Однією з проблем, що заслуговує особливої уваги, є відсутність інтересу до навчання, небажання дитини ходити до школи. Запитання: «Навіщо ти вчишся?» - часто заганяє в глухий кут. Дитина прагне уникнути відповіді, тому що не знає її або не може чітко сформулювати. Найчастіше і досить прогнозовано відповідають: «Навчатися!».
Для реалізації завдань, пов’язаних з роботою над методичною темою: «Формування ключових компетентностей учнів на уроках географії через підвищення мотивації навчальної та пізнавальної діяльності» я використовую: 1) нетрадиційні форми проведення занять; 2) нові педагогічні технології, значна роль яких належить до сучасних засобів навчання школярів; 3) інтерактивні засоби навчання; 4) традиційні засоби навчання – підручник та географічна карта .
Мотивація — надто важливий компонент не лише навчання, а й будь- якої людської діяльності. Є мотив — є й бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Без належної мотивації не працюватиме жодна педагогічна технологія. Адже всі без винятку технології пропонують високу спільну (і учнів, і вчителів) зацікавленість. Тож не тільки вчитель, а й учні мають розуміти, навіщо і для чого вони займаються певними видами діяльності та яку користь від цієї діяльності вони матимуть
Для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів на уроках географії я використовую такі нетрадиційні форми проведення занять та сучасні педагогічні прийоми, наприклад «Дивуй» - де наводяться дивні факти або неправдоподібні історії про географічні об’єкти, явища, тощо. «Фантастична добавка» - де моделюється фантастична ситуація для виконання реальних завдань. «Практичність теорії» - де доводиться практичність навчальної теми шляхом розв’язання конкретної практичної ситуації. Відстрочена відгадка» - де формулюється загадка, відповідь на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом. «Мікрофон» - де за допомогою «мікрофона» учні самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми. «Проблемне питання» - де ставиться запитання проблемного характеру.
Проводячи нетрадиційні уроки, які дуже урізноманітнюють процес навчання, перетворюють його в свято і для учнів і для вчителя, помітна віддача дітей в їх бажанні приходити на урок, в прагненні що-небудь зробити самому, повідомити щось цікаве. Таких форм уроку багато: це уроки подорожі, ділові та рольові ігри, лекції та семінарські заняття, уроки економічних і екологічних прорахунків і уроки діалоги, уроки конференції та уроки диспути, уроки-дослідження та географічних відкриттів, уроки експедиції, уроки змагання та ін.
Нетрадиційний урок - це завжди рух вперед. Мова географії - карта. Географія без номенклатури - це не географія. Тому, будь-який вчитель знає, що при заучуванні номенклатури виникають особливі складності. Важко учням запам'ятати досить велику кількість назв, тільки одиниці швидко орієнтуються по карті. Тому, при вивченні номенклатури карти, можна проводити уроки - чемпіонати. На такому уроці кілька етапів: I етап - індивідуальна робота. Нанесення на карту і розгадування або складання кросвордів. У 7 класі в темі «Географічне положення материка» після роботи з контурною картою можна скласти кросворд. II етап - робота в парах. Діти загадують один одному назви на географічній карті
В моїй методичній скарбниці є систематизований методичний матеріал з відео фрагментами, які дозволяють продемонструвати на уроці відео сюжети, що представляють досліджуване явище з коментарем вчителя. Учні є свідками того, що відбувається на екрані: виверження вулкану, руйнівного цунамі, циклону, що зароджується, або ж стають безпосередніми авторами синоптичних карт, діаграм опадів, тощо . Очевидними для них стають різні атмосферні й тектонічні процеси, наочність яких за допомогою інших дидактичних засобів дуже важко представити. Так, якщо можна знайти опис якого-небудь об'єкту в книзі, то спуститися на дно Світового океану або побачити загальну циркуляцію атмосфери з космосу можна тільки за допомогою сучасних технологій
В своїй роботі я використовую один із таких варіантів зробити самооцінку, наприклад: продовжити пропозицію: “Я сьогодні зробив для себе висновок…”, “Я сьогодні зрозумів…”, “Я сьогодні задумався…”. Іншим варіантом я пропоную учням оцінити свою роботу на уроці по 12-бальній шкалі, відповідаючи на запитання.
Для підвищення мотивації до уроків географії найчастіше я даю дітям диференційоване домашнє завдання: - комусь прочитати матеріал, комусь ще і на питання відповісти, комусь просто намалювати схему. Все залежить від можливостей учня. Творче домашнє завдання (скласти кросворд для уроку, підібрати картинки до теми і т.і.) також сприяє підвищенню інтересу до предмету.
Функція мотивації як етапу уроку – швидко налаштувати клас на роботу відповідно до теми уроку:мотиваційний етап кожного уроку повинен бути різним за змістом і формою;обов’язково враховувати вікові особливості учнів; продумувати засоби, методи, способи формування мотивів і пізнавальних інтересів, використовувати краєзнавчий принцип навчання та набуття учнями життєвих компетентностей.
Привернути увагу учня, здивувати його - це лише початок виникнення інтересу, і добитися цього не так важко. Набагато важче утримати інтерес, зробити його достатньо стійким. Інтерес треба виховувати поступово, підтримуючи його різними прийомами. Спочатку це буде інтерес до безпосередньої діяльності під час виконання певної роботи. Пізніше під чуйним керівництвом педагога інтерес переросте в інтерес до процесу розумової діяльності, до нових знань. 0