Виступ на тему " Атестація-крок до творчості"

« Атестація – крок

до творчості»

Так багато життя нам дає вчителів –

І терплячих, й вимогливих, й щирих,-

Зачарованих словом і мудрістю книг,

Тих, хто вірить в добро і надію.

Не згасає вогонь у розумних очах

І з роками ясніш пломеніє...

Ти тримаєш дитячі серця у руках,

Ти тримаєш планети надію.   

Сьогодні держава покладає великі сподівання на тих, хто працює з дітьми. Доручивши закласти фундамент свого майбутнього – навчити. Виховати, всебічно розвинути, сформувати особистість, людину - творця, господаря своєї долі, патріота і громадянина.

Таке завдання може виконати тільки висококваліфікований, творчо працюючий педагог. Учитель - це не тільки той, хто навчає, а в першу чергу, той, хто вчиться сам. Скільки б ти не жив, усе життя треба навчатися” -Сенека  . Той хто своїм прикладом привчає до творчого злету, до відповідальності за доручену справу день за днем, крок за кроком. У педагогічній праці такими кроками є атестації, які проходять педагогічні працівники кожні 5 років відповідно до Типового положення про проходження атестації педагогічними працівниками України.

Як зробити ці кроки впевненими, необтяжливими, активними і бажаними, як досягти якомога кращих результатів у міжатестаційний період?

Відповідь на це запитання – правильно організована самоосвітня діяльність педагога.

Самоосвіта – це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об’єктивних потреб закладу, в якому працюють, із різних джерел –додатково до тих , що отримані в навчальних закладах. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом такої роботи виступає ефект розвитку учнів, а не тільки власне самовдосконалення в особистому та професійному планах.

Форми самоосвіти педагога: поглиблена підготовка до уроків; виконання докурсових та міжкурсових завдань; заняття на очно-заочних курсах; виступи на семінарах з доповідями; систематичне читання книг та періодичних видань.

Існує безліч методів вимірювання результативності самоосвітньої діяльності педагогів, визначити ефективність роботи над собою і результативність самоосвітньої діяльності педагогічних працівників. Це:

-         результати навчальних досягнень учныв;

-         результативність участі вихованців у виставках, оглядах, фестивалях та конкурсах Малої академії наук, кількість і якість курсових, кваліфікаційних робіт;

-         будь-які форми пропаганди та поширення досвіду роботи педагога: публікації в періодичних виданнях, виступи та творчі звіти на педагогічних радах, семінарах, на засіданнях методичних об’єднань, науково - практичних конференціях та педагогічних читаннях;

-         відкриті заняття та пізнавальні заходи в ПНЗ на районному, обласному та всеукраїнському рівнях;

-         підготовка навчально - методичних та методичних рекомендацій посібників, випуск збірок, альманахів;

-         підготовка рефератів для курсової перепідготовки. Розробка робочих навчальних програм.

Значення атестації величезне. Вона підвищує статус педагогічної професії, стимулює діяльність учителя до поповнення свого досвіду, допомагає визначити кращих педагогів. Атестація -  це підсумок професійної майстерності вчителя, демонстрація найкращих професійних умінь, це новий етап на шляху до підняття учительського авторитету серед колег та учнів, змога проявити свої здібності. Але атестація  – це й свято великої, щедрої, доброї вчительської душі, свято творчості вчителя.

Завдання  –  гра  ‘’Конструктор’’

• Щоб довести , що атестація змушує працювати більше, краще, активніше, з креативністю, пограємо в гру.

Перед вами , підготовлені  заздалегідь новорічні іграшки, на яких написана робота вчителя на рік. Вам потрібно повісити ці іграшки на ту ялинку, яку вважаєте буде доцільною. Перша ялинка – це звичайний рік у школі, друга ялинка  - рік, коли вчитель атестується.

Після оформлення ялинки на закінчення  притча.

     Прийшов учень до вчителя й каже:  ‘’Учителю, я втомився, у мене таке тяжке життя, такі труднощі та проблеми, я день за днем пливу проти течії, я не маю більше сил. Що мені робити?’’ Учитель замість відповіді поставив на вогонь три однакові посудини з водою. В одну вкинув морквину, в іншу –поклав яйце, а в третю насипав кави. За якийсь час він вийняв із води морквину та яйце і налив у горня кави з третьої посудини.

  - Що змінилося ?’ –запитав він у учня.

  - Яйце й морква зварилися, а кава розчинилася у воді,¬¬- відповів учень.

  - Ні,- сказав Учитель,- це лише поверхневий погляд на речі. Подивися - тверда морквина, побувавши в окропі, стала м’якою й піддатливою. Тендітне й рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих обставин – окропу. Так і люди: міцні зовні - можуть упасти в розпач, й перетворитися на слабаків там, де тендітні й ніжні лише стають рішучішими  і мужніми.

 -А кава? – запитав учень.

  -О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилася у чужому середовищі й змінила його – перетворила окріп на чудовий ароматний напій.

    Є особливі люди, які не змінюються під впливом обставин, - вони самі змінюють обставини, перетворюючи їх на щось нове й прекрасне, отримуючи користь і знання із  ситуації .

 Це ми з вами.

Приємного кавування !