Виступ "Створення ефективної системи методичного супроводу"

(СЛАЙД 1) Створення ефективної системи методичного супроводу педагогів у сучасних умовах

(СЛАЙД 2) Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця

давала вчителю радість, щоб повсякденн

е проведення уроків не перетворилося в нудну,

одноманітну повинність, ведіть

кожного вчителя на щасливу стежку дослідження…

 Тут знахідки, відкриття, радощі і прикрощі.

В.О. Сухомлинський

(СЛАЙД 3) Ключові слова: методична робота, методичний супровід, вектори змін, професійний інтерес, індивідуальний план професійного розвитку.

   Актуальність порушеної проблеми. В умовах реформування системи загальної середньої освіти в Україні виникла потреба зміни підходів до організації науково-методичного супроводу професійної діяльності вчителя, забезпечення оптимальних умов для його професійного й особистісного розвитку. Це зумовлює потребу формування нових основоположних  підходів, бачень щодо супроводження праці педагогічних працівників, розвитку їхнього освітнього потенціалу, визначення змісту та структурних компонентів методичної роботи, застосування оптимальних форм її організації з метою досягнення спрогнозованого результату.

Тому метою розгляду даного питання на педраді є- визначити нові ефективні підходи (вектори змін) до організації методичної роботи в системі сучасної школи.

Виклад основного матеріалу.

       Освіта ХХІ століття потребує нових підходів до модернізації освітнього процесу. Науково-методична робота, що охоплює коло зазначених проблем, є важливою рушійною силою в розвитку загальноосвітньої школи України. (СЛАЙД 4,5) Проблема якості й ефективності науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах стала наріжним каменем у реформуванні освітніх систем, особливо сьогодні, уперіод поширення пандемії.   Національною стратегією розвитку освіти також чітко визначене  завдання сучасної школи: створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатись протягом життя.

Концепцією НУШ визначено : «Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими.»

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

     Отож , зрозуміло,  що ключова роль у реалізації визначених завдань належить учителю, який має працювати на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюватись, розвиватись , збагачувати свою професійну компетентність, інноваційну культуру.

(СЛАЙД 6) Спробуймо відповісти на запитання, яким є сучасний стан методичної роботи та що потрібно змінити за напрямами:

• концептуальна основа (провідна ідея) організації методичної роботи;
• місія шкільної методичної  роботи;
• мета і завдання;
• діагностика (вивчення);
• структурні компоненти методичної роботи;
• форми роботи;
• результати.

    Отже, перший напрям дослідження пов’язаний з аналізом стану організації методичної роботи в сучасному закладі загальної середньої освіти: "Методична робота: реалії (як є?)". Кожен з нас зазначить , що методична робота в навчальних закладах є важливою складовою педагогічного процесу.У процесі методичної роботи здійснюється підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння нового змісту і технологій, постійне ознайомлення з досягненнями педагогіки і психології, вивчення і впровадження у шкільну практику кращих педагогічних практик. Характерним є те, що ми, педагоги, беззаперечно скажемо, що концептуальною основою, провідною ідеєю організації методичної роботи є єдина  шкільна методична тема (проблема). На її основі визначається та конкретизуються теми діяльності методичних об’єднань та кожного вчителя.

Єдина методична тема (проблема) також є основою для формування  структури методичної роботи, її змісту та форм роботи з педагогічними працівниками. Тому основне призначення (місія) шкільної методичної роботи, полягає у створенні злагодженої системи роботи над єдиною методичною темою (проблемою) школи із врахуванням особливостей  кожного вчителя, загальних тенденцій розвитку суспільства, інновацій в освіті та нормативних документів. І, відповідно, методична робота, полягає в навчанні вчителів нового змісту, сучасних технологій і сприяння їх упровадженню в педагогічну практику. Варто також відзначити, що для організації методичної роботи, надання адресної допомоги  розроблено і проводяться діагностичні картки, анкети, опитувальники. Передбачено також, що вчителі будуть визначати основні утруднення і проблеми, у вирішенні яких вони потребують методичної допомоги, та власні педагогічні досягнення, які можуть запропонувати колегам.

Основним структурним  компонентом шкільної методичної роботи є методичні об’єднання, сутність діяльності яких полягає в навчанні вчителів та демонстрації кращих зразків педагогічної практики. Пріоритетними є масові та групові форми роботи: семінари-практикуми, конференції, круглі столи тощо. Переважна більшість педагогів зазначить, що результатом методичної роботи в закладах загальної середньої освіти є підвищення рівня знань і професійної майстерності вчителя,удосконалення педагогічної практики.

Таким чином, наявна нині система методичної роботи в закладах загальної середньої освіти має багаторічний досвід, в основі якого – знаннєвий підхід до її організації та проведення.

З точки зору змісту освіти – знаннєвий підхід це є знання, які ми здобуваємо. А чи ефективні вони?

(СЛАЙД 7) Вимогами сучасної школи визначено вектори (напрями) змін шкільної методичної роботи в контексті реалізації Концепції Нової української школи та Закону України "Про освіту", Наказу №2736 від 23.12.2020 р. «Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»,»Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» :

Отож, "Методична робота: потреби (як має бути?)".

(СЛАЙД 8-11) У Законі України "Про освіту" (ст.53, 54, 59)  утверджено право вчителя на навчання упродовж життя та академічну мобільність, вибір видів і форм професійного зростання, суб’єктів освітньої діяльності. Відповідно до зазначеного документа (ст. 53), педагогічний працівник є здобувачем (а не отримувачем) освіти та має право на індивідуальну освітню траєкторію. У ст. 1  цього документа визначено, що індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації освітнього потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчання дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання.

Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована на основі індивідуального навчального плану . Таким чином, стає зрозуміло, що наявна система шкільної методичної роботи вже не відповідає сучасним запитам і потребам, а потребує суттєвих змін: переосмислення концептуальних засад, змісту, підходів до організації і форм її проведення.

 Основні напрями змін шкільної методичної роботи. Зокрема, концептуальною основою, провідною ідеєю організації шкільної (в закладах загальної середньої освіти) методичної роботи має стати така: в основі методичного супроводу педагогічного працівника має бути професійний інтерес кожного вчителя, який виявляється на основі особистого професійного запиту.

(СЛАЙД 12) У довідниковій літературі поняття "інтерес" тлумачиться як "властиве людині ставлення, що виражає позитивну або негативну спрямованість її активності, діяльності, творчості до пошуку, вибору, використання або створення нових засобів, норм, інституцій, здатних задовольнити інтерес",“реальна причина, рушійний фактор соціальних дій”; “об’єктивна причина діяльності суб’єкта, спрямованої на задоволення певних потреб; форма прояву пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення мети діяльності”; “увага до кого-, чого-небудь, зацікавленість чимось. Те, що йде на користь кому-, чому-небудь, відповідає чиїмось прагненням, потребам”.

(СЛАЙД 13) Відповідно поняття "запит" трактується як "вимога, прохання дати які-небудь  відомості або офіційне роз’яснення з приводу чогось; потреба в чому-небудь, що вимагає задоволення. Те, що вимагає з’ясування", а “професійний” як “те, що пов’язане з певною професією”.

Отже, професійний інтерес можемо розглядати як внутрішню спонуку, особисту потребу, індивідуальний, умотивований та свідомий вибір учителем напряму професійного розвитку та вдосконалення власної педагогічної діяльності.

Педагогічний інтерес може бути як пасивний, так і активний (бажання задовольнити потребу). Учитель може задовольнити професійний інтерес як самостійно, так і завдяки участі в заходах, що будуть цьому сприяти, –  науково-методичних у загальної середньої освіти , обласних, всеукраїнських, міжнародних –  у формі очних, заочних, он-лайн тощо.

У таких умовах першочерговим завданням організаторів шкільної методичної роботи є отримання від учителя професійного запиту як потреби, свідчення необхідності надання йому інформації або певної освітньої послуги для задоволення власного професійного інтересу.

Саме на основі професійного інтересу та запиту кожним учителем має розроблятися індивідуальний план професійного розвитку; тож методична робота має бути спрямована на супроводження професійного вдосконалення педагога. Це означає, що в сучасних умовах методична робота в межах кожного закладу загальної середньої освіти не може спрямовуватися на вирішення єдиної проблеми або питання, над яким працюють усі педагогічні працівники: вона має  організовуватися різноаспектно за змістом (відповідно до запитів усіх педагогів) та за організацією (кожному педагогу потрібно підібрати форми навчання й розвитку, що є найбільш оптимальними для вирішення його професійних запитів).

 (СЛАЙД 14) В організації методичної роботи важливо врахувати, що в сучасних умовах в навчальному закладі можуть створитися такі об’єктивні ситуації:

1. усі вчителі закладу загальної середньої освіти мають різні професійні інтереси та неоднакові професійні запити;
2. професійні інтереси групи вчителів можуть бути спорідненими. У таких випадках можуть створюватися цільові динамічні групи вчителів. Наприклад, п’ять учителів різних предметів усвідомили, що потрібно зрозуміти сутність та навчитися впроваджувати технологію розвитку критичного мислення в навчанні учнів, три вчителі зрозуміли, що потребують підготовки до впровадження технології перевернутого навчання, два – бажають засвоїти зміст та особливості навчання учнів методикам вирішення конфлікту, а ще у двох – виникла потреба впровадження технології формування культури здоров’я, мовленнєвої культури;
3. професійний інтерес учителя – категорія не стала, а  динамічна, тож постійно змінюється, розвивається, уточнюється.

Отже, методичну роботу  потрібно розглядати як особистісно зорієнтовану, адаптивну й мобільну, гнучку, таку, що своєчасно реагує на запити всіх педагогічних працівників та задовольняє їх.

Більшість учителів поняття "професійний інтерес" та "професійний запит" ототожнюють з поняттями "утруднення у професійній діяльності", "недоліки в роботі".

Така ситуація зумовлює ще одну ключову зміну в підходах до організації шкільної методичної роботи. Тобто місія методичної роботи в закладах загальної середньої освіти в сучасних умовах полягає у стимулюванні професійного інтересу, сприянні формуванню особистісного професійного запиту вчителя та його задоволення для вдосконалення педагогічної практики (особистісного професійного розвитку). А отже, метою сучасної методичної роботи є створення умов для особистісного професійного розвитку кожного вчителя.

(СЛАЙД 15)

Порівняльна характеристика традиційної методичної роботи та запропонованих напрямів змін

   Затверджений професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)»

(СЛАЙД 16)

У профстандарті також описані професійні компетентності вчителя в розподілі за кваліфікаційними категоріями (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії). Зокрема, до переліку компетентностей вчителя входять:

• мовно-комунікативна;
• предметно-методична;
• інформаційно-цифрова;
• психологічна;
• емоційно-етична;
• педагогічне партнерство;
• інклюзивна;
• здоров’язбережувальна;
• проєктувальна;
• прогностична;
• організаційна;
• оцінювально-аналітична;
• інноваційна;
• рефлексивна;
• здатність до навчання впродовж життя.

Отож, очевидно, що наші професійні запити та інтереси  тісно пов’язані з вимогами професійного стандарту,положенням про атестацію,сертифікацію, в кінцевому результаті з вимогами інституційного аудиту.

(СЛАЙД 17)          

Ця мета конкретизується в пропозиціях та завданнях:

• створити в закладі загальної середньої освіти інформаційно-освітнє середовище професійного розвитку вчителя різними засобами, зокрема й із використанням віртуального методичного кабінету. Напрямами опосередкованого інформування можуть бути сучасні тренди в освіті, успішні практики, педагогічні відкриття, альтернативні думки, дискусії тощо;
• створити методичну афішу. Методичну афішу розглядаємо як анонс науково-методичних заходів, які будуть  проводитися на шкільному, районному (міському), обласному та всеукраїнському рівнях. До таких заходів можуть бути віднесені безкоштовні або за кошти учасників тренінги, квести, семінари, конференції, екскурсії, коучинги тощо, які проходять як у робочі, так і у вихідні дні. Учитель відповідно до власного педагогічного інтересу зможе обрати види, форми, суб’єктів освітньої діяльності та сформувати індивідуальний навчальний план;
• створити методичну інфраструктуру, залучивши зовнішні ресурси для участі у шкільній методичній роботі, активізувати внутрішні ресурси для задоволення професійного інтересу вчителів та вдосконалення ними власної педагогічної практики;
• організувати підтримку в розробленні кожним педагогом «рамки професійного розвитку вчителя»,  індивідуального плану професійного вдосконалення на основі затвердженого професійного стандарту вчителя;
• спроектувати на методичних об’єднаннях до початку 2021-2022 н.р. особистісно орієнтовану адаптивну організаційну структуру методичної роботи , спрямовану на задоволення запитів кожного вчителя закладу загальної середньої освіти.
• основними формами методичної роботи визначити індивідуальну і групову;

Це має забезпечити результат: задоволення професійного інтересу кожного вчителя, високий рівень його особистісного професійного розвитку, що виявляється в удосконаленні педагогічної діяльності.

Відповідно до мети, завдань і прогнозованого результату потрібно спроектувати як постійні, так і тимчасові структурні підрозділи системи методичного супроводження вчителя в навчальному закладі. Як тимчасові структурні підрозділи розглядаємо динамічні цільові групи, індивідуальні лабораторії вчителів, творчі майстерні тощо. Тому основними формами методичної роботи мають стати індивідуальна і групова, основою діагностики повинні бути запитання для виявлення професійного інтересу та запиту вчителів.  

 Це зумовлює актуальну потребу наукового розроблення та обґрунтування питання методичного супроводження професійної діяльності вчителя в сучасних умовах.