, відкрито показує страхітливу трагедію українського народу ‑ голод 1947 року. На тлі цих апокаліптичних подій автор підкреслює людяність і шляхетність народу. Твори відзначаються глибоким психологізмом, автор зображує своїх героїв у драматичних ситуаціях, коли найповніше виявляються людські характери.

Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор - Конквест Роберт Колективізація і голодомор 1929–1933 років — ця чи не найжахливіша соціальна катастрофа нашого століття призвела до більших жертв, ніж перша світова війна. То й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно й дотепер. «Жнива скорботи» — переконлива спроба відтворити для широкого загалу якомога повнішу картину цієї трагедії. Автор книжки — один із найвідоміших західних дослідників радянської історії Роберт Конквест — написав її тоді, коли не тільки в колишньому СРСР, а й багатьма на Заході не визнавався навіть самий факт голодомору.