Виступ на допомогу вчителю фізики "Фізика проти нудьги"

 «Фізика проти нудьги»

        

І. Вступ

 Одним із напрямків роботи по реформуванню освіти є вироблення в учнів умінь та навичок самостійного набуття знань і, головне, навчання школярів застосовувати набуті знання на практиці.

 При формуванні таких умінь і навичок важливу роль відіграють не тільки уроки, а й позакласні заняття з предмета.

 Позакласна робота з фізики сприяє розвитку творчих здібностей учнів, підвищує інтерес до вивчення курсу, привчає їх до самостійного пізнання й творчої активності.

 Інтерес до предмета підвищує увагу, полегшує розуміння й, відповідно, сприяє більш свідомому і ґрунтовнішому засвоєнню.

 Головна мета «цікавої фізики» - збудити діяльність наукового уявлення, привчити учня мислити в дусі фізичної науки і створити в його пам′яті численні асоціації фізичних знань з найрізноманітнішими явищами життя, з усім тим, з чим він зазвичай входить у контакт.

 Вчитель, в свою чергу, може краще дізнатися про індивідуальні здібності учнів, їх інтереси і всіляко розвивати їх.

  Єдність класних і позакласних форм роботи збагачує урок, наповнює його новим змістом, робить більш цікавим і емоційним.

 Слід сказати, що форми позакласної роботи з плином часу, розвитком цивілізації урізноманітнюються і вдосконалюються.

 Сучасна школа має в своєму арсеналі чимало форм позакласної роботи. Це найбільш уживані: підготовка учнями рефератів та доповідей, виготовлення саморобних приладів, таблиць, схем; підготовка та участь у проведенні тематичних вечорів, конференцій, тижнів науки і техніки, участь у гуртках, розгляд строкатого ряду головоломок, хитромудрих питань, цікавих оповідань,

цікавих задач, парадоксів.

 

ІІ. Цікаві розповіді про видатних фізиків.

 Всі ви знайомими з багатьма відомими фізиками. Вони булим геніальними людьми, але водночас скромними, привабливими, мали хороше почуття гумору, іноді навіть здавалися чудними, розсіяними , траплялися в їхньому житті анекдотичні випадки, різні цікаві історії, про них складали легенди. Але це ніяк не зменшувало їх видатних заслуг. Поведінка геніїв була неординарною, мислення оригінальним, а результати – надзвичайними. Фізика і гумор абсолютно сумісні. Фізики вміли і вміють жартувати. Наприклад, видатний учений Резерфорд говорив, що всі науки « діляться на фізику і колекціонування марок».

  А. Гілберт говорив, що він став поетом, бо для заняття фізикою у нього було замало уяви. Академік Арцимович гумористично запевняв, що «найважливіше для генія – це своєчасно народитися».

 Один репортер запитав Альберта Ейнштейна, чи записує він свої думки, якщо записує, то куди: в блокнот, записну книжку чи в спеціальну картотеку. Ейнштейн подивився на громіздкий блокнот репортера і сказав: « Милий мій, справжні думки так рідко приходять в голову, що їх не важко і запам′ятати».

 

 Фелікс Кривін в книзі «Несерйозні Архімеди» наводить діалог, який нібито був між знаменитим англійським фізиком І. Ньютоном і його сусідом:

• Послухайте, Ньютон, як ви зробили це своє відкриття про яке стільки говорять?
• Та так, звичайно. Просто стукнуло в голову.
• Що стукнуло в голову?
• Яблуко. Я сидів, а воно впало з гілки.
• Зізнайтесь, Ньютон, це яблуко було з мого саду. Ось бачите, гілка нахиляється до вас на подвір′я, а ви маєте звичку тут сидіти.

Ньютон зізнався:

• Чесне слово, не пам′ятаю, що то було за яблуко.

На другий день, коли Ньютон прийшов на своє улюблене місце, гілки яблуні тут вже не було. Гілка була зрізана, сонце безжально палило, і Ньютону нічого не залишалось, як зайнятись вивченням світлових явищ.

 А ось ще одна історія про Ньютона.

 У вченого була люблена кішка. Кожен раз, коли він починав працювати, вона просилась вийти з кімнати або зайти. Це відволікало Ньютона від роботи.

Він довго думав як цьому зарадити. Нарешті придумав. Він прорізав у дверях отвір, такий, щоб кішка сама могла виходити і заходити, коли їй потрібно. З часом у кішки з′явилися котенята. Тоді вчений зробив у дверях отвори для кожного котеняти. Хтось з його знайомих побачив це і сказав, навіщо так багато отворів, адже котенята можуть виходити в той самий отвір, що й кішка.

 Цікава легенда пов′язана з янтарним веретеном дочки знаменитого філософа давності Фалеса Мілейського. Дочка Фалеса пряла вовну цим веретеном. Якось вона впустила його у воду. Дівчина стала витирати краєм свого хітона і помітила, що до веретена прилипло кілька шерстин. Думаючи, що вони пристали через вологість, вона стала витирати його дужче. І що ж? Чим більше вона його натирала, тим більше прилипало шерстинок. Дівчина звернулася за поясненням до батька. Фалес зрозумів, що причина в янтарі. Він на фінікійському кораблі закупив масу дрібничок з янтаря і переконався, що всі вони, натерті шерстю, притягують до себе легенькі предмети.

 Наступна історія. Застудившись, дружина професора анатомії болонського університету Луїджі Гальвані потребувала турботи і уваги. Лікарі приписали їй бульйон із жаб′ячих лапок. Готуючи жабки для бульйону, Гальвані і відкрив відому «живу електрику» - електричний струм!

 Цікава історія, що стосується іншого вченого. Видатний німецький фізик Вільгельм Кондрат Рентген одержав лист з проханням прислати … кілька рентгенівських променів з вказівкою, як ними користуватися. Виявляється, що у автора листа в грудній клітці застрягла револьверна куля, але для поїздки до Рентгена у нього не знайшлося часу.

 Рентген був чоловік з гумором і відповів так: «На жаль, в даний момент в мене немає Х-променів, до того ж пересилка їх – справа складна. Вважаю, що можемо поступити простіше: пришліть мені вашу грудну клітку.»

 А ось послухайте. Один з грудневих днів 1812 року Сер Гем фрі Деві щойно закінчив читати досить дивний лист. Якийсь юнак – учень палітурника, що підписався нікому на той час невідомим прізвищем Фарадей, повідомляв у листі, що він старанно відвідував курс популярних лекцій Деві в Королівському інституті. Він писав про своє палке бажання присвятити себе науковій діяльності. До листа були додані записи прослуханих лекцій, ретельно переписаних і оправлених автором листа.

 - Ось лист одного юнака, на прізвище Фарадей; він слухав мої лекції і просить дати йому місце в інституті. Що  мені з ним робити? – звернувся Деві до інститутського товариша Піпіса, який був під час читання листа.

 - Що робити? Накажи йому мити пляшки, - відповів Піпіс. – Якщо він погодиться, то з нього будуть люди, а якщо ні, то з нього не буде пуття.

 У березні 1813 року на прохання Деві Фарадей дістає місце асистента в лабораторії Королівського інституту. Тут були виконані всі праці Фарадея.

 А ось розповідь самого Архімеда. Народився в 287р. до н.е. в Сицилії, у Сіракузах. Мій батько був наближеним до царя Гієрона, що правив Сіракузами. І ось одного разу, коли цар Гієрон заказав ювеліру виготовити золоту корону, він не повірив в його чесність. Йому здавалося, що той замінив частину золота сріблом. Його величність Гієрон  поручив мені вияснити, чи є там срібло.

 Маса корони і маса золота, яке дав цар, були однакові, як же мені визначити, чи є там срібло?

 О, скільки днів і ночей я працював … Став думати й про смерть ганебну, перед якою вирішив помитися. Намилився золою і став залазити у ванну, дивлюся – вода піднімається, сів – вода ще більше піднялася, став – опустилася. О, еврика! Це ж її рівень залежить від об′єму зануреного тіла. О, то це ж можна встановити, який об′єм води витисне золото, а який – срібло тієї самої маси! Ось так, любі мої, я розв′язав задачу – через один щасливий випадок.

 Ви не раз бачили портрет Галілео Галілея – дідуся з великою бородою. Дійсно, він жив довго (1564-1642), 78 років. Але перше велике відкриття у фізиці він зробив в 1583 році, коли йому було ще 19 років. Спостерігаючи за коливанням люстри в храмі і порівнюючи період коливання з биттям власного пульсу, він встановив, що період коливання не залежить від амплітуди. (закон ізохронності маятника).

 

iiі. Фізика в прислів′ях

 Одним із прийомів пізнавальної діяльності учнів, які я використовую на уроках фізики, є незвичайне домашнє завдання, пов′язане з відшуканням приказок, прислів′їв про явища, які вивчались на уроці.

 Давно відомо: «Пословица недаром молвится». Але серед великої кількості приказок, прислів′їв слід відібрати лише ті, на яких можна пояснити фізичний зміст, хоч їх життєве тлумачення може бути значно багатшим і різноманітнішим.

 При підготовці домашнього завдання учні ділять аркуш зошита на дві колонки. В першу записують приказки (прислів′я), в другу – її фізичну суть.

 Ось деякі приклади.

Тема «Тертя».

1. «Йде, як по маслу».                                 Змащення зменшує силу тертя.

2. «Не змастиш – не поїдеш».

3. «Слизький, як в′юн».                               Риба мокра – зменшується сила тертя.

     4. «Висковзне, як риба з рук».

5. «Коси, коса, поки роса, роса спаде –     Роль змазки виконує роса.

    робота пропаде».

 

Тема «Тиск».

1. «Ходить по лезу ножа».                          Площа опори мала, тиск -  великий.                 

 

Тема «Теплові явища».

1. «Доки сонце зійде, роса очі виїсть».     Конденсація пари відбувається під

ранок, а як зійде сонце, то                     температура буде підвищуватися,

роса почне випаровуватися.

     2. «Куй залізо, доки гаряче».                     При збільшенні температури легше

           змінити форму твердого тіла, так як

           зменшуються молекулярні сили

           взаємодії.

     3. «Поле з снігом, амбари з хлібом».        Сніг, маючи низьку теплопровідність,

           захищає озимі від вимерзання.

 

Тема «Прості механізми».

    1. «Проти лому немає прийому».              Ломом в даній поговірці називають

Важіль. А за допомогою важеля,     навіть при малій силі, можна отримати велику силу дії, головне, щоб було відповідне плече сили.

2. «Щоб води напитися, журавель            Тут «журавель» є важіль.

    згодиться».   

3. «Клин клином вибивають».                   Клин відноситься до простих 

            механізмів, за допомогою якого ми,

            діючи малою силою на тильну        

           поверхню, значно збільшуємо дію на

           сторони розколюваної деревини.

 

Тема «Сили».

1. «Скільки б не скакав, а до землі          Дія сили тяжіння на всі тіла.

впадеш».                 

2. «Гуртом і слона можна подолати».       Рівнодійна сила дорівнює геомет- 

            ричній сумі всіх прикладених сил.

Перелічені вище прислів′я і приказки – це лише частина відтвореної учнями    мудрості нашого народу, який на основі життєвих спостережень так вміло використовував фізичні явища.

 Значення вище описаного прийому:

 Повторення навчального матеріалу відбувається невимушено; активізується мислитель на діяльність учнів, особливо слабо встигаючих та учнів з рисами тривожності, розкривається глибина народної мудрості, єдність теорії і практики.

 

IV. Фізика на службі у детективів.

 Зазвичай діти люблять читати детективи, не залишаються байдужими до розслідувань Мегре, лейтенанта Коломбо, і, звичайно, Шерлока Холмса. Дивуються його спостережливості і вмінню, аналізуючи, зробити правильні висновки. Сьогодні я хочу запропонувати задачі Шерлока Холмса, пов′язані з фізикою.

1. Була зима. Шерлок Холмс зайшов до кімнати з вулиці. Крізь замерзлі вікна було видно лише край дороги. «Господарка квартири неекономна», - подумав він. Чому Шерлок Холмс зробив такий висновок?

(Вікна в квартирі замерзли. Значить, в простір між рамами проникло з кімнати тепле вологе повітря і, дотикаючись до холодного скла замерзло на ньому. Тобто вікна не заклеєні.)

 

2. Шерлок Холмс ввійшов у квартиру і почав бесіду із господарями, через 1хв.

сказав: «Шановна господиня, у вас на кухні кипить чайник». Як він це визначив, якщо знаходився в кімнаті, з якої не видно кухні?        

( Коли чайник кипить, то кришка побрязкує, в чайнику завдяки    утвореній парі тиск збільшується, піднімає кришку, при цьому пара виходить, тиск зменшується, кришка опускається. Виникає звук при ударі.)

 

3. Господарка дому, де був Холмс, підійшла до дверей і впустила кицьку.  

Подивившись на кицьку, Шерлок Холмс сказав: « Погода на вулиці      холодна.» Як він це визначив?

( При холодній погоді хутро кицьки стає особливо пухким, щоб у  проміжках між ворсинками було більше повітря – поганого провідника тепла ).

 

4. Щоб швидше остудити каструлю з молоком, господарка дому поставила її на лід. Холмс подивився і подумав «А з фізикою господарка не дружить».

Чому у нього виникла така думка?

( В цьому випадку лише нижня частина молока охолоджуватиметься  за  рахунок теплопровідності ).

 

 А  ось пригоди інспектора Варнике.

1. – Цікава історія! – сказав інспектор Варнике, послухавши фрау Пепприх, у котрої нещодавно вкрали двох гусей. – Доведеться ближче познайомитися он з тим молодим мотоциклістом.

   - Я нічого не чув і не бачив. Я тут щойно зупинився. В мене щось трапилось з мотоциклом. Мабуть, зіпсувалась свічка. – Заявив мотоцикліст, тримаючи свічку в руках.

   - У вашому поясненні, юначе, дещо не відповідає дійсності, - сказав інспектор

Варнике.

 Чому інспектор запідозрив мотоцикліста в пограбуванні?

(Інспектор звернув увагу на невідповідність між словом і ділом мотоцикліста. Свічка не могла так швидко схолонути, щоб її можна було тримати голою рукою. А мотоцикліст демонстративно показує її інспектору. Отже, він обманює.)

 

2. -  Зникло дві тисячі п′ятдесят шість марок.

• Кого ви підозрюєте в злочині?
• Чесно кажучи, не знаю, - відповів касир. – Я перераховував гроші. Несподівано в кімнаті стало темно. Погасла лампа. Я поставив на стіл стілець, зліз на нього і взявся за лампу. Від сильного опіку я похитнувся і впав на підлогу. Деякий час я був непритомний, а отямившись, побачив, що гроші зникли.
• Я звинувачую вас в пограбуванні грошей! Все розказане вами – суцільна вигадка, тому що …

Що сказав інспектор Варнике касиру?

(В кімнаті була люмінесцентна лампа. Мабуть, касир ніколи не торкався її, інакше він знав би, що люмінесцентні лампи – лампи холодного світла і не нагріваються вище температури 40 -45⁰С.)

 

3. Восени сім′я Вимер залишила дачу і повернулась в свою міську квартиру. Вони домовилися з сусідом по дачі, щоб вин наглядав за їхнім подвір′ям. Через певний час сусід зателефонував до Вимер і повідомив, що дача пограбована.

Інспектор Варнике відразу почав розслідування і негайно допитав сусіда. Той розповів наступне: «Якось вночі я почув підозрілий шум. Не дивлячись на сильний мороз, я відразу піднявся і пішов до дачі Вимера. Я зазирнув в вікно, але всі вікна замерзли і я нічого не зміг побачити. Тоді я продихав невелику шпарочку, і присвітив кишеньковим ліхтариком. В кімнаті був безлад.»

• Зрозуміло, - рішучим голосом сказав інспектор Варнике. – прошу вас пройти зі мною.

Чому інспектор Варнике запідозрив сусіда в пограбуванні?

(Віконні шибки знадвору не замерзають. Продихати знадвору шпаринку неможливо. Ясно, що таке незнання законів фізики викликало підозру інспектора Варнике.)

Література:

 

1. Я.И.Перельман. Занимательная фізика. М., Наука., 1991.
2. М.І.Блудов. Бесіди з фізики., К., Рад. Школа., 1989.
3. Все для вчителя № 7-8, 2004.
4. Все для вчителя № 7-8, 2005.
5. Бібліотечка «Все для вчителя» № 3, 2004.
6. В.Н.Болховитинов. Твое свободное время., М., Детская литература., 1975.