Виступ "Формування ключових компетентностей молодших школярів" (з досвіду роботи)

Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь, навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого предмету. Але ринок праці висуває сьогодні вимоги не стільки до рівня теоретичних знань потенційного працівника, скільки до його рівня відповідальності, професійної компетентності і комунікабельності, які він може продемонструвати. Тому, щоб бути успішною людиною в сучасному світі, недостатньо володіти певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи і контраргументи, виконувати різноманітні ролі.

Фундаментальність початкової освіти – не лише у міцно засвоєних учнями уміннях, навичках, а й ключових компетентностях, які мають стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти.

Компетентний випускник початкової школи – учень, який має високий рівень мотивації, характеризується високою навчальною й соціальною активністю, готовністю до самостійної розумової діяльності.

 Визначають 10 ключових компетентностей Нової української школи (НУШ):

• Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;
• Спілкування іноземними мовами;
• Математична компетентність;
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• Інформаційно-цифрова компетентність;
• Уміння вчитися впродовж життя;
• Ініціативність і підприємливість;
• Соціальна та громадянська компетентності;
• Обізнаність та самовираження у сфері культури;
• Екологічна грамотність і здорове життя.

     Формування кожної з них вимагає системного впливу. Отже, постає питання підбору методів, форм і засобів навчання, використання яких дозволить найбільш оптимально формувати в молодших школярів ключові компетентності.

     Кожного ранку я зустрічаю дітей, спілкуюся з ними, намагаюся створити атмосферу довіри, сприяю розкриттю їх сильних сторін , мотивую, щоб  не  боялися експериментувати , робити помилки, вчилися на них і досягали результатів  без стресу. Створення ситуації успіху вважаю якісною гарантією формування компетентностей інноваційності та навчання впродовж життя.

 Для дітей природно навчатися через гру. Тому в своїй педагогічній діяльності застосовую багато навчальних ігор, зокрема, на уроках математики, української мови,читання,  я досліджую світ активно використовую цеглинки LEGO, використовую  рольові ігри, прийоми   «мозковий штурм»,  «Асоціативний кущ», метод синектики, інсайт, кола Венна , танграми, філворди,анаграми. З метою усвідомленого читання використовую  читання з позначками, метод ПРЕС, рольові ігри, кероване читання. Впроваджую прийом  «6 капелюхів»,  кубик Блума. Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод „Мікрофон”, «Незакінчені речення». Технологію «Абетковий суп» використовую переважно в 1 класі на уроках читання. Кожен учень витягує з «чарівної торбинки» по літері та придумує слово, яке починається з цієї букви.

 Учні, виконуючи веселі завдання, тренують пам’ять, розвивають моторику і  мислять творчо. Інтеграція тем тижня передбачає набуття предметних компетентностей, зокрема опанування граматичних , обчислювальних умінь і інформаційно-комунікативної та культурної компетентностей.

В початковій школі закладається фундамент розвитку дитини , тому креативність, вміння працювати в команді, критичне мислення, емоційний інтелект те, що потрібно розвивати тут і зараз. Намагаюся розкривати  потенціал учнів через групову, парну і індивідуальну форми  роботи на уроці, що сприяє розвитку соціальної компетентності.

У моєму методичному арсеналі одне із важливих   місць  займає  проєктно-дослідницька діяльність, спрямована на  формування компетентності  в галузі природничих наук, техніки й технологій, екологічної грамотності і здорового життя. Разом з  учнями реалізували проєкти «Від зернятка до квітки», «Вітаміни на вікні». Брали участь в екологічних акціях «Здай батарейку - збережи довкілля», «Допоможи птахам взимку», створили лепбук «Вода». Спостерігаємо за життям і вчимося доглядати за хом’ячком.  За підтримки батьків брали участь у IV Всеукраїнській благодійній акції «Подарунок для пухнастика» Благодійного фонду «Щаслива лапа». Отримали Сертифікат учасника  Міжнародного уроку доброти. Активні учасники Олімпійського уроку.

Під час уроків для розвантаження пропоную дітям відпочити під музичні руханки. Для збереження психологічного  здоров’я і формування естетичного смаку на  інтегрованому уроці мистецтва, дизайну і технологій   самостійна практична робота учнів супроводжується  релаксаційними музичними мелодіями. Зняти втому з очей допомагають профілактичні вправи. Я усвідомлюю, як складно дітям дотримуватися постави під час письма. Тому на допомогу приходять «чарівні мішечки». Цікавими є заняття, проведені на шкільному подвір’ї або за межами школи, наприклад, у басейні.

 Одним із ключових компонентів концепції Нової  української  школи  є педагогіка партнерства, яка ґрунтується на взаємодії між учнем, учителем і батьками. У своїй педагогічній діяльності використовую не лише батьківські збори, а й неформальні зустрічі: спільні екскурсії, подорожі, родинні свята, квести. Плануючи батьківські збори , я усвідомлюю їхню мету, окреслюю очікувані результати, Щоб учасники були задоволені як процесом, так і результатами , проводжу анкетування, збори-тренінги, надаю індивідуальні консультації. Залучаю батьків до участі у проєктах, благодійних акціях, конкурсах.  Вважаю, що тільки спільна робота учителя і батьків дає можливість розвинути індивідуальні здібності кожної дитини і зберегти її психічне і фізичне здоров’я, формувати творчу компетентність.

     Час сьогодні вимагає йти не шляхом удосконалення методів, у яких принцип наслідування є провідним і призводить до інтелектуального та фізичного перевантаження учнів, а шляхом пошуку нових, ефективніших методів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які забезпечують виконання замовлення й потреби суспільства.

Виступ  на тему 

Формування  компетентностей учнів у сучасному середовищі в умовах НУШ

                          (із досвіду роботи)

                                                                        Виконала

вчитель початкових класів

                                                              Бахмутського НВК №11

                                                  Катерина БУЛЛА

БАХМУТ - 2022

У своїй роботі на етапі мотивації використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Наприклад, проводжу вправу „Вилучи зайве”: добираю гасло уроку; вставляю в текст гасла окремі слова (назви цифр, тварин, рослин тощо) та записую зашифроване гасло на дошці; пропоную учням вилучити зайві слова і прочитати девіз уроку. Також використовую«Роз’єднай слова», «Мозковий штурм»

На ІІ етапі етапі актуалізації знань – «Асоціації» інтерактивного уроку зашифровую тему уроку за допомогою чисел та дій з ними, пропоную виконати обчислення та розшифрувати тему уроку за заданим ключем (вправа „Загадкові будиночки”). На епаті усвідомлення змісту- читання з позначками, метод ПРЕС.,рольові ігри, кероване читання Вчу дітей вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє інтерактивний метод „Мікрофон”. Даний метод використовую  на етапі актуалізації знань учнів, так і під час узагальнення навчального матеріалу

На етапі надання необхідної інформації часто використовую вправу „Інтерв’ю за три кроки”: учні класу знайомляться з новим текстом, оповіданням; далі учні об’єднуються у групи по 4 особи, а в групі – в пари; кожен учасник проводить інтерв’ю із своїм партнером по парі; учні в парі міняються ролями; пари знову об’єднуються в групи по 4 чоловіки; кожен учень розповідає, що нового і цікавого він дізнався від свого партнера.

.

На уроках читання, української мови, курсу „Я і Україна” часто використовую „Сенкан”, „Гронування”, „Кубування”, „Діаграму Вена”. Також використовую „Прес-конференцію”,  „Мозковий штурм”, „Інтерв’ю”. Знайомі моїм учням і такі інтерактивні методи навчання, як „Обговорення проблеми в загальному колі”, „Незакінчені речення”, „Метод ПРЕС”, „Навчаючи – вчуся” („Кожен навчає кожного”, „Броунівський рух”), , „Навчальні пари” („Змійка”, „Ескалатор”), „Два-чотири-усі разом” („Снігова куля”), „Ротаційні (змінювані) трійки”, ”Ажурна пилка”, „Акваріум”, „Коло ідей”, метод „РОФТ”. 

Особливу увагу приділяю рефлексії наприкінці інтерактивного уроку. Цей етап уроку надає можливість повернутися до очікуваних результатів навчання та перевірити, чи досягнуті вони.

Спонукають учнів до активного мислення на уроці різноманітні цікаві вправи, ребуси, кросворди, загадки. Головним об’єктом моєї уваги є творча особистість учня. Тому я в своїй роботі велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів. На кожному уроці я здійснюю диференційований та індивідуальний підхід до учнів. Для цього використовую різнорівневі завдання з предметів.

Абетковий суп.

Використовую цю технологію переважно в 1 класі на уроках читання. Кожен учень витягує з «чарівної торбинки» по літері та придумує слово, яке починається з цієї букви.

Незакінчені речення.

Цю технологію застосовую дуже часто, майже на всіх

«Чарівні листи» , в яких міститься запитання до теми уроку або початок речення, яке треба продовжити.

Ділові ігри.

Метод проектів Метод проектів передбачає рішення певної проблеми, взятої з реального життя. Це обумовлює використання різних засобів ( прийомів, форм) навчання та поєднання знань з науково-технічних і творчих галузей.

Кінестичні вправи «Поміняй» ліва рука –в кулак стиснута, права- лежить на парті. По черзі міняти  (кулачок-рука).

Методи і приойми  1фаза уроку«ЗХД»  «Кошик ідей»  ,»Дерево передбачень»

 2 фаза уроку «Фішбоун», Коло Венна, 6 капелюхів,  прийом «Інсерт» ,»Ромашка Блюма»

3-Рефлексія  «ЗХД», «Сенкан», «Павутинка дискусії», «Бортовий журнал»

• діяльність у парах, малих групах;
• використання інтерактивних прийомів «Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи – навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незавершені речення», «Ажурна пилка»;
• дискусійне навчання (дискусія, диспут, дебати);
• вправи «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Дружня порада», «Створи символ»;
• нестандартні форми роботи (сенкани, інтерв’ю, вернісаж ідей, рольова гра тощо).

Час сьогодні вимагає йти не шляхом удосконалення методів, у яких принцип наслідування є провідним і призводить до інтелектуального та фізичного перевантаження учнів, а шляхом пошуку нових, ефективніших методів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які забезпечують виконання замовлення й потреби суспільства.