Виступ на тему «Завтра – урок. Організація навчально-виховної роботи на уроці».

Виступ на тему «Завтра – урок. Організація навчально-виховної роботи на уроці».

      Провідна роль у здійсненні навчально-виховного процесу у школі завжди належала і належить учителеві.

     Навчальний процес з іноземної мови в сучасній школі це, перш за все, спільна діяльність учителя та учнів, де учень є суб'єктом навчання та спілкування нарівні з учителем. Вступаючи в стосунки співробітництва, учитель орієнтується не на функції дитини як учня (згідно з якими він повинен виконати вправу, вивчити правила, прочитати текст і т.п), а на його особистість та перспективи його розвитку. Від поведінки вчителя буде залежати, чи відчує себе учень партнером у спілкуванні з ним. Учитель повинен говорити природно, невимушене, звертаючи увагу на реакцію співрозмовника, не читати свої репліки з плану-конспекту чи з карток. Учитель завжди має бути доброзичливим, учень повинен відчувати, що його інтереси - це інтереси вчителя. Доброзичливість повністю виключає на уроці роздратованість, грубість, окрик.

     Теоретичне і практичне значення досвіду полягає у його доступності для використання вчителями іноземної мови як на уроках, так і під час індивідуальної роботи з учнями різних рівнів розвитку. Дидактичні підходи до викладання іноземних мов містять численні спроби знайти найраціональніший метод навчання школярів іншомовному слову.  Аналіз науково-педагогічної, методичної та психологічної літератури дозволяє стверджувати, що до компонентів структурування змісту навчального матеріалу з іноземної мови належать: урахування принципів, правил відбору змісту навчання, знання особливостей білінгвального навчання, дотримання культурологічного аспекту оволодіння іншомовним матеріалом, а також опора на вікові та психофізіологічні особливості учнів.

         ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ (КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ)

      Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

       В контексті діяльнісного підходу ми розглядаємо школяра як активного суб’єкта навчання, що спрямоване на оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

      Діяльнісний підхід у навчанні передбачає:

        переорієнтацію навчання з традиційного засвоєння і запам’ятовування готових форм знань на процес їх отримання і функціонування;

       формування основних видів діяльності – спілкування, пізнавальної і навчальної діяльності, – співвідношення і пріоритет яких змінюватимуться впродовж навчання;

       цілеспрямоване формування основних умінь і навичок як розумових дій на основі поетапного їх відпрацювання.

        Найбільш ефективні мовленнєві вправи: v  конструювання речень з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації; v  відновлення тексту з поданим заголовком та кінцем; v  побудова тексту-опису за аналогією і за поданим початком; v  складання тексту-міркування при відповіді на запитання або за поданим початком; v  редагування та переклад; v  розширення і згортання висловлювань.

       Вибір найбільш доцільних вправ визначається і знанням особливостей учнівського мовлення, розумінням динаміки становлення комунікативних умінь, що дозволяє ефективно працювати над запобіганням та усуненням найхарактерніших помилок. Перш за все требі навчити учнів вільно спілкуватися. Для досягнення цієї мети я використовую різноманітні прийоми і методи.

         Ігри та ігрові ситуації

        Мовленнєва зарядка є одним із найважливіших прийомів розвитку мови учнів. Для цього я використовую  бесіди про погоду,про друзів,про спорт та ін.. Наприклад: ¿Qué tiempo hace hoy? ¿En qué  estación del año?

        Проблеми врахування індивідуальних особливостей учнів є однією з основних при вивченні іноземних мов. Для цього я пропоную дітям вірші,пісні,розминки, підставні таблиці, ключові слова, кліше, використовую різні варіанти однотипних завдань, виконання вправ з індивідуальними картинками.  

       Серед різних прийомів організації занять найбільший інтерес у учнів викликають ігри та ігрові ситуації, так як вони наближають мовленнєву діяльність до реальної норми, допомагають розвивати навики спілкування, є добрим способом ефективного відпрацювання мовного матеріалу, забезпечують практичну направленість навчання.

     Види ігор:  фонетичні ігри, ігри на засвоєння літер алфавіту, ігри для розвитку навичок читання, лексичні ігри,  рольові ігри, вірші і пісні, які супроводжуються рухами; ігри - змагання (діти поділяються на команди і виконують різні завдання). Використання гри під час іноземної мови сприяє мимовільному запамятовуванню мовного матеріалу й формуванню міцних навичок усного мовлення.

      Читання

      Читання є одним з найважливіших засобів отримання інформації та в житті сучасної освіченої людини займає значне місце. У реальному житті читання виступає як окремий, самостійний вид комунікативної діяльності, мотивом якої є задоволення потреби в інформації, що містяться в тексті.

      В процесі навчання іноземної мови в 5-7 класах учні розвивають уміння і навички в читанні, сформовані в попередні роки навчання. Вони продовжують удосконалювати техніку читання.. Удосконалення техніки читання ведеться нерозривно з роботою над читанням як комунікативним умінням. Передбачається оволодіння основними видами читання: ознайомчим, вивчають, пошуковим та переглядові.

       В  матеріалі для читання я пропоную здебільшого доступні учням в мовному відношенні і за змістом автентичні тексти різних жанрів (Листи, вірші іспанських талатиноамериканських авторів, уривки з художньої прози, газетні статті, тексти рекламного характеру з незначною адаптацією, оголошення, телеграми, сторінки щоденника, календаря, путівника, карти та ін.)

        Особливості читання як мовної діяльності роблять його досить ефективним засобом навчання. Його позитивна роль особливо відчутна в оволодінні мовним матеріалом: мнемічної діяльність, що супроводжує процес читання, забезпечує запам'ятовування мовних одиниць, причому як і тих, що вивчаються, так і нових для учнів. Тому на просунутих ступенях навчання читання текстів виступає і як один із способів розширення словника.

       В практиці роботи я  спираюся на обидва види запам'ятовування. Запам'ятовування мовного матеріалу, що відбувається під час читання, забезпечує накопичення позитивного мовного досвіду, наявність якого - необхідна умова правильності усного мовлення (говоріння): в текстах досліджувані мовні одиниці багаторазово повторюються в різноманітних контекстах, завдяки чому у свідомості учня уточнюються їх семантичні межі і норми вживання (сполучуваність лексичних одиниць, наповнення граматичних структур, співвіднесення і тих і інших з різними ситуаціями спілкування).

       Позитивне вплив читання на розвиток усного мовлення виявляється можливим завдяки тому, що в процеси читання (і тихого, і голосного) залучені всі аналізатори, які беруть участь в говорінні.

         Використання  комп’ютерних технологій

        Використання  комп’ютерних технологій дозволяє досягти цілей, поставлених комунікативно-діяльнісним викладанням іноземної мови. Такий підхід дає можливість стимулювання  учнів, адже вони беруть активну участь у процесі навчання, заохочення висловлення власної думки, вираження своїх почуттів і використовування власного досвіду. За такого підходу учні стають активними учасниками навчальної діяльності, яка імітує або створює реальні чи реалістичні ситуації.

       Під час навчальної діяльності я, як вчитель, намагаюся застосовувати медіа-технологію, як ефективний засіб формування навичок говоріння учнів.

      У своїй діяльності за допомогою комп’ютера я використовую різноманітні комп’ютерні технології: мультимедійні презентації, електронні таблиці, відео матеріали, Інтернет - ресурси, програмне забезпечення до британських навчальних курсів, електронні словники для молодших класів, інтерактивні посібники з граматики. Їх вид залежить від типу уроку, його мети та структури.

        На уроці введення нового матеріалу незамінним є використання мультимедійних презентацій, інтерактивного проектора й таблиць - найефективніших під час семантизації лексичних одиниць та первинного відпрацювання їх використання.

       Аудіювання

       У практиці шкільного викладання слухання виступає невід’ємним компонентом навчання говоріння, читання, і письма, а також засобом навчання,що використовуються під час усної презентації мовленнєвого матеріалу та в усних тренувальних вправах рецептивно-репродуктивного характеру.

      Практична мета навчання аудіювання полягає в тому, щоб навчити учнів розуміти на слух іноземну мову, пропоновану в нормативному темпі вчителем або записі.

      Успішність аудіювання залежить від:

• Від самого слухача (від рівня розвитку у нього мовленнєвого слуху, пам’яті, наявності уваги, інтересу і т.п.), його індивідуально-психологічних особливостей);

• Від мовних особливостей аудіотексту та його відповідності мовленнєвого досвіду і знанням учнів;

• Від умов сприйняття аудіотексту

       Можливі види  завдань до прослуханого тексту:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

 2. Завдання на встановлення відповідності.

 3. Завдання на визначення правильності або неправильності твердження.

 4. Завдання на заповнення пропусків.

 5. Завдання з розгорнутою відповіддю.

Недоліки діяльнісного підходу

Однак, не можна не бачити недоліки і небезпеки, що лежать в діяльнісному підході:

•         Потрібно багато часу для підготовки до уроку

•         Потрібна впевненість і вміння вирішувати питання підтримки дисципліни вчителем при подібній організації уроку

             •         Важко організувати таку роботу в класно-урочном форматі

•         Є небезпека, що така діяльність, як практичне виготовлення поробки, займе більше часу, ніж мовна практика