Виступ "Метод проектів – ефективний засіб соціалізації учня "

         Метод проектів – ефективний засіб соціалізації учня

На порозі XXI століття закономірно постає питання про нову школу, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

- забезпечити високий інструментальний рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;

- розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

- залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

- формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;

- формувати в учнів цілісну картину світу;

- спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст і навіть країн;

- грамотно працювати з інформацією і т. д.

Ось уже більше століття суспільство закріплює за школою дві основні функції: розвивальну (становлення особистості) та соціальну або адаптивну (введення дитини з допомогою навчання у розгалужену структуру соціальних ролей). Зараз система освіти разом із суспільством переживає зміну системи цінностей і стилю життя всіх соціальних груп. Перевірені практикою технології західної методичної науки використовуються нашою школою, переробляються і оформляються у вигляді нових технологій. Так, все більше вчителів у школах України цікавляться і використовують проектну діяльність учнів.

Визначення суті проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними і багатоцінними є система проектування і сам педагогічний процес. Саме слово “проект” у перекладі з латинської мови означає “кинутий уперед, задум, план” тощо.

Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце і руки (“Lernen mit Kopf, Herz und Hand”), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

Проектна діяльність – нині одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що  створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.

Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями ефективного використання проектної технології:

• проект як метод навчання на уроці;
• проектні технології дистанційного навчання;
• для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;
• як метод організації дослідницької діяльності вчителів.

Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:

• необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;
• актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;
• необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
• значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

 

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

- планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

- використовувати багато джерел інформації;

- самостійно збирати і накопичувати матеріал;

- аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

- приймати рішення;

- установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

- створювати “кінцевий продукт” — матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);

- оцінювати себе та інших.

 

Метод проектів — педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

Психолого-педагогічні можливості методу проектів дуже високі. Проектна діяльність максимально спрямована на суб'єктне пробудження й розвиток особистості молодшого школяра, оскільки цілком відповідає її віковим потребам і особливостям. Адже, на думку академіка І. Беха, спрямованість особистості, головна її установка в ранньому дитинстві полягає в діяльнісному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими.

Правила успішної роботи учнів у проектній діяльності:

•   У команді немає лідерів. Всі члени команди рівні.

•   Команди не змагаються.

•   Всі члени команди повинні отримати задоволення від спілкування і від того, що разом виконують проектну роботу.

•   Кожен повинен отримувати задоволення від почуття впевненості в собі.

•   Відповідальність за кінцевий результат несуть всі члени команди, які працюють над проектом.

Використання проектної технології у початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів. Усі етапи проектної діяльності повинні ретельно контролюватися вчителями, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі.

Залучення молодших школярів до проектної роботи сприяє формуванню в них таких

соціальних компетентностей:

• уміння працювати в колективі;
• уміння розділяти відповідальність;
• аналізувати результати діяльності;
• відчувати себе членом команди;
• навички аналітичного погляду на інформацію;
• здатність до адекватної самооцінки.

Проект – це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення певного унікального кінцевого продукту. Проект розглядають як "п’ять П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація.

Шосте "П" проекту – його портфоліо, тобто папка, у яку зібрані всі робочі матеріали (чернетки, плани, звіти тощо).

Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь в учнів - молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки вчителі мають чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу – дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

- Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

Робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною. Адже результат може бути негативним: і до того перевантажена дитина, яка має багато обов’язків, може цю діяльність зненавидіти, цього не може допускати вчитель.

Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки, вчителі. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе.

Учні повинні працювати добровільно.

Особливі вимоги висуваються до керівника. Основною метою вчителя є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, бути терплячим.

Цей  метод не є альтернативою  класно-урочної системи, натомість – це  додатковий  засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну  сферу  та  особистісні якості молодших школярів.

Метод проектів є ефективним засобом розвитку пізнавального інтересу  учнів.

 

Починаючи з 1 класу,  мої учні  виконують  завдання,  які  готували їх до  практичної  діяльності.  Разом з батьками  вони  шукали  інформацію про тварин,  коли  вивчали  тему «Різноманітність тваринного світу». Презентацією проекту була виставка робіт учнів біля кабінету, яку могли спостерігати і обговорити учні школи.

До 8 Березня підготували проект  «Що в імені твоїм…».  В нього ввійшли  малюнки  матусь, фотографії,  твір  про  свою  неньку,  вірші, легенди, прислів’я  про  мам. Найцікавішим було те, що діти шукали відомості про імена своїх матусь та виготовили іменні листівки-привітання, які стали приємним подарунком для мам. Презентували проект у вигляді свята, на яке були запрошені батьки.

До тижня початкових класів працювали над проектом «Подорожуємо містами України». Діти шукали цікаві відомості про міста ,в яких вони побували, про памʹятки цього міста. Свою розповідь підкріпили фотографіями та за допомогою батьків зробили стінівку, яку вивісили  біля кабінету.

При вивчення творчості В.Сухомлинського учні прийняли участь у проекті «Стежинами добра». У ході проекту діти обʹєднались у групи, які мали своє певне завдання. Презентація пройшла у вигляді відкритого уроку, де кожна група представила результат своєї роботи:

1 група-за допомогою бібліотекаря підготувала виставку творів В. Сухомлинського;

2 група-за допомогою вчителя та батьків-ознайомила із життям та творчістю письменника;

3 група-опрацювала декілька творів та представила їх у вигляді малюнків;

4 група- показала інсценізацію обраного твору.

У ході рефлексії було створене дерево добрих вчинків.

Щоб батьки     стали  надійними  моїми  помічниками   у  роботі  над  проектами,  провела  батьківські  збори,  на  яких  познайомила  батьків  з  цією    технологією  та  її  важливістю  для  всебічного  розвитку  наших  дітей.  Розповіла  про  міру  допомоги  з  боку  батьків  у  цій  справі,  про  наші  спільні  завдання  і  цілі .

В цьому навчальному році буду продовжувати працювати  над цією технологією, так як вважаю ,що системне запровадження проектної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Врешті це сприяє підготовці молоді, яка ґрунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути конкурентноздатною на європейському і світовому освітніх просторах та на ринку праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод проектів –

ефективний засіб соціалізації учня

 

 

 

 

Підготувала:

                вчитель початкових класів

Тернівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5

Мазур Ірина Володимирівна

 

 

 

2017-2018 н.р.