У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення
має успішність адаптаційного періоду.
Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до
систематичного навчання забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне
навчання та виховання.
Кожен першокласник переживає адаптацію по різному, це залежить від психологічних і анатомо-фізіологічних особливостей. В зв’язку з особливостями у одних дітей тривалість адаптації проходить від двох тижнів до двох місяців, а деякі дітки потребують весь навчальний рік.
Перші тижні навчання в 1-му класі - важливий етап для створення в
класній спільноті атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання
слухати одне одного, висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для
усної взаємодії учителя з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в
перший місяць потрібно приділяти знайомству, коротким розповідям про власні
захоплення, улюблені ігри тощо.
Дуже важко цьогоріч було організувати дітей. Оскільки ми зразу не зустрілися в школі, а розпочали дистанційно. Ті рутини, з якими ми повинні були ознайомитись у перший місяць навчання, дуже важко було впроваджувати згодом через відсутність стабільного навчання.
Успішна адаптація першокласника до школи залежить від спільної роботи батьків, вчителя, психолога. Це достатньо важкий процес, який в кожної дитини перебігає по різному. Тому з батьками на батьківських зборах, ми обговорили основні моменти, типи адаптацій, практичний психолог Олена Олександрівна провела дослідження на визначення рівня пізнавальних процесів першокласників. На основі отриманих результатів батькам надані рекомендації для підвищення рівня адаптації їхніх дітей. Отримані результати візьму до уваги у своїй роботі.
Адаптація – це механізм соціалізації особистості, включення її в систему нових відносин і громадських зв’язків. Ці діти відвідували садочок, вони знають один одного, спілкуються, мають друзів. Але у садочку був неспішний режим дня, який не давав малюкам стомлюватися. В школі все по іншому! Нові вимоги, інтенсивний режим, необхідність все встигати.
Тому для себе я поставила такі завдання, щоб адаптаційний період першокласників пройшов успішно:
Ігри та вправи для полегшення процесу адаптації до навчального процесу дітей молодшого шкільного віку
Гра 1. «Чарівний м’яч».
Діти сідають на подушечки розкладені по колу (або стають в коло), і передають м’ячик один одному, називаючи своє ім’я. Отримуючи м’яч від сусіда, кожен спочатку називає ім’я попередніх сусідів, а потім – своє.
Гра 2. « Клубочок».
Педагог тримає в руках клубочок ниток, намотує нитку на палець, ставить будь – яке запитання, яке його цікавить, учаснику гри, той ловить клубочок, намотує нитку на палець, відповідає на запитання наступному гравцеві.
У кінці клубочок знову повертається до вчителя. Усі бачать нитки, які зв’язують учасників в одне ціле, дізнаються багато нового.
Гра 3. « Дружба починається з посмішки».
Усі беруться за руки, стають у коло, дивляться сусідові в очі й кажуть такі слова :
Ми візьмемося за руки,
Веселіше стане нам,
Бо у класі всі ми - друзі,
Посмішки даруєм вам.
Гра 4. « Компліменти»
Педагог і діти стоять у колі, взявшись за руки.
Педагог:
Як багато вас тут, друзів…
Білочубих , карооких,
Синьооких і чорнявих,
Таких гарних і таких різних.
Всіх вас рада привітати
І найкращого бажати…
Педагог і діти передають по колу яскравий м’яч (або будь – яку іграшку) й говорять одне одному «приємні» слова - компліменти: «Оленко, ти сьогодні така весела!», «Назаре, у тебе дуже гарна футболка». І т. д.
Тема. Мої відчуття.
Мета: створювати мотивацію пізнавати себе через емоції.
Гра 1. «Етюди емоцій».
Дітям пропонується:
• насупитися, як сердита людина, осіння хмара;
• посміхнутися, як кіт на сонці, як саме сонечко,
• позлитись, як два барани на мосту;
• злякатись, як дитина, що загубилась в лісі;
• втомитись, як тато після роботи;
• погарчати. Як гарчить собака, як пантера;
• побуркотіти, як сварлива бабця, невдоволений дідусь.
Гра 2. «Море хвилюється».
Ведучий вимовляє фразу «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три: фігура радості (гніву, страху тощо ) на місці замри». У ролі ведучого мають побувати всі учні.
Гра 3. «Зазирни у дзеркало».
Кожен з учнів, дивлячись у маленьке дзеркало, говорить собі лагідні, привітні, добрі слова.
Тема. Труднощі першокласника.
Мета: дати змогу учням висловити свої труднощі, учителю – зрозуміти, які труднощі є у дітей.
Гра 1. «Тупотіть ті, хто…»
Учитель звертається до дітей зі словами : «Тупотіть ті, хто полюбляє співати», «…залюбки ходить до школи», «… у кого не завжди виходить спокійно сидіти на уроці», тощо.
Гра 2. «Труднощі першокласника у малюнку».
Аркуш паперу поділяється на чотири частини, діти виконують чотири маленькі малюночки своїх труднощів.
Гра 3. «Незакінчене речення».
Діти, отримуючи від ведучого м’яч, закінчують речення.
Радість – це коли…
Печаль – це коли…
Жаль – це коли…
Сором –це коли…
Злість – це коли…
Щастя – це коли…
Використані джерела:
в і д 20.08.18р., №923
Методичні рекомендації щодо адаптаційного періоду для учнів
першого класу