Виступ "Мотивація учнів- важливий чинник подолання освітніх втрат".

Мотивація учнів- важливий чинник подолання освітніх втрат.

Найважливіший сенс учительської праці - навчити учнів так, щоб вони не розгубилися в бурхливому вирії сучасного життя. Школярі цікавляться тим, що їх оточує і для них доступне. Щоб пізнати нове, потрібне бажання треба зацікавити учнів не лише конкретним предметом, а й процесом отримання знань. Тоді навчання стає задоволенням.

На уроках потрібно створювати такі умови,  щоб кожний міг сам здобувати знання. Молоде покоління повинне навчитися аналізувати проблемні ситуації, знаходити раціональні способи орієнтації в них, навчитися повніше розуміти світ, суспільство, себе, свою справу. За словами французького письменника, «вчитись треба тільки весело; щоб переварити знання, треба поглинати їх з апетитом». Саме тому, однією з  основних методичних завдань  є проблема :«Формування позитивної мотивації до навчання на уроках математики.» на різних   етапах уроку . Ми разом зі здобувачами освіти  живемо в нелегкий час. Пережили пандемію-навчаючись онлайн ,а зараз йде війна  і  продовжуємо надавати освітні знання онлайн. Часті тривоги, вибухи, стреси і тощо значно понизили їх успішність.

Продуктивність навчальної діяльності здобувачів освіти не є однаковою у різних варіантах ситуації. В одному випадку можуть спостерігатись відволікання і нудьга, а в іншому – найбільша захопленість. .Що  ж відрізняє всі ці ситуації і обумовлює різну продуктивність учня? Це його бажання, зацікавленість, мотив.

В основі успішного навчання закладений мотив та мотивація.

Поняття “мотив” походить з лат. movere – рухатись.

Мотив (франц. motif, лат. motus - рух) - спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб людини. Мотивами можуть бути потреби й інтереси, прагнення й емоції, установки й ідеали. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності.

Мотивація навчальної діяльності є складною багаторівневою неоднорідною системою спонукань, що включає мотиви, в ролі яких можуть виступати потреби, інтереси, установки, емоції, норми, цінності, ідеали тощо, тому можна говорити про вмотивованість цієї діяльності і водночас про наявність домінантних мотивів у її структурі.

. Нажаль немає єдиного рецепту для всіх і ми разом можемо створювати та експериментувати Мотивація – це також необхідна здобутками та питаннями, які виникають. Спосіб мотивації одних умова подолання освітніх втрат, ділитися своїми наробками, не працюватиме на інших, тому важливо як маркетологи шукати і пробувати способи заохочення до вивчення математики, де кожна тема будується на попередній і для успіху потрібно подолати освітні втрати. Мотивація має чіткий взаємозв’язок з мотивом. Мотивація спонукає дітей ефективно працювати і тим самим задовольняти свої власні потреби. Знати свої сильні сторони та зони розвитку. Працювати, щоб підвищити самоцінність та впевненість у собі.

В освіті розглядають два поняття освітні втрати та освітні розриви.

– У чому різниця між ними та як їх долати?

. Освітні втрати це умови, які спричинили недоотримання нашими учнями необхідних компетентностей.  Ми мали би зовсім інший рівень навчальних досягнень, якщо працювали би у звичайних умовах.

Освітні розриви – це різниця в навчальних досягненнях між соціально-незахищеними верствами населення та іншими учнями

  Отже ,ті учні, які мали певні соціальні, фінансові чи інші труднощі й раніше, тепер втрачають значно більше, ніж ті, кому навчання давалося порівняно легко.

Будь-яка загроза більше б’є по тих, хто найбільш уразливий.

Наразі маємо і втрати, і розриви. Останні були в нас і раніше. Ми чимало вже говорили про нерівність в освіті, і над її нівелюванням треба ще багато працювати, розробляти методики та шляхи вирівнювання умов для здобувачів освіти.  Ми навряд чи зможемо досягти повної соціальної рівності, але вживати заходів для підтримки дітей, наприклад, сільської місцевості або учнів із малозабезпечених родин – це те, що може й має робити держава.

«Немає недосяжних цілей – є високий коефіцієнт ліні, недолік кмітливості і запас відмовок..» - тож працюватимемо і шукатимемо наш шлях до вивчення математики!

“ Ніхто не знає, як краще для окремого учня чи учениці долати освіті втрати і який метод буде більш ефективним у руках певного вчителя. Ми з вами маємо задачу з параметром, в якій декілька змінних. Кожна змінна має свою історію – час навчання онлайн чи перебування за кордоном, сидіння під обстрілами у бомбосховищі чи втрати близьких… Для кожної дитини має бути свої варіанти подолання втрат, які вчитель контролює з різних наробок. Напрацювання  вчителів математики в час перебудови, пандемії, досвід колег з інших країн – це все елементи нашого конструктора для «подолання освітніх втрат».

Щоб поступово долати освіті втрати учням потрібно докладати більше зусиль, а для цього необхідно мати мотивацію. Розглянемо  способи мотивації учнів, які можна використати саме в контексті «відбудови» знань, навичок і вмінь.  Це може бути: власний приклад або відомих людей, зворотній звя’зок і усвідомлення учнями їх прогалин, участь в цікавих заходах, де можна застосувати знання з математики, посилення прикладної спрямованості математики, залучення батьків та родин для швидкого надолуження прогалин, заохочення відразу після виконаної роботи, прояв уваги за успішно виконане Ідеального інструменту подолання освітніх втрат не існує, але можна комплексно використовувати найкращий досвід”.

 Як виміряти освітні втрати?

Перж за все необхідно проводити з різних  тем зрізи знань та моніторинги, досліджувати прогалини в знаннях

Форми проведення  діагностуватн няосвітні втрати у класі.

Для діагностування  використовую всю палітру інструментів:

• педагогічне спостереження;

• невербальний та вербальний зворотний зв’язок від учнів;

• усне опитування;

• аналіз учнівських робіт (виконання завдань на різноманітних платформах, письмові роботи);

• самооцінювання і взаємооцінювання;

• оцінювання особистісного розвитку учнів батьками.

Ці інструменти можна використовувати як для виявлення втрат окремих учнів чи учениць, так і для діагностування навчальних втрат всього класу. На початку кожного семестру доцільно проводити діагностичні роботи для всього класу (письмові чи на онлайн платформах), щоб орієнтовно спланувати подальшу роботу з подолання освітніх втрат з усім класом.

 Чи відрізняються дії вчителя залежно від кількості учнів з освітніми втратами?

Різняться стратегії, що доцільно використовувати для їх подолання. Наприклад, якщо більшість   класу не знає властивості чотирикутників, то повторне опрацювання цього матеріалу доцільно запропонувати всьому класу, тобто виділити частину уроку чи цілий урок для актуалізації цих знань і формування необхідних навичок.

Якщо ж певні навчальні втрати наявні лише у групи учнів, то доцільно запропонувати детально їх опрацювати саме групі, а не всьому класу. Наприклад, клас може бути поділений на три групи, де учнівству першої групи запропонуйте долати навчальні втрати з однієї теми,  другої групи — долати навчальні втрати з іншої теми, а діти з третьої групи працюватимуть над детальнішим вивченням поточної теми.

Звісно, можуть бути випадки, коли окремі учні мають значно більші втрати, ніж решта. Таким учням надаю більше підтримки, пропоную окремі матеріали, домашні завдання, проходження уроку на певній онлайн-платформі, що забезпечує одразу зворотний зв’язок. проводжу додаткові консультації та інформую батьків про виявлені в учнів та учениць втрати і можливі шляхи їх подолання.

 Потрібно розуміти, що це довготривалий процес, який вимагає додаткових зусиль від учителя і наявності певної мотивації в учнів. Тож проблема мотивації учнів до навчання в контексті подолання освітніх втрат є дуже актуальною.

Враховуючи стрес, в якому постійно перебувають українські учні, доцільно також систематично виділяти окремо час на уроках для вправ на стабілізацію емоційного стану дітей.

Щоб не поглиблювати навчальні втрати варто продумати певні навчальні активності і в укритті під час тривоги. Ця діяльність якраз може бути не за поточною темою, а спрямована на подолання навчальних втрат: дидактичні ігри, опитування, робота в парі і групі, робота в робочих зошитах на друкованій основі чи робота з індивідуальними картками, які постійно знаходяться в укритті Як же краще мотивувати учнів наздогнати прогалини, адже дітям часто нудно повторювати хоча б поверхнево знайоме?

Я вважаю, що ключем до мотивації учнів є урізноманітнення форм, методів і засобів, що використовуються у навчанні.

Наприклад, учням дійсно нудно розв’язувати 20 однакового рівня складності рівнянь одне за одним. Але, це вже не так нудно, якщо всі 20 рівнянь будуть розбиті на п’ять рівнів, між якими учням буде пропонуватися логічна розминка, руханка, гімнастика для очей, завдання на придумування власних рівнянь. А ще цікавіше, якщо будуть залучені інтерактивні форми роботи: для першого рівня буде подаватися підказка, рівняння другого рівня учні виконуватимуть самостійно, рівняння третього рівня спершу слід обговорити в парі, а потім самостійно розв’язати, рівняння четвертого рівня діти можуть розв’язувати парами, а рівняння п’ятого рівня — виконуватимуть у групі. Чудово, якщо у вчителя є можливість додати інформаційно-комунікаційні технології у процес навчання.

 Подолання освітніх втрат — це системний процес.  Практикую і циклічні повторення. Наприклад, кожного уроку виділяю10 хвилин на повторення раніше вивченого, або вкраплюю завдання на повторення в домашні, самостійні і контрольні роботи. Зацікавлюють учнів і проєктні роботи, що спрямовані на повторення раніше вивченого матеріалу.

Зараз є багато різних програм від громадських організацій чи фондів, що працюють в напрямку подолання освітніх втрат учнів і безкоштовно надають доступи до освітніх платформ, онлайн-шкіл, онлайн уроків окремим учням. Батьки та учні не завжди знають про ці можливості. Тож можна інформувати учасників навчального процесу про додаткові можливості щодо подолання освітніх втрат за межами школи. Це чудовий шанс для мотивованих батьків і учні

 Учнів у класі багато, у кожного з них можуть бути різні освітні втрати, а вчитель один. Тож доцільно долучати до роботи над подоланням освітніх втрат учнів і інших: своїх колег, психологів,. Вони можуть стати помічниками вчителя як на уроках, так і в позаурочний час.

Освітні втрати учнів легше долати у співпраці. Наприклад:

• естафети на уроках учитель фізкультури може поєднувати з завданнями, що підготує вчитель математики . Н-д, ознаки подільності чисел

• психолог може надати консультації окремим учням, що потребують стабілізації емоційного стану;

Календарно-тематичне планування, яке складає вчитель на початку року, є орієнтовним. У процесі роботи (а тим більше в умовах війни) до календарного планування можуть вноситись зміни. Якщо вчитель розуміє, що новий матеріал базується на попередньому, який не засвоєний, то звісно виокремлюється ще час на опрацювання бази, без якої засвоїти новий матеріал діти просто не зможуть. Відповідно час на вивчення нового матеріалу може бути зменшений. Оскільки такі ситуації є досить типовими, то зараз надзвичайно актуально інтенсифікувати навчальний процес…

Мотивацією подолання освітніх втрат можуть бути математичні квести.Їх можна приурочити до свят або,після певної теми

Розбиваємо клас на команди, видаємо маршрутні листи до локацій та к’юаркоди до завдань. А також таблиці  для .відповідей  .На  кожній локації після роз’язання запиється відповідь, які в кінці сумуються В  таблиці дешифратор одна відповіть вірна інші ні.

Вказано локакії де знаходиться приз. Звичайно приз отримає команда ,у якої сума вірна. Застосування математичних квестів у навчальному процесі дозволить легко, у невишуканій  тв цікавій формі виявити освітні втрати та надолужити їх.  Прагну організувати  та мотизувати пізнавальну діяльність учнів таким чином ,щоб вони самостійно розв’язували певні ситуації ,проблеми, спираючись на свої потенційні можливості та вже набуті знання у процесі взаємодії «Учень – інформація», «учень-ситуація», «учень – знання», « учень – вміння та навички», «учень – проблема», «учень – учень», «учень-група», тощо.

Схематично це виглядає так:

• індивідуальна самостійна робота учнів за схемою орієнтованої основи дій;
• робота в парах (обговорення й корекція);
• робота в групах (вироблення точки зору, узгодження думок);
• колективна робота (групування думок формування висновків).

    На різних етапах уроків використовую такі форми інтерактивних технологій, як презентація, мікрофон, ток-шоу, реклама, незакінчене речення, міні-проекти, мозковий штурм, рольову гру, математичний диктант, тощо.  Кожен урок планую з позиції мотивів діяльності на кожному його етапі.

Для подолання освітніх втрат використовую інформаційно-комунікаційні технології на уроках математики, які сприяють підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкривають їх таланти, суттєво впливають на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та їх інтелектуальні почуття. При цьому підвищується працездатність здобувачів освіти, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності заняття.

Одним з підходів мотивування навчання є , мультемедійні технології. Вони:

-надають учителю можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал;

-деталізують нечітко сформовані уявлення, поглиблюють здобуті знання;

-подають його в незвичному аспекті, викликають в учнів нові образи.

Перевагиами мультимедійних уроків–презентацій :

-якісно змінюється ставлення учня до математики,як навчального предмета;

-підвищується учбова активність учнів на уроці;

-значно поліпшується сприйняття матеріалу, що вивчається, і його запам’ятовування.

Найсучасніші інтерактивні технології навчання, які використовую на уроках математики  для мотивації це гейміфікація навчання.

Гейміфікація навчання – це використання окремих елементів ігор у навчальному процесі.

   Впровадження інформаційно – комунікативних технологій дозволяє розширити спектр ігор, ігрові форми і елементи на уроках.

Найбільш поширеними ігровими освітніми платформами для мотивації навчання  є проекти:

https://learningapps.org – онлайн конструктор для створення ігрових інтерактивних вправ з багатьох предметів. Перевагою даної платформи є можливість для вчителя створення його особистих цифрових освітніх ресурсів, враховуючи вікові особливості та рівень знань учнів.

https://clevver.me (CastleQuiz) – стратегічна гра-вікторина для старшокласників на теми шкільної програми. Грати можна з випадковим суперником.

http://www.triventy.com – є ігровою платформою, яка дозволяє писати, запускати і проводити онлайн тести в класі. Учні беруть участь у грі, використовуючи свої смартфони – вони перетворюються на пульт дистанційного керування. Даний ресурс дозволяє також вирішити проблему традиційної освіти і звільняє вчителя від перевірки тестів – здійснюється миттєвий  зворотний зв’язок, де учні відразу бачать свої результати.

На заняттях, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ресурсами, можна організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти .

Я цілком погоджуюсь з думкою С. Д. Пуассона, що «життя прикрашене двома речами: вивченням математики та її викладанням.» Намагаюся так організувати навчальний процес, щоб новий матеріал на кожному етапі уроку поставав перед учнями  в новому висвітленні: використовую відомості про значення математики для сучасних досягнень науки й техніки, залучаю елементи історизму, встановлюю між предметні зв’язки,  на яскравих прикладах переконую в необхідності конкретних знань для оволодіння певною професією.

Резюмуючи, зазначимо, що засвоєння знань та вмінь на сучасному компетентнісному рівні може відбуватися і за умови мінімальної участі вчителя, навіть майстра своєї справи. А от без  активної участі самих учнів процес засвоєння фундаментальних, світоглядних знань на рівні сучасних вимог є неможливим. Тому слід стимулювати учнів до пізнавальної діяльності, створювати мотиви свідомого ставлення до навчання. Лише за таких умов можлива самореалізація учнів у житті, їхня адаптація в соціумі

 Так як   в процесі сприйняття об’єкту поряд зі сприйманням беруть участь пам’ять і мислення то перед  вчителем математики стоїть одне з першочергових завдань: забезпечити успішне вивчення предмета, домогтися вільного володіння набутими  знаннями. В цьому допомагає формування  мотивації навчальної діяльності як засобу підвищення якості знань учнів.