Виступ на засіданні методичного об'єднання керівників гуртків "Розвиток критичного мислення дитини в процесі заняття гуртка"

Стельмащук В.М.

Виступ на засідання  районного  методичного обєднання керівників  гуртків позашкільного  закладу.

Розвиток критичного мислення дитини в процесі заняття гуртка

Критичнемисленнянині один з моднихтрендіввосвіті. Про те, щойогорозвиток є одним з наскрізнихзавданьнавчально-виховногопроцесу, йдеться й уКонцепціїновоїукраїнськоїшколи.

Та з чогопочинати? Як навчатидітейрозрізняти факт і суб’єктивнебачення, не піддаватися на маніпуляції?

Наша відповідь – використовуватиметодирозвитку критичного мисленняпід час занять гуртка.

Критичнемислення – складне йбагаторівневеявище. Мислити критично означаєвільновикористовуватирозумовістратегії та операціївисокогорівня для формулюванняобґрунтованихвисновків і оцінок, прийняттярішень.

Зпедагогічної точки зорукритичнемислення – це комплекс мисленнєвихоперацій, щохарактеризуєтьсяздатністюлюдини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінюватиінформацію з будь-якихджерел;
• бачитипроблеми, ставитизапитання;
• висуватигіпотези та оцінюватиальтернативи;
• робитисвідомийвибір, прийматирішення та обґрунтовуватийого.

Циммисленнєвимопераціямможна і необхіднонавчати, а далі – вдосконалюватиїх, тренувати, як, наприклад, тренуютьм’язиспортсменичитехнікугри – музиканти. І самепозашкільний заклад  є  сприятливим середовищем для цього.

То ж яке воно заняття з розвитку критичного мислення?

Технологіяпроведеннязаняття з розвиткукритичногомисленнязалежитьвідйого предметного наповнення і дидактичнихзавдань, від типу заняття (ценабуттяновихзнаньчиформуванняумінь), віднапрямку гуртка. Таке заняттятрадиційноскладається з трьохосновнихчастин: вступної, основної та підсумкової.

Пропоную детальнішеознайомитисязі структурою заняття  з розвиткукритичногомислення.

Вступна частина заняття.

Вступначастинатриваєзазвичайперші 5–7 хвилин. За цей час слідактуалізуватиопорнізнання – “дістати” їх з довготривалоїпам’ятігуртківців. Саме слово підказує, щонеобхідно “зробитищосьактуальним, потрібним” на час самецьогозаняття. Опорнимитакізнанняучнів є тому, щосаме на них, як на фундаменті, опорі, будуютьсянаступнізнання.

Звернення до вжезасвоєногоматеріалупідвищуєувагуучнів до теми, проблеми, пробуджуєїхнюзацікавленість, а отже, виконуємотиваційнуфункцію. Їїважливість не піддаєтьсясумніву. Отже, під час вступноїчастинизаняттявчительмаєпропонуватиучнямметоди й завдання, якідаютьїмзмогу:

• освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою заняття;
• провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;
• зосередити увагу на засвоєння нових знань;
• сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

 Під час заняття з розвитку критичного мисленнядоцільно, абикерівник гуртка  надавав слово вихованцям, а сам говорив якомогаменше. Вінмає бутипровідником, стимулювати вихованців до роздумів, уважновислуховуватиїхніміркування.

Під час вступноїчастинигуртківці маютьопануватидекількаважливихспособівпізнавальноїдіяльностіабовдосконалитинаявнівміння. Процес активного згадування того, щовонизнають з опрацьовуваної теми, змушуєїханалізувативласнізнання та уявлення. Цедаєзмогувизначитирівеньцихзнань і долучити до них нові.

Для того абирозв’язатицезавдання, керівник гуртка маєставитинавіднізапитання, а такожвикористовуватитакіметоди як кластер, асоціативний кущ, мозковий штурм тощо.

Прикладизавдань для заняття гуртка з розвитку критичного мислення

Завдання 1. Тема заняття«В’язання туристичних вузлів». Є  3 вузли- провідник, провідник одним кінцем, провідник «вісімка». Керівник гуртка запитує: Чи можна,  і як, якщо можна, зав’язати провідник «вісімка» одним кінцем? Після дискусій і спроб між гуртківцями, діти роблять висновок – можна  і показують як.

Завдання 2. Під час  вивчення теми «Топографічні знаки» гуртківцімаютьназвати, які знаки вони вивчали на уроках географії. Керівник гуртка пропонує намалювати знаки , які вони вжевивчили  і заповнитиразом з ним першу і другу колонки таблиці “Знаємо – Хочемодізнатись – Дізнались”.

Завдання3. Тема заняття «Харчування у багатоденному поході». Керівник гуртка задає питання: «Яким вимогам повинні відповідати продукти, що берете у похід?». Діти висловлюють свої думки. Після обговорення і дискусії складаємо концепцію . Основні вимогидо продуктів: легкість і калорійность, швидкість і нескладність приготування, придатність протягом усього походу і транспортабельність, смакові якості.  

Вступна частини уроку з розвитку критичного мислення завершується тим, що учитель озвучує нову тему і результати, якихсліддосягнути, та стимулюєучнів до усвідомленняїхніхвласнихцілейнавчання.

Осмислення, абоосновначастиназаняття

Основначастиназаняттятриває до 30 хвилин. За цей час керівник гуртка організовуєактивнудіяльністьучнів, зокремаспонукаєїхдосліджувати, осмислюватиматеріал, відповідати на ранішепоставленізапитання, ставитисвої і шукати на них відповідітощо.

Головне завдання  гуртківців— “конструювати” знання і навички, формувативласнеставлення до теми. Для цьоговони за допомогоювчителя:

— порівнюютьсвоїочікування з тим, щоїм реально пропонуютьвивчити;
— ставлятьзапитаннящодо нового навчальногоматеріалу;
— експериментують, пробуютьзастосуватиновийматеріал на практиці за допомогоюнаявних у них уявлень, знань, уміньнезалежновід того, чи є вони достатніми;
— аналізуютьотриманийдосвід;
— переглядаютьсвоїочікування й висловлюютьнові;
— виявляють головне, осмислюютьтеоретичніідеї, концепції;
— відстежуютьхідвласних думок;
— роблятьвисновкищодозмістуматеріалу;
— пов’язуютьзмістзаняття з особистимдосвідом;
— відпрацьовуютьуміння і стратегіїмислення.

У чому сила такого стилю викладання? Коли вихованець долучається до сприйняттяновоїінформаціїпід час читання тексту, перегляду фільму, прослуховуваннялекціївчителя, віннавчаєтьсявідстежуватисвоєрозуміння нового й не ігноруватипрогалини в ньому. При цьомудоцільно, абивінзаписував те, що не зрозумів, абиз’ясувати в майбутньому. Подальше відпрацювання й закріпленняучнемновихзнаньвідбувається за допомогоюрізноманітнихметодів і прийоміворганізаціїактивноїсамостійноїроботи.

Обов’язковіелементирозвитку критичного мислення в учнів – індивідуальнийпошук та обмінідеями в групахчизагальномуколі. Дужеважливою є послідовністьцихелементів – пошукмаєнеодміннопередуватиобміну думками.

Рефлексія, абопідбиттяпідсумків

Третійетапзаняття – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бойогоосновнимизавданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодопроцесу і результатівнавчальноїдіяльності. Необхідно, абивихованці подумали про те, що вони дізналися, чогонавчилися, запитали себе, щоце для них означає, як цезмінюєїхнєбачення і як вониможутьцевикористовувати.

Зазвичайпідбиттяпідсумківтриває до 10 хвилин. За цей час гуртківці разом з учителем:

•                                  узагальнюють та інтерпретуютьосновніідеїзаняття;
•                                  обмінюються думками та висловлюютьособистеставлення до окремихположеньматеріалучизаняттязагалом;
•                                  оцінюютьнабутізнання й уміння;
•                                  ставлять перед собою запитання;
•                                  плануютьзастосуваннявивченого.

Під час підбиттяпідсумківучніудосконалюютьважливеуміння – резюмуватиінформацію, викладатискладніідеї, передаватипочуття й уявлення в кількох словах, співвідноситиновуінформаціюзісвоїмисталимиуявленнями, тобтосвідомопов’язуватинове з давно відомим.

Дієвими методами розвиткукритичногомислення на цьомуетапі уроку є сенкан, “бортовий журнал”, “шкала думок” дискусія, обговорення в загальномуколітощо. Так, наприкінці уроку можназапропонуватиучнямвідповісти на запитання:

1) Чиотрималивисьогодніновийдосвід? Якийсаме?
2)Що нового видізналися на занятті?
3) Про щовихотіли б дізнатисябільше?
4) Які думки, почуттявикликала у вас ця робота?

ПРИКЛАД

Завдання 1. Під час вивчення теми “Подолання перешкоди за допомогою жердин” керівник гуртка пропонуєучням вияснити як за допомогою методу Т-таблиця обґрунтуватияк найшвидше подолати перешкоду команді в кількості 6 чоловік. Скільки жердин для цього потрібно?

Т-таблиця: якщо розділити аркуш навпіл (або зобразити на ньому велику літеру “Т”), то отримаємо умовну таблицю для твердження “за” і “проти”. Звернітьувагу: протилежні доводи щодо одного й того ж твердженнябажанописатиодненавпроти одного – цедастьзмогупобачити, як “змагаються” між собою цідокази.

Завдання 2. При вивчення теми “Вивчення і дослідження історико-архітектурнихпамяток” керівник гуртка пропонує гуртківцям сформулювати свою думку щододоцільності вивчення , відновлення і  реставрації історико архітектурних об’єктів  рідного краю і взяти участь у бліц-дискусії, використовуючи метод “ПРЕС”.

Якіметодирозвиткукритичногомисленнянайдієвіші?

Перелікметодіврозвиткукритичногомисленнядостатньо великий. Добиратиїхкерівнику гурткаслід з огляду на мету, завдання, змістзаняття. Крім того, слідзважати на особливостіцихметодів, адже на певнихетапахзаняття вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Керівник гурткамає опануватиякомогабільшеметодіврозвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостямиїхефективногозастосування

Мета вчителя – побудувати урок, якийрозвиваєкритичнемисленняучнів. Для цьогослідпам’ятати, щокритичнемислення – ценеупередженедослідження предмету абопроблеми.

Зчогослідпочатизаняття? На початку  гуртківці маютьвизначити:

• щовонивже про цезнають;
• щоїмслідвивчити;
• якізапитанняпостають перед ними у зв’язку з темою заняття.

Далінавчальнийпроцескерівник гурткамаєорганізовувати так, абивихованці вільновиявляли факти, розглядали варіантирозв’язанняпроблеми, а наприкінцідійшли до підкріпленого фактами осмисленнявласноїпозиції щодопоставленихзапитань.

На щозвертатиувагу? Під час дослідженнянавчальногоматеріалукерівник гурткамаєособливуувагуприділятианалізуінформації з точки зорудостовірностіджерел, з яких вона надходить. Крім того, інформаціюможнааналізувати з огляду на упередження, забобони – як самого учня, так і іншихучнів. Усе цестворюєпідґрунтя для вироблення в учніввласнихсуджень і, як результат – розвитку критичного мислення.

Керівник гурткаможевдалопоєднувати роботу над матеріалом з розвитком критичного мисленнявихованців. Протепобудова такого заняттявимагаєбагатьохзнань і вміньвід самого вчителя. Так, вінмаєстворювати атмосферу позитивноївзаємодіїучнів, розумітися в тому, якіформи й методинавчанняефективнішіна певномуетапізаняття, а ще – і цепринципововажливо – самому мислити критично.

Зазвичай для оволодіннятехнологієюрозвиткукритичногомисленнязамалолишеознайомитися з нею в методичнійлітературі. Абиотриматинеобхідніпрактичніуміння, бажано пройти спеціальнітренінговінавчання – спробуватизмоделюватизаняття з розвитку критичного мислення з використаннямконкретнихметодів, прийомівтощо. Часто вчителізауважують, щолишепід час таких тренінгів вони змогли до кінцяусвідомити, щосамеїмслідзмінити у власнійдіяльності, абиїхні уроки стали уроками з розвитку критичного мислення.

У своїй роботі користуюся  прикладами уроків, які підготувала Олена Пометун, член-кореспондент НАПН України, д-р пед. наук, професорка, авторка-розробниця посібників і програм з критичного мислення для початкової й основної школи, співзасновниця освітньої платформи “Критичне мислення”.