Виступ команди у військово - патріотичній грі «Джура»

КЗЗСО І-ІІІ ступенів                                                                                                                                                                    «Ватутінський ліцей № 1                                                                                                                                                                            Ватутінської міської ради Черкаської області»    

Педагог - організатор                                                                                                                         

Большакова Ольга Вікторівна

Сценарій виступу команди у військово - патріотичній грі Джура.

Звучить пісня ОЕ «Все буде добре»

Дівчина: Який чудовий вечір. Я така рада, що ми разом. Мені так добре з тобою. Не уявляю, що було б із моїм життям, якби ми з тобою не зустрілися. Нас чекає довге і світле майбутнє.

Хлопець: Моя мила, я кохаю тебе усім серцем. Для мене на світі немає нічого дорожчого за ебе. У нас попереду усе життя - кохання, діти, затишний будиночок, подорожі...я хочу показати тобі увесь світ.

Дівчина: А давай не будемо відкладати все це на потім, давай завтра з'їздимо кудись ?

Звучать барабан, виходять хлопці:

Закликаю вас, браття, до зброї,

Захистимо себе від біди.

Бо не буде калини у полі,

Не живе джерело без води.

До зброї, браття, до зброї!

Наша зброя – це наша земля,

Синє небо, хліби у полі,

Сад і хата, і рідна сім’я.

До зброї, браття, до зброї!

За дітей, молодих і старих,

Не жалкуймо гармат і набоїв,

Вбережем від агресора їх.

Кому лан небайдужий і луки,

Хто не хоче ярмо одягати.

Хай бере зараз зброю у руки

І за волю іде воювати.

Пам’ятай! Сьогодення щоб мати,

Під Берліном діди полягли.

Так стаємо до зброї, солдати,

Щоб і завтрашні дні в нас були!

Хлопець.: Я... я мушу збиратися.

Дівчина: Навіть не думай! Не думай! Я тебе нікуди не відпущу! Ти нікуди не підеш!

Хлопець:  ________, я повинен! Якщо не піду я, один, другий, то хто піде?!!

Дівчина: Ні! Ні! Ні! Я навіть чути нічого не хочу! Ти нікому нічого не винен! Чуєш! Тебе можуть вбити! Це пекло! Ти вже будеш не ти! Ти розумієш!? Ти себе втратиш!

Хлопець: Я йду, ____________! Я народився чоловіком. Я народився у цій країні. Мій святий обов’язок – її захищати. Я вірю, що все буде добре. Ти мене зрозумієш... я повернуся... я обіцяю. Все буде так, як і було, як має бути, як ми мріяли.

Андрій бере речі і йде. Він намагається поцілувати Анну. Вона його відштовхує.

Дівчина: ...вже нічого не буде, як було...

Постріли гармат. Всі хлопці встають в пози, завмирають. Дівчата читають вірш:

1.Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За ти хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

2. Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня,тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

 І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Хлопці встають

1 Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава - вписано у серці.

2. В наших серцях вогонь патріотизму

    Горітиме, мов сонце у степах.

 3 Ми пам'ятати будем завжди

     Про тих, хто там, на небесах.

4 Любимо Україну!

5 Віримо у її майбутнє!

6 Завжди будемо разом!

Всі   Слава Україні!!!