Виступ (з власного досвіду) «Сучасні педагогічні підходи до розвитку обдарованості школярів в умовах особистісно-орієнтованого навчання»

«СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ

ДО РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОСТІ ШКОЛЯРІВ

В УМОВАХ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ»

З досвіду роботи

вчителя зарубіжної літератури

Кострікіної Тетяни Сергіївни

2018 рік

«Де немає можливості проявити талант, там і немає талантів...»

Людвіг Фейєрбах

Вступ

Великий стрибок у розвитку нових технологій спричинив різке зростання потреби в людях, що володіють нестандартним мисленням. Перетворення, які відбуваються в системі освіти несуть за собою й зміни у навчанні та ставленні до учня, адже у «новій школі» роль вчителя-наставника змінюється на роль вчителя-напарника, головною метою якого є виховання унікальної творчої, критично мислячої особистості.

Обдаровані діти вимагають особливого підходу, адже обдарований учень – це дар і водночас випробування для вчителя. Тому вчитель сам має бути талановитим і сучасним. Щоб змінити свій стиль викладання, підвищити інтерес до предмета, налагодити творчий контакт з учнями, розкрити потенціал дитини та зробити процес навчання комфортним, цікавим та продуктивним, на допомогу вчителеві приходять інтерактивні методи та прийоми навчання. Багатьма з них вчителі користуються вже давно, та їх різноманіття більшає з кожним днем. Я хочу обговорити саме ті методи та прийоми навчання, якими я найчастіше користуюся на уроках зарубіжної та української літератури.

1. Таблиця «ЗХД»

Мета: допомагає учням не лише систематизувати матеріал, виявити суттєві ознаки явищ, що вивчаються, а й пов’язати його з раніше відомим, що сприяє як кращому розумінню, так і запам’ятовуванню.

Таблиця «ЗХД» поєднує вступну, основну й підсумкову частини уроку. Починаючи вивчати тему, учні заповнюють першу колонку таблиці (що знаємо з цієї теми). Обговоривши отримані результати, учні самостійно формулюють цілі уроку – заповнюють другу колонку таблиці (що хочемо дізнатися?). Після вивчення теми (або її частини) співвідносять отриману інформацію з тією, що була в них на початку уроку, і заповнюють третю колонку таблиці (що дізналися?).

Наприклад: На уроці української літератури в 5 класі, вивчаючи біографію Тараса Шевченка, пропоную дітям написати в першу колонку таблиці те, що вони вже знають про поета з початкової школи. В другу колонку – все, що хотіли б дізнатися нового або розширити свої знання. Після прочитання біографії Тараса Шевченка та повісті Степана Васильченка «В бур’янах» про дитинство малого Тараса, учні записують те, що дізналися. Нез’ясовані питання з другої колонки пропоную у вигляді домашнього завдання дізнатися самостійно.

Або на уроці зарубіжної літератури в 9 класі при вивченні твору Миколи Гоголя «Ревізор» пропоную розглянути професію ревізора.

2. «Займи позицію»

Мета: дає змогу перевірити знання з теми, обговорити будь-яку проблемну ситуацію з діаметрально протилежних позицій, розвивати вміння аргументувати власну думку.

Метод «Займи позицію» застосовується на основній та підсумковій частині уроку. Учням пропонується зайняти свою позицію щодо певного проблемного питання – «За», «Проти» чи «Інше» та об’єднатися в групи однодумців. Після обговорення всіма учнями своєї позиції всередині групи, обирається один представник групи, який аргументує їхній вибір. Після вислуховування різних поглядів учням пропонується подумати, чи не змінилася у когось думка стосовно ситуації та обґрунтувати причини переходу на іншу позицію.

Наприклад: На уроці української літератури в 5 класі, вивчаючи твір Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» пропоную таке проблемне питання: «Чи потрібно знати минуле свого народу?».

Або на уроці зарубіжної літератури в 6 класі при вивченні твору Володимира Короленка «Сліпий музикант» - «Чи є Петро Попельський щасливою людиною?».

3. «Таблиця Елвермана»

Мета: дає змогу прийняти та зрозуміти дві сторони проблемного питання, виключаючи однозначну позицію; знайти аргументи для протилежних позицій.

«Таблиця Елвермана» застосовується на основній та підсумковій частині уроку. Учитель разом з класом записує у другу колонку проблемне питання. Далі учням пропонується, не обираючи однозначної позиції, самостійно записати свої докази «За» і «Проти».

Наприклад: На уроці зарубіжної літератури у 8 класі при вивченні твору Мольєра «Міщанин-шляхтич» пропоную таке проблемне питання: «Пана Журдена можна зрозуміти та підтримати у його прагненні стати дворянином».

Або на уроці зарубіжної літератури у 9 класі при вивченні твору Генріка Ібсена «Ляльковий дім» - «Нора Хельмер заслуговує на осуд через те, що залишила свого чоловіка з дітьми».

4. «Два – чотири – всі разом»

Мета: актуалізація, мотивація, розвиток навичок спілкування в парі та групах, умінь та переконувати аргументуючи свою позицію, приходити до спільного рішення.

Прийом «Два – чотири – всі разом» можна використовувати на всіх етапах уроку. Учням пропонується певне проблемне питання для продумування індивідуально. Потім учні об’єднуються в пари, обговорюють проблему один з одним та намагаються дійти спільної згоди стосовно її вирішення шляхом аргументації своєї думки та переконань обрати саме його позицію. Далі пари об’єднуються в четвірки, й таким же шляхом мають прийняти спільне рішення. Наприкінці проблема обговорюється колективно усім класом з одним спільним рішенням.

Наприклад: На уроці зарубіжної літератури у 7 класі при вивченні твору Айзека Азімова «Фах» пропоную таке проблемне питання: «Як би ви вдосконалили систему отримування освіти та фаху за допомогою інформаційних стрічок?».

Або на уроках зарубіжної літератури в будь-якому класі пропоную придумати свою назву твору, залишивши з усіх наприкінці обговорення лише одну.

5. «Прес-конференція з автором»

Мета: розвиток навичок спілкування в групах, вміння ставити необхідні питання та давати на них відповіді.

«Прес-конференцію з автором» можна застосовувати на всіх частинах уроку. Учні вже мають бути ознайомленими з біографією певного автора, або його твором. Серед учнів класу обирається двоє на роль автора, усі інші стають журналістами. Обговорення теми відбувається у вигляді прес-конференції авторів з журналістами без участі вчителя.

Наприклад: На будь-якому уроці, вивчаючи біографію чи твір будь-якого автора.

6. «Інтерв’ю»

Мета: допомогти учням краще пізнати один одного та оточуючих їх людей, розвиток навичок спілкування в парах і групах, вміння ставити необхідні питання та давати на них відповіді.

«Інтерв’ю» можна застосовувати на всіх частинах уроку. Учням дається завдання взяти інтерв’ю один у одного (якщо прийом проводиться безпосередньо на уроці), або в інших людей (якщо це є домашнім завданням).

Наприклад: На уроці зарубіжної літератури у 7 класі при вивченні теми «Дружба і кохання» пропоную учням взяти інтерв’ю у однокласників, інших учнів школи, вчителів та батьків на тему: «Улюблений зарубіжний твір про дружбу і  кохання».

Або на уроці зарубіжної літератури у 8 класі при вивченні теми «Відродження» - «Що ви знаєте про трагедію Шекспіра «Ромео і Джульєтта»?».

7. «Руханка»

Мета: закріплення знань з теми, використання в якості фізкультхвилинки.

«Руханку» можна використовувати на основній та підсумковій частині уроку. Учням пропонується встати в коло, або на місці біля своєї парти. Вчитель задає питання або тезу, на які можна відповісти однозначно «Так», або «Ні». Якщо відповідь учня є стверджувальною – він має помінятися місцями з кимось з однокласників, якщо ж відповідь учня є заперечною – він залишається на своєму місці.

Наприклад: На уроці зарубіжної літератури у 5 класі при вивченні твору Елеонор Портер «Полліанна» пропоную для «Руханки» наступні питання:

- Чи сподобалась вам головна героїня твору?

- Чи хотіли би ви грати в «гру в радість»?

- Чи шкода вам було Полліанну, коли вона тільки переїхала до тітки Поллі?

- Чи хотіли б ви жити на горищі?

Або на уроці зарубіжної літератури у 7 класі при вивченні теми «Детектив»:

- Детектив – це різновид пригодницької літератури.

- Сюжет детективного твору послідовно розкриває певну заплутану таємницю, пов’язану зі злочином.

- Детектив завжди спочатку іде хибним шляхом, бо одразу не бачить дрібниць справи.

- Оповідання про Шерлока Холмса написав Едгар Аллан По.

8. «Хто я?»

Мета: закріплення знань з теми, розвиток мовлення, мислення та уяви.

Прийом «Хто я?» можна використовувати наприкінці вивчення однієї або декількох тем, а також наприкінці семестру чи року на уроках узагальнення та систематизації знань. Учням пропонується загадати персонажа з твору. Один учень за допомогою запитань, на які можна дати тільки однозначні відповіді «Так» або «Ні» намагається відгадати який він персонаж і з якого твору.

Наприклад: на уроці зарубіжної літератури у 8 класі:

- Я головний герой? (Так)

- Я – жінка? (Ні)

- Я – чоловік? (Так)

- Я – хлопчик? (Ні)

- Я – доросла людина? (Так)

- Я – гарний? (Ні)

- Я – смішний? (Так)

- У мене є друзі? (Так)

- Я – мандрівник? (Так)

- У мене є домашня тварина? (Так)

- Я бачу все не так, як інші? (Так)

- Я – Дон Кіхот? (Так)

9. «Криптограма»

Мета: здійснення самостійного пошуку для вирішення проблеми, розвиток мислення та уважності.

«Криптограму» можна застосовувати на всіх частинах уроку. Учням пропонується розшифрувати певний числовий ряд, який може означати як одне слово, так словосполучення і ціле речення. Учні заздалегідь проінформовані про правила розгадування криптограм.

Наприклад: На уроці в будь-якому класі в числовому ряду

16, 12, 23, 7, 21, 1, 23, 24, 21, 1

розшифруємо слово «література», якщо кожне число замінимо певною літерою за порядком в українському алфавіті.

Або на уроці зарубіжної літератури в 5 класі в  числовому ряду 

93              17              5

розшифруємо слово «письменник», якщо скористаємося підручником «Світова література» : підручник для 5-го класу загальноосвіт. навч. закл. / Є.В. Волощук. – К. : Генеза, 2013.

10. «Лист у майбутнє»

Мета: розвиток культури писемного мовлення, фантазії та уяви.

«Лист у майбутнє» можна використовувати на підсумковому уроці наприкінці навчання в 5 класі. Учні дають відповіді на певні питання, або складають текст самостійно. Листи заклеюються, зберігаються протягом певного періоду та видаються учням через обумовлений проміжок часу.

Наприклад: Пропоную 5-тикласникам уявити себе випускниками 9 класу та заповнити листа за таким зразком: «Ти захоплюєшся ..., твоя улюблена їжа та напої ..., твоє улюблене свято ..., твій улюблений предмет ..., ти хочеш стати ..., ти хочеш побувати в ..., твоя заповітна мрія ..., твої найкращі друзі ..., в твоєму житті дуже змінилося ..., в твоєму селі/місті змінилося ..., в країні змінилося ..., я бажаю тобі ...». Пропоную на зворотній стороні листа вчителям школи написати побажання учням, листи заклеїти та віддати їх на урочистій лінійці, присвяченій святу «Останнього дзвоника», коли учні будуть випускатися з 9 класу.

11. Журнал творчих робіт

Мета: розвиток культури писемного мовлення, фантазії та уяви, творчих здібностей учнів, закріплення знань з предмету.

Матеріали в журнал творчих робіт можна створювати протягом вивчення усіх тем з предмету, а результати друкувати наприкінці тем, семестрів чи навчального року.

Наприклад: Пропоную учням школи до щорічної збірки творчих робіт із зарубіжної літератури «Літературний калейдоскоп» такі види діяльності:

- скласти вірш, хоку, сенкан;

- скласти кросворд, ребус;

- написати оповідання, казку;

- створити колаж, постер;

- намалювати малюнок.

Творчі роботи учнів збираються протягом всього навчального року, друкується збірка наприкінці травня.

Висновки

Отже, завдяки використанню інтерактивних методів та прийомів у учнів дійсно підвищується інтерес до уроків та бажання активно на них працювати. Але потрібно пам’ятати, що всі методи та прийоми мають сприяти навчанню, а не лише розважати учнів, тому у їх використанні вчителю потрібно бути обережним та поміркованим.