Відірваність знань, що надаються учням у школі, від реального життя Перевантаженність навчальних програм, що спричиняє обмеженість розумової діяльності дітей Відсутність внутрішньої мотивації та зацікавленості учнів у навчанні Невміння учнів аналізувати явища та процеси, що відбуваються, узагальнювати та оцінювати результати своєї діяльності, так і діяльності інших Орієнтування на знання, а не на методи та способи їх застосування Традиційне навчання
Метод проектів завжди Орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, - яку вони виконують протягом певного відрізка часу; Припускає можливість вирішення деякої проблеми; Результати виконаних проектів повинні бути "відчутними“, мати конкретний результат; Передбачає обов'язкову презентацію отриманих результатів. 6
Основні вимоги до використання методу проектів: Наявність значущої проблеми. Значущість передбачуваних результатів. Самостійна діяльність учнів. Визначення кінцевих цілей проектів. Визначення базових знань для роботи над проектом. Використання дослідницьких методів . Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними (відеофільм, альбом, бортжурнал "подорожей", комп'ютерна газета, альманах, Web–сторінка, ін.).
Метод проектів на уроках математики Дозволяє встановлювати інтеграційні зв'язки математики з іншими освітніми областями (фізика, хімія, біологія, інформатика, мистецтво), що забезпечує цілісність, істинність знань. Надає можливість багатофункціональної підготовки учнів в нових соціально-економічних умовах. Забезпечує активізацію процесу навчання на основі мотивації діяльності, поетапної організації праці, аналізу ходу практичних робіт, їх діагностики і методу виправлення недоліків, експертної оцінки виконаної роботи. Забезпечує формування соціально значущих якостей особи. Сприяє реалізації диференційованого і індивідуального підходу в навчанні.
В основу класифікації телекомунікаційних проектів можуть бути покладені такі ознаки: Домінуючий в проекті метод: дослідницький, творчий, ролево-ігровий, ознайомлювально–орієнтовний, ін. Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (неявний, що імітує учасника проекту). Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, реґіону, країни, різних країн світу). Кількість учасників проекту. Тривалість проекту. 9
По тривалості проведення проекти можуть бути: короткотерміновими (для розв'язання невеликої проблеми або частини більш великої проблеми). Такі невеликі проекти можуть бути розроблені на одному – двох уроках; середньої тривалості (від тижня до місяця); довготермінові (від місяця до кількох місяців). 13
Основні етапи наукового дослідження мотивація дослідницької діяльності; постановка проблеми; збір, систематизація і аналіз фактичного матеріалу; висунення гіпотез; перевірка гіпотез; доказ або спростування гіпотез; підготовка до презентації одержаних результатів (продукт проекту); презентація; рефлексія.
Модель організації методу проектів на уроках математики в рамках профільного навчання МЕТОД ПРОЕКТІВ Діяльність учителя Діяльність учнів накопичення фактів висунення гіпотез актуалізація знань, вмінь збір фактичного матеріалу створення учбово-проблем-ної ситуації – мотивація задачі постановка проблеми системати-зація і аналіз отриманого матеріалу збір фактичного матеріалу перевірка істинності доведень перевірка гіпотез доведення або спростування гіпотез побудова теорії (продукту проекту) побудова висновків, заключень підготовка до презентації отриманих результатів вихід в практику презентація проекту розв’язання практичних задач рефлексія
Три основні етапи спільно-розподіленої діяльністі вчителя і учнів мотиваційний операційно- пізнавальний рефлексія-оцінний мотивація дослідницької діяльності постановка проблем збір, систематизація і аналіз фактичного матеріалу висунення гіпотез перевірка гіпотез презентація рефлексія доказ або спростування гіпотез підготовка до презентації результатів
Висновок використання методу проектів на заняттях математики в рамках профільного навчання дозволяє, дотримуючись традиційної системи учбових занять, уникати їх відриву від реальної діяльності, добиваючись тим самим глибокого і надійного засвоєння матеріалу, що вивчається, а також сприяє досягненню вимог сучасного інформаційного суспільства.