виступ "Формування морально-етичних цінностей в учнів початкової школи"

Формування морально-етичних цінностей

в учнів початкової школи

Учитель – той, хто наставляє,                                          той, хто вчить,

той, хто пробуджує людське в людині…

Ф. Моріак

Проблема особистості завжди була головним поняттям педагогіки. Формування широкого спектра естетичних почуттів, ознайомлення із системою мистецьких знань, розвиток здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, формування духовної зрілості, що передбачає сформованість етичної та естетичної культури, естетичних цінностей, здатності розуміти, мати власний погляд на світ. Умови сучасної соціальної нестабільності породжують хронічну невпевненість у завтрашньому дні. І сьогодні найгострішою проблемою не лише школи й сім′ї, але й усієї держави й суспільства слід вважати проблему виховання нового покоління українців. Необхідно вчити правилам спілкування, нормам моральної поведінки, національним звичаям та обрядам. Формувати творчу, естетично розвинуту особистість, здатну успадкувати й збагачувати культурні надбання народу, високу мовну культуру.

Відповідно до змісту виховної роботи розробляється і структура діяльності класного керівника. Сучасна педагогічна наука розглядає виховну діяльність, як взаємодію педагога з учнем, що спрямовується на саме ставлення, саморозвиток, самовиховання молодої людини та реалізується шляхом розв′язання множини виховних задач і забезпечує формування особистісно-соціально значущих морально-етичних цінностей, норм, правил поведінки. Проблема особистості завжди була головним поняттям педагогіки. Формування широкого спектра естетичних почуттів, ознайомлення із системою мистецьких знань, розвиток здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, формування духовної зрілості, що передбачає сформованість естетичної культури, естетичних цінностей, здатності розуміти, мати власний погляд на світ.

Коли дитина вперше приходить  до школи, перед нею відкривається новий світ. Кожен день - це прилучення до відкриття, збагачення розуму, почуттів, виховання характеру. Учитель малює в своїй уяві образ учня, орієнтуючись  вимогами часу, в умовах якого вихованцю доведеться існувати, жити і працювати.

У своїй виховній роботі, яка розуміється як цілеспрямоване управління процесом розвитку особистості, учитель звертається до цінностей фундаментальних, загальнолюдських. Він враховує такі напрямки:

-людина і її стосунки з оточуючими;

          -людина – це досконала краса.

 Отже, класний керівник спрямовує свою діяльність на реалізацію змісту виховання, використовуючи різні форми, методи та прийоми.

 Проблеми етичного та естетичного виховання розглядаються вчителем на годинах виховання, на яких розкриваються існуючі в суспільстві відносини між людьми. Так, наприклад, у першому класі проводяться виховні години морально-етичного циклу, діти знайомляться з такими поняттями, як «дружба», «совість», «доброта», «чесність», «справедливість», «ввічливість», «милосердя». Темами класних годин можуть бути:  «Друг – це другий Я», «Чому говоримо неправду?», «Байдужість – жорстокість»…

Важливим напрямком у морально-естетичному вихованні є культура поведінки. Особливістю класних годин, присвячених цій проблемі, є те, що поряд з інформацією етичного та естетичного плану, діти набувають і певних умінь шляхом вправ. У початкових класах проводяться системи уроків культури з таких тем: «Як з′явився етикет», «Бути ввічливим. Навіщо?», «Формула спілкування», «Вас запросили в гості», «Чому говоримо неправду?», «Байдужість – жорстокість». Заключним етапом роботи проходить виховний захід з теми: «Якщо ви ввічливі», на якому учням пропонуються ситуації з використання засвоєних норм і правил. Але не слід забувати про походи до театрів, музеїв, де вихованець, по-перше,  повинен вміти правильно себе поводити, а по-друге, вміти сприймати побачене та почуте.

В учнів початкової школи формуються нові способи мислення, що дають можливість по-новому ставитися до навколишнього середовища. Необхідно приділяти увагу роботі, спрямованій на прищеплення  кожному вихованцю усвідомлення власної неповторності, спонукати його до самовиховання, щоб стати творцем самого себе. Ці напрямки роботи здійснюються в різних формах. Цьому сприяють психологічні тестування, анкетування, результати яких аналізуються вчителем, що допомагає учням уважніше придивитися до себе. І підсумковим етапом роботи в даному напрямку може бути виховний захід з теми: «Я – особистість». Саме з метою збагачення внутрішнього світу дитини у школах вже з першого класу вводяться спецкурси «Етика» та «Естетика». Зокрема етика, як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу. Це надзвичайно потрібний для сучасних учнів шкільний курс. Ліна Костенко, відома українська поетеса, побажала своїм сучасникам:

                                                                          Нехай тендітні пальці етики

                                                                          Торкнуть вам серце і вуста.

Необхідно пам′ятати, що етичне, моральне завжди виявляється в людині і сприймається нею у зв′язку з почуттям. Звідси і найважливіша ознака  години етики - це почуття. Тож основним у діяльності вчителя повинно бути його вміння тонко й ненав′язливо створювати атмосферу морально-психологічного комфорту для кожного учня в класі. Методи і прийоми виховання, мають допомогти йому викликати в учня потреби особистісного контакту з класоводом та однокласниками на уроці, прагнення дістати від них схвалення та підтримку своїх дій.

Головне на годинах спілкування на теми етичні та естетичні – уміння бачити в кожній дитині не тільки учня, а насамперед людину, бажання здійснювати ціннісний підхід до особистості дитини, глибоко розуміти, що кожен школяр має свою життєву історію, власне Я, свій внутрішній неповторний світ, уміти проявляти щиру симпатію до учнів і тонко сприймати їхні безпосередні потреби, приймати рішення, які не суперечать нормам моралі. Стриманість, тактовність, толерантність і терпіння – такі основні концепти діяльності вчителя на годинах спілкування, які формують емоційно-чуттєву сферу школярів.

Етика – це філософська наука, у якій міститься також складний понятійно-категоріальний апарат. Тож класоводу необхідно буде такі непрості категорії, як добро, зло, честь, сором, совість, дружба, авторитет, людська досконалість, гідність, громадянство - пояснити доступно, цікаво і просто.

Естетично розвинута людина відрізняється розвинутим духовним світом, здатністю співчувати іншим людям. Вона лагідна у спілкуванні, уникає крикливості в розмові, співчутлива і передбачлива не тільки тому, що вона успішно засвоїла правила моральної поведінки, але й тому, що відчуває і цінує красу подібних взаємовідносин між людьми.

Естетичне почуття потребує постійного розвитку, тому що в іншому випадку натуральна безпосередня реакція дитини на красу почне поступово зникати і перетвориться в буденність. Її невихованість приведе до емоційної глухоти, егоїзму, бездушності, що відіб′ється на ставленні людини до життя,  людей,  самої себе.

Високий рівень розвитку естетичних почуттів дітей допоможе в майбутньому зрозуміти й оцінити красу праці, відчути потребу в творчій діяльності.

Відродження національної культури починається з духовного відродження нації. Особистість повинна перебувати під постійним впливом духовної культури свого народу через те, що це – майбутнє нашої країни.

  Саме бесіди естетичного напрямку в силу своєрідності їх змісту здатні формувати внутрішній світ дитини. Художньо-естетичний напрям забезпечує розвиток обдарувань та здобуття навичок оволодіння знаннями в сфері вітчизняної та світової культури і мистецтва. Естетичне сприйняття навколишнього середовища тренує спостережливість, стимулює мислення, розвиває вміння оцінювати та висловлювати відповідне судження, сприяє розвитку емоційної сфери, емпатійності, оскільки кожне естетичне явище викликає емоції радості, захоплення, піднесення, а твори мистецтва – складні почуття, переживання. Здатна до естетичного сприйняття людина не зашкодить ні природі, ні продукту праці, бо в ньому також закладена краса. Людина, яка не байдужа до прекрасного прагне сама бути красивою як зовні, так і в думках, вчинках, поведінці.

 Дітям необхідно допомогти навчитися помічати й бачити, слухати й чути, і, що найголовніше, - радіти красі. А для цього необхідна цілеспрямована система відповідної педагогічної роботи.

Тривожною нотою звучить думка: поки що художньо-естетичне виховання відокремлене від інших, здається, більш важливіших завдань – запобігання наркоманії, правопорушення, конфліктам у сім′ї, дитячій безпритульності, екологічній небезпеці, тощо. І не всі розуміють, що через мистецтво, впливаючи на емоційну сферу дитини, можна швидше наблизитися до вирішення багатьох проблем.

 Слід не забувати і про морально-етичне виховання. Діти повинні навчитися поважати людину. З цією метою в плані виховної роботи включено необхідний цикл бесід, що послідовно роз′яснюють морально-етичні поняття «чуйний», «уважний», «безкорисливий», «уважний». Тематика бесід являє собою не сухий перелік необхідних для засвоєння понять, а яскраві образні визначення, близькі до афоризмів. Це свого роду морально-етичні заповіді дитинства і юності.

Сім′я – це перший колектив дитини, де закладаються основи майбутньої особистості. Діти знайомляться з історією родини як частини історії народу, піклуються про збереження її традицій. А у школі систематично проводяться виховні години за такими темами: «Традиції моєї сім′ї», «Пісні моєї родини», «Найкраща в світі мама», «Шануй батька і неньку – буде тобі в світі гладенько».

Велику увагу класному керівнику слід приділяти роботі з батьками. Часто на шкільних зборах порушуються питання педагогіки, пропонуються психологічні тести: «Які ми батьки», «Хто Ви для своєї дитини: друг чи вчитель?». Проводяться індивідуальні бесіди з батьками окремих учнів.

На батьківських зборах доцільно звертати увагу старших членів родини на необхідність урахування вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Що допоможе сформувати відносини між членами родини на засадах етично-естетичного напрямку.

 Отже, запорукою успішної розбудови нашої держави, подолання загальної кризи в суспільстві є духовне відродження народу. Саме від змісту цінностей, які закладаються в серця маленьких громадян, і від того, якою мірою духовність стане основою їхнього життя, залежить майбутнє української нації.

 Для відродження духовності слід діяти впевненіше, наполегливіше, переконливіше. Бути послідовним у пізнанні правди і діяти за законами правди, які викладені в Біблії.

 На моє глибоке переконання, реформування українського суспільства на демократичних засадах не може здійснюватися без звернення кожної людини до християнських цінностей. А              зміна змісту виховання на сьогоднішньому етапі розвитку школи веде до необхідності введення годин спілкування на етичні та естетичні теми. Важливо, щоб і навчальний, і виховний результати співпадали. Для реалізації цієї вимоги треба здійснювати різнобічний розвиток учнів. Зокрема, цілеспрямовано розвивати процеси естетичного сприйняття оточуючого середовища, досвід творчої діяльності, світоглядні уявлення і поняття.