Виступ до уроку-діалогу "Моє завтра-Європа

Мета: виховання почуття обов’язку, відповідального ставлення до себе і оточуючих; домагатись єдності моральної свідомості і поведінки учнів, виховувати життєву компетентність, почуття совісті, людської гідності.
 

Хід заняття
В: Учні! Сьогодні ви стоїте на порозі самостійного життя. Перед вами відкриті усі шляхи. Ваше основне завдання – не розгубитись у житті, бути особистістю, а не особою, бути зіркою. Немов світлом давно згаслих зірок до нас дійшли імена Гомера, Данте, Шекспіра, Шевченка, Лесі Українки. Вони зірки незвичайної величини.
Сьогодні ми повинні думати про тих, хто поряд з нами, хто живий, бо потім буде пізно. Немає нецікавих людей, гідних нашої уваги. Кожна особистість цікава, сама по собі заслуговує на повагу своїми моральними цінностями, які називають життєвими орієнтирами людини. І.Кант писав: «Дві речі поповнюють душу новим - це зоряне небо і моральний закон серед нас.» Отож на засіданні круглого столу поговоримо про такі моральні цінності як обов’язок, відповідальність, совість.
Запитання для учасників круглого столу:
І тур.  Поняття   «Обов’язок»
- Що таке обов’язок?
- Які обов’язки виконує людина впродовж свого життя?
- Як ви розумієте співвідношення особистого і суспільного інтересу?
Учні дають відповіді на питання.
В: Обов'язок - це сукупність моральних зобов'язань людини перед суспільством. Він виступає як нормативна категорія, що регламентує соціальні обов'язки, котрі повинен виконувати індивід у силу суспільної необхідності. Відданість обов'язку попри будь-який потяг - найпрекрасніше в людині, у порівнянні з чим усе інше не має жодного значення. Найцінніше - стати у власних очах гідним життя. Можливість цього лежить у площині визнання і реалізації обов'язку, причому заради нього самого, бо підкорення обов'язкові є здійсненням свободи особистості, її доброї волі.
Обов'язок - це сукупність вимог, що пред'являються суспільством людині, які виступають перед нею як її зобов'язання й додержання яких є її внутрішньою моральною потребою.
ІІ тур. Поняття   «Відповідальність»
- Як ви розумієте значення слова «відповідальність»?
- Що є протилежним до відповідальності?
- Як ви розумієте значення виразу «особиста відповідальність»?
- Перед ким відповідає людина?

Учні дають відповіді на питання.
В: Відповідальність – поняття, яке характеризує ставлення особистості до суспільства з погляду здійснення нею певних моральних  та інших вимог суспільства. Треба, щоб ми відповідали за себе, за інших по совісті, за себе і за людську спільноту.
ІІІ тур. Поняття   «Совість»
- Як ви розумієте поняття «совість»?
- Як допомагає нам ця риса у житті?
- Як пов’язане почуття совісті і відповідальності?
- Яких носіїв совісті і честі різних епох ви знаєте? Що вони зробили для суспільства?
Учні дають відповіді на питання.
В: Поняттям "совість" визначається почуття й усвідомлення людиною  відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством.
Ця риса допомагає людині контролювати виконання свої обов'язків перед суспільством і самою собою, що суспільством визнається як показник досконалості та самодостатності. Самооцінний характер совісті виявляється у почутті морального задоволення своїми вчинками або почутті сорому за них.
Наявність феномену совісті засвідчує певний рівень інтелектуальної досконалості особи, бо здатність перейматися думками та почуттями інших людей - це те, що існує лише як духовне, а не матеріальне.
Наявність совісті безпосередньо виявляється через усвідомлення почуття свободи і відповідальності людини щодо вчиненого нею перед суспільством (само собою як суспільною істотою), яке обумовлюється суспільними нормами і правилами, що стали власними переконаннями.
Висновки вчителя: Основою відношення людини до світу є визнана суспільством  значущість ряду предметів та подій, що слугують взірцем, мірилом, ідеалом. До  цього ряду належить обов’язок, відповідальність, совість, честь та ін. Ці уявлення змінювались із зміною часу, історичних подій та вони впливали і впливають на самопочуття людей, зворушують їх. Тільки людині властиві ці почуття. Тож будьте людьми, гідними цього великого слова. 

 

1. Загальнолюдські цінності - це загальні най­вищі цінності, прийнятні для всіх людей, неза­лежно від соціальної і національної приналеж­ності. Важливе значення мають совість і сором -глибинні інтимні почуття, що виражають стосун­ки, відповідальність людини за свої слова та вчин­ки. У цих якостях найбільше виявляється сутність людини, її природа. Але щоб совість «за­говорила», одного розуму недостатньо, важливи­ми є знання моральних норм і цінностей. Невдо­волення собою, прагнення до досконалості- рятівні почуття. Поступаючись своїми принципами, переконаннями, ми часто змінюємо себе, свою совість. На жаль, совісність у побуті усе більше втрачає свою значущість.

2. Не менш важливе значення має у виробничій, навчальній практиці справедливість. Вона потрібна всім, але розуміють її по-різному. Добре і для одних людей не завжди е таким і для Справедливість потрібна, насамперед, у взаєминах між людьми. Відрікаючись від неї, ми порушуємо взаєморозуміння і вплив один на одного.

Людина, яка живе в суспільстві, не може не замислюватись над тим, як ставляться до неї навко- лишні, як оцінюють її вчинки, діяльність. У ксжного   є   потреба  у  визнанні  його  переваг, об'єктивному оцінюванні.

Почуття честі закладене в кожній людині, воно не повинне переростати в марнославство. Не менш небезпечна й інша крайність - комплекс неповноцінності, недооцінка своїх можливостей, цього    приводу    Ф. Достоєвський    говорив: «Людство гине від недостатньої поваги до себе».

3. З усіх благодіянь з давніх часів найбільшими вважаються чесність і порядність. Це впевненість правоті, щирість, прагнення підтримувати загальноприйнятий порядок, єдність слова і діла. На жаль, пообіцяти і не зробити - зараз настільки по­ширене явище, що перестало засуджуватись людьми. Масові опитування, спостереження показують, найбільш престижною моральною якістю є порядність. Вона носить збірний характер - це принциповість, об'єктивність в оцінці людей, вимогливість до себе й інших, шляхетність душі, прагнення прийти на допомогу, підтримати тощо. Але частіше за все ця якість виявляється вибірковою, певних обставин.   «Хто порядний за випадковістю, - говорив Сенека, - той не може обіцяти, що  буде завжди таким». Але одних знань недостатньо, щоб знати, як чинити. Біда в тому, що соціальне  середовище, засоби масової інформації, І, дорослі не завжди дають дітям гідні приклади. Важливо врахувати, що ви будете жити в складний час. Це вимагатиме від вас не лише концентрованої і  застосованої на практиці інформації,   а  й   комплексу   позитивних   особистісних якостей, що раніше не були такими престижними»   (завзятість, рішучість,   товариськість, уміння працювати в групі). Для життя в умовах ринкової економіки, де правлять  закони  приватної  власності,   конкуренції, особливо важливо знати, куди йдеш, знати свої  можливості,   щоб  робити  правильний вибір, свідомо обирати професію з можливістю швидко адаптуватися. Важливими якостями тут є «спрямованість, моральна стійкість, особиста активність,   що  багато  в  чому   визначаються відомістю, почуттями, ідеалами.

 Хочеться закінчити словами журналіста Ірини Пруст, яка навіть прикута до ліжка говорить: «Я, і раніше вірю, що щастя людини у ній самій, залежить воно не від того, як складається доля, насамперед від того, що являє собою сама людина і її внутрішній світ».

Самовдосконалення

Розвивати в учнів почуття самоконтролю, самодисципліни, відповідальності за вчинки.

План

1. Почуття і вчинки.
2. Стань собі другом.
3. Етапи самовдосконалення.

Хід заняття

1. В. Сухомлинський писав: «Духовний світ людини  починається з розвитку  в  неї різноманітних почуттів. Вони зміцнюють волю, ро­зум, формують ставлення до себе, до природи, до праці, до інших людей, роблять людину більш цікавою і оригінальною».

• Як ви думаєте навіщо потрібні людині почуття?
• Як почуття впливають на вчинки людей?
• Як впливають на ставлення до тебе доброта, дружба або ненависть чи цинізм у твоїх вчинках?
• А як впливає ставлення до себе на стосунки з іншими людьми?
• Що означає реальна самооцінка?

2. Отже, ставлення до себе - це і уміння пра­вильно оцінювати свої вчинки та думки, бачити в собі не тільки достоїнства, а й недоліки, а саме головне  -  мати бажання самовдосконалюватись.
Такі почуття як самоконтроль, самодисципліна, сором'язливість утримують людину від протиправних дій, що знижують самоповагу. Давайте розберемось у цих поняттях. Як ви розумієте, що таке самоконтроль?

(Уміння вчасно зупинитися, бути безкомпромісним, до себе, не робити так, як не хочеш щоб робили з тобою)

 Самодисципліна - не тільки знати правила по­ведінки, а й дотримуватись їх, уміння проявляти волю для вдосконалення характеру.

 — А що хорошого у сором'язливості, скажете ви? (Сором'язлива людина не чекає винагороди чи визнання за свої вчинки)

- Які синоніми можна дібрати до слова со­ром'язливість?

(Скромність, тактовність)

• Яку людину можемо назвати «доброчинною»?
•        (Доброчинна людина, як правило, безкомпромісна до себе івеликодушна до інших)

Існує повір'я,  що людина неминуче розплачується за зло, яке заподіяла іншим. Ненависть, зло, егоїзм бумерангом повертаються до тих, хто їх продукує.

Людина не прогресуватиме, якщо не самовдосконалюватиметься.

3. Можна виділити такі етапи самовдосконалення:

• Визнай свої помилки.
• Правильно проаналізуй їх.
• Повір у себе - стань таким, як хочеш.

Кожний наступний етап неможливий без попе­реднього. Отже, перш ніж займатись самовдоско­наленням, займись самоаналізом: напиши на па­пері риси характеру, які ти хочеш у собі змінити, виховати, позбутися. Повір, що ти зможеш це зробити - і в тебе все вийде. Бажаю успіху!

1. Створення Дерева Мрії.
2. Людина - це її вчинки.

  «Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу».

3. Успіх - це шлях, а не мета.
4. Скарбничка мудрості.

Життя - як шкільний зошит: чистий лише спочатку, а потім стає брудним; у ньому з'явля­ються помилки, які видаються нам несправедли­вими; оцінки, які вважаємо занизькими; ми вири­ваємо з нього цілі сторінки для своїх забав; і він швидко закінчується.

Костянтин Меліхан

Чистота духовна краща тілесної.
***
Краще жити бідняком, ніж розбагатіти гріхом.
***
Грішне тіло й душу з'їло.
***
У кого є страх, у тому є Бог.
***
У кому є Бог, у тому є й сором.
* * *
Хто Бога не боїться, той і людей
не соромиться.
***
Совість без зубів, а загризе.
***
Руку, ногу переломиш — заживе,
А душу поламаєш — не заживе.
***
Бережи одяг знову, а честь змолоду.
***
Сором — не дим, очей не виїсть.
***
Хоч наплюй в очі: йому все Божа роса.
***
Ні Бога не боїться, ні людей
не соромиться.
***
Душа християнська, та совість циганська.
***
Добре ім'я — найкраще багатство.

О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
   Григорій СКОВОРОДА

Є ступінь запеклої облудності, що називають «чистою совістю».

Автор: Ницше Фрідріх Вільгельм

Може бути, совість джерело моралі. Але мораль ніколи ще не була джерелом того, що по совісті вважають добром.

Автор: Акутагава Рюноске

Моя спокійна совість важливіше мені, чим всі пересуди.

Автор: Цицерон Марко Туллий

Несумлінні оратори прагнуть представити погане гарним.

Автор: Платон

Нехтувати суд людей неважко, нехтувати суд власний - неможливо.

Автор: Пушкін Олександр Сергійович

Сама головна прикраса - чиста совість.

Автор: Цицерон Марко Туллий

Совість - пазуристий звір, що скребе серце.

Автор: Пушкін Олександр Сергійович

Совість - це правильний суд доброї людини.

Автор: Аристотель

Чим утонченней людина, тим більше витончена в нього совість, і тому одні більше совісні за свої вчинки, чим інші. Однак найбільше шокує те, що совісні люди часто несуть більше важке покарання за свої помилки, чим ті, хто ніколи не думає про те, що говорить або робить.

Автор: Инаят Хан Хидаят