Виступ "Активізація пізнавальних здібностей учнів шляхом використання нестандартних форм організації навчання"
Майстер-клас
«Активізація пізнавальних здібностей учнів шляхом використання нестандартних форм організації навчання»
Автор майстер-класу: Пономаренко Лариса Віталіївна, вчитель математики вищої кваліфікаційної категорії Жовтневої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.
Необхідне обладнання:
комп’ютер, презентація;
роздавальний матеріал для всіх учасників майстер-класу.
Мета проведення:
презентація нестандартних форм навчання, які використовуються у практиці організації освітнього процесу з математики;
поглиблення професійних знань щодо репрезентованої теми;
спрямування подальшої професійної діяльності педагогів на активне використання нестандартних форм організації навчання з метою активізації пізнавальних здібностей учнів.
Завдання майстер-класу:
сприяння розвитку педагогічної творчості, обміну досвідом;
залучення педагогів до використання нестандартних форм організації навчання з метою активізації пізнавальних здібностей учнів.
Перебіг майстер-класу
І. Презентаційний блок.
Предмет математики такий серйозний,
що корисно не нехтувати нагодою
робити його трохи цікавішим.
Б. Паскаль
Вступ
(Слайд №1) Сьогодні я проведу майстер-клас на тему «Активізація пізнавальних здібностей учнів шляхом використання нестандартних форм організації навчання». (Слайд №2) Мета майстер-класу: презентація нестандартних форм навчання, які використовуються у практиці організації освітнього процесу з математики; поглиблення професійних знань щодо репрезентованої теми; спрямування подальшої професійної діяльності педагогів на активне використання нестандартних форм організації навчання з метою активізації пізнавальних здібностей учнів.
Зміни в нашому суспільстві призвели до того, що і освіта повинна реформуватися та відповідати новим потребам.
Сучасна освіта — це освіта для людини. Її стрижнем є розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання здатності до самоосвіти і саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя.
Роль учителя є вирішальною у процесах формування мислення, гартування характеру й виховання моральних якостей учня. Він генератор і джерело ідей, якими керується учень.
Від педагогічної майстерності вчителя залежить націлювання учнів на належний навчальний лад. Тоді цілі вчителя стають і цілями учнів — у них одна мета. Природно, що прагнення обох до єдиної мети прискорює її досягнення.
Для багатьох учнів визначальним чинником вивчення математики є її загальновизнана роль у житті та інших науках. (Слайд №3) Завдання педагога — активізувати пізнавальні здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв'яжуть кожну задачу, в тому числі й творчого характеру, — без особистого захоплення справою, без наявності педагогічного такту і таланту, без умілого вибору форм навчання, методів, прийомів та засобів втілити в життя неможливо.
(Слайд №4) Український психолог Г. С. Костюк визначив здібності як стійкі індивідуальні властивості людини, що виявляються в її навчальній, виробничій діяльності і зумовлюють їх успіх.
Кожний вид здібностей є здібностями до певного виду діяльності. Поза діяльністю ці властивості людини не можна розпізнати, описати, схарактеризувати. Ми оцінюємо здібності людей, спостерігаючи, як вони оволодівають вміннями, навичками, які результати їхньої діяльності.
(Слайд №5) Здібності складаються з властивостей, що тісно пов’язані з іншими якостями людини – життєвим досвідом, потребами й інтересами, знаннями, вміннями, навичками.
Здібності – це потенційні можливості людини. Вони не даються від народження, а розвиваються в процесі діяльності, при взаємодії дитини з навколишнім світом, під впливом навчання та виховання.
(Слайд №6) Пізнавальні здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які визначають успішність у вирішенні пізнавальних завдань. Їх не можна ототожнювати із знаннями, вміннями, навичками, але вони формуються у процесі набування останніх і зумовлюють легкість, швидкість навчання нових засобів та прийомів навчальної діяльності.
Компетентнісно зорієнтоване навчання передбачає освітній процес, за якого як учні, так і вчителі почувають себе комфортно. Я, як і, мабуть, кожний педагог, отримую задоволення від роботи, коли бачу позитивні наслідки своєї праці, учні — також. Однією з причин, що допомагають отримати найкращі результати, є вибір оптимальної форми навчання. Традиційні форми навчання математики іноді заважають здібному учню повністю проявити себе, тому один зі шляхів подолання цього я вбачаю у використанні нестандартних форм організації навчання.
(Слайд № 7) Погоджуюсь з думкою, що застосування на уроках математики нестандартних форм навчання сприяє:
- формуванню в дітей таких якостей особистості, як самостійність, колективізм, уміння планувати свою роботу, передбачати результати праці, відповідальності за наслідки своєї діяльності, організаторських і комунікативних здібностей;
- мотивації підростаючого покоління до ефективної трудової й навчальної діяльності;
- підвищення інтересу школярів до навчання.
Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок. Говорячи словами І. М. Верзиліна «Урок – це сонце, навколо якого, як планети, обертаються усі інші форми навчальних занять».
У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від ознак, узятих за основу. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).
(Слайд № 8) Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної діяльності учнів, відповідати характерові навчального матеріалу, дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель. Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо.
Цікавими для практики є власне нестандартні уроки.
(Слайд № 9) Суть нестандартних уроків досліджували багато педагогів, методистів. Так, на думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум'янцевої, суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Л. Лухтай називає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи. (Слайд № 10) Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше — завдяки відсутності штампів у педагогічній технології.
Не існує єдиного погляду на класифікацію нестандартних уроків.
(Слайд № 11) На сьогоднішній день дидакти виділяють такі основні групи:
1. Уроки, що відбивають сучасні громадські тенденції: урок, побудований на ініціативі учнів, урок - громадський огляд знань, урок-диспут, урок із застосуванням ІКТ.
2. Уроки з використанням ігрових ситуацій: урок-рольова гра, урок-змагання, урок-КВН, урок-подорож, урок-аукціон, урок з використанням дидактичної гри, урок-«доміно», перевірочний кросворд, урок у формі гри «Лото», урок типу «Слідство ведуть знавці», урок-ділова гра, урок-«Що? Де? Коли?», урок-естафета, дуель, вікторина, урок-тест.
3. Уроки творчості: урок винахідництва, урок - огляд самодіяльної виставки.
4. Традиційні уроки з новими аспектами: урок-лекція, урок-семінар, урок рішення завдань, урок-конференція, урок-консультація, урок-залік, парне опитування, експрес-опитування, захист оцінки.
5. Уроки із зміненими способами організації: лекція-парадокс, захист знань, захист ідей, урок удвох, урок-зустріч.
6. Уроки, що спираються на фантазію: урок-казка, урок «Дивне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених, урок-портрет, урок-сюрприз.
(Слайди 12-14) Класифікація нестандартних уроків за педагогічними технологіями
|
1. Інформаційно-комунікативні технології |
Урок-лекція, урок-семінар, урок-твір, урок-конференція, урок-творчий звіт, урок-консиліум, урок-залік, урок-експромт-екзамен, урок-взаємонавчання, урок-інформації, інтегрований урок |
|
|
2. Ігрові технології
|
Змагання |
KBK, турнір, аукціон, вікторина, конкурс, інтелектуальний футбол, «Щасливий випадок» |
|
Ділові, рольові ігри |
Імпровізація, імітація, «Суд», захист дисертації, «Слідство ведуть знавці», «Поле чудес», ерудит, ланцюжок, бізнес-гра |
|
|
Драматизація |
Драматична гра, пантоміма, драматична розповідь, ляльковий театр |
|
|
3. Дослідницькі технології
|
Діалог, усний журнал, роздуми, диспути, прес-конференції, репортаж, урок-протиріччя, урок-парадокс, пошук, розвідка, лабораторні дослідження, заочна подорож, експедиція, наукові дослідження, коло ідей |
|
|
4. Інтерактивні технології
|
Кооперативне навчання |
Робота в парах, змінювані трійки, 2-4 разом, карусель, малі групи, акваріум |
|
Колективно-групове навчання |
Мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, «Навчаючи – вчуся», мозаїка, вирішення проблем, дерево рішень |
|
|
Ситуативне моделювання |
Імітаційні ігри, «Суд», громадські слухання, рольова гра |
|
|
Опрацювання дискусійних питань |
Метод «Прес», «Займи позицію», «Зміни позицію», дискусія, дебати, ток-шоу, оцінювальна дискусія |
|
|
5. Психотренінг
|
Тренінг уваги, уяви, пам'яті, «Пізнай себе», «Пізнай свої здібності», «Твоя воля», «Твій характер», «Сам себе виховую», сугестопедагогічний урок |
|
(Слайд № 15) Переваги нестандартних уроків в порівнянні із звичними структурами уроків в тому, що підвищується інтерес учнів до навчання, їх пізнавальна активність, самостійність пошуків знань, переживання успіху досягнень, ініціативність, можливість індивідуального підходу до учнів, використання інноваційних та інформаційних педагогічних технологій, розвиток культури спілкування, взаємовідповідальності.
(Слайд № 16) Але є деякі складності і недоліки використання нестандартних уроків:
- затрати більшого часу на підготовку і проведення таких уроків;
- не всі учні в рівній мірі активні;
- організаційні труднощі (дисципліна, правила поведінки);
- ускладнюється система оцінювання, аналізу результатів навчання;
- забезпечення науково-методичної і матеріально-технічної бази навчання;
- знаходження певного місця таких уроків в навчально-виховному процесі тощо.
Недарма педагог-новатор В.О. Сухомлинський казав, що до хорошого уроку треба готуватися все життя.
Розробляючи нестандартні форми організації навчання, своїм головним завданням вважаю потребу не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливість вікових особливостей школярів, специфіки предмета, дидактичних цілей конкретного заняття в системі уроків певного розділу, наявності умов і засобів для проведення нетрадиційного уроку.
Сутність досвіду
Урок-казка
Одним з видів нетрадиційного уроку є урок-казка. Такий урок проводжу зазвичай у 5 класі, коли учні тільки прийшли з початкової школи. Їм ще хочеться гратися, а не цілий урок розв'язувати одноманітні вправи, від яких швидко втомлюєшся. Саме тому пропоную урок-казку, на якому учні разом з казковими героями чи героями мультфільмів будуть подорожувати, переживати за них, допомагати їм.
Під час планування уроку-казки як нестандартної форми навчання я, насамперед, визначаю тип уроку та комбіную його етапи, відповідно до чого розробляю сценарій, враховуючи тему та мету уроку.
Заняття, побудоване у формі казкового сюжету, захоплює дитину, знімає психологічне напруження, мотивує навчальну діяльність. Дидактичний матеріал, пов’язаний із казковими образами, краще запам’ятовується і відтворюється.
(Слайд 17) При побудові та проведенні такого виду уроку дотримуюсь певних вимог:
– вдалий вибір казкового сюжету, він повинен сприйматися з першого пояснення;
– підготовка демонстраційних засобів, ілюстрацій, іграшок-персонажів чи нескладних костюмів;
– наявність сюрпризного моменту;
– використання системи розвивальних завдань творчого характеру;
– забезпечення ситуації успіху, впевненості у власних силах;
– використання елементів змагання і пошуку;
– застосування аргументованих стимулів до навчально-пізнавальної діяльності на зразок «допоможи персонажеві».
(Слайд 18) Відповідно до завдань уроку казку застосовую по-різному. Якщо необхідно виконати деяку кількість завдань, підпорядковую їх досягненню певної ігрової цілі. Таким прийомом є «Приваблива ціль». Наприклад, вивчаючи тему «Рівняння» у 5 класі пропоную учням допомогти Альоші Поповичу перемогти Тугарина змія, виконавши певні завдання: відгадати загадку чи ребус; назвати основні компоненти слова-відгадки; розв’язати рівняння і знайти їх корені; розставити знайдені числа за зростанням чи спаданням і скласти «магічне» слово тощо.
(Слайд 19) Прийом «Чарівної палички» застосовую для виконання завдань учнями по черзі – хто одержав «чарівну паличку», той має право озвучити свою відповідь (наприклад, назвати модуль даного числа, протилежне йому число, сусідні цілі числа тощо).
(Слайд 20) Прийом «Знайомі персонажі в нових ситуаціях» передбачає перебування казкових персонажів у незвичних місцях, де з ними відбуваються незвичайні пригоди. Наприклад, пропоную допомогти Фіксикам подолати кам’янисту дорогу, обравши правильні і неправильні дроби, утворити місток через річку, виділивши цілу частину із неправильних дробів.
Сама казка — це незвичне явище на уроках математики, а все незвичне робить дітей сміливішими. Хоча казка завжди викликає в дитини почуття радості і зацікавленості, все-таки проводити такі уроки варто не частіше 2-3 разів на рік.
Проведені уроки повторення та узагальнення вивченого матеріалу у вигляді казки привертають увагу учнів до вивченої теорії. Оскільки просте заучування та повторення означень і теорем швидко втомлює учнів, то така форма організації навчання дає змогу тримати увагу учнів, постійно підтримуючи їхній інтерес до подій, які відбувалися на уроці, дозволяє підвищити інтерес до геометричного матеріалу.
Урок-подорож
Одним із різновидів нестандартних форм навчання є урок-подорож. Він захоплює учнів можливістю подорожувати і брати участь у певних подіях, які носять навчальний характер.
Це заняття організовую на основі уявної поїздки чи походу, під час яких учні подумки, завдяки власній фантазії та за сприяння підготовленого дидактичного матеріалу (карти маршруту, плану, станцій-зупинок тощо) здійснюють подорож. У процесі заочного подорожування школярі відкривають для себе нові знання, набувають певних умінь, застосовують власні навчальні досягнення в нестандартних ситуаціях.
Складаючи уявну подорож, дотримуюся всього того, що супроводжує справжню мандрівку – зустріч з новим, яскраві враження, позитивні емоції. Намагаюся, щоб на такому занятті школярі відчули себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими, які здійснюють пошук, роблять відкриття, узагальнюють свої спостереження, формулюють висновки, правила.
(Слайд 21) Підготовка уроку-подорожі передбачає:
– вибір цікавого маршруту (куди буде подорож);
– визначення дидактичної мети подорожі і кінцевих результатів;
– побудову карти-схеми подорожі, на якій нанесено пункти зупинок;
– продумування логічного зв’язку і наступності між етапами подорожі;
– забезпечення мотивації перебування на кожній зупинці;
– чітке формулювання завдань і вмотивованість їх виконання;
– підпорядкованість усіх завдань досягненню мети уроку;
– вироблення критеріїв оцінювання навчальної діяльності учнів;
– продумування оригінального підсумку уроку (визначення результатів навчання та зіставлення їх із поставленими цілями).
Так, наприклад, подорожуючи у 7 класі з теми «Многочлени», на зупинці «Історична» учні дізналися, з яких країн прийшли многочлени; на зупинці «Ігрова» з’ясували, хто швидше вийде із лабіринту многочленів; на «Логічній» розв’язували логічні завдання; на «Сувенірній», віднайшовши правильні відповіді, змогли отримати сувенір на пам’ять; на «Кінцевій» – вправою «Вірю-не вірю» узагальнили свої знання про многочлен та його степінь, дії над многочленами. Цікавими є тематичні подорожі підводним морським дном, до 7 чудес світу та України тощо. На них учні не тільки виконують математичні завдання, а й розширюють свій кругозір.
Уроки з ігровою змагальною основою
Хтось із відомих колись сказав: «Значна частина ігор дитини розрахована на те, щоб освітити і збуджувати в думці процеси відтворення, щоб постійно підтримувати іскру думки».
Гра багатогранна, вона розвиває, виховує, розважає. Але історично одна із головних її задач – навчання. Гра – це складне, багатогранне явище. Навчальна гра може тривати від кількох хвилин до цілого уроку. І може використовуватися на різних етапах.
(Слайд 22) Використання таких уроків у процесі навчання математики спрямовано на підвищення якості математичної освіти, розвиток пізнавальної активності учнів. В основі гри – створення навчальних ситуацій успіху, змагання для емоційного та соціального самоствердження школярів на математичному матеріалі.
(Слайд 23) Для закріплення і вдосконалення пізнавальних здібностей учнів практикую уроки-змагання. На таких заняттях учні змагаються, демонструючи свої знання, уміння й навички, набуті під час вивчення певної теми. Ці уроки мають різноманітні назви: конкурс винахідливих і кмітливих (КВК), вікторина, «Морський бій», «Математичний футбол», «Хто зверху» тощо. Усі вони ґрунтуються на змаганні команд під час почергового виконання певних завдань.
В організації та проведенні уроку-змагання виділяють три основних етапи: підготовчий, ігровий і підбиття підсумків. Для кожного уроку ця структура конкретизується залежно від змісту дидактичного матеріалу та особливостей сюжету змагань.
Для проведення уроків у формі змагання підбираю різні завдання (усні, тестові, «Так-ні», логічні, практичного змісту), які виконували б навчальну, розвивальну і виховну функції та не потребували громіздкого розвʼязання. В кінці уроку – оголошення переможців та оцінювання навчальної діяльності учнів. Команду-переможця визначаю за кількістю правильно розв’язаних завдань.
Урок-дослідження
Уроки-дослідження – це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлене потребами сучасного суспільства, яке ставить перед школою завдання – виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки дітей, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці.
(Слайд 24) Мета уроку-дослідження: розвивати в учнів уміння та навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом уроку, навички самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації.
Впровадження методики наукового дослідження починаю проводити з 5 класу на уроках з елементами дослідження, на яких відпрацьовую окремі прийоми, які складають дослідницьку діяльність. За змістом елементів дослідницької діяльності використовую такі типи уроків: уроки за вибором теми та метода дослідження, за вибором мети дослідження, робота з джерелом інформації та інше.
Викладаючи теоретичний матеріал, залучаю учнів до посильної для них дослідницької діяльності, враховуючи їх психологічні особливості. (Слайд 25) Так, наприклад, у курсі геометрії 7 класу під час вивчення властивості вертикальних кутів учням були запропоновані такі завдання:
1. Величина кута 3 дорівнює 1200. Знайти 
1 і 2.
2. Яку властивість вертикальних кутів ви помітили?
3. Теорема 2
Дано: 1 і 2 - вертикальні кути
Довести: 1 = 2
Доведення.
1) 1 і 2 -...
Отже, а і а1 - ...
Тоді 1 і 3 - ...
І тому 1 =…
2) Аналогічно 2 і 3 - …
Отже, 2 = …
3) Висновок : ...
(Слайд 26) 4. Будь-які два кути, що одержуються при перетині двох прямих, або суміжні, або вертикальні. Запишіть усі пари кутів і визначте їхній вид.
5. При перетині двох прямих а i b один з кутів, що утворилися, дорівнює 1000 . Знайдіть інші кути.
6. На малюнку зображені рівні трикутники, у якихА= Е. Вкажіть відповідні кути і запишіть рівність цих трикутників.
Навчальним продуктом діяльності учнів є засвоєння властивості вертикальних кутів.
По можливості практикую уроки однієї задачі. На таких уроках пропоную учням розв’язати одну й ту ж задачу різними способами і визначити найкращий з них.
(Слайд 27) Розв’язування задач різними способами дає змогу:
- активізувати пізнавальну діяльність учнів;
- розвивати гнучкість мислення та здатність прогнозувати;
- вибрати найраціональніший спосіб розв’язання;
- перевірити правильність розв’язання даної задачі;
- сприяти мобілізації всіх знань учнів, виявленню винахідливості й оригінальності мислення;
- систематизувати й узагальнити навчальний матеріал, установити міжпредметні зв’язки;
- отримати моральне задоволення учню, який знайшов спосіб розв’язання задачі.
Так наприклад, задачу «З двох міст, відстань між якими 450 км, одночасно назустріч один одному виїхали два автомобілі і зустрілися через 3 год. Скільки кілометрів проїхав кожний з них до зустрічі, якщо один їхав зі швидкістю на 10 км/год більшою, ніж другий?» можна розв’язати за допомогою дій, рівнянь і системи рівнянь з двома змінними.
Лабораторно-практичні роботи
(Слайд 28) Нестандартною формою організації проведення уроку є впровадження лабораторно-практичних робіт. Характерними особливостями таких робіт є:
- використання креслярських інструментів, моделей, шаблонів, обчислювальних приладів;
- обчислювальна обробка результатів вимірювань з допомогою необхідних формул, порівняння результатів вимірювань і обчислень.
Такі уроки проводжу під час вивчення геометричного матеріалу, оскільки учні мають змогу не лише повірити «на слово» вчителю, а й практично переконатися в певних фактах.
Лабораторно-практичні роботи мають значне освітнє та виховне значення. Вони дають можливість більш повно і свідомо з'ясувати математичні залежності між величинами, навчитися вимірювати та обчислювати значення із заданим ступенем точності; сприяють удосконаленню навичок наближених обчислень, роботі з математичними таблицями та обчислювальними приладами. Вони вносять різноманітність у освітній процес, сприяють активності та самостійності учнів, підвищують якість їх знань з математики.
Проводячи лабораторно-практичні роботи, текст із завданням записую на дошці або роздруковую на кожну парту. Пояснення до завдань роблю стислими, зрозумілими і, разом із тим, вичерпними. Завдання складаю з двох частин: обов'язкової та додаткової. Обов'язкова частина містить стандартні вправи, які може виконати кожен учень. Додаткова частина роботи складається із завдань підвищеної складності. Під час виконання такої роботи учні записують у зошитах тему, мету та хід роботи.
(Слайд 29) Готуючись до уроку, визначаю такі етапи проведення лабораторно-практичних робіт:
- повідомлення теми і мети роботи;
- повторення теоретичного матеріалу, потрібного для виконання роботи;
- ознайомлення зі змістом та описом роботи, яку слід виконати;
- здійснення необхідного інструктажу щодо етапів роботи, послідовності виконання вимірювань та обчислень, схеми оформлення роботи;
- самостійне виконання кожним учнем роботи, запис результатів вимірювання та обчислень до таблиці;
- спостереження вчителя за роботою учнів, перевірка правильності вимірювань та обчислень;
- підбиття підсумків виконання роботи. Під час оцінювання якості виконання роботи враховую правильність побудов і обчислень, раціональність, уміння виконувати наближені обчислення, а також, охайність роботи.
Проведення лабораторних і практичних робіт вносить різноманітність в уроки математики; підвищує активність і самостійність учнів на уроці; сприяє підвищенню якості знань учнів з математики; робить абстрактні теоретичні положення зрозумілими, доступними, наочними.
Наприклад, при вивченні теми «Вимірювання довжини відрізка» проводжу практичну роботу з метою формування в учнів умінь користуватися вимірювальними приладами та вимірювати за їх допомогою довжини відрізків.
У ході роботи учні ознайомлюються з будовою вимірювальних приладів: лінійки, сантиметрової стрічки, рулетки. Вимірюючи довжину накресленого відрізка, довжину та ширину класної кімнати, знімаючи мірки зі свого сусіда по парті (обхват талії, обхват голови), визначають, яким приладом зручніше скористатися. Проаналізувавши результати своєї роботи, роблять висновок, де можуть стати в пригоді набуті навички.
Щоб розширити кругозір учнів щодо математики, показати її різностороннє застосування, занурити в світ цікавих фактів, загадок, головоломок недостатньо урочного часу. Додаткові можливості для розвитку здібностей учнів дають різноманітні позакласні форми роботи, такі як математичні тижні, конкурси, вікторини, ігри тощо. Крім провідної форми організації навчальної діяльності учнів – уроку, використовую також допоміжні форми: практикуми, навчальні екскурсії, індивідуальні та групові консультації тощо.
Висновок
Ефективність навчання школярів математики значною мірою залежить від вибору вдалих форм організації навчальної діяльності учнів та здатності вчителя правильно їх підготувати й провести.
Навчання із захопленням це зовсім не навчання із розвагою, школа – не цирк, вона не може розважати, школа – це розумова праця – серйозна, довга, іноді тяжка. Г. Сковорода писав: «Не вчи камінь котитися, сама природа навчила його. Прийми лише перешкоду і він покотиться». Цей вислів стосується дитини, бо в неї від природи закладені здібності, треба тільки виявити, знайти їх і розвити.
(Слайд 30) Зазначені нестандартні форми організації навчання сприяють активізації навчально-пізнавальної і творчої діяльності учнів, розвитку ініціативи, формують уміння працювати з різними джерелами знань, розвивають і вдосконалюють комунікативні навички, передбачають самостійний пошук засобів і способів розв’язання завдань, пов’язаних з реальними навчальними і життєвими ситуаціями.
Хочу відзначити, що медики пропонують гіпотезу, що математика продовжує життя, даючи можливість на довгі роки зберігати розум свіжим, а людині залишатися працездатній, енергійній. І моє завдання як вчителя – переконати в цьому учнів.
Мої учні беруть участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», Всеукраїнських предметних конкурсах «Мультитест», «Олімпус», успішно здають вступні іспити та продовжують навчання після закінчення школи.
Завжди отримую радість, якщо вдається виховати учня, люблячого математику, або хоча б такого, який з цікавістю її вчить.
ІІ. Практичний блок.
- Завдання для учасників майстер-класу.
Шановні учасники майстер-класу!
Однією із форм організації навчальної діяльності, яка притаманна інноваційним технологіям, є ділова гра.
Ділова гра – це модель процесу ухвалення рішень у реальному випадку з чітко виявленою структурою.
(Слайд 31) Урок-ділова гра – це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета ділової гри – поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.
Основна ідея ділової гри полягає в тому, щоб створити на уроці виробничу ситуацію, в якій учень, поставивши себе на місце людини того чи іншого фаху, відчує значення знань у виробничій сфері, самостійно оволодіє необхідним практичним матеріалом, застосує отримані знання на практиці.
Ділову гру можна організувати з питань економіки і бізнесу, екології, банківської справи. Саме під час використання такої форми роботи відбувається професійна орієнтація учнів, їх знайомство з основними видами діяльності людини.
Сьогодні я пропоную вам стати учасниками ділової гри з теми «Арифметична та геометрична прогресії» у 9 класі.
Уявімо, що ви маєте на меті відкрити свою справу – магазин «Міні-маркет» і хочете прорахувати, наскільки це можливо і вигідно.
Пропоную дослідити основні аспекти справи: в якому банку брати кредит; як сплачувати податки; якою рекламною фірмою скористатися.
Для цього пропоную вам об’єднатися у 2 групи та для початку обрати назву вашого міні-маркету.
- Кредит в банку (Слайд 32)
На ваш розгляд надійшло дві пропозиції: «Приватбанк» пропонує кредит у 30 000 грн під 10% річних на залишок кредиту на 10 років зі щорічною виплатою 1/10 частини кредиту; «Аваль» пропонує цю ж суму на той самий термін під 10% від суми кредиту. Отже, шановні майбутні власники, ваше рішення: яким банком ви б скористалися?
- Податки (Слайд 33)
Податки – обов'язкові платежі, які держава стягує з метою поповнення державного бюджету.
Ваш прибуток за місяць складає 10 000 грн. Податок виплачується в розмірі 20% від прибутку щомісячно або в кінці року. За рік податок виплачується в кінці звітного періоду, але за кожний місяць прострочення необхідно платити не тільки податок, але і 10% від суми податку.
Який спосіб сплати податків оберете ви, шановні власники?
- Реклама (Слайд 34)
Реклама – форма звернення до споживачів з метою залучити увагу до товарів чи послуг.
Представники двох рекламних агентств пропонують свої послуги з професійного виготовлення 3-х партій різноманітних рекламних проспектів вашого міні-маркету. Умови оплати фірми «Прогрес» такі: за першу партію 100 у.о., а кожна наступна на 4% дешевша за попередню. Умови оплати фірми «Омега»: перша партія коштує 100 у.о., а кожна наступна має знижку 10%. Чию пропозицію ви приймете?
Отже, гра закінчилась. І мені ще раз хочеться вам нагадати, що сьогодні на уроці ми зазирнули не тільки в галузь математики, але і в економіку, і просто в доросле життя. Ми ще раз переконалися, що математика дуже тісно пов'язана із реальним життям. Тому прожити без неї практично неможливо.
2. Показовий урок у 9 класі на тему «Додавання векторів»
ІІІ. Рефлексивний блок.
1. Самоаналіз уроку.
2. Вправа «Валіза».
- Що сподобалося на майстер-класі?
- Які форми роботи взяли б у валізу?
Література
1. Уроки різні та незвичайні / Е. Печерська // Рідна школа. - 1995. - № 4. - С.62-65.
2. Практичні та лабораторні роботи на уроках математики / Ткаченко О.С. // м. Красноармійськ. – 2013.
3. Виявлення та розвиток математичних здібностей учнів / Дроздова Н.О.
4. Здібності та їх розвиток у дитини / Витрикуш С.І. //
- Нестандартні форми організації навчання української мови в початкових класах / Пономарьова К.
- Нестандартні форми організації навчання / Дьоміна Т.М.
- Методика проведення нестандартних занять з математики на уроках і в позакласній роботі / Шевчук Л.В. // Білозерна-2011
8. Розвиток розумових здібностей на уроках математики // http://selydove-mmk.dn.sch.in.ua/Files/downloadcenter/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.docx
9. Розвиток розумових здібностей учнів / Овчарова О. // https://www.slideshare.net/metodist_selid/ss-44830819
10. Уроки-дослідження як один із шляхів створення учнями індивідуального продукту із двома складовими – навчальною та творчою / Позігун В. М. / З досвіду роботи // http://www.yrok.net.ua/_ld/4/489_58_mvG.doc
11. Аналіз уроку: концепції, методики, технології / Урок-ділова гра та її аналіз/ Островерхова Н. // http://osvita.ua/school/method/technol/718/
про публікацію авторської розробки
Додати розробку