Виступ "Виховний потенціал на уроках мови та літератури

Виховний потенціал на уроках української мови та літератури (з досвіду роботи вчителя української літератури Федоревської Н.Г.)

Мета даного етапу уроку:

Виховна мета уроку має бути спрямована на:

1. Пізнання історії, культури народу, естетичних та моральних цінностей;
2. Формування духовного світу учнів, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;
3. Виховання в дітей любові та поваги до рідної мови;
4. Виховання в дітей культури мислення під час спілкування.

Серед першорядних завдань на реалізацію мети є формування творчої особистості, плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами, сприяння виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів, формування критичного мислення, підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів, виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій, формування планетарного мислення, вільної орієнтації в розмаїтті культурних явищ.

Завданнями освітньої галузі є:

1. Ознайомлення з фундаментальними цінностями культури;
2. Формування гуманістичного світогляду особистості;
3. Розширення її культурно-пізнавальних інтересів;
4. Виховання в учнів любові, поваги до традицій свого народу та толерантного ставлення до традицій інших народів;
5. Пізнання історії, культури народу, естетичних та моральних цінностей;
6. Формування духовного світу учнів світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;
7. Розвиток умінь спілкуватися в різних ситуаціях, формувати власну думку, висловлювати почуття щодо життєвих явищ, морально-етичних, естетичних, суспільних;
8. Розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними.

Погляди науковців

Урок – невід`ємна частина навчального процесу, яка залишається однією з основних форм організації навчання. Сучасний урок має бути витвором мистецтва і майстерності педагога, викликати щирий інтерес, справжню захопленість, формувати їх творчу свідомість. Урок має унікальні можливості впливати на становлення багатьох якостей особистості учня та формування ціннісного ставлення до соціального і природного довкілля.

Це зумовлює необхідність звернути увагу на виховний потенціал кожного уроку як джерела формування ціннісних орієнтацій учнів. Одним із важливих моментів для вчителя залишається підготовка і проведення уроку. Учитель на уроці засобами свого навчального предмета має формувати систему цінностей особистості, що виявляється через її власне ставлення до себе і до людей, суспільства і держави, природи, праці та мистецтва.

Доцент кафедри педагогіки Л. І. Малєнкова стверджує, що формування ціннісного ставлення у школярів виявляється у трьох сферах: раціональний (знання), емоційний, діяльнісний. Будь-який педагогічний вплив, будь-яка форма діяльності будуть ефективними лише тоді, коли впливатимуть відразу на три сфери ставлення, а результатом виховання стане трьохканальна сфера: я – знаю, я – відчуваю, я – дію. Тобто, через знання, емоції, діяльність у дитини формується ціннісне  ставлення до природи, людей.

Суттєве значення має ретельний добір предметної інформації крізь призму її виховної функції. Наприклад, гуманітарні дисципліни репрезентують людину через літературні чи історичні образи, вчинки літературних персонажів та історичних героїв, зображення їхніх досягнень і моральних прорахунків, духовного життя, прагнень. Отже, використовуючи зміст навчального матеріалу, учитель може закласти й розвити основи для формування всіх моральних якостей, що стануть поглиблюватися в школяра у його спілкуванні з навколишнім світом.

Таким чином, засобами свого предмета педагог має вирішувати завдання з формування особистості конкретного учня. Тому варто глибоко осмислювати і використовувати ті виховні аспекти, що випливають із навчального процесу, зокрема з уроку.

Важливо, щоб у процесі навчання вчитель постійно залучав учнів до активної навчальної діяльності, пропонував їм самостійно вирішувати проблеми, навчав наполегливості в досягненні мети, уміння відстоювати свої погляди, створював у класі творчу атмосферу. Таке навчання, звичайно, є не тільки розвивальним, а й виховним.

Уроки мови та літератури особливі, вони передбачають напружену роботу не тільки думки , пам`яті, а й душі. Через зміст художніх творів, аналіз вчинків і почуттів персонажів, через сприйняття авторської позиції вчитель має навчити дітей мислити, творити, схилятися перед мудрістю, бути добрими, виховувати повагу до батьків, пошану до людей.

Уроки літератури мають розвивати емоційну культуру. Кожен урок має бути звернений до душі учня, насичений матеріалом, що викликає роздуми про життя, про духовний світ людини, про загальнолюдські цінності.

Українська література має відкрити учням світ культури. Усього можна досягти, якщо викладати її у взаємозв`язку з іншими видами мистецтва, зокрема архітектурою, живописом, музикою, історією, художньою культурою. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.

Методичні прийоми при формуванні вихованого потенціалу

Готуючись до уроків мови та літератури, намагаюсь підібрати такий

матеріал, який був би не тільки пізнавальним, але й реалізував виховний потенціал.

Особливу увагу звертаю на підбір епіграфа до кожного уроку, бо саме від нього іду до реалізації поставленої мети.

На уроках літератури приділяю великої уваги родинному та національному вихованню.

Так при вивченні творчості Лесі Українки доречно дослідити славний рід Драгоманових і довідатись, як цінував цей рід свої корені.

В 11 класі продовжуємо розглядати на уроках питання сім`ї та народу. Аналізуючи роман у новелах Ю. Яновського «Вершники», даю учням завдання визначити причини трагедії роду Половців.

Благодатним для з’ясування цієї проблеми є й повість О. Довженка «Україна в огні».

Працюючи з текстом, старшокласники мають усвідомити, що багатий і славний рід Лавріна Запорожця – це символ безсмертя українського народу.

Працюючи над аналізом тексту та характеристикою образів, учні самостійно роблять висновки: незважаючи на жахливі картини боїв та страждань, змальованих автором, кіноповість залишає світле враження, бо дужий рід Запорожців не зникне навіть після страшної війни, він продовжиться.

При вихованні патріотичних почуттів звертаюсь до геніїв поезії В. Стуса, В.Симоненка.

Надаю можливість учням стати на місце персонажів, виступити з промовою до нащадків або взяти інтерв’ю.

У своїй роботі звертаюся до інноваційних технологій. Учням подобається працювати в парах, групами, використовую проблемні питання, міні-проекти. Вважаю, можна виховувати тоді, коли є зворотній зв’язок учитель-учень.

При вивченні творчості Т. Шевченка проводжу уроки-присвяти матері, жінці («Маруся», «Наймичка», «Катерина», «У нашім раю на землі»). На таких уроках виховую повагу до матері, жінки, ніжність, ласку, милосердя, почуття обов’язку.

При підборі завдань, проблемних запитань пильную за тим, аби в них не перекладалось художнє на ліричне, не примушую шукати зв`язку літератури з дійсністю на поверхні тимчасових соціальних проблем, а проводжу їх через глибинні скарбниці загальнолюдських цінностей. Використовую на уроці картини, музику.

Практикую уроки-свята. На них учні приходять у національних костюмах, виконують народні пісні, беруть участь в інсценізації уривків із творів («Енеїда», «Кайдашева сім`я», «Сто тисяч», «Хазяїн», «За двома зайцями»,…)

У практиці використовую читання художніх творів без коментарів. Це стосується тих творів, які учням під силу опрацювати самостійно. Без зайвої опіки діти починають міркувати, порівнювати, аналізувати, а значить – обирати власну позицію.

Усна народна творчість на уроках виховує в учнів любов і повагу до минулого України, почуття патріотизму, гідності людини.

На мою думку, уроки літератури можна назвати уроками життя. На своїх уроках прагну привити учням кращі моральні принципи. Часто звертаюся до цитат із Біблії «Шануй батька свого і матір свою, щоб добре було тобі», звертаюся до слів Панаса Мирного «Село знає одну славу - честь», до слів Ліни Костенко «Шукайте цензора в собі».

Суспільство змінюється, проте непорушними мають бути віковічні святощі: материнство, сім`я, повага до батьків, милосердя, вірність. На них не повинна впливати економіка і політика, історія чи мода. І в цьому мають допомогти уроки літератури.

Рекомендації щодо реалізації виховного аспекту уроку

1. При плануванні уроку враховувати діагностику рівня вихованості учня і класу в цілому.
2. Планувати  види діяльності учнів на кожному етапі уроку відповідно до поставленої мети та застосовувати  різні види контролю, що дозволяють виховувати відповідальність, самостійність, критичність, комунікабельність, працьовитість.
3. Здійснювати  вибір оптимальних способів і прийомів для початку уроку.
4.  Використовувати  на етапі актуалізації інноваційні технології.
5. Застосовувати  різні способи оцінювання, що впливає позитивно на дитину і в плані успіху, і в разі невдач.
6. Проводити етап рефлексії на кожному уроці, що дозволить корегувати виховні завдання уроку.
7.                  

Українська мова як предмет несе не тільки  пізнавальну  цінність, а й виховну: прищеплення  почуття любові до рідної мови, осмислення загальнолюдських цінностей , виховання особистості з високим почуттям патріотизму.

На уроках мови, вважаю,  слід проводити роботу в таких напрямках:

Я-розвиваю свої здібності, поспішаю творити добро.

Я- патріот України.

Я- пізнаю і примножую красу в усьому.

Я – утверджую себе в праці.

 Я- вивчаю традиції народу.

Я –прагну жити в мирі та дружбі.

Реалізувати  виховну мету можна через вдало підібраний дидактичний матеріал: вправи, диктанти, перекази, твори.

Народознавчі тексти мають глибокі виховні можливості, вони свідчать про багатогранне життя українців, їхній героїзм, високі моральні якості, працелюбність, гостру спостережливість і дотепність, поетичність у поглядах на природу.

Беручи епіграф до будь-якої теми, учитель підбирає до нього дидактичний матеріал, який би слугував вивченню навчального матеріалу  і мав би виховне значення: любов до батьків,.

Тому і особливе навантаження на епіграф. Саме він і повинен розкрити головну суть уроку.

Тексти підбираю  про держані символи, про історичне минуле нашого краю, про традиції народу.

Приклади з досвіду роботи (розробки уроків).

Під час уроку формую у школярів розуміння важливої ролі української мови у відродженні України, розуміння того, що лише завдяки їй можна глибше пізнати традиції, звичаї, національний дух українців.

Розвиваю мовну культуру в учнів, уміння і навички спілкуватися.  Намагаюсь виховати чесність і громадську гідність. У процесі виховання розвиваю в учнів почуття громадянської відповідальності за свої вчинки, за долю свого народу, захист і розвиток його духовної культури, зміцнення дружби і миру між людьми.