Виступ "Формування медіаграмотності та медіакомпетентності учнів на заняттях гуртка журналістики"

Виступ

Формування медіаграмотності та медіакомпетентності учнів на заняттях гуртка журналістики

Доброго дня, шановні колеги. Я, Юшманова Оксана Володимирівна, учитель української мови та літератури й керівник гуртка журналістики Криворізької загальноосвітньої школи № 126. Тема мого виступу: «Формування  медіаграмотності та медіакомпетентності учнів на заняттях гуртка журна

Жити в сучасному інформаційному просторі й не володіти навичками критичного мислення означає піддаватися маніпуляціям, довіряти фейкам і бути легкою здобиччю для шахраїв. Розвиток критичного мислення – це одна з наскрізних задач, яку кожен учитель має розв’язувати щоденно. А критичне мислення – ключове поняття медіаграмотності.

Як знаходити необхідну інформацію? Як відокремлювати пропаганду від фактів? Як фільтрувати інформацію в ситуаціях конфлікту? Як розпізнавати маніпуляцію? Це повний комплекс умінь і навичок з медіаграмотності, які необхідні сучасній людині в житті.

Маршадл Маклюен, канадський вчений,  дослідник впливу медіа як засобів комунікації на аудиторію, наголошував: «Щоб бути по-справжньому грамотними, ви повинні бути грамотними у світі медіа». Не новина, що складовими сучасного світу медіа є радіо, друковані видання, телебачення, кіно, комп`ютерні системи, Інтернет. А що вони несуть користувачам, окрім корисної інформації, читаю зі слайду №2. Усі ми знаємо, що сучасна молодь зростає на мережі Інтернет та новітніх технологіях, тому важливо виховувати в неї культуру їх використання.

На мою думку, ефективною формою роботи щодо формування медіаграмотності та медіакомпетентності учнів є залучення їх до гуртка журналістики. Слайд 3 (1 клік) У формуванні медіаграмотності школярів на заняттях гуртка важливого значення надаю роботі над медіатекстами, аналізу творів медіакультури, різноманітним творчим медіазавданням щодо створення власної медіапродукції.

Такого плану робота сприяє розумінню школярами змісту та підтексту медіапродукції, розвиває здібності до естетичного сприйняття, оцінки етичних якостей сприйнятих і створених ними медіатекстів, формує мовні  й мовленнєві уміння.

Слайд 4. Зазвичай, учні різних вікових категорій гарно сприймають навчання медіа, особисто залучаючи їх до роботи над створенням різноманітної продукції. Наприклад, можна обговорити резонансні фільми, телешоу, статті, але надзвичайно привабливою є пропозиція створити власну медіапродукцію. Так, на заняттях гуртка школярі із захопленням демонструють свою улюблену телепрограму або шоу, відтворюючи різні варіації розвитку подій. Завдяки цьому приходить розуміння, що спотворення інформації зумовлюється не лише чиїмось задумом чи непорозумінням, але й і з технічних причин.

Слайд 5. На занятті ми обговорюємо певну проблемну ситуацію. Наприклад, «Як допомогти людям з особливими потребами отримати комфортні умови для успішного життя в соціумі». Досліджуємо, що вони мають на державному рівні. Обговорюємо можливі шляхи розв'язання ситуації. Потім вчимося презентувати власну думку, створивши колаж, банер, лепбук і обов'язково висловлюємо вголос. Також навчаємося давати інтерв'ю, тому що висловлювати думки без підготовки, в прямому ефірі надзвичайно складно.

Знаходимо в соціальних мережах рекламні ролики і простежуємо засоби маніпуляції, агітації тощо.

Слайд 6. Беремо участь у різноманітних медіаконкурсах, вебінарах, майстер-класах та пілотних проєктах телепередач на «Рудані».

Слайд 7. Ефективною формою роботи щодо формування  медіаграмотності та медіакомпетентності є залучення учнів до роботи над шкільним ЗМІ. Це сприяє створенню демократичної атмосфери, залученню учнів до обговорення проблемних питань та способів їх вирішення.

Для учнів КЗШ І-ІІІ ступенів № 126 власне таким медіапродуктом стала шкільна газета «Шкільний світ», започаткована ще 2007 року.

Слайд 8. Взагалі, робота з газетою – дуже цікавий і корисний вид діяльності, який ураховує цільову аудиторію, кількість і теми рубрик, склад редакції. Працювати над матеріалами газети зручно в спільному доступі на Google-сервісах. Ця діяльність дозволяє створити умови для багатовекторного занурення в текст, пошуку додаткової інформації, створення текстів публіцистичних жанрів у тісному зв’язку з контекстом твору, груповій та самостійній діяльності, забезпечити зв’язок проблематики класичного тексту з особистим досвідом учнів. Саме ці навички є основою медіаграмотності та медіакомпетентності підростаючого покоління.

Слайд 9. Макетування та верстання газети відтворює весь процес роботи над медіатекстом – від збирання інформації до редагування написаного. Діти набагато краще розуміють політичні події, які відбуваються в країні, вони здатні аналізувати джерела інформації, що сприяє їхній соціальній активності та небайдужості.

Практика створення шкільної газети є ефективною формою роботи, спрямованої на розвиток медіаграмотності учнів. Члени редколегії вдосконалюють навички роботи в команді, розвивать професійні журналістські навички: написання текстів публіцистичного стилю, вміння спілкуватися з респондентом під час інтерв'ю.

Слайд 10. Назву газети «Шкільний світ» учні підібрали, дотримуючись гасла («Долучайтеся, якщо бажаєте створювати, змінюватися та розвиватися. Шкільний світ дуже різноманітний – знайди власний шлях у медійному інформаційному просторі!»). Було також визначено цільову аудиторію (учні, вихователі, вчителі, батьки), мету і завдання шкільної газети.

Слайд 11. Основна мета видання – забезпечити право на можливість висловлювати власні думки всім учасникам цього процесу. На шпальтах газети подаються й роз’яснюються події шкільного життя, презентуються художні твори учнів закладу.

Члени редколегії та інші співучасники під час роботи над новим випуском удосконалюють навички самостійно знаходити необхідну інформацію, аналізувати та інтерпретувати факти, створювати та оформлювати медіатекст, працювати в команді.

Слайд 12. Основна увага повинна приділятися, як я вважаю, використанню саме інтерактивних методів під час створення газети. Наразі вони зумовлюють процес активної взаємодії між учнями й учителями, спираються на досвід читачів, приміром, на тісний контакт з мас-медіа, який формує соціальні якості учнів та основні компоненти їх медіаграмотності, бо шкільна газета зорієнтована саме на учнів: одні – беруть участь у створенні, інші – у сприйнятті інформації.

Слайд 13. Наявність ґаджетів на занятті дозволяє створити wiki-газету або віртуальну дошку.

Слайд 14. Під час заняття гуртка «Юний журналіст» юнкори одержують інформацію для розвитку критичного мислення: джинса, фейк, маніпуляція, пропаганда – види «соціальної брехні» - як їх розпізнати. Для узагальнення і систематизації отриманих знань спробували свої сили у грі «Медіаграмотна місія». Результати практично у всіх відмінні! Критичне мислення – наш козир!

Слайд 15. У рамках Тижня медіаграмотності та медіаосвіти юнкори провели заняття для учнів молодшої ланки "Не вір, не лайкай, не поширюй", на якому показали відеоролик про фейки і як їх розпізнавати, а також допомогли дітям вивчити правила щодо розпізнавання неправдивої інформації, а саме:

1. Знаходити першоджерело, перевірити, чи вказано автора. 

2. Зважати на емоційність матеріалу.

3. Пам'ятати, що стара новина, викладена повторно, - це фейк.

4. Були рекомендовані перевірені інформаційні сайти.

Завдяки залученню учнів до роботи над шкільним медіа підвищився рівень їх критичного сприйняття медіатекстів та змінилося ставлення до власної медіаграмотності.

Це презентують результати моїх вихованців. За 14 років функціонування команда гуртківців неодноразово посідала призові місця, була лауреатом конкурсів шкільних медіа не тільки всеукраїнського, а й міжнародного рівня. Троє (Юшманова Ксенія, Бендрик Вікторія, Єфремова Валерія) стали переможцями міського конкурсу «Обдаровані діти – надія Криворіжжя!» у номінації «Журналістика» та продовжують навчання на журфаках вишів Києва.

Не забуваймо, що головна мета медіаосвіти – всебічна підготовка дітей та молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у громадян інформаційної грамотності та медіакультури.

Тож нехай плідне навчання, виховання, спілкування, співпраця, взаєморозуміння, взаємодопомога, взаємоповага між учасниками освітнього процесу стане справжнім задоволенням: насолоджуйтесь можливостями, що пропонують медіа.