Виступ "Національно-патріотичне виховання: реалії , проблеми, перспективи" "

               Національно-патріотичне виховання: реалії , проблеми, перспективи

                                           Патріотичне виховання – це сфера духовного життя,

                                           яка проникає в усе, що пізнає, робить, чого прагне,

                                           любить і ненавидить людина, яка формується.

                                                                                                     В. Сухомлинський

     Тема національно-патріотичного виховання молодого покоління є однією з найактуальніших в полі зору не тільки педагогів. Її розглядають філософи, історики, соціологи, психологи  та інші, що вказує на особливий рівень актуальності для суспільства.

     Першими, хто поставив у пріоритети виховання саме патріотичні почуття, пояснюючи це тим, що саме так у дитини починає формуватися гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, Батьківщини бажання збереження їх характерних особливостей, культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому були філософи. Все  у Платона знаходимо міркування про те,  що «батьківщина дорожче матері та батька». Питання національно-патріотичного виховання молодого покоління можна знайти у працях таких філософів як Арістотель, Жан – Жак Руссо, І. Бех.

     Проте особливу увагу національно – патріотичному вихованню приділяли і приділяють педагоги. Ставлення до Батьківщини через призму найвищої цінності – любові - розглядаються  у працях таких педагогів як  Г. Сковорода,  К. Ушинський, В. Сухомлинський. Нові підходи щодо вищезазначеного напрямку виховання можна знайти  у працях П. Щербаня,  К. Чорної,  Ю. Руденка.

      Етимологія двох понять «виховання»  і  «патріотизм» дуже схожа.  В Українському педагогічному словнику виховання пояснюється як «процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки»,  а патріотизм як «одне з найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові,  гордість за надбання національної культури».  Як бачимо,  кожне суспільство виробляє певні норми поведінки  і потім вибудовує власну систему виховання.

      Основними складовими національно-патріотичного виховання є: 

• громадянсько – патріотичне виховання
• військово-патріотичне виховання
• духовно-моральне виховання

Предмети уваги патріотичного виховання є:

• національна ідея
• національна культура
• рідна мова
• історія народу і держави
• самовизначення і  само ідентифікація
• категорія Батьківщини (мала і велика Батьківщина)
• рідний край, місто, село
• рідні мати, батько.

          Національно-патріотичне виховання особливості – справа не одного соціального інституту, наприклад, родини чи школи, це справа спільна: держави, громади, сім'ї. І тому виховання патріотичної ідеї має пряму спрямованість від ідей держави, суспільства до  інтересів  кожного  громадянина, який і є «мікро-державою»  в цілому, зі своїми цінностями, переживаннями, діями, мріями.

      У нас є приклади зразкових систем, які мають дієві педагогічні результати щодо виховання у молодих людей національно-патріотичних почуттів -  система  Софії Русової,  Костянтина Ушинського,   Василя Сухомлинського. Вивчивши системи відомих педагогів, орієнтуючись  на територіальний аспект, ментальність  і кількісний та якісний склад колективу школи, ми створимо свою виховну систему, яка об'єднує декілька інституцій - педагогічний і учнівський колектив, громадськість села, громадські організації, органи місцевого самоврядування і державної влади, пресу.

        Як можна сформулювати пам'ять  про  героїв – односельців, які захищали рідну землю  від  ворогів  у період Другої світової війни?! До загальноприйнятих варіантів – зустрічей  з учасником бойових дій, створення стендів і виставок, конкурсів і переглядів фільмів  - ми додали участь в районній акції «Ветеран у кадрі». З допомогою дорослих діти записали відеоролик про життєвий і бойовий шлях ветерана Другої світової війни  М. С.  Євдокимова, якому,  до речі виповнилося 92 роки. 

        Микола Семенович – учасник загальношкільних заходів до Дня Перемоги, Дня визволення Томаківщини від фашизму (28 грудня), Дня захисника України (14 жовтня), Дня вшанування пам'яті дітей по-звірячому закатованих фашистами (березень). Зазвичай заходи проходять біля пам'ятника закатованим у 1942 році дітям. Їх було 126,  віком від двох з половиною до шістнадцяти років. Про їх емоційний вплив говорити зайве.

     Окрім заходів, діти під керівництвом педагогів,  систематично доглядають за   пам'ятником,  який знаходиться на території школи. До речі, меморіал встановлено за два метри від поховання дітей, отже могила теж знаходиться на території закладу. І вихованці багатьох поколінь з повагою ставляться до святого місця – висаджують квіти,  прибирають,  підбілюють дерева.                І щодо  пам'ятника, автором  якого  є запорізький скульптор Г. М. Кропивко,  то він унікальний своєю тематикою. Фото пам'ятника ми зможемо побачити на форзаці у «Книзі скорбот України». А на уроках української мови діти пишуть твори - описи пам'яток історії та культури, де незмінно фігурує пам'ятник, що біля школи. Уроки мистецтва теж проходять біля меморіалу,  адже пам'ятка варта уваги і з художнього аспекту, і в площині  фотомистецтва. 

        Систематично на базі нашої школи проходить  семінари,  в рамках яких ми обов'язково проводимо екскурсії до пам'ятника. Екскурсоводами  є наші вихованці. У травні - червні ці школярі  проводять екскурсії для  дітей  району, області, України.

       Про зустрічі ми інформуємо громадськість на сторінках районної газети «Наш край». Окрім заміток публіцистичного характеру,  діти на шпальтах газети  презентують і свої творчі доробки.

          Отже, ми сформували систему національно-патріотичного виховання молоді, яка включає родинну екологічну естетичну моральну складову, використавши  данину  пам'яті дітям  які могли б стати учнями нашої школи,  жителями нашого села. 

         Випускники нашої школи - захисники України - на щастя всі повернулись живими.  Сподіваємось, що ті, хто залишились на Сході, повернуться живими  і неушкодженими. Для них ми організовуємо акції  «Дух Великодня», «Різдвяний кошик».

       Окремої  уваги  заслуговують систематичні екскурсії  до визначних місць, що на острові Хортиця. Відстань від села Михайлівки,  що на Томаківщині, до Національного  історико-культурного заповідника,  що на Дніпрі, всього 14 кілометрів. Ми використовуємо можливість пізнати козацький край,  організовуючи екскурсії  родинами, классами;  тематичні; до музею; кінного театру, в різні пори року, різні за терміном  проведення.  Це незмінна складова  виховної  системи нашого закладу, адже ознайомлення  з історичним минулим  нашої держави  сформує у вихованців  здатність до критичності, прийняття самостійних рішень,  вироблення громадянської позиції  та почуття відповідальності  за їх реалізацію  в діях та вчинках. 

       Не занурюючись в теорію традицій і звичаїв українського народу,  акцентуємо увагу традиціям, до яких причетні  наші вихованці і педагоги.  Вже більше півстоліття  на Великдень  на шкільному стадіоні  збираються дві команди «Молодь» і «Старики»,  а також   вболівальники  віком від нуля і до…  Футбольний матч – священнодійство, яке  з року в рік  збирає докупи випускників школи всіх років,  членів родин,  які живуть  за межами села, району, області.  Якщо говорити про непрервність зв'язку поколінь  і фізичне виховання, то  футбол на Пасху - яскравий тому приклад,  «частка освіти»,  без якої не уявляють  життя односельчани. 

      Національно-патріотичне виховання підростаючого покоління  в нашій школі - це не акція чи  декларація, не  «наповнення» дитини  як глечика, а  зміст життя. 

      Щодо проблем,  то, по-перше,  співпраця з громадськими організаціями  чи й органами місцевого самоврядування  є «односторонньою»,  а по-друге,  екскурсійні поїздки  були  б ще якісніішими  і довготривалішими  якби фінансувалися, хоча б частково, меценатами та  організаціями, зацікавленими  у національно-патріотичному вихованні школярів.

      Сучасний розвиток суспільства  із новинками у сфері науки і техніки,  інформаційного зв'язку вносить свої корективи у навчально-виховний процес. Сподіваюсь,  що нам буде  під силу  реалізувати проект «У кадрі - Захисник України»,  відзнявши матеріали про життя і діяльність випускників, які захищали  і захищають цілісність держави  на Сході.

     І ще  один з аспектів  національно-патріотичного виховання молоді - це бажання  вчитися чи й працювати за кордоном,  але обов'язково  повернутися на Україну, внести свою часточку в її  процвітання.

    Стан патріотичної ситуації, в українському суспільстві, який складається впродовж останніх років,  можна покращити. Окрім вищесказаного, варто взяти гаслом слова   В. Сухомлинського: «побережи святі слова,  не кричи про любов  до Батьківщини на всіх перехрестях. Краще – мовчки працюй  в ім'я її  блага і могутності».