Виступ на методсекції "Опрацювання нових освітніх навчальних програм на основі ДСПТО"

Про матеріал
Сучасна освіта повинна бути все ближчою до вимог суспільства, розвиток якого тісно пов'язаний із виробничими процесами та економікою. І це повинно відображатися в навчальних програмах.
Зміст архіву
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

Опрацювання

нових освітніх навчальних програм

на основі ДСПТО

 

 

 

 

 

Підготувала

викладач  спецдисциплін

Млинко Л.Й.

 

 

 

 

Тернопіль

 

Перехід економіки України на ринкові відносини, широке запровадження  інформаційних та гнучких виробничих технологій потребують значного підвищення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників для різних галузей промислового та  сільськогосподарського виробництва, будівництва й сфери послуг. Істотно підвищуються вимоги роботодавців до рівнів компетентностей  робітників, здатності їх до самоорганізації і самореалізації у професійній діяльності, готовності до розв’язання виробничих і соціально-економічних завдань.

Це вимагає від науковців  та педагогів-практиків розроблення та впровадження у навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) відкритих систем професійного навчання та гнучких технологій навчання, зокрема, модульної.

      Відповідно до Концепції розвитку професійно-технічної  освіти в Україні, забезпечення якості робочої сили та підвищення її конкурентоспроможності на ринку праці потребують застосування гнучких модульних технологій професійного навчання.

Чому? Як це доводить практика?

Розрізнена навчальна інформація, яка поступає від різних предметів, ускладнює для учнів її систематизацію і, як наслідок, затрудняє формування  в їх свідомості цілісної картини.

Кожний предмет є замкнутим цілим із своїм особливим матеріалом, який часто вивчається безвідповідно до матеріалу іншого предмета. Практика свідчить, що використання міжпредметних зв’язків не в змозі гарантувати логічної послідовності у вивченні теоретичних знань та відпрацювання їх на уроках виробничого навчання.

Предметне навчання, як правило, носить інформаційно-репродуктивний характер: учні одержують готові знання, а формування вмінь і навичок досягається шляхом відтворення зразків діяльності, що не забезпечує ефективність зворотних зв’язків і, як наслідок, ускладнюється процес управління навчанням учнів, що призводить до зниження його якості.

Поява модульного підходу в  прохтехосвіті – спроба зменшити рівень дії протиріч, що виникають при використанні традиційних методів професійної підготовки. Це дозволяє спрямувати професійну підготовку на одержання професії взагалі, а не на виконання конкретної роботи, що перешкоджає працевлаштуванню випускників ПТНЗ, задовольнити вимоги конкретних підприємств, фірм, виробництв і технологічних процесів, врахувати індивідуальні особливості учнів, які оволодівають професією.

Модульне навчання припускає чітку структуризацію змісту навчання, послідовний виклад теоретичного матеріалу, забезпечення навчального процесу методичним матеріалом і системою оцінки та контролю засвоєння знань, що дозволяє корегувати процес навчання.

Слайд 1

Слайд 2

Центральним принципом МСН є принцип модульності: навчальний матеріал (МЕ) потрібно формувати із відносно укрупнених фрагментів, кожен із яких повинен мати змістовну, логічну, смислову та методичну цілісність і моделювати (описувати) певну предметну область поля професійної діяльності, а також визначати алгоритми навчально-пізнавальної та навчально-виробничої діяльності.

У кожному рівневому модульному блоці передбачають виконання комплексних робіт з метою контролю визначення практичних умінь і навичок учнів на відповідність певному рівню запланованої кваліфікації. При виконанні практичних робіт особливу увагу приділяють раціональній організації робочого місця, дотримання правил безпеки праці, якості виконання робіт відповідно з вимогами ОКХ і технологічних стандартів.

Методику модульного навчання  формує концепція компетентності.

Слайд 3

Таблиця

Проаналізувавши дану в таблиці інформацію, бачимо:

переваги модульної системи  професійного навчання:

  інтенсифікація та особистісна орієнтація навчального процесу;

  підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу;

  гнучкість навчальних планів та програм;

  підвищення практичної спрямованості та логічної послідовності змісту навчання;

  стимулювання саморозвитку учнів;

  чіткий поточний контроль засвоєння знань, умінь та навичок;

  об’єктивність оцінювання знань.

  професійну компетентність,

 

Але як і у кожному новому починанні, наявні

Недоліки модульного навчання професій узагальнено можна сформулювати так:

  трудомісткість і складність розробки навчально-програмної документації й змісту дидактичних модулів;

  недостатнє фінансування ПТНЗ;

  наявність в ПТНЗ навчальних груп із різними термінами навчання;

  відносно слабкий рівень початкової підготовки учнів;

  відсутність програм комп'ютерного забезпечення модульного навчання;

Слід зауважити‚ що в основу концепції модульної системи професійного навчання покладено модулі трудових навичок. Впровадження системи модулів трудових навичок підвищує ефективність професійної підготовки завдяки вгіленню спеціально  і розроблених навчальних елементів та  які дають  можливість учням самостійно навчатися. Особливість модульної системи професійного навчання — принципово новий підхід до його організації. Якщо в традиційній системі зміст навчального матеріалу поділяється на предмети, розділи, теми. Теорія досить часто відокремлена від практики. То в модульній системі своєрідними дозаторами навчального матеріалу виступають конкретні трудові навички, які має опанувати слухач, набуваючи професію. 

Впровадження модульної системи навчання передбачає поєднання функцій викладача і майстра.

Модульна система дає можливість засвоювати знання завершеними блоками.

Тому до психолого-педагогічного забезпечення модульної технології належить складання модульних навчальних програм і модульного планування.

Складовими ДСПТО є : ОКХ, навчальні модулі (НМ) та система підсумкового контролю за якістю опанування кожного навчального модуля. Розроблення стандарту  починатиметься із визначення змісту навчальних модулів. Професія є сукупністю видів робіт, зміст яких відображається у кваліфікаційній характеристиці або професійному стандарті. Отже, ОКХ складатиметься із окремих модулів, в  яких окреслюватимуться ці види робіт або трудові функції. Наприклад, для професії «Лицювальник-плиточник» модулі ОКХ співпадатимуть з кваліфікаційними характеристиками розрядів.

На першому етапі навчання учень опановує базові професійні знання та , притаманні професії або групі професії однієї галузі, без яких неможливе подальше оволодіння професією.

У межах базового навчального модулю в учнів формуються та розвиваються необхідні для працевлаштування соціально-психологічні, професійно важливі та ділові якості, зміст яких обумовлений змістом ключових компетентностей професійного стандарту. Тут мають набуватись базові знання та уміння з охорони праці, пожежної та електричної безпеки. Практично більшість навчальних дисциплін, які віднесених до загальнопрофесійної підготовки, складають базовий навчальний модуль. Після успішного завершення навчання за базовим навчальним модулем учень має право опановувати  навчальним модулем нижчого рівня.

Другий етап професійної підготовки кваліфікованих молочих спеціалістів являє собою процес оволодіння сукупністю навчальних модулів, кожний з яких поглиблюватиме професійні компетентності у конкретній професії або групі професій. На цьому етапі можна набувати професійну компетентність також за навчальними модулями.

Отже, алгоритм формування змісту навчального модуля буде таким:                                                              1) визначення стратегічної мети модуля – формування професійної компетентності на рівні певного кваліфікаційного розряду (наприклад, мета 1-го модуля для лицювальника-плиточника – формування здатності виконувати найпростіші роботи під час лицювання);                                                     2) планування результатів навчання – засвоєння знань, умінь та компетенцій щодо виконання трудових операцій, характерних для виду роботи (трудової функції);                                                                  3) визначення переліку трудових операцій для виконання цієї функції згідно з кваліфікаційною характеристикою або професійним стандартом; на нашому прикладі – підготовка поверхонь, встановлення та кріплення плиток тощо;                                                                                                                    4) здійснення аналізу навчальної літератури з метою відбору дидактичних одиниць професійно-теоретичної та, пов’язаної з нею, професійно-практичної підготовки, вибір об’єктів праці;                                                                      5) планування рівнів засвоєння дидактичних одиниць, їх систематизація.                                                                         Отже, модульно-компетентнісний підхід у підготовці кваліфікованих робітників виник як поєднання компетнтнісного підходу до  модульного принципу розроблення навчальних планів та програм. Застосування модульної системи дасть змогу, особливо у найближчій перспективі, під час прискорення технологічних та структурних змін в економіці гнучкіше реагувати на потреби підприємств у кваліфікованих кадрах.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Працювати в команді Навчатися упродовж життя

Номер слайду 3

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (Концепція «Нова українська школа»).

Номер слайду 4

компетенції - це сукупність знань, умінь і навичок, що визначають здатність робітника виконувати трудові дії в конкретній сфері діяльності;компетентність/компетентності - здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності та інші особистісні якості;ДС ПТО на основі компетентнісного підходуберуть за основу

Номер слайду 5

 1. Створювати ситуації вибору: застосування тестових та різнорівневих завдань, що дають учням право вибору, навчати обирати потрібний варіант; диференційовані домашні завдання. 2. Застосовувати інтерактивні технології, які є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння колегіально вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей учня. 3. Самовираженню, самореалізації особистості допомагає проблемне навчання.

Номер слайду 6

4. Навчати висловлювати власну точку зору, вислуховувати думки товаришів, узгоджувати погляди та доходити порозуміння. 5. Залучати учнів до використання комп'ютера як потужного інструмента здобуття та обробки інформації (формування ІК компетентностей). 6. Організовувати самостійну навчально-дослідницьку діяльність як ефективний засіб формування практичних умінь і навичок. 7. Практикувати тренінги і вправи у формі ситуативних завдань, наближених до життєвих ситуацій. 8. Періодично змінювати ролі учнів на уроці з метою формування готовності діяти в ситуаціях, наближених до життєвих. Вчити планувати власну навчальну діяльність, рефлексувати її та досягнуті результати.

Номер слайду 7

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Конкретизація загальної мети уроку (передбачення знаннєвої складової, діяльнісної та емоційно-ціннісної). Поділ змісту теми на навчальні ситуації в залежності від його структури — теорія, способи діяльності, знання в дії (вміння). Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації – як знаннєвого, так і компетентнісного. Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, емпіричний, практичний). Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (парна, групова, індивідуальна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) відповідно змісту та методів роботи. При виборі змісту, методів і форм – орієнтація на цільову установку й очікуваний результат на кожному етапі.

Номер слайду 8

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Із численного арсеналу методів навчання доцільними для формування компетентностей є: метод проектів дебати ігрові технології інтерактивні технології метод портфоліо частково-пошукові методи дослідницькі методи

Номер слайду 9

Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію, критично її оцінювати, осмислювати, застосовувати. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}  6. Оцінювання   5. Синтез   4. Аналіз   3. Застосування   2. Розуміння 1. Запам’ятовування

Номер слайду 10

Сприймання інформації з різних джерел Аналіз різних точок зору, вибір власної Зіставлення її з іншими Добір доказів на підтримку позиції Прийняття рішення на основі доказів

Номер слайду 11

1. Аналіз (уміння ставити запитання) . 2 Синтез )уміння узагальнювати інформацію( . 3 Оцінювання (уміння оцінювати інформацію та обґрунтовувати рішення

Номер слайду 12

Номер слайду 13

ДС ПТО на основі компетентнісного підходувикористовуютьмодульно-компетентнісний підхід - це комплексний підхід до модульної побудови змісту навчання з конкретної професії, зорієнтований на результати навчання - набуття особою необхідних компетенцій для виконання трудової діяльності;

Номер слайду 14

навчальний модуль - це логічно завершена складова ДСПТО, що базується на окремій одиниці професійного стандарту, містить навчальний матеріал, необхідний для досягнення професійних і ключових компетентностей та належить до певного рівня кваліфікації. Засвоєння навчального модуля може підтверджуватися відповідним документом (сертифікат, посвідчення, свідоцтво). ДС ПТО на основі компетентнісного підходувикористовують як основу

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Чим відрізняються ДС ПТО на компетентнісній основі?

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Модульна технологія навчання – це педагогічна технологія, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів. Під модулем розуміють автономну організаційно-методичну структуру навчальної дисципліни, що містить у собі дидактичні цілі, логічно завершену одиницю навчального матеріалу (складену з обліком внутрішньопредметних і міждисциплінарних зв'язків), методичне керівництво (включаючи дидактичні матеріали) і систему контролю.

Номер слайду 3

Професійна компетентність - це система професійних знань, умінь і навичок + забезпечення мобільності та поповнення професійних особистісних знань + уміння виявляти, ставити й розв'язувати на рівні технологічних стандартів професійні завдання + гнучкість застосовуваних методів теоретичної та способів практичної діяльності + критичність мислення + саморефлексія.

Номер слайду 4

Параметр, що аналізується. В традиційній системі професійного навчання. В модульній системі професійного навчання. Навчальні плани й програми. Типові, затверджуються органами освіти. Гнучкі, розроблені на модульній основі за вимогами замовника. Умови навчання. Усереднені, розраховані на середнього учня. Максимально індивідуалізовані та диференційованіЗатрати часу на навчання. Як правило надмірні, що пояснюється дублюванням змісту предметного навчання. РаціональніСтруктура змісту навчанняЖорсткаГнучкаСтратегія підготовки викладача (майстра) до занять. Планування. Проектування і планування. Домінуюча форма процесу управління навчальною діяльністюЖорсткаГнучкаАналіз основних параметрів професійної підготовки в традиційній і модульній системах навчання

zip
Додано
17 жовтня 2020
Переглядів
487
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку