Виступ на методичному об'єднанні вчителів початкових класів "Використання методів інтерактивного навчання в початковій школі"

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Використання інтерактивних методів дозволяє активізувати навчальний процес, зробити його більш цікавим та менш втомлюваним для учнів.

Інтерактивне навчання має на меті:

·        створення умов для залучення всіх слухачів до процесу пізнання;

·        надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з приводу того, що він знає і думає;

·        вироблення життєвих цінностей;

·        створення атмосфери співпраці, взаємодії;

·        розвиток комунікативних якостей і здібностей;

·        створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного учня відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захи­щеності, неповторності, значущості.

При роботі в початкових класах добре зарекомендували себе такі інтерактивні методи навчання:

• Розігрування ситуацій за ролями. Часто використовується на різних етапах навчально-виховного процесу. Дітям пропонується розіграти ту чи іншу ситуацію, оцінити вчинки та слова героя, розповісти про його почуття та причини саме такої його поведінки, а також дати поради щодо її покращення. Використання цього методу дає можливість учням набути досвіду шляхом гри.

•  Мікрофон. Цей метод дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання. Говорити має право тільки той учень, у кого мікрофон, відповіді не коментують і не оцінюють, коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

•  Незакінчене речення.  Відповідь учня - це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…". Ця інтерактивна технологія часто поєднується з "мікрофоном", вона дає змогу розвивати в учнів зв'язне мовлення, власні висловлювання, порівнювати їх з іншими, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті і переконливо.

• Займи позицію. Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

• Гра. Гра – самостійний і законний для учнів, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра виявляє знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських здібностей учнів, розкриває творчий потенціал кожного учня. Учні полюбляють такі вправи «Так чи ні», «Добре–погано», «Комплімент», «Можна–не можна».

• «Навчаючи — вчуся». Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань своїм однокласникам під час уроку. Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках. Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.

• Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими. Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

• Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок.

• Змінювані трійки. Всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї трійки.

• 2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов'язково доходять до спільного рішення, потім об'єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об'єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

• Асоціативний кущ. Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.     Визначається тема одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.
  Відповіді записуються.    Отже, на дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий «кущ», на «гілках» якого знаходяться відомості про це слово.

• Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

• Сенкан — це вірш, що складається з 5-ти рядків.1-й рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник). 2-й рядок — це опис теми, який складається з 2-х слів (два прикметники).  3-й рядок визначає дію, пов'язану з темою; він складається з трьох слів (дієслів).  4-й рядок є фразою, яка складається з 4-х слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обго­ворюваного.  Останній рядок складається з одного слова; в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.