Виступ практичного психолога «Адаптація п’ятикласників»

Про матеріал
При переході дитини з початкової до середньої школи як вчителі, так і самі діти стикаються з різноманітними труднощами. Адже індивідуальні особливості дитини, до яких пристосовується вчитель початкової школи, досить часто набувають масштабів проблеми у середній школі та становлять ризик шкільної дезадаптації.
Перегляд файлу

Виступ практичного психолога «Адаптація п’ятикласників»

При переході дитини з початкової до середньої школи як вчителі, так і самі діти стикаються з різноманітними труднощами. Адже індивідуальні особливості дитини, до яких пристосовується вчитель початкової школи, досить часто набувають масштабів проблеми у середній школі та становлять ризик шкільної дезадаптації.

Дуже корисно наприкінці вересня проводити психолого-педагогічні консиліуми по паралелі 5-х класів за участю вчителя початкової школи, нового класного керівника, вчителів-предметників та шкільного психолога, де проводиться аналіз та корекція спільних дій, обмін спостереженнями. Важливим матеріалом для обговорення є анкета «Адаптація п'ятикласників» (представлену анкету можна використовувати для учнів середніх та старших класів).

     П'ятий клас — один з визначних етапів у житті людини. Це не просто перехід від одного ступеня до іншого. У початковій школі провідною  була пізнавальна діяль­ність, головні спрямування дитини були зорієнтовані на навчання, для неї було важливе схвалювання вчителя, батьків за успіхи у навчанні. Було цікаво вчитися, пізнавати нове!

     На час переходу у 5 клас діти вивчили ази наук. Все більше на перший план  виступає бажання спілкуватися з однолітками, бути прийнятим та визнаним. Тому на емоційне самопочуття дитини все більше впливає те, як складаються  її стосунки з товаришами. Суттєво змінюється характер самооцінки школярів цього віку (в цей перехідний пе­ріод можна говорити про кризу самооцін­ки). Незадоволення собою поширюється і на навчальну діяльність, здавалось би, вже опановану діяльність.

     В результаті виникає психологічна незахищеність перед новим етапом розвитку, незадоволення собою, взаєминами з іншими критичність результатів навчання. Все це може стати, з одного боку, стимулом до розвитку, а може й негативно відбитися на характері, стати перешкодою для повно­цінного формування особистості.

     Проблемним на перехідному етапі для п'ятикласників є складність адаптації у відно­синах з новими вчителями - предметниками, яка супроводжується часто конфліктами, взаємним незадоволенням. Авторитет­ний вчитель зникає, а на його  місце приходять декілька, кожний зі своїми вимогами та підходом. Дитина губиться, і якщо пер­ші кроки взаємин невдалі, шукають винуватого: частіше вчителя, рідко — себе.

     Тому для класного керівника необхідними  є м’якість, увага, переживання за дитину, не допускається покарання.

У цих дітей проблеми — переломний період, тому будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі.

    У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.

    Забезпечте дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

    Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.

    Провівши з учнями 5 класу анкету «Адаптація п’ятикласників » було вивлено, що на запитання «Що тебе приваблює в школі» 39% дітей відповіли – спілкування; 61%дітей вибрали навчання, уроки, знання. Найцікавішим уроком для 36% дітей є фізкультура; 27% учнів вибрали інформатику; 17% - музичне мистецтво і 20% дітей надають перевагу образотворчому мистецтву. Найбільш складним предметом у школі для 24% дітей є укр. мова, 27% вибрали математику, 39%  - англ. мову і 10 % - нім. мова. На питання «Чим займаєшся у вільний час?» - 36% дітей вибрали активний відпочинок, спілкування; 44% дітей вибрали пасивний відпочинок (комп’ютер, телевізор) і 20% учнів вибрали  заняття спортом.

  •          Психологічно адаптувалися на високому рівні 27%, середній – 66%, низький – 7%;
  •          фізично адаптувалися 27 % учнів мають високий рівень, 56% - середній, 17% - низький рівень.
  •          соціально адаптація – 58% високий рівень, 25% - середній, 17% низький рівень адаптації.

   За методикою вивчення шкільної тривожності Філліпса було виявлено, що високий страх самовираження відчувають 7% учнів;

  •          страх ситуації перевірки знань виявлено у 38% дітей. Цим дітям властиві негативні емоційні переживання;
  •          проблеми й страх у відносинах з учителями мають 12% дітей. В основі такого страху лежить страх зробити помилку й бути осміяним.

 

ПАМ’ЯТКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

      Шкільне життя п'ятикласників ускладнюється часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів. Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

- уповільнюється темп діяльності учнів, тоді як виконання певних видів робіт потребує більше часу;

- зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п'ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами;

- високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

     Дорослі  очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності. Але у п'ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору. За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності.  

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ

- працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

- розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

- пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

- уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

- пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

- вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

- не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

 

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
10 жовтня
Переглядів
377
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку