Виступ до засідання педагогічної ради на тему: «Особливості навчання ліворуких дітей»

Виступ до засідання педагогічної ради на тему:

       «Особливості навчання ліворуких дітей»

                                                                                                          Підготувала

                                                                                           практичний психолог

                                                                                            Бичковська Г.З

Особливості навчання письма ліворуких дітей


Проблема ліворукості першокласників є однією із найменш досліджених, але й найбільш важливих проблем навчання у школі. Науковцями доведено, що ліворукість – це не примха дитини, а особливості її психіки. Тому насильне переучування і примушування ліворуких дітей писати правою рукою – це втручання у роботу складної функціональної системи організму, зміна специфічних якостей психіки дитини. Таке втручання у роботу головного мозку не проходить безслідно. У дітей, яких насильно перевчали використовувати праву руку, спостерігалися погіршення стану здоров’я, зокрема підвищена дратівливість, неспокійний сон, млявість, часті головні болі і болі в животі, страхи, енурез, заїкання, погіршення апетиту, тривожність, неврози, заколисування у транспорті тощо.

Завдання педагога – допомогти ліворукій дитині успішно адаптуватися до шкільного життя, подолати страхи, переконати рідних учня не травмувати своїми зауваженнями, а, навпаки, допомогти подолати труднощі у навчанні, зокрема в оволодінні навичкою письма. 

У перші дні навчання в школі педагогу необхідно провести відповідну діагностику на виявлення провідної руки. Зазначимо, що існує ряд способів встановлення, яка рука є провідною, зокрема виконання кількох, запропонованих педагогом завдань, експериментального тестування, опитування, бесіди тощо. Результати проведеного дослідження потрібно занести до таблиці, проставляючи «+» у відповідну колонку. Більше 7 «+» у колонці свідчить про провідність відповідної руки.

Зауваження щодо проведення даного дослідження:
 

1. Дослідження слід проводити наодинці з дитиною. Краще, коли педагог сидить за столом навпроти учня.
2. Предмети, необхідні для проведення дослідження, повинні знаходитись так, щоб не відволікати увагу учня. 
3. Для виконання завдання предмети розміщувати строго перед учнем на однаковій відстані від правої і лівої руки.
4. Всі завдання пропонувати в ігровій формі.
5. Атмосфера має бути спокійною, позитивною. Учитель має поводитися щиро, вільно, невимушено, доброзичливо. 

Інструктаж до виконання завдань
 

1. Малюнок на вільну тему.

Кладемо перед дитиною аркуш паперу та кольорові олівці і пропонуємо намалювати щозавгодно за бажанням. Коли дитина закінчить роботу, просимо зобразити теж саме, але іншою рукою. Спостерігаємо за ходом виконання малюнка, рухами рук і якістю виконаної роботи. Провідною рукою учень здійснює більш плавні рухи, штрихи – чіткіші і рівніші, правильне співвідношення елементів.
 

2. Гра з м’ячем.

Пропонуємо підкинути кілька разів вгору і впіймати однією рукою невеликий м’яч, наприклад, тенісний. 
 

3. Аплодисменти.

Просимо дитину зааплодувати улюбленому герою мультфільма. Провідною вважається рука, яка ударяє зверху.
 

4. Відкривання коробочки.

Перед учнем кладемо 3-4 сірникові коробки і просимо встановити, у якій з них є сірник. Провідною вважається рука, яка здійснює активні рухи – відкриває і закриває коробочку.
 

5. Виконання обертальних рухів.

Пропонуємо дитині відкрутити і закрутити кришки у 2-3-х невеликих пластикових пляшках. Провідною є рука, яка здійснює активний рух. Можлива ситуація, коли учень тримає пляшку за кришку, а крутить саму пляшку.
 

6. Побудова фігур із паличок.

Пропонуємо учням із кількох паличок побудувати певну геометричну фігуру або будиночок, скласти криничку тощо. 
 

7. Вирізування ножицями за контуром малюнка.

Дитині даємо малюнок, листівку тощо і пропонуємо вирізати за контуром фігурку (листочок, квітку, тваринку). Форма і розмір ножиць має відповідати руці учня. Звертаємо увагу, що інколи дитина нерухомо тримає ножиці, а рухає малюнком. Провідною вважається та рука, яка здійснює активні рухи. 
 

8. Розв’язування вузликів.

На мотузці середньої товщини нещільно зав’язуємо кілька вузликів і пропонуємо дитині їх розв’язати. Провідною є рука, яка розв’язує вузол.
 

9. Піднімання предметів.

Просимо дитини підняти по черзі кілька предметів, що лежать на підлозі. Спостерігаємо, якою рукою учень виконує це завдання.

Крім вищезазаначених завдань, можна запропонувати такі:
 

• Нанизати на голку з ниткою бісер, намистинки чи ґудзики;
• Побудувати з кубиків (деталей конструктора) будинок;
• Перелити воду з однієї склянки в іншу;
• Подзвонити дзвіночком;
• Закрити і відкрити застібку «блискавка»;
• Завести годинника;
• Пограти в гру-потішку «Сорока-білобока» (спостерігати пальцями якої руки дитина малює круги);
• Погладити м'яку іграшку, тримаючи її в руці;
• Перенести за допомогою піпетки воду з однієї посудини в іншу;
• Скласти пальці рук у «замок» (подивитися великий палець якої руки зверху);
• Взяти гребінець і розчесатися ним;
• Почистити взуття (або одяг) відповідною щіткою;
• Схрестити руки на грудях (спостерігати передпліччя якої руки зверху).

Якщо більшість завдань дитина виконує лівою рукою, то можна стверджувати, що вона – ліворука. Якщо учень однаково добре володіє і правою, і лівою рукою, то він – амбідекстр.

Слід відмітити особливості функціонального розвитку ліворуких дітей, зокрема:
 

• недоліки розвитку тонко координованих рухів руки, пальців;
• недосконалість нервово-м'язової регуляції рухів;
• дефіцит зорово-просторового сприйняття і зорово-моторних інтеграцій.

Олександр Кочерга стверджує, що протягом навчання у першому класі із ліворукою дитиною необхідно проводити комплекс спеціальних занять і вправ,спрямованих на розвиток:
 

• зорово-моторної координації; 
• зорової пам'яті;
• точності просторового сприйняття; 
• моторики руки;
• наочно-образного мислення;
• здатності до цілісного перероблення інформації;
• фонематичного слуху;
• мовлення.

Методика навчання письма ліворуких учнів ґрунтується на усвідомленому формуванні зорового й кінетичного образу літери, фіксованій увазі до просторового розташування елементів літер, їх співвідношення, напрямку ліній і траєкторії рухів руки. При цьому особливе значення для дітей має цілісне сприйняття букви з визначенням окремих її елементів.

На початковому етапі навчання письма ліворуких дітей значну увагу слід приділити раціональній організації робочого місця, зокрема правильно сидіти,

класти зошит, тримати ручку тощо. Для формування правильної пози під час письма необхідно навчити дитину:
 

• сидіти прямо, спираючись спиною на спинку стільця;
• не торкатися грудною кліткою стола;
• ноги ставити прямо (ступні – на підлогу або підставку);
• передпліччя обох рук сперти на край стола (локті виступають за край стола).

Особливе значення для ліворукої дитини має положення ручки й руки під час письма. Існує три способи тримання ручки ліворукою дитиною.

І спосіб – дзеркальне відображення положення праворукої дитини. Цей спосіб найчастіше використовують діти, які копіюють праворуких людей. Таке положення руки серйозно ускладнює процес навчання, оскільки дитина не має можливості орієнтуватись на зразок. Спостерігається зменшення чи збільшення розмірів літер у.рядку і неправильне їх написання. 

ІІ спосіб – кисть лівої руки з ручкою розташовується над рядком. Цей спосіб дає дитині можливість орієнтуватися на зразок чи раніше написане і зменшує кількість помилок під час письма. 

ІІІ спосіб – кисть лівої руки з ручкою знаходиться під рядком. Під час роботи рука повинна розташовуватися під лінією письма. Цей спосіб письма вважається найзручнішим, так як дитині не потрібно вивертати кисть руки, добре видно зразок, не змазується написане раніше. При цьому способі ручка має лежати на правій стороні середнього пальця. Вказівний палець притримує її зверху, а великий – з правої сторони. Всі три пальці максимально можливо витягнуті, а безіменний і мізинець знаходяться або в середині долоні, або вільно лежать біля основи великого пальця. Під час письма рука спирається на верхній суглоб зігнутого всередину мізинця. Відстань від кінця стрижня до вказівного пальця не більше 4 см. Вказівний палець при цьому не утворює кут з ручкою, а є свого роду її продовженням. Ручка має утворити одну лінію з рукою. Під час письма цим способом порушуються вимоги «праворукої» каліграфії: літери не мають нахилу праворуч. Зошит розташовується під нахилом праворуч приблизною 20° і бути зсунутим ліворуч від центра тіла до лівої руки. Права рука притримує зошит у потрібному положенні й пересуває його за потреби вгору, при цьому нижній кут сторінки спрямований до середини грудей дитини. 

При навчанні письма дитині потрібно не тільки пояснити, а й продемонструвати, знайти разом із нею найзручніший варіант правильної пози і положення руки. Під час письма рука має опиратися не на тильну частину кисті, а на мізинець. Інакше письмо стає незручним, затримується просування руки по рядку, неможливе правильне положення ручки тощо. Чіткий каліграфічний почерк у такому випадку просто неможливий. З дитиною необхідно відпрацювати вільні рухи руки, які є необхідністю для формування правильного швидкого каліграфічного письма. Тому під час письма потрібно, щоб пальці згиналися і розгиналися, а кисть руки одночасно пересувалася зліва направо від початку до кінця рядка. Усі ці рухи будуть обтяжені, якщо дитина занадто сильно стискає ручку, вигнувши вказівний палець, або утримує ручку вертикально чи інвертовано, при цьому вільний кінець ручки спрямований від того, хто пише.

Світло під час письма падає праворуч, а обладнання, книжки, зошити знаходяться ліворуч.

Навчити ліворуку дитину користуватися ручкою досить складно. Дуже важливо створювати спокійну доброзичливу атмосферу, не нервувати, не поспішати. Починати слід з кількох простих ліній. Якщо дитині важко визначити напрямок письма, можна кольором позначити лівий бік аркуша паперу. 

Займаючись з ліворукою дитиною, потрібно пам’ятати і про розвиток правої руки. Для розвитку дрібної моторики рук можна рекомендувати заняття з ліплення, вишивання, в’язання, ігри з використанням конструктора, пазлів, мозаїки тощо. Такі заняття варто проводити систематично, але їх тривалість не повинна перевищувати 20 хвилин. Після активного відпочинку та відновлення сил можна продовжити заняття ще на 15-20 хвилин.

Щоб допомогти ліворукій дитині батькам необхідно:
 

1. Зробити так, щоб ваша ліворука дитина ніколи, ні при яких обставинах не відчувала ваше негативне ставлення до її ліворукості. Не думайте, що дитина не помітить вашого злого погляду, важкого зітхання тощо.
2. Не драматизувати ситуацію шкільних невдач. Ваша дитина повинна бути впевнена: всі помилки і недоопрацювання можна виправити; немає проблем, які не можна вирішити із вашою допомогою.
3. Якщо не вдається правильно писати літери, якщо вони не запам’ятовуються, якщо вони криві, різновеликі і скачуть у різні боки, – необхідно проводити заняття із розвитку моторики руки та координації руки і очей. 
4. Якщо дитина пише із дзеркальним відображенням, переставляє літери, губить слова при читанні, плутає ліву і праву сторони, – спробуйте потренувати її зорово-просторове сприймання.
5. Чітко спланувати раціональний режим дня. Ліворука дитина, як правило, легко збуджується, швидко стомлюється, тривожна. Тому її життєдіяльність має бути спланована так, щоб не було перенавантаження та перевтомлення.
6. Уникати будь-яких суперечок, сварок, взаємної роздратованості, конфліктів щодо приготування уроків. Найкраще, якщо з першого дня дитина научиться сама сідати за виконання уроків і буде звертатися до вас по допомогу тільки у крайніх випадках, коли певна допомога дійсно є необхідною.
7. Не дозволяти зароджуватись у серці вашої дитини почуттям невпевненості і страху перед невдачею.
8. Пам’ятати: дитина має зрозуміти, що вона має право на помилку. Але при цьому вона має бути впевненою, що її помилки не караються, а виправляються. У вихованні є таке гуманне правило: хвалити і ганьбити слід не дитину, а її вчинок!
9. Дайте вашій дитині більше самостійності у правилах користування ручкою та зошитом на письмі. Через деякий час ліворука дитина знайде оптимальне положення для зошита на парті. Досить різноманітним може бути і положення лівої руки із ручкою. Не вимагайте, щоб рука ліворукої дитини лежала на зошиті відповідно положення правої руки праворукої дитини. Писати в такому положенні ліворука дитина або зовсім не зможе, або ж письмо через короткий час викличе у дитини почуття втоми, відчуття роздратованості, страху, а інколи й істерики.
10. Пам’ятати, що під час письма та малювання у ліворукої дитини світло повинно падати із правого боку.

Дуже часто серед ліворуких дітей зустрічаються діти, які дуже гарно малюють. Певною мірою художні здібності ліворуких дітей пов’язані із образністю психічних пізнавальних процесів та достатнім розвитком дрібної моторики руки у шкільному віці. Крім того, у ліворуких дітей спостерігаються значні успіхи у математиці (особливо геометрії), музиці, шахах тощо.

Ваша ліворука дитина неповторна. Так, лівою рукою творили свої шедеври Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель і Пікассо, ліворукими були видатний фізіолог І.П.Павлов, письменник і вчений В.І. Даль, творець теорії відносності А.Ейнштейн, Чарлі Чаплін, Льюіс Керолл, Гарі Трумен, Бенджамін Франклін, Юлій Цезар, Пол Макартні, Мерлін Монро, Дж. Буш та багато інших видатних людей.

 Особливості навчання письма ліворуких дітей

Проблема навчання ліворуких дітей стала актуальною зовсім недавно, оскільки раніше вона розв’язувалась досить просто: ліворуких дітей переучували, тобто змушували писати лише правою рукою. Але дослідження вчених довели, що переучувати ліворуку дитину означає змінювати специфічні якості її психіки, що негативно впливає на психічний стан дитини, емоційне благополуччя і здоров’я в цілому.

Згідно із статистикою, кожна третя дитина із заїканням – це переучений лівша. У такій ситуації ліворукі діти починають відставати в навчанні, втрачати віру у власні сили, не реалізують своїх можливостей і здібностей. Внаслідок цього в них формується стійкий комплекс неповноцінності.

Але ліворукість – це не патологія. Ліворука дитина – абсолютно нормальна й здорова. Однак вона відрізняється від своїх однолітків, у неї є своя особливість, яка визначається не «хотінням» дитини (писати лівою рукою), а специфікою організації її мозку, що визначає не лише ведучу руку, але й деякі особливості організації вищих психічних функцій. Особливі труднощі у ліворуких дітей викликає навчання письма. Основні труднощі, характерні для ліворуких дітей під час навчання письма, пов’язані з тим, що письмо засноване на звуко-буквеному аналізі, тоді як більшість лівшів більш схильні до формування цілісних образів слів і з труднощами проводять поскладовий і політерний аналіз слова.

Статистика свідчить, що з кожним роком кількість ліворуких людей на земній кулі збільшується. За даними різних авторів, на сьогодні їхня частка складає від 2 % до 8 %. Майже в кожному класі початкової школи є такі діти. Сучасні науковці та вчителі-практики розробляють методику навчання письма ліворуких з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей. Зокрема, методисти пропонують не навчати таких дітей письма до школи, оскільки в такому разі можна стикнутися з моментами, що знижують рівень самооцінки. Учитель повинен бути впевненим у тому, що дитина є ліворукою. Якщо учень однаково діє обома руками, то він обирає руку, якою йому зручніше писати. Особливої уваги потребує формування в ліворуких дітей технічної навички письма. Так, у класі ці діти мають сидіти ближче до вікна, щоб від руки на зошит падала світліша тінь. Якщо за партою сидять двоє дітей, то лікоть руки, якою пише лівша, має розташовуватися з краю стола, а не в середині. Так учні не будуть заважати писати одне одному. За наявності кількох ліворуких дітей у класі бажано саджати їх парами. 

У ліворуких дітей здебільшого зустрічаються порушення моторного розвитку, координації рухів руки, кисті, пальців рук, а також недостатність розвитку зорово-просторового сприйняття, зорової пам’яті і зорово-моторної координації. Це спричиняє виникнення труднощів у процесі формування графічної навички школярів. Так, ліворукі першокласники погано сприймають і запам’ятовують літери складних конфігурацій, не уявляють зоровий образ букв у цілому. Це призводить до порушення співвідношення елементів, «дзеркального» написання букв. Дитина плутає схожі за зображенням букви, пише зайві елементи або не дописує їх. Ліворукі учні мають нестійкий почерк: нерівні штрихи, великі, розтягнуті букви різного нахилу. У таких дітей дуже повільний темп письма.

У першому класі, враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість цих учнів, слід проводити навчання письма в доброзичливій атмосфері, чуйно ставитися до проблем лівшів, відзначати їхні найменші успіхи. Якщо під час виконання графічних вправ ліворукі діти проявляють агресивну впертість, то краще переключити їхню увагу на інший вид роботи, наприклад дидактичну гру, а не вимагати обов’язкового завершення письмового завдання.

Потребує особливої уваги формування в ліворуких дітей і технічної навички письма. Наприклад, освітлення під час письма має бути з правого боку. Зошит такі діти розташовують на столі з нахилом вправо, під кутом 20°. Тримаючи ручку, ліворукі учні мають розгортати тильний бік долоні вгору-праворуч, щоб було видно написане.

Слід пам’ятати, що насильницьке переучування ліворуких дітей писати правою рукою спричиняє посилення в дітей роздратування, нестриманості, погіршення сну, в окремих випадках навіть спостерігається заїкання. У письмі ліворукі, що проходять «перекваліфікування», ніколи не досягають тієї досконалості, як під час письма домінуючою лівою рукою.

Під час опрацювання ліворукою дитиною кожного графічного елемента необхідно дотримуватися певної послідовності дій:

1. Пояснити, як пишеться графічний елемент (буква): з якої крапки починається рух, куди він спрямований, як змінюється траєкторія, де рух припиняється. У поясненні не має бути жодного незрозумілого або незнайомого слова.

2. Показати зразок виконання руху, написання графічного елемента.

3. Виконання руху під диктовку в уповільненому темпі. Під час роботи не відволікати увагу учня, а після її закінчення детально розібрати, чи все зроблено правильно.

4. Після пояснення і показу попросити дитину продиктувати дорослому, що і як потрібно робити, при цьому дорослий сам має виконати завдання.

5. Повторення інструкції. Учень може сам виконати дію або ця дія виконується дорослим «під контролем» та за інструкцією дитини.

6. Самостійне виконання дії дитиною. Рухи виконуються під контролем дорослого, але за умови самостійного оцінювання дитиною правильності написання.

Під час виконання завдань важливо постійно підкріплювати правильне виконання кожного елемента похвалою і, навпаки, не акцентувати увагу на неправильному написанні. У цьому випадку в дитини буде більше стимулів для досягнення результатів. Педагог повинен завжди пам’ятати: дитина має право на помилку, і при цьому вона має бути впевнена, що за неї не карають, а її можна виправити, і тоді дорослі не почують від учня слів «не можу», «не виходить», «ніколи не буду». Особливо це стосується ліворукої дитини, для якої є характерними певні особливості психомоторного розвитку.

Підготовка до оволодіння навичкою письма з урахуванням зазначених особливостей розвитку ліворуких учнів дасть змогу запобігти у них виникненню труднощів під час навчання грамоти та розвитку дисграфії на подальших етапах навчання.

Як же допомогти ліворукій дитині оволодіти такою складною наукою, як побуквене письмо, зліва направо? Перш за все не варто вимагати від дитини, яка пише лівою рукою, безвідривного письма. 

Дзеркальне письмо, що часто зустрічається і у праворуких, і у ліворуких дітей, зазвичай зникає до 8-10 років, коли остаточно формуються стабільні зв’язки між півкулями головного мозку. Однак, якщо ліворуку дитину насильно переучували, то процес віддзеркалювання букв при письмі, а також дзеркальне малювання може тривати довше, тому що «нова ведуча», але слабша, рука починає віддзеркалює руху руки, від природи більш сильної. Причому, дзеркально написаний текст без особливих зусиль читається дитиною. Багато переучених лівшів на все життя зберігають здатність писати дзеркальні тексти.

Однак, з якими б труднощами не зіткнувся ліворукий малюк і в дитячому садку, і в школі, він з успіхом подолає будь-які негаразди, якщо буде постійно відчувати батьківську підтримку, розуміння і любов, а також не буде відчувати негативного ставлення до ліворукості в людей, чия думка йому дорога.

Література
 

1. Безруких М.М. Ліворука дитина в школі і удома. – Єкатеринбург, 2004. 

– с. 300.

2. Волошенко О. Ліворука дитина: яка вона ? : Сучасний погляд на проблему ліворукості // Психолог. – 2003. - №39 (жовтень). – с.25-32.

3.Дідківська І. Ліворукі діти потребують постійної уваги і підтримки // Освіта України. – 2002. – 15 березня. – с.5.

4.Сиротюк А. Адаптація ліворукої дитини в «праворукому» світі // Психолог. – 2002. – травень. – с.23-25.