Виступ на педраді «МОРАЛЬНО-ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ»

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №41

Виступ

«Морально-духовне виховання на уроках словесності»

Підготувала:

вчитель зарубіжної літератури,

української мови і літератури

КЗШ №41

Дзятко Світлана Валеріївна

м. Кривий Ріг - 2017
 Формування особистості, її характеру, моральних якостей, культури поведінки реалізується в методах і засобах виховання.

 Перед сучасною освітою стоїть надскладне завдання: виховання особистості, орієнтованої на духовно значущі норми і цінності. Література – це той предмет естетично-гуманітарного циклу, який має для цього величезні можливості. В.Сухомлинський зазначав: «Читання, як джерело духовного збагачення, не зводиться до уміння читати; цим вмінням воно тільки починається. Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе».

Духовно-моральне виховання суспільства є одним із основних показників його розвитку, благополуччя.

 Наше сьогодення доводить, що все в житті змінюється: ідеї, методи виховання. Але я ніколи не погоджусь (а такі думки є), що змінюються людські цінності. Не цінності змінюються, адже вони вічні, а змінилось наше ставлення до них. Любов, Милосердя, Благородство, Вірність, Віра, Повага, здаються нам якимись далекими, несучасними, фальшивими. І ось для того й існує урок літератури, щоб за допомогою книги поєднати людину з життям, морально підтримати її в сьогоденному складному суспільстві, навчити любити не тільки себе, а й оточуючих. Дуже важко сьогоднішнім дітям допомогти пробудитися.

  Адже, на жаль, не всі наші діти розрізняють прекрасне і потворне в житті, бачать різницю між добром і злом.

 Мова і література - предмети, що дозволяють на кожному уроці саме засобами слова, живої мови, яскравих прикладів приділяти увагу питанням духовно-морального виховання учнів. Відбуватися це повинно ненав'язливо. Наприклад, на кожному уроці записувати під диктовку прислів'я, вивчаючи на їх прикладі не тільки орфограми, а й заглиблюючись у зміст записаного.

 Так, під час вивчення теми «Іменник як частина мови» використовую систему прислів’їв та приказок для вивчення граматичних категорій та правопису цієї частини мови:

1. До іменників – назв істот дібрати антоніми і пояснити їх значення:

• Язиком – друг, а серцем – ворог.
• Миролюбний уникає ворожнечі.
• Коли їдять – нероба здоровий, коли працюють – хворий.

2. Виписати іменники, вжиті в однині і множині. Поставити їх у родовому відмінку. Перевірити правопис за словником. Пояснити вислови.

• Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
• Ремесло статок принесло.
• Серце дитини – город, що посієш, те й виросте.

3.Визначити відмінок поданих у прислів’ях іменників, пояснити значення висловів:

• Хто знайшов вірного друга – той знайшов скарб.
• Брехнею світ перейдеш, та назад не вернеш.
• Шукай у дружбі щирості, а не вигоди.
• Не заздри чужому багатству, своє наживай.

 Важливу роль у духовно-моральному вихованні учнів має також робота з текстами під час уроків розвитку мовлення, перевірки вмінь і навичок різних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання мовчки). Тут використовую наступні тексти, теми яких відповідають соціокультурному блоку програми і мають глибокий виховний потенціал: «Взаємини і традиції в українській родині», «Загальнолюдські моральні цінності», «Ти серед людей», «Культура людських взаємин» та ін.

 Для реалізації морально-етичного виховання на уроках літератури проводжу бесіди, дискусії, дослідження, проблемні питання, рольові ігри, які дозволять у невимушеній атмосфері розмірковувати про справжні загальнолюдські цінності.

 Ми вчимося у героїв улюблених творів різних почуттів: радості і печалі, захоплення і смутку. Якщо наші учні навчаться проникати в емоційний світ героїв, а потім виробляти власні оцінки вчинків персонажів, то це сприятиме підвищенню рівня моральної вихованості молоді.

 На своїх уроках застосовую метод творчого читання, евристичний метод і активно використовую інфорграфіку. Перший дозволяє розвинути в дітей спостережливість, уміння бачити й чути явища життя, вміння знайти правильні слова і вирази для передачі своїх вражень шляхом зосередження уваги на конкретному епізоді. Метод реалізується через прийом коментованого читання. Важливий також прийом бесіди, де метою є з'ясування враження учнів про прочитане, спрямовуючи їх увагу на ідейні особливості, постановка моральної проблеми, що безпосередньо випливає з прочитаного твору.

 Евристичний метод навчання розвиває в учневі здатність до продукування ідей, формує вміння вести діалог, знаходити різні ракурси вирішення проблем. Застосовуючи прийом постановки морально-етичної проблеми, її візуалізації засобами інфографіки (схеми, таблиці, реконструкція подій) спонукаю учнів до диспуту та пошуку її розв’язання. Крім того, в учневі розвиваються здібності до самоаналізу і рефлексії.

  Вже в п'ятому класі на уроках української літератури при ознайомленні з творами усної народної творчості зосереджую увагу на працьовитості, чесності, правдивості, мужності, викриваємо такі поняття, як малодушність, боягузтво, себелюбство, лінощі. Наприклад, читаючи українські народні і літературні казки, діти повинні зрозуміти, які моральні якості казкових героїв народ схвалює і нагороджує, а за які вчинки карає. У ході бесід за змістом творів використовую такі питання і завдання:

1. Яких учинків небожа («Про правду і кривду») не варто і не можна повторювати? Поясніть чому.

2. Що таке жорстокість? У якому вчинку виявилася жорстокість пана («Мудра дівчина»)? Яке поняття протилежне до жорстокості?

3. Як відомо, у казках перемагає добро. Яке ж зло переможено у казці «Ох»?

4. Напишіть невеликого листа (4-5 речень) Лисові Микиті із порадами як стати кращим, які риси характеру змінити.

5. Розкажіть про всі добрі вчинки моховинки. Чому вона не потребуює за них подяки? Навіщо робити добро іншим?

6. Чому Недопопелюшка, ризикуючи своїм життям, намагалася допомогти Алі («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)? Як називається така риса характеру?

 Під час вивчення оповідання «Федько-халамидник» у шостому класі особливу увагу звертаю на усвідомлення найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину душевно багатою, щедрою на добро, чесність, порядність. У ході роботи організовую «Опрацювання експресивної лексики». Причому з метою візуалізації та усвідомлення її протилежності пропоную застосувати засоби інфографіки.

Робота з експресивною лексикою  
 Прочитайте записані слова й поділіть їх на дві групи: 

1. Слова з позитивним емоційним забарвленням, які відповідають поняттю «добро»; 
2. Слова з негативним емоційним забарвленням, які відповідають поняттю «зло». 

 Чуйний, жорстокий, злий, співчутливий, доброзичливий, байдужий, щирий, милосердний, сердечний, упертий, невихований, бездушний, чесний, злопам’ятний.

 Якому персонажеві притаманна така поведінка?

 В оповіданні «Федько-халамидник» постійно стикаються добро і зло, честь і безчестя, милосердя й черствість. Наведіть їх приклади. 

Кожна людина може стояти перед вибором між злом і добром. Можливо, цей вибір уже доводилося робити й вам. Варто замислитися над таким вибором. Як би ви вчинили на місці обох хлопців?

Під час вивчення творчості Григора Тютюнника у 7 класі намагаюся виховувати справжні гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати. З метою актуалізації уваги дітей на проблемі війни та її руйнівних наслідків заповнюємо схему:

Інфографіка наочно демонструє ситуацію, в якій опинився хлопчик. Візуалізація в даному випадку викликає співчуття, здатність співпереживання. Адже з усіх сторін на долю Климка випало лихо.

 Далі у ході бесіди намагаємося з’ясувати, які ж найцінніші людські  якості виявляє персонаж твору. Доброта, чуйність, турбота за іншу людину, самовідданість – саме їх розкрито Г.Тютюнником у повісті «Климко». Ці  високі моральні  якості можна  схематично  показати у  вигляді СХОДИНОК у людських взаєминах:

 Біля кожної ситуації-сходинки потрібно записати ті моральні якості, які виявилися саме між названими героями твору.

 Плануючи роботу на уроках зарубіжної літератури, особливу увагу приділяю емоційно-ціннісній змістовій лінії програми, яка і забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та духовно-морального змісту творів.

 Працюючи над змістом твору О.Генрі «Останній листок» у 7 класі, даю назву урокові «Мистецтво бути людиною». У ході роботи ставлю за мету пробудити любов до ближнього, милосердя та прагнення допомагати.

 Спочатку, аналізуючи образ Бермана, складаємо схему на основі авторських характеристик і вражень від нього інших персонажів новели. Далі доповнюємо її вчинками і репліками самого Бермана та визначаємо, які риси вони демонструють.

 Після окреслення його вчинків дуже важливо зосередити увагу дітей на тому, що звичайна, непоказна людина, у якої «мінусів» більше ніж «плюсів», здатна на високий моральний вчинок, що є найвищим проявом людяності. За допомогою прийому «Мікрофон» зазначаємо моральні пріоритети Бермана як людини: чуйність, доброта, милосердя, альтруїзм, самопожертва. В підсумку бесіди учні дають відповідь на проблемне питання: «Що є в людині важливішим: зовнішність, статки, місце проживання чи здатність прийти на допомогу навіть коли не просять?»

 Під час аналізу твору Мольєра «Міщанин-шляхтич» у 8 класі дуже важливо окреслити проблематику драми. Саме в ній порушено питання моралі і людської гідності.

 Використовуючи стратегію «Мозкова атака» складаємо схему

 Бесіда

1. З яким, на вашу думку, образами комедії пов’язується вирішення проблем твору? (воно пов’язане з усіма образами твору)

2. Чи всі герої в комедії можна назвати порядними людьми? (на жаль, ні)

Робота в групах. Прийом «Асоціативне гроно рис характеру»

 Завдання   групам: на аркушах із зображенням персонажів складіть гроно рис характеру й вдачі. На підтвердження висловленої думки зачитайте знайдені цитати з комедії «Міщанин-шляхтич» . Зробіть висновки щодо їх впливу на долю персонажів.

Пан Журден:

  марнославний, довірливий, безвольний, впертий, неосвічений, нерозсудливий, хазяйновитий,щедрий,великодушний.

 Журден - тип міщанина, втілення марнолюбства, плазування перед аристократією.

Граф Дорант:

 хитрий, підступний, лицемірний, авантюрист, шахрай, підлий, вишуканий зовні.

 Граф – людина, що втратила самолюбство, совість і честь, людина, яка ніколи не трудилася і не робила нічого суспільно корисного. Він вишукує способи витрачати чужі гроші. Дорант- лицемірна і цинічна людина.

Клеонт:

  чесний, благородний, порядний, не соромиться свого походження, цілеспрямований, має почуття власної гідності, керується законами честі.

 Клеонт обстоює рівноправ’я. Прагнення здаватися не тим, ким ти є, визначається Клеонтом як ознака духовної низькості. Клеонт-уособлення честі й гідності.

 Обери позицію.

 Як ви думаєте,чим визначається місце людини у суспільстві: титулом чи добрими справами?

 Дані прийоми дозволяють учням зрозуміти,  що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен мусить робити в житті свою справу. Виховне значення драми ховається за гумором і сатирою, тому на уроці читаємо за ролями та детально аналізуємо епізоди, які підтверджують, що людина повинна бути собою, виховувати в собі почуття гідності, вчитися, але ні перед ким не плазувати.

 Таким чином, організовуючи та реалізуючи свою діяльність в системі, використовуючи ефективні методи і прийоми навчання, намагаюся «достукатися» до дитячих сердець, навчити їх діяти в будь-яких життєвих ситуаціях виважено, дотримуючись законів моралі і керуватися перш за все загальнолюдськими цінностями. Не потрібно «навантажувати» учня на уроці літератури купою фатів і відомостей, варто навчити його розуміти причини і наслідки різних дій, «вчитися» у літературних героїв, і самим зажди залишатися взірцем моральної, духовної поведінки.