Виступ-відповідь випускників 11 класу

Виступ-відповідь випускників

(Виходить дівчинка з квіточкою в руці)

Дівчинка: Лети, лети, пелюстинка

Через гори і долини

Через море, океани

Через вітри і бурани

Як торкнешся ти землі

В країну дитинства мене поверни

(Виходять кукли)

Хлопець: Пані та панове, запрошуємо вас в чарівну країну дитячих снів. Тут можливе все, варто лише закрити очі і подумати та сказати: раз, два, три

Перий сон «Шкільний лунає вальс прощальний»

1.                Ось щойно нам вручили атестати,

Прийшла пора усім у пари стати,

Й, забувши все на світі, закружляти

У вальсі, як у казці, уві сні.

 

2.                Цю мить ми завжди будем пам’ятати,

І серце буде ніжно калатати,

І спогади в думках, як рій, витати,

Коли цей вальс згадається мені.

 (Звучить музика)

Хто, кожен день, годину кожну, повсякчас,
Віддавшись нелегкій своїй роботі
Живе лиш думкою про школу і про нас,
Завжди за все і всіх в турботі?
Директор наша Людмила Миколаївна

Сказати хочу слово щире –
Нагоди більше не знайду.
І побажати щастя, миру
Як кращому керівнику.
Які терплячі, все – таки,
Були завжди із нами ви,

Ми вас в житті вже не забудем
І пам’ятати завжди будем,
І слово, й усмішку ласкаву,
То хитрувату, то лукаву.
І ту любов, що віддавали,
Серця дитячі зігрівали,
За все ми вдячні вам без ліку,
Спасибі ніжне і велике!

 (пісня "Не говорите нам прощай")

Мы в этом зале в этот час

И вы сегодня вместе с нами

Мы не хотим играть словами

Но вы поверьте нам сейчас

Не говорите нам "Прощай"

Вы наш директор и учитель

Мы вас нисколько не обидим

Души коснувшись невзначай

Припев

Не говорите нам прощай,

Не говорите

Любви хоть капельку своей нам подарите

Мы говорим "спасибо" вам сейчас

Не представляем, как мы будем жить без вас

Наша судьба висит на волоске,

Мечты свои мы строим на песке

• Шановна Людмила Миколаївна, прийміть від випускників 2015 року ці чудові квіти.

 

(звучить музика "Бременские музиканты ")

 1. Что за дети нынче, право.

Никакой на них управы!

Мы свое здоровье тратим,

А на это наплевать им.

Припев

Такая, сякая, уж наша молодежь

Такая, сякая – не сыщешь не найдешь?

Это что за наказанье

Дали им образованье.

Дети часто не послушны

Но без них ужасно скушно!

Завуч 1: Ой, дівчата, як я втомилася від екзаменів: Вже все в голові перемішалося:і математика, і фізика, і хімія

Вчитель: Ой і не кажи, а написання наукових робіт. Скільки безсонних ночей провела над вибором тем І постановкою проблем.

Завуч : А участь у міських олімпіадах! Я ніби сама туди їздила!

Вчитель 4: А ви думали легко працювати у нас в школі? Скільки талантів у нас навчається! Невстигаємо шукати кошти для нагородження переможців.

Дівчинка: Шановна завуч, ми вдячні вам за ваше терпіння і розуміння!

      Наш завуч схвильована дуже,

       Бо вона до всіх нас не байдужа.

       І на протязі довгих років

       Піклувалась про нас, школярів.

      (Виконується пісня) 

Когда простым и нежным взором

Глядят на нас учителя,

Необычайным цветным узором

Вдруг расцветает небо и земля.

 

Мы любим вас и слов не нужно,

Чтоб повторить все это вновь.

А вашу нежность  и вашу дружбу

Мы пронесем сквозь годы, как любовь.

 

Ми вам бажаємо не хворіти,
З ентузіазмом працювати,
Учнів кращих завжди мати
І від нас уклін і квіти
Дай Вам боже, в мирі жити

Голос: Шановна наш завуч ці квіти для Вас.

 

Голос: "Страшний сон мовника"

(Виходить дівчина, в руках тримає білети)

Хлопець: Що це ти тримаєш?

Дівчина: Для тебе настав "судний день".Саме тут, саме сьогодні вирішується твоя доля куди ти потрапиш в рай, чи в пекло?

Хлопець: За що, за які такі гріхи?

Дівчина: За твої витвори мистецтва. А судитимуть тебе Яна  Іванівна та Ірина Павлівна. Ось послухайте, ну як ти міг таке написати?

(читає з білета)

"У людини повинно бути все прекрасно: і картуз і куфайка і кирзові чоботи"

Хлопець: Та на той час я проживав у бабусі. А там суцільна кирза.

Дівчина: "На задньому плані картини ми бачимо прикріплених до стіни класну дошку,картину і вчителя".

Хлопець: Та то випадково. Я дописував твір на уроці фізики. І одночасно намагався сфокусувати свій погляд на вчителя.

Дівчина: Ну, а це як ти поясниш? У баби був гусак і гуска."Баба гуску зарізала. Тепер гусак бігає за бабою".

Хлопець: Ну, це вже мабуть, магнітні бурі

Дівчина: Ну, що, Яна  Іванівна та Ірина Павлівна, прощаєте свого грішного учня?

(Звучить фонограма з кінофільму «Буратіно» «Пісня черепахи Тортіли»).

  Наповняється уроки

  Мелодійним голоском,

  Люба вчителька диктує

  Нам диктант перед дзвінком.

 Скоро дзвоник пролунає

 Переб’є казкову мить,

 Він бездушний, він не знає,

 Як нас мова полонить.

  Милі наші, - ви найкращі,

  Мови й слова вчителі.

  Вас чарівніших немає

  На усій-усій землі.

 Ви даруєте нам свято,

 Кожна зустріч – світла мит,

 Як ми можемо вас, рідні,

 Після цього не любить?

Мовникам

Нас в школі вчителі любили

І мови рідної навчили,

Щоб ми в свої сімнадцять літ

Йшли українцями у світ.

І рід козачий добре знали,

Та батька-матір поважали,

Через віки несли звичай

Й любили щиро рідний край.

Й любов цю в серці зберегли,

Де б ми у світі не були.

То ж дуже вдячні вам за мову:

Ліричну, милу, світанкову.

Ми понесемо мову в світ.

А вчителям — палкий привіт!

 

Сон "Піонерський" – настольгічеський (виходить піонерський загін під звуки барабана. 1хл. + з дівч.)

Хлопець: Раз, два…

Дівчата: Три, четыре

Хлопець: Три, четыре

Дівчата: Раз, два

Хлопець: Кто шагает дружно в ряд

Дівчата: Математиков отряд

Хлопець: На місці стій раз, два, по порядку номерів розрахуйсь.

Дівчата:

№ 1 Олена Анатоліївна

№2 Людмила Леонідівна розрахунок закінчила.

Хлопець: Командиру загону підготуватися до здачі рапорту.

Дівчина 1: Протягом здачі екзаменів учнями 11-х класів було написано 8 робіт з математики. Якісний показник успішності учнів сто відсотковий. Вчителі з поставленою задачею по написанню екзаменаційних робіт справилася на відмінно.

Дівчина 2: Вчителями кафедри математики випито три бутилочки "Корвалолу", з'їдено 5 пачок "Валідолу", для нормалізації тиску прийшовся "Папазол".

Хлопець: Шановні математики, вітаємо Вас, що ви достойно пройшли курс і лікування і виживання

(Звучить фонограма з мультфільму «Левеня і черепаха» «Я на сонечку лежу…»

 На контрольній я сиджу,

 Може щось і напишу,

 Все сиджу, та й сиджу,

 Може в когось щось спишу.

  Піфагор на стіні

  Посміхається мені,

  Якби щось підказав,

  Тоді б «Дякую» сказав.

Математикам

Нас математики навчали,

Щоб ми усе прорахували:

Що множити, а що ділити

І як в складному світі жити.

Любов нам множити потрібно,

Ділити радість принагідно,

От щирість й щедрість — додавати,

А зло від серця віднімати.

І як почнемо так робити,

То правильно ми будем жити:

Чудово, здорово і ясно.

То ж буде все у нас прекрасно.

За це ми вдячні вчителям.

Від нас — уклін доземний вам!

 

Ведучий: Наступний сон "Комічний" (дівчина підглядає в замочну скважину, до неї підкрадається хлопець)

Хлопець: Гав! (дівчина підстрибує з переляку)

Дівчина: Ти що здурів, так мене злякав

Хлопець: А, що ти там видивляєшся?

Дівчина: Та не кричи ти так, тихіше. Наша фізичка закрилася в підсобці і над кимось, чи над чимось експериментує, бо роздаються якісь незрозумілі звуки

Хлопець: Ну й смішна ж ти. То ж ___ (Им’я та призвище) намагається розвивати свої голосні здібності,співаючи в "Караоке", а _________ (Им’я та призвище), як справжній шанувальник музичного таланту, вносить корективи в його спів.

Дівчина : Да ти що, у нас школа на наступний рік буде свою рок-групу презентувати.

Хлопець: Ага, групу " Отпетых мошенников "

(пісня "Лелик" группа Фабрика)

Кружится земля вокруг своей оси

Ну а нам семнадцать лет

Солнце светит в голове моей любовь

Формулы учить я не хочу

Вновь меня уносит в небо самолет

И я тебе кричу: "Постой! Постой!"

Припев:

Ігор – солнце, я физику учу, и замуж не пойду

Ты слышишь Леня – солнце, я немножко погулять хочу

Тренажер, масажер, ни к чему здесь закон

И на душе должен быть позитив и можор

А страданья, переживанья – это лишний стрес

И большое Вам спасибо говорим от всех нас.

Фізикам

Фізика — наука в світі необхідна,

У житті людському дуже всім потрібна.

Без знання законів в космос не злетіти,

Через річку бистру міст не спорудити.

Не було б будинків, літаків у небі,

Кораблів у морі — це ж усім нам треба.

Тому цю науку в школі ми вивчали,

Хоч за неї мали й не найкращі бали,

Але ж в основному знаємо багато

Й техніку найкращу несемо у хату.

Дякуємо щиро за шкільні уроки,

Хоч чимало з нами мали ви мороки,

Та прийміть подяку і вітання чемні,

За уроки в школі і слова натхненні.

 

*Призвище вчителя Олена Миколаївна, Ваша енергія, ваш задор допомагали нам у навчанні.

Дівчина: Ваш розум і вміння допомагати нам долати перешкоди незвіданого на нашому шляху.

Хлопець: Ваше терпіння давало нам надію, що ми зможемо все подолати разом з вами.

Дівчина:

Все складне ви легко викладали

З вогником і безліччю ідей

Ви чудес нам стільки показали

І любили всіх – усіх дітей!

(пісня "Ти признайся мені")

Ви признайтеся нам

Звідки взяли ці чари

Бо без вас ми всі дні

У полоні печалі

У школі цій

Ви чар-зілля шукали

Сонце-руту знайшли

І всіх нас зчарували

Приспів

Мову величну

Беремо ми з собою

Ну а вам всі бажаєм

світлих днів і тепла

Мирних світанків,

Чистих росяних ранків,

Більше щастя, любові та добра

Хлопець: У весь цей чудовий світ знань, мрій, таємниць дарували ви нам  Спасибі Вам!

 

Історикам

Історія — це пройдене життя,

Та без минулого немає майбуття.

Для того ми історію й вивчали,

Щоб краще рідну землю нашу знали.

А як пізнали — серцем прикипіли.

Для себе цілий всесвіт враз відкрили.

Якого роду-племені ми діти

І як нам далі в світі жити.

То ж за науку вдячні ми без меж,

Історикам вклоняємося теж!

(Звучить фонограма із мультфільму «Простоквашено» «Кабы небыло зимы»)

 

 Я люблю історію

 Чарівну, казкову.

 Дати і теорію

 І вчительську мову.

Без таїни давнини

Ми б усі зів`яли.

Карти, дати, королі –

Друзями нам стали.

 Я лечу у клас тоді,

 Як почув дзвіночок,

 Щоб історика свого

 Почути голосочок.

Нам пора усім давно

Гарно зрозуміти,

Як нема історії,

То й навіщо жити…

 

 

 

Географам

Яка Земля чарівна — просто диво!

Ми ж люди на планеті голубій.

Живемо тут комфортно і щасливо,

Хоч зоримо у небо, будучи на ній.

А в школі географію вивчали,

Щоб добре знати, що навколо нас:

Материки, моря, ліси, канали,

І гори, й ріки в різні ери й час.

Захоплива наука, що й казати,

Земля казкова, хоч пиши вірші.

Учителям, що світ дали пізнати,

Спасибі щире-щире, від душі!

(Звучить фонограма пісні «Чунга-чанга»).

  Ми вивчали ріки і моря

  І яка чудова в нас земля.

  І Надія Василівна для нас

  Карту й глобус принесла у клас.

 Хтось усі столиці знає

 І ніколи не блукає,

 Наш географ, наш географ,

 Наш географ.

 Хто у нас найрозумніший,

 Найдобріший, наймиліший

 Наш географ (3)

 

Голос: Сон Акселератний – спортивний

(Виходять хлопці високий і маленький)

Хлопець:

Дивлюсь я на тебе та й думку гадаю

Чому я не сокіл

Тебе не дістану.

Хлопець: А чого б ти мене дістав. Всі кажуть акселерація

Хлопець: А в мене, що регенерація?

Хлопець: Та ні в тебе все в нормі. Тільки я високий та худий, а ти хоч маленький та кріпкий. А взагалі нам повезло з вчителем фізкультури.

Хлопець: Авжеж, він вчать нас бути сильними, витривалими, здоровими.

Хлопець: А дівчат (з усмішкою) привабливими.

(Звучить фонограма з мультфільму «Ну, постривай!» «Новорічна»).

 Зі стадіону учні ледь-ледь повзуть,

 Мабуть, стометрівку вони здають.

 Та усі старання ці недарма –

 Вже медалей, премій у школі тьма.

 Ану-мо, ставайте, ставайте всі в ряд.

 Бо фізкультура, бо фізкультура

 Дає позитивний заряд.

 

Хімікам

Хімія — наука і складна, й цікава,

Бо присутня всюди, будь це сталь чи кава.

Чи листок зелений, чи роса у полі.

Ось таку науку ми вивчали в школі.

Сил не шкодували, так її вивчали,

То ж багато дуже в світі ми пізнали.

Часом програвали з нею у двобою,

Та знання чималі несемо з собою.

З погляду науки пізнання ці дрібні,

Та в житті людини кожної потрібні.

Вчителям хорошим вдячні всі ми щиро.

Зичимо їм щастя, радості і миру!

 (Пісня " Сиреневый туман ")

Сиреневый туман над классом проплывает

Спиртовочка горит, таинственно дрожа

Учитель не спешит, учитель понимает

Со школой мы, простимся навсегда

Спасибо Вам сказать за все ма не забудем,

Хоть ждали мы звонок с надеждою всегда

Пусть много лет пройдет и умнее будем,

Но опыт с кислотой запомним навсегда.

Біологам

Навколо нас природа наче казка,

Рослинний і тваринний дивосвіт.

В природі є добро, любов і ласка.

Про це дізнались ми з маленьких літ.

А ще є світ невидимий для ока,

У цих істот іде життя своє.

Їх поведінка іноді жорстока,

Але у світі — кожному своє.

Та створене в природі все, щоб жити,

Радіти сонцю, дощику й теплу.

Людина в світі, щоб добро творити,

В усі часи протистояти злу.

За цю науку вдячні ми сердечно

Учителям, що вчили доброті.

Уроки ці у серці безконечно…

І вас ми не забудемо в житті.

 

 

Голос: Віртуальний сон.

Дівчина: Слухайте! В журналі "Наталі" – оголошення, що вчителі кафедри іноземної мови нашої школи візмуть участь у міжнародному конкурсі "Міс всесвіту", що проходитиме в районі лісного масиву "Лісова галявина".

Хлопець: Бажаємо вам чарівні наші красуні, _____ корони англійської королеви, хутряних манто і розкішних автомобілів.

(Пісня "Пропадаю я")

Мама, ради бога

Я ни капли не пьяна

И не одинока

И не просто влюблена

Пропадаю я (2 раза)

Я учу английский

Не могу никак понять

Лучше бы по русски

Как умею написать

Пропадаю я,

Носами пропадаю я.

Припев

На него, на него

Я смотрю и понимаю

Пропадаю я

За такие за успехи

За английский наш корявый

Вы простите нас (2 раза)

Іноземна мова

Ми іноземну мову теж вивчали,

Щоб в розмаїтті світу не пропали.

Бо ж іноземну мову треба знати,

Щоб добре слово другові сказати,

Який живе за сотні довгих миль,

І мова в нього інша, інший стиль…

Життя складне і нас колись зведе,

Від цього ти не дінешся ніде.

То ж так важливо знати різні мови,

Тоді життя приємне і чудове,

Бо розумієш все і вмієш сам сказати,

Слова не треба в словниках шукати.

Учителям ми вдячні безконечно,

Прийміть подяку і любов сердечну.

: Зі знаннями, які ми отримали у вас на уроках насправді ми не пропадем. Спасибі Вам!

 

Сон. Виходять двоє учнів

1-й учень:

Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекає нас

І ходили ми сюди…

Заждіть, я щось не второпаю, не пригадаю, а навіщо ж ходять до школи.

2-й учень: Щоб рости, щоб учитись, а саме головне, щоб навчитись думати.

1-й учень: А й справді! До школи за нас думають батьки. А після школи?… Бажано, звичайно, щоб вони і далі за нас думали.

2-й учень: От-от. А то в школі – справжня каторга. На уроках вчителі тільки те й роблять, що думати заставляють. А сірі клітини не відновлюються, гляди ж на все життя і не вистачить. Неймовірно, але факт!

1-й учень: Що ж тут неймовірного? Мені, наприклад, нічого напружувати свою сіру речовину. Та і вам також! Адже у нас в школі є чудовий, світлий кабінет інформатики.

2-й учень: І що неймовірно господарочка цих кабінетів не береже нашу сіру речовину. Навчить наші голови швидко орієнтуватися не тільки в комп'ютері, а й в житті.

(Пісня " Ну что сказать, ну что сказать ")

Ежедневно меняется мода

Но покуда компьютер стоит

Не страшна нам совсем непогода

Не проблем , голова не болит

И вы трудности жизни опасной

Нам уж точно теперь не страшны

Подружились с машиной мы классно

И все карты нам в руки даны

Припев

Ну что сказать, ну что сказать

Нас покорил компьютер

Желаем знать, желаем знать

Он скажет все что будет

Ну что сказать, ну что сказать

Хотим чтоб учителя родные

Жизнь смог расписать

компьютер вам отныне

Голос: Дякуємо вам за все.

 

Трудовикам

Людина й праця, як сіамські діти,

Нізащо їх не можна розділити.

Труд без людини просто не існує,

Людина ж без труда — життя марнує.

Тому до праці нас привчали в школі.

Трудились ми в майстернях і у полі.

Навчилися чогось-таки робити

І буде легше нам у світі жити.

Спасибі вчителям за працю і натхнення.

Ми в праці бачим наше сьогодення.

 

(виходить учень, читає газету, до нього підходить дівчинка)

Донька: Тату, а чому йде дощ?

Батько: Підеш до школи дізнаєшся.

Донька: Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати

Донька: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Донька: Тату, а мотоцикл любить цукерки?

(Батько розгнівано складає газету)

Батько: А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він. Ось підеш до школи і всі ці запитання будеш задавати своїй першій вчительці.

Донька: Ось такі ми були 11 років назад.

Шановні наші перші вчителі!

Слухняно ми за партами сиділи

А ви водили нас в країну знань

О, як ми вас, учителько любили

І сумували ми за вами повсякчас

Та ми, рідненькі вас ніколи не забудем

У серці нашім ви залишитесь на вік

 

 (пісня " Как много девушек хороших ")

Немного Вас таких хороших

Немного ласковых имен

Но Вас мы знаем очень долго

И для Вас сейчас поем, да мы поем.

Сердце, тебе не хочется покоя

Сердце, ты не забудешь никогда

Классных наших любимых педагогов,

Спасибо, сердце, что будешь помнить их всегда.

Голос: - Не сцену запрошується перший вчитель 11 класу. _______________

У нас є класний керівник,

Який для нас такий, як мама.

До нас, таких як є, він звик,

І любить нас усіх так само.

Усі роки веде в життя,

Вчить поважати і дружити.

І проводжає в майбуття,

Щоб жити в світі і творити.

То ж вдячні за науку ми,

І скажемо, йдучи зі школи:

Ми будем справжніми людьми

Й не підведемо вас ніколи!

Спасибі, любі вчителі,

Уклін доземний рідній школі.

Ви всі — найкращі на землі!

За це ми дуже вдячні долі!

Зовёт за парты ласковый звонок
Весёлый смех на время умолкает
Учитель начинает свой урок
И всё вокруг как будто замирает
Всё годы нас учили понимать
И трудные и лёгкие предметы
Учитель не умеет уставать
Тетради проверяет до рассвета

Мой добрый учитель, ну что ж вы молчите
Слезинки нежданно блеснули в глазах
Вы мир нам открыли
И где б мы не жили
От школы всегда будет в наших сердцах!!!
Бывали мы не сносные иногда
Как будто бес вселился в наши души
Учитель тихо скажет не беда
Ведь мой учитель самый самый лучший
Промчались годы быстрой чередой
И наступило времечко прощаться
Учитель мы не знали что с тобой
Нам очень грустно будет расставаться

Мой добрый учитель, ну что ж вы молчите
Слезинки нежданно блеснули в глазах
Вы мир нам открыли
И где б мы не жили
От школы всегда будет в наших сердцах!!!

Зовёт за парты ласковый звонок
Весёлый смех на время умолкает
Учитель начинает свой урок
И всё вокруг как будто замирает

Мой добрый учитель, ну что ж вы молчите
Слезинки нежданно блеснули в глазах
Вы мир нам открыли
И где б мы не жили
От школы всегда будет в наших сердцах!!!

Мой добрый учитель, ну что ж вы молчите
Слезинки нежданно блеснули в глазах
Вы мир нам открыли
И где б мы не жили
От школы всегда будет в наших сердцах!!!

 

Голос: - Не сцену запрошується класний керівник 11 класу. _______________ – талановиту, творчу, невтомну чарівницю вашого настрою, святкових розваг.

 

Щоразу, коли ми приходили до школи зустрічали нас тут щирі друзі, які разом з нами раділи  і сумували. Це і техпрацівники, і кухарі, і медична сестра

Шановні ________________________________________________________________________________________________________________

Разом:  Дякуємо ВАМ!

( Звучить фонограма із мультфільму «Бременські музиканти» «Пісня розбійників». Виконавці пісні виходять з мітлами, молотками, швабрами, каструлями…)

 Ми плачемо, як ріжемо цибулю,

 Але така вже наша доля,

 Працівники ножів і тарілок

 Романтики, але в неволі.

  Не бажаєм жить ми на кухні,

  Не бажаєм жить за плитою

  Ми годуєм учнів (2)

  Кожен день не знаємо спокою.

 Ми плачемо, як ремонтуєм школу

 Тому що крейда сиплеться у очі.

 Працівники кийка і молотка,

 Романтика лиш сон щоночі.

  Не бажаєм жить з молотками,

  Не бажаєм жить за станками

  Сняться нам ремонти (2)

  Сняться нам дошки з гвіздками.

 Ми плачемо, як миємо підлогу,

 І витираємо з вікна пиляку,

 Працівники ганчірки і мітли,

 За що ж такі страшні нам муки.

  Не бажаєм жить ми з тряпками,

  Не бажаєм жить з павуками

  Мрієм про відпустку (2)

  Відпустіть нас на Багами.

 

----------------- (звучить колискова мелодія)

Голос: Тихо… Тихіше! Народилася дитина. Гарненька така на вид. в згортку білих пелюшок мирно спить в ліжечку. Спи, моє крихітко, пташечко гожа моя. 18 чи 20 років тому зустрілися Він І Вона поєднали свої долі, щоб сьогодні ми стали випускниками.

(виходить 2 хлопці)

 

 

Хлопець:

Нагороджені ми любов'ю.

Хай святиться ваше ім'я.

Зичим доброго вам здоров'я

Тато й мамо, родинонька вся!

Хлопець:

Я додав сивини

У волосся твоє

І не раз спричиняв тобі болі

Ти сьогодні прийми

Покаяння мої

Й набажай мені

Доброї долі.

Голос: Дорогі випускники, погляньте на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлася тривога. Бо попереду ще стільки випробувань. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами!

(всів випускники разом говорять: "Спасибі" і виходять на фінальну пісню).

Отпила у взрослой жизни рано,
А вот сейчас бы убежать,
В детство убежать.
Как хочу к тебе прижаться, мама,
И папе тайну рассказать,
Тайну рассказать...
Вы простите мне разлуки грешность.
Время закружило, занесло.
Пусть хранят ваш дом любовь и нежность,
Они из детства моего, детства моего.

Припев:
Помолимся за родителей,
За всех живых и небожителей!
И в час, когда станет холодать,
Их души свечами согрей...
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.

Помолимся за родителей,
За всех живых и небожителей!
И в час, когда станет холодать,
Их души свечами согрей...
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.

Каждый стал из нас мудрей и старше,
Но лишь сейчас одно постиг,
Истину постиг.
Дай вам Бог уйти минутой раньше
Своих детей, давно седых,
Нас, давно седых...

Припев:
Помолимся за родителей,
За всех живых и небожителей!
И в час, когда станет холодать,
Их души свечами согрей...
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.

Помолимся за родителей,
За всех живых и небожителей!
И в час, когда станет холодать,
Их души свечами согрей...
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.

Помолимся за родителей,
За всех живых и небожителей!
И в час, когда станет холодать,
Их души свечами согрей...
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.

Помолимся за родителей,
За всех живых и небожителей!
И в час, когда станет холодать,
Их души свечами согрей...
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.

Помолимся за родителей,
За всех живых и небожителей!
И в час, когда станет холодать,
Их души свечами согрей...
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.

Помолимся за родителей,
За всех живых и небожителей!
И в час, когда станет холодать,
Их души свечами согрей...
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.

Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.
Помолимся за родителей,
Ангелам, нашим, хранителям,
Помолимся, и когда-нибудь
Помолятся дети за нас.Голос: Останній сон: "Прощальний"

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла?

 

Здоров’я вам ми, любі, всім бажаєм

Завжди до вас ми на пораду йдем

І щастя вам у ріднім нашім краї,

Добробуту з прийдешнім кожним днем.

Запрошуємо вас на сцену привітиати своїх дітей

 

Виступ  батьків

1.    Дорогі наші діти! Ви завтра вирушите в дивну путь дорослого життя. Сьогодні ви стоїте на порозі незвіданного майбутнього, прощаєтеся зі своїм дитинством, шкільною юністю. А завтра вирушите в дорогу самостійного життя. Тож нехай завжди супроводжує вас батьківська розсудливість і зігріває безмежна материнська любов.

2.    Попереду в ціле життя переліт:

Будуть незгоди і спрага в дорозі…

Як стомишся й очі щипатиме піт,

Як ти засумуєш, затужиш в тривозі,

Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів,

Згадай наші верби, і луки, і трави,

І вічну тривогу своїх матерів,

І школу, і друзів своїх нелукавих…

Хай буде щаслива дорога твоя

У раннім і пізнім світанку

Тебе зігріває тривога моя –

Від першого подиху і до останку.

3.    (У той час, як інша мати обсипає дітей зерном)

     Дорогі наші діточки!

Сипимо на вас жито,

Щоб було добре вам жити,

Сипимо ще й овес,

Щоб вами пишався рід наш увесь,

Ще й хміль і квіти,

Щоб ви були щасливі, наші діти.

Будьте ж багаті, як земля,

А щасливі, як весна

Частіше прилітайте до батьківського гнізда.

З усього вам щасти: із роси, із води.

Щоб з толком та до пуття

Ви прожили усе життя.

Пісня  ------реп хлопці

----------------------------

Вед. Дорогі випускники! Попереду у вас цікаве життя, а воно ніколи не буває легким. Будьте готові до будь-яких випробувань, будьте в житті чуйними, чесними, порядними людьми, людьми потрібним іншим.

Директор. На цьому урочистий вечір, присвячений випуску випускників 11-х класів __________________________-_______________________________________оголошується закритим.

Дякуємо за увагу.