Виступ на педраді "Основні прийоми критичного мислення"

Виступ на педраді «Прийоми критичного мислення»

Учень – не посудина,

яку треба заповнити знаннями,

А факел, який треба запалити.

Б. Паскаль

Життя висуває суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати сміливі та нестандартні рішення, аргументувати власну думку, бути толерантним і компетентним.

Мета сучасної освіти полягає не в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення, навички мислення, котрі дають змогу адекватно оцінювати нові обставини і формувати стратегію подолання проблем, які у них криються.

 Учителі час від часу використовують учнівські повідомлення на уроці. Варто зауважити, що освітній потенціал такої форми роботи є значним лише за дотримання певних умов. По-перше, учнів слід навчати робити такі повідомлення. По-друге, необхідно обов’язково продумувати діяльність учнів класу в той час, поки їхній однокласник виголошує повідомлення. Так, можна запропонувати учням фіксувати незрозумілі моменти, протиріччя, формулювати відповідні запитання, а потім ставити їх однокласнику, який готував повідомлення.

1.

Цікавим для учнів є прийом «Пінг-понг»: один учень, а ліпше група з двох-трьох учнів, готуються вдома з певної теми, а відтак відповідають у класі на запитання учнів. Знайти тему, під час вивчення якої доречний такий прийом, можна у навчальній програмі з будь-якого предмета. Організовувати такий урок можна два-чотири рази на рік. Уперше «фахівцями» мають стати учні, які прагнуть до поглибленого вивчення навчального предмета. Згодом невмотивованих учнів або учнів з низьким рівнем знань можна зробити «консультантами» — з правових питань, питань культури, моди тощо.

2. Ще один цікавий прийом, який зробить Ваш урок ненудним - «Вгадай, про що запитали»

Учневі, що стоїть біля дошки, дають картку із запитанням. Він має на нього відповісти, не повторюючи запитання вголос. Учні в класі мають здогадатися, яким було запитання і сформулювати його. Прийом «Вгадай, про що запитали» можна використовувати під час уроку, добираючи запитання з теми.

3. Прийом «Діаграма Вена»

 Креслитсья два чи більше кола, які частково накладаються одне на одне, так щоб утворився спільний простір. Вільний простір використовується для запису ознак відмінності, а спільних – для запису однакових (спільних) ознак для всіх об’єктів.

4. Дослідницький метод

 Хімія – наука про речовини. Основним методом активізації розумової діяльності учнів на уроці є експеримент. Його можна проводити на початку уроку (виявлення попереднього досвіду), на стадії засвоєння нового матеріалу і рефлексії (узагальнення, підбиття підсумків навчального матеріалу).

1. Формулювання завдань.
2. Активізація опорних знань.
3. Висунення гіпотез.
4. Визначення алгоритму, способу вирішення завдань.
5. Перевірка та оцінка результатів.
6. Висновок.

     4. Метод сторітелінгу, або розповідання історій, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, що їх мають запам’ятати на уроках учні, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Донесення ідеї, а не лише інформації.

Отже, сторітелінг як вигадка казок, історій добре підходить для формування усного мовлення учнів.

Вважаю, що інтерактивні технології  - це і є  прийоми критичного мислення, Вони сприяють  розвитку мати свою думку, вмінню працювати в команді, формуванню навичок толерантного спілкування,  створенню ситуації успіху. Урок ніколи не буде нудним тому, що працюють усі учні!